Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Мая 2013 в 19:43, курсовая работа
Джерелом зростання продуктивності праці, яке не має меж, є техніко-технологічне вдосконалення виробництва під дією науково-технічного прогресу. За кілька останніх десятиріч у розвинених країнах рівень екстенсивного використання праці зменшився більше ніж удвічі, інтенсивність праці не зростала, а продуктивність збільшилася в кілька разів, що проявилося у значному зростанні добробуту і рівня споживання всіх верств працюючого населення. Тобто саме за рахунок науково-технічного прогресу продуктивність праці зростає так швидко, що дає можливість виробляти все більше споживчих благ меншою кількістю праці.
В таких умовах суттєвим засобом узгодження інтересів різних сторін є створення міжнародних профспілок, принаймні налагодження контактів між профспілковими об'єднаннями різних країн. І хоч часто робітники однієї країни бувають не згодні на додаткові витрати заради підтримки робітників іншої країни, вважаючи їх конкурентами, профспілки знаходять шляхи спільних дій. Такими шляхами можуть бути:
Зміни, що відбуваються у всіх ланках економіки, викликають необхідність удосконалення структури суспільного виробництва під впливом потреб ринку і встановлення раціональних міжгалузевих пропорцій поділу суспільної праці на виробництво і розподіл продукції. Сформований високий рівень концентрації і спеціалізації суспільного виробництва визначив тісний
взаємозв'язок галузей матеріального виробництва. У цих умовах для
встановлення найбільш раціональних пропорцій суспільної праці потрібен
глибокий аналіз міжгалузевих зв'язків. Для вирішення цього завдання
здебільшого використовується метод міжгалузевого балансу праці (МГБ),
який дає можливість якнайповніше і всебічно виявити взаємозв'язки між
галузями, визначити затрати живої та уречевленої праці і прогнозувати
міжгалузеві пропорції сукупних суспільних затрат.
Міжгалузевий баланс затрат праці складається у вигляді економічної
таблиці, в якій взаємозв'язки у процесі відтворення суспільного продукту
характеризуються затратами праці (кількістю середньорічних працівників). Міжгалузевий баланс праці дає змогу прямо і всебічно аналізувати і
встановлювати пропорції
у взаємозв'язках галузей
та уречевленої праці. Крім того, він служить основою для розрахунку
суспільне необхідних затрат праці на виробництво продукції.
Кількісні відношення економічних зв'язків між галузями виробництва
виражаються по рядках системою лінійних рівнянь:
- Zj — сукупні затрати праці
і-ї галузі-виробника (г = 1, 2, ..., й); і — номер
галузі матеріального виробництва по
рядках МГБ;
- at —сукупні затрати праці і її галузі на виробництво продукції, що витрачена на невиробниче споживання;
- mt — сукупні затрати праці і її галузі на накопичення.
Ця система рівнянь відбиває розподіл сукупних затрат праці для кожної галузі, тому її можна назвати системою рівнянь використання сукупної праці в народному господарстві. Кількісні співвідношення економічних зв'язків між галузями матеріального
виробництва в МГБ можна представити також системою лінійних рівнянь
затрат сукупної праці в народному господарстві.
Обидві системи рівнянь в сукупності відбивають в МГБ процес розширення відтворення: процес кругообігу сукупного суспільного продукту, що виражений в сукупних затратах праці (живої та уречевленої), в галузях
матеріального виробництва.
Оскільки в МГБ підсумки по однойменних галузях, що записані в рядках іоднойменних галузях, що записані в рядках і стовпцях, однакові і дорівнюють сумі сукупних затрат праці, то мають місце рівності:
Прямі та безпосередні виробничі зв'язки між галузями матеріального
виробництва в МГБ можна виразити через коефіцієнти сукупних затрат праці
однієї галузі на виробництво продукції для іншої галузі:
галузі;
Дані першого квадранта МГБ дають змогу проаналізувати міжгалузеві та внутрішньогалузеві (у великих галузях — усередині основних
народногосподарських
також визначити трудомісткість кожної галузі і комплексів матеріального
виробництва.
Висновки
В ході написання научної роботи мною були зроблені наступні висновки:
Відповідно фактори підвищення продуктивності праці – це вся сукупність рушійних сил і причин, що приводять до збільшення продуктивності праці. Оскільки підвищення продуктивності праці має велике і для кожного підприємства окремо, і для суспільства в цілому, вивчення факторів і пошук резервів збільшення стає найважливішою задачею економічної теорії і практики. Резерви зростання продуктивності праці – це можливості більш повного використання продуктивної сили праці, усіх факторів підвищення її продуктивності за рахунок удосконалення техніки, технології, поліпшення організації виробництва, праці, управління. Резерви тісно пов’язані з факторами зростання продуктивності праці.
Таблиці
Таблиця 1. Продуктивність праці за країнами (ВВП (ПКС)
на одного зайнятого, US$, в постійних цінах 1990 р., 1980=100% )
Роки | |||||
Країни |
1990 |
1995 |
2000 |
2010 |
2012 |
Україна |
12,104 |
6,157 |
6,661 |
10,883 |
11,134 |
ЄС: |
|||||
Австрія |
36,542 |
38,457 |
44,305 |
48,118 |
48,121 |
Фінляндія |
33,899 |
39,411 |
44,587 |
50,838 |
50,560 |
Франція |
44,897 |
47,902 |
51,311 |
54,931 |
55,052 |
Естонія |
21,899 |
19,562 |
29,071 |
44,369 |
42,689 |
Німеччина |
37,566 |
39,855 |
42,639 |
42,588 | |
Угорщина |
13,988 |
16,422 |
18,81 |
24,056 |
24,455 |
Італія |
40,940 |
45,145 |
47,247 |
46,562 |
45,932 |
Литва |
19,176 |
12,733 |
16,952 |
26,516 |
27,441 |
Норвегія |
38,044 |
44,368 |
48,579 |
52,27 |
51,736 |
Польща |
11,519 |
14,540 |
19,324 |
24,373 |
24,553 |
Іспанія |
35,994 |
40,345 |
40,098 |
38,834 |
39,463 |
Швеція |
33,126 |
37,929 |
42,911 |
49,548 |
48,987 |
БРІК: |
|||||
Бразилія |
10,474 |
11,656 |
12,109 |
12,733 |
13,230 |
Китай |
2,562 |
3,941 |
4,660 |
9,574 |
10,378 |
Російська Федерація |
15,281 |
10,761 |
11,991 |
17,85 |
18,702 |
Індія |
3,531 |
4,111 |
5,061 |
7,124 |
7,445 |
СНД: |
|||||
Азербайджан |
9,019 |
3,869 |
5,371 |
21,501 |
23,58 |
Білорусь |
14,248 |
10,842 |
14,63 |
25,168 |
27,547 |
Казахстан |
18,873 |
11,462 |
13,692 |
21,969 |
21,988 |
Інші: |
|||||
Великобританія |
35,069 |
39,996 |
44,657 |
50,989 |
51,697 |
Ізраїль |
35,485 |
38,146 |
41,352 |
43,319 |
43,202 |
Канада |
39,837 |
42,736 |
47,186 |
49,543 |
49,077 |
США |
47,907 |
51,455 |
57,909 |
63,783 |
65,480 |
Японія |
37,144 |
38,765 |
40,771 |
45,687 |
45,587 |
Таблиця 2. Динаміка продуктивності праці економіки України
та її компонентів (1990 р. – 100%)
Рік |
ВВП |
Кількість зайнятих, % |
Продуктивність праці на основі ВВП 2/3 |
1990 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
1995 |
47,8 |
93,3 |
51,2 |
2000 |
43,2 |
79,4 |
54,4 |
2001 |
47,2 |
78,6 |
60,1 |
2002 |
49,7 |
79,0 |
62,9 |
2003 |
54,4 |
79,3 |
68,7 |
2004 |
61,0 |
79,8 |
76,5 |
2005 |
62,7 |
81,4 |
77,1 |
2007 |
67,3 |
81,6 |
82,5 |
2009 |
72,6 |
82,2 |
88,3 |
2010 |
74,2 |
82,5 |
90,0 |
2011 |
63,3 |
79,4 |
79,7 |
2012 |
168,1 |
103,5 |
162,3 |
2013 |
146,5 |
100,0 |
146,5 |
Список використаної літератури
планування. - К.: МАУП, 2011.
Информация о работе Сутність та значення продуктивності праці в економічному розвитку країн