Сутність та значення продуктивності праці в економічному розвитку країн
Курсовая работа, 25 Мая 2013, автор: пользователь скрыл имя
Описание работы
Джерелом зростання продуктивності праці, яке не має меж, є техніко-технологічне вдосконалення виробництва під дією науково-технічного прогресу. За кілька останніх десятиріч у розвинених країнах рівень екстенсивного використання праці зменшився більше ніж удвічі, інтенсивність праці не зростала, а продуктивність збільшилася в кілька разів, що проявилося у значному зростанні добробуту і рівня споживання всіх верств працюючого населення. Тобто саме за рахунок науково-технічного прогресу продуктивність праці зростає так швидко, що дає можливість виробляти все більше споживчих благ меншою кількістю праці.
Файлы: 1 файл
Научная.docx
— 88.65 Кб (Скачать файл)В таких умовах суттєвим засобом узгодження інтересів різних сторін є створення міжнародних профспілок, принаймні налагодження контактів між профспілковими об'єднаннями різних країн. І хоч часто робітники однієї країни бувають не згодні на додаткові витрати заради підтримки робітників іншої країни, вважаючи їх конкурентами, профспілки знаходять шляхи спільних дій. Такими шляхами можуть бути:
- обмін інформацією, який допомагає чинити опір вимогам ТНК, а також посилатись на приклад інших країн під час укладання колективних угод. Обмін інформацією здійснюється міжнародними конфедераціями профспілок, які представляють різні категорії працівників, секретаріатами об'єднань профспілок однієї галузі або групи суміжних галузей, а також радами ТНК, у засіданнях яких беруть участь представники заводів компанії з різних країн;
- допомога іноземним колегам в укладанні колективних угод. Профспілкові організації різних країн знаходять різноманітні способи підтримки своїх колег в інших країнах. До них відносять відмову працювати понад урочне в тих випадках, коли вироблювана продукція призначається для тих сегментів ринку, для яких виробляє продукцію завод, на якому відбувається страйк; фінансову допомогу робітникам інших країн під час трудового конфлікту; вручення адміністрації вимог через профспілки інших країн. Приклади такої підтримки відомі, але, на жаль, вони поодинокі;
- узгодження дій під час проведення одночасних переговорів і страйків. Можливе також укладання договорів, спільних для всіх країн ТНК, але вони зараз не так цікаві для профспілкових лідерів, як у 70 — 80-ті роки, що пояснюється порівняно нечастим досягненням успіху і суттєвими розбіжностями між національними профспілками за структурою та вимогами. Крім того, у робітників спостерігається посилення націоналістичних настроїв у міру зростання страху перед іноземною конкуренцією.
Зміни, що відбуваються у всіх ланках економіки, викликають необхідність удосконалення структури суспільного виробництва під впливом потреб ринку і встановлення раціональних міжгалузевих пропорцій поділу суспільної праці на виробництво і розподіл продукції. Сформований високий рівень концентрації і спеціалізації суспільного виробництва визначив тісний
взаємозв'язок галузей матеріального виробництва. У цих умовах для
встановлення найбільш раціональних пропорцій суспільної праці потрібен
глибокий аналіз міжгалузевих зв'язків. Для вирішення цього завдання
здебільшого використовується метод міжгалузевого балансу праці (МГБ),
який дає можливість якнайповніше і всебічно виявити взаємозв'язки між
галузями, визначити затрати живої та уречевленої праці і прогнозувати
міжгалузеві пропорції сукупних суспільних затрат.
Міжгалузевий баланс затрат праці складається у вигляді економічної
таблиці, в якій взаємозв'язки у процесі відтворення суспільного продукту
характеризуються затратами праці (кількістю середньорічних працівників). Міжгалузевий баланс праці дає змогу прямо і всебічно аналізувати і
встановлювати пропорції
у взаємозв'язках галузей
та уречевленої праці. Крім того, він служить основою для розрахунку
суспільне необхідних затрат праці на виробництво продукції.
Кількісні відношення економічних зв'язків між галузями виробництва
виражаються по рядках системою лінійних рівнянь:
- Zj — сукупні затрати праці
і-ї галузі-виробника (г = 1, 2, ..., й); і — номер
галузі матеріального виробництва по
рядках МГБ;
- at —сукупні затрати праці і її галузі на виробництво продукції, що витрачена на невиробниче споживання;
- mt — сукупні затрати праці і її галузі на накопичення.
Ця система рівнянь відбиває розподіл сукупних затрат праці для кожної галузі, тому її можна назвати системою рівнянь використання сукупної праці в народному господарстві. Кількісні співвідношення економічних зв'язків між галузями матеріального
виробництва в МГБ можна представити також системою лінійних рівнянь
затрат сукупної праці в народному господарстві.
Обидві системи рівнянь в сукупності відбивають в МГБ процес розширення відтворення: процес кругообігу сукупного суспільного продукту, що виражений в сукупних затратах праці (живої та уречевленої), в галузях
матеріального виробництва.
Оскільки в МГБ підсумки по однойменних галузях, що записані в рядках іоднойменних галузях, що записані в рядках і стовпцях, однакові і дорівнюють сумі сукупних затрат праці, то мають місце рівності:
- для окремих галузей матеріального виробництва;
- для матеріального виробництва загалом.
Прямі та безпосередні виробничі зв'язки між галузями матеріального
виробництва в МГБ можна виразити через коефіцієнти сукупних затрат праці
однієї галузі на виробництво продукції для іншої галузі:
- коефіцієнт затрат праці галузі на виробництво одиниці продукції
галузі;
- коефіцієнт розподілу затрат праці галузі.
Дані першого квадранта МГБ дають змогу проаналізувати міжгалузеві та внутрішньогалузеві (у великих галузях — усередині основних
народногосподарських
також визначити трудомісткість кожної галузі і комплексів матеріального
виробництва.
Висновки
В ході написання научної роботи мною були зроблені наступні висновки:
- Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди, тобто їхня майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності: існує безпосередня залежність конкурентноспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості трудового потенціалу персоналу підприємств та організацій даної країни;
- Узагальнюючим показником ефективності використання людського капіталу є продуктивність праці, що, як і всі показники ефективності, характеризує - співвідношення результатів і витрат, в даному випадку – результатів праці та її витрат;
- Збільшення обсягів виробництва можливе як інтенсивним, так і екстенсивним шляхами. В уовах ринку підприємства спрямовані на використання інтенсивного шляху – за рахунок продуктивності праці.
Відповідно фактори підвищення продуктивності праці – це вся сукупність рушійних сил і причин, що приводять до збільшення продуктивності праці. Оскільки підвищення продуктивності праці має велике і для кожного підприємства окремо, і для суспільства в цілому, вивчення факторів і пошук резервів збільшення стає найважливішою задачею економічної теорії і практики. Резерви зростання продуктивності праці – це можливості більш повного використання продуктивної сили праці, усіх факторів підвищення її продуктивності за рахунок удосконалення техніки, технології, поліпшення організації виробництва, праці, управління. Резерви тісно пов’язані з факторами зростання продуктивності праці.
Таблиці
Таблиця 1. Продуктивність праці за країнами (ВВП (ПКС)
на одного зайнятого, US$, в постійних цінах 1990 р., 1980=100% )
Роки | |||||
Країни |
1990 |
1995 |
2000 |
2010 |
2012 |
Україна |
12,104 |
6,157 |
6,661 |
10,883 |
11,134 |
ЄС: |
|||||
Австрія |
36,542 |
38,457 |
44,305 |
48,118 |
48,121 |
Фінляндія |
33,899 |
39,411 |
44,587 |
50,838 |
50,560 |
Франція |
44,897 |
47,902 |
51,311 |
54,931 |
55,052 |
Естонія |
21,899 |
19,562 |
29,071 |
44,369 |
42,689 |
Німеччина |
37,566 |
39,855 |
42,639 |
42,588 | |
Угорщина |
13,988 |
16,422 |
18,81 |
24,056 |
24,455 |
Італія |
40,940 |
45,145 |
47,247 |
46,562 |
45,932 |
Литва |
19,176 |
12,733 |
16,952 |
26,516 |
27,441 |
Норвегія |
38,044 |
44,368 |
48,579 |
52,27 |
51,736 |
Польща |
11,519 |
14,540 |
19,324 |
24,373 |
24,553 |
Іспанія |
35,994 |
40,345 |
40,098 |
38,834 |
39,463 |
Швеція |
33,126 |
37,929 |
42,911 |
49,548 |
48,987 |
БРІК: |
|||||
Бразилія |
10,474 |
11,656 |
12,109 |
12,733 |
13,230 |
Китай |
2,562 |
3,941 |
4,660 |
9,574 |
10,378 |
Російська Федерація |
15,281 |
10,761 |
11,991 |
17,85 |
18,702 |
Індія |
3,531 |
4,111 |
5,061 |
7,124 |
7,445 |
СНД: |
|||||
Азербайджан |
9,019 |
3,869 |
5,371 |
21,501 |
23,58 |
Білорусь |
14,248 |
10,842 |
14,63 |
25,168 |
27,547 |
Казахстан |
18,873 |
11,462 |
13,692 |
21,969 |
21,988 |
Інші: |
|||||
Великобританія |
35,069 |
39,996 |
44,657 |
50,989 |
51,697 |
Ізраїль |
35,485 |
38,146 |
41,352 |
43,319 |
43,202 |
Канада |
39,837 |
42,736 |
47,186 |
49,543 |
49,077 |
США |
47,907 |
51,455 |
57,909 |
63,783 |
65,480 |
Японія |
37,144 |
38,765 |
40,771 |
45,687 |
45,587 |
Таблиця 2. Динаміка продуктивності праці економіки України
та її компонентів (1990 р. – 100%)
Рік |
ВВП |
Кількість зайнятих, % |
Продуктивність праці на основі ВВП 2/3 |
1990 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
1995 |
47,8 |
93,3 |
51,2 |
2000 |
43,2 |
79,4 |
54,4 |
2001 |
47,2 |
78,6 |
60,1 |
2002 |
49,7 |
79,0 |
62,9 |
2003 |
54,4 |
79,3 |
68,7 |
2004 |
61,0 |
79,8 |
76,5 |
2005 |
62,7 |
81,4 |
77,1 |
2007 |
67,3 |
81,6 |
82,5 |
2009 |
72,6 |
82,2 |
88,3 |
2010 |
74,2 |
82,5 |
90,0 |
2011 |
63,3 |
79,4 |
79,7 |
2012 |
168,1 |
103,5 |
162,3 |
2013 |
146,5 |
100,0 |
146,5 |
Список використаної літератури
- Жучков Ю. Успех фирмы зависит от ее кадров // Человек и труд. — 1996.- № 12. - С. 77-79.
- Калина А. В., Пашута М. Т. Прогнозування та макроекономічне
планування. - К.: МАУП, 2011.
- Шекшня С. В. Планирование персонала на прием на работу. — М.: ЗАО «Бизнес-школа "Интел-Синтез"», 2000. — 80 с.
- Осовська Г.В., Крушельницька О.В. Управління трудовими ресурсами. – К.: Кондор, 2003.
- Світова економіка: Підручник / А.С. Філіпченко, О.І. Рогач, О.І. шнирков та ін. – К.: Либідь, 2000.
- Кодекс законов о труде Украины.-К.,2003.-265с.
- Адамчук В.В., Ромашов О.В., и др. Экономика и социология труда: Учебник для вузов. – М.:ЮНИТИ. -2002. -407с.
- Первые системы политической экономии: метод экономической двойственности : учебное пособие для студентов вузов, обучающихся по экономическим спец.;МГУ, Экономический фак., УМО по классическому.-М.: Инфра-М, 2005. - 384 с..-(Учебники экономичского факультета МГУ).-Библиогр. в конце гл.
- Избранные работы: Основания политической экономии. Исследования о методах социальных наук и политической экономии в особенности .-М.: Территория будущего, 2005. - 494 с..-(Университетская библиотека Александра Погорельског).-Библиогр. в подстроч. примеч.-Прил.: с. 451-495
- Новая эпоха - старые тревоги: политическая экономия;Ред. Е. Мохова.-М.: Новое издательство, 2004. - 320 с..-(Библиотека Фонда "Либеральная миссия").-Библиогр.: с. 318
- История экономических учений: Учебное пособие для студентов и аспирантов экономических вузов и фак. ;Рец.: А.В. Евсеенко, Б.Н. Хомелянский, В.З. Баликоев ; Общ. <span class="HTML_0020Preformatted__
Char" style=" font-family: 'Times New Roman', 'Arial'; font-si