Трансформація світового біотехнологічного сектору: тенденції, проблеми та перспективи

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Июня 2013 в 12:44, научная работа

Описание работы

Біотехнологія є вагомим і перспективним фактором розвитку світового виробництва, застосовується практично у всіх секторах світової економіки та демонструє значні потенційні переваги. Світ вступив в інформаційну епоху, а високорозвинені країни зрозуміли важливість інноваційного розвитку своєї економіки десятки років тому. Країни, що задають високі наукові стандарти, стануть володарями технологій і володарями виробництва.

Файлы: 1 файл

ТРАНСФОРМАЦІЯ СВІТОВОГО БІОТЕХНОЛОГІЧНОГО СЕКТОРУ.docx

— 80.52 Кб (Скачать файл)

ТРАНСФОРМАЦІЯ СВІТОВОГО БІОТЕХНОЛОГІЧНОГО СЕКТОРУ: ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Розділ: Економіка - 

Вісник Донецького національного університету

Рейтинг Користувача:  / 0  
Найгірше Найкраще 

О. В., Донецький національний університет, ст. викладач кафедри «Міжнародна економіка»

Актуальність.Біотехнологія є вагомим і перспективним фактором розвитку світового виробництва, застосовується практично у всіх секторах світової економіки та демонструє значні потенційні переваги. Світ вступив в інформаційну епоху, а високорозвинені країни зрозуміли важливість інноваційного розвитку своєї економіки десятки років тому. Країни, що задають високі наукові стандарти, стануть володарями технологій і володарями виробництва.

Сьогодні  біотехнологію можна  вважати найбільш успішним напрямком  фармацевтичної промисловості. У біологічні технології спрямовують найбільше  інвестицій, що помітно  збільшує номенклатуру біотехнологічних препаратів на світовому фармацевтичному  ринку. Якщо в 2007 р. Управління з контролю за харчовими  продуктами та лікарськими  засобами США (Food and Drug Administration — FDA) схвалило 16 нових  малих молекул  і 2 біотехнологічних препарати, то в 2008 р. було схвалено 20 нових  хімічних сполук і 4 нових біотехнологічних препарати (у 2009 р. загальна кількість нових  препаратів сягнула 25, щоправда, минулого року тенденція знов пішла на спад: 21 нова молекула). Компанії все більше уваги  приділяють розробкам  у напрямку генетики з метою створення  так званих малих  молекул. Найперспективнішими  вважаються моноклональні  антитіла. Помітно  поширився асортимент біотехнологічних препаратів. У 1998 р. питома вага препаратів біологічного походження на фармринку становила  лише 5%, в 2010 - 12%. На майбутнє обсяг збільшення реалізації біотехнологічних препаратів планується на рівні 14%, тоді як звичайних фармпрепаратів — лише на рівні 5,4%. [5]

Постановка  проблеми. Досвід розвитку багатьох країн показує, що переважна частина технологічних активів поступає до національної економіки країни, яка розвивається, саме на перших етапах її переходу до економіки знань, за умов створення сприятливих внутрішніх умов для трансферу технологій. Тому ефективне залучення новітніх технологій, зокрема, біотехнології в економіку будь-якої країни, є завданням пріоритетного значення.

Але слід зазначити, що сьогодні, незважаючи на оптимізм щодо світового  розвитку біотехнології, трансформаційні  зміни, що відбуваються в секторі внаслідок  процесу глобалізації та об’єктивного впливу світової економічної  кризи, існує чимало проблем у цій  сфері. Це стосується і фармацевтичного  сектору. Тому особливої  уваги потребує Проблема Виявлення протиріч, що виникають в процесі трансформації біотехнологічного сектору світової економіки, з Метою Оцінки наслідків для країн з різним рівнем розвитку, аналізу світових тенденцій, а також розробки рекомендацій для ефективного інноваційного розвитку країн, що розвиваються.

Аналіз  останніх досліджень і публікацій. Питанню сучасного розвитку біотехнології присвячено дослідження експертів ОЕСР, зарубіжних та вітчизняних вчених, зокрема, Й. Рогова, К. Лєбєдєва, П. Харченка, В. Швеця, Л. Жиганової, Н. Кузьминої, Я. Блюма, Д. Гродзинського, О. Дембновецького, О. Левчука, В. Новікова, Ю. Сидорова, О. Швед тощо. У працях зазначених авторів висвітлюються питання важливості біотехнології, яка буде визначати положення нації у ХХІ ст. на світовій арені; специфіки розвитку цієї технології у різних країнах світу; широкого використання її протягом останніх двох десятиріч у різноманітних видах діяльності, що призвело до

© Миронишина О. В., 2012

119

 

ВІСНИК  ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО  УНІВЕРСИТЕТУ, СЕР. В: ЕКОНОМІКА І ПРАВО, ВИП.1, 2012

Зростання її комерційного потенціалу в промислово розвинутих країнах та до загострення  проблеми розвитку та використання у країнах, що розвиваються або  завершують процес трансформації  до ринково-орієнтованої економіки. Проблемі удосконалення організації  виробничих та інноваційних процесів у фармацевтичній промисловості присвячені дослідження професорів Т. М. Розсохи, З. М. Мнушко, А. В. Кабачної, В. П. Георгієвського, Т. А. Грошового, А. С. Немченко, Б. Л. Парновського, С. І. Діхтярьова, В. М. Толочко, О. М. Заліської, О. В. Посилкіної та ін.

Ще з  часів першої промислової  революції сформувалося п'ять технологічних  укладів. Основу цих  укладів історично  складали процеси  механізації текстильної  промисловості, розвиток технологій машинобудування  на основі парового двигуна, електротехнічне  машинобудування  та електрифікація суспільного  виробництва, хімізація  та автомобілізація  економіки, розвиток телекомунікацій  і мікроелектронних технологій. У промислово розвинутих країнах  наприкінці ХХ ст. закладено  основи шостого технологічного укладу, базою якого  є розвиток біотехнологій, мікробіологічної промисловості, виробництва медичної техніки, нанотехнології.

Біотехнологія – порівняно молода галузь науки та промислового виробництва, що використовує новітні досягнення сучасної молекулярної біології, фізики, хімії, ембріології, цитології, генетики та інших  суміжних наук. Лише у США в 2005 р. рівень капіталізації ринку  біотехнологічної продукції  сягнув 428 млрд. дол. США. Аналізуючи світовий інноваційний процес, потрібно відмітити, що все більш популярною є концепція «вільних інновацій», коли нові цікаві біотехнологічні  ідеї розробляються  за межами відомих  компаній. Так, «Procter&Gamble» («P&G») розширює співробітництво  з університетами, постачальниками  та винахідниками, що не працюють на даний  момент у компанії, пропонуючи їм винагороду. Менш ніж за 10 років  частка «сторонніх»  ідей, застосовуваних у виробництві  нових товарів  «P&G», зросла з 20% до 50%. На думку керівництва  компанії, це стимулювало  інноваційний процес та було основною причиною зростання об'єму  виробництва. [9]

Розвиток  основних напрямків  біотехнології є  вирішальним для  інноваційного шляху  економіки будь-якої країни, прогрес якої повинен базуватися на впровадженні високотехнологічних  виробництв. Реалізація біотехнологічних інновацій  дає можливість розв'язання проблемних питань та вирішення актуальних завдань сільського господарства, сучасної медицини та фармакології, екології, виробництва  біопалива та цілої  низки інших галузей  промисловості.

На думку  сучасних зарубіжних експертів, інформаційно-комунікаційні  технології, які є  ядром V технологічного укладу, будуть інтенсивно розвиватися протягом 2010–2020 рр., після чого чільне місце посядуть біотехнології VI технологічного укладу. У зв'язку з цим  стратегічним питанням стимулювання розвитку інноваційних біотехнологій  є створення в  структурі Державного бюджету країн (за прикладом країн  ЄС) спеціального фонду, кошти якого спрямовуватимуться на забезпечення позитивних зрушень у використанні цих технологій відповідно до визначених пріоритетів  державного інвестування.

Значною проблемою біотехнологічної науки в Україні  є втрата спадкоємності. Навіть у важкі  роки Другої світової війни Велика Британія не припиняла роботи з молекулярної біології. У результаті вона є лідером у  наукових дослідженнях з молекулярної генетики, біотехнології, ввійшла  в історію світової науки як країна, де вперше у світі  проведено соматичне  клонування. Для відновлення  спадкоємності в  наукових дослідженнях в Україні варто  створити нові напрямки підготовки спеціалістів та сприяти розвитку наукових досліджень у вищих навчальних закладах.

Крім  того, сьогодні, з  низки причин, українські підприємства майже  не мають виходу на світовий ринок. По-перше, біотехнологічний напрям є найдорожчим, по-друге, він передбачає найскладніші тривалі дослідження  та клінічні випробування, по-третє, саме у сфері  біотехнології найбільш високозатратні процедури  ліцензування й отримання  дозволів для виходу на перспективні ринки, зокрема США і  ЄС.

Слід  також зазначити, що існують певні  протиріччя, обумовлені сучасними світовими  трансформаційними  процесами в біотехнологічному  секторі, які мають  вплив на розвиток як фармацевтичної, так і в цілому біотехнологічної галузі кожної окремої країни. Подолати певні негативні  наслідки можливо  шляхом є формування інноваційної моделі розвитку. Важливим елементом даної  моделі є кластерізація  високотехнологічних  виробництв та розвиток на цій основі біотехнологічних підприємств. В процесі  дослідження, з метою визначення переваг кластерізації як елементу даної моделі, було виділено наступні системоутворюючі групи протиріч:

— Протиріччя Між Економічними Та Соціальними Інтересами Та ПринципамиІнноваційного Розвитку. Як показують дослідження, багато інноваційних технологій призводить до негативних екологічних та соціальних наслідків. Критичний аналіз минулих та актуальних нововведень показує, що генеруючи значні економічні прибутки в бізнесі вони одночасно сприяють появі великих соціальних проблем та спричиняють значну екологічну шкоду або навіть викликають техногенні катастрофиСьогодні суспільство збентежене комерційним застосуванням результатів досліджень у сфері генної інженерії та молекулярної біології, які в умовах жорсткої економічної конкуренції впроваджуються у масове виробництво продуктів без достатньої перевірки на шкідливість їх для людини. Прикладом є впровадження генномодифікованих організмів у природне середовище, що створило низку непрогнозованих екологічних ризиків і новий вид біологічної небезпеки, проти чого сучасна наука наразі не має ефективних засобів протидії. Кластеризація сприяє розв’язанню цього протиріччя шляхом гармонійного поєднання економічних та соціальних інтересів через регулювання їх державою;

— Протиріччя Між Національними Та Глобальними Інтересами ІнноваційногоРозвитку. Коріння цих протиріч закладені в об’єктивних процесах нерівномірності розвитку окремих держав та регіонів. Тому протиріччя між державними та глобальними інтересами інноваційного розвитку можуть бути вирішені через входження національних суб’єктів інноваційної діяльності до інтернаціональних кластерних структур, які забезпечують взаємодію з суб’єктами інноваційної діяльності інших країн, регіонів. Перспективним шляхом є підвищення власного наукового рівня суб’єктів інноваційної діяльності з одночасним сприянням максимально можливій відкритості національної інноваційної сфери для трансферту технологій, що найкраще забезпечується в кластерних структурах;

— Протиріччя Між Вартістю Розробки Нової Інноваційної Технології ІЕкономічним Ефектом Від Її Впровадження. Вартість розробки нових інноваційних технологій, які відображають результати багатовитратних наукових досліджень, в усьому світі неухильно зростає. В той же час, їх упровадження забезпечує масовий випуск все дешевших продуктів масового споживання. Яскравим прикладом є зниження ціни на мікрочіпи, які подешевшали за останнє десятиріччя майже в тисячу разів (аналогічна картина спостерігається і в біо - та нанотехнологіях). У результаті необхідно впроваджувати жорсткі протекціоністські заходи для захисту інтелектуальної власності, щоб забезпечити прийнятний рівень рентабельності інтелектуальної діяльності хоча б на час, доки не з’являться несанкціоновані копії продукції. Кластерні структури в силу своєї організаційної гнучкості можуть своєчасно реагувати на конкурентні виклики, підвищуючи ефективність випуску нової продукції;

— Протиріччя Між Інтересами Виробників І Споживачів Інноваційної Продукції.Це протиріччя характерне для країн, які не створили ефективних механізмів конкуренції в економіці. Тому інтелектуальна рента, яку отримують інноватори, є невеликою та не дозволяє лідирувати у своїй галузі, а з іншого боку, не потрібна споживачам. Розв’язання цього протиріччя можливе лише в тому випадку, коли національна інноваційна система має ефективні економічні важелі, які дають можливість і виробникам, і споживачам інноваційної продукції можливість отримувати значні доходи;

— Протиріччя Між Наявним Науковим Потенціалом Та Його Реалізацією ВКонкретних Інноваціях. В Україні це протиріччя набуло гіпертрофованих форм, а способів його вирішення практично не розроблено, тому вітчизняні наукові розробки практично не реалізуються. За даними Рахункової палати України, на практиці реалізується від 1 до 2 % результатів наукових досліджень галузевих академій і не більше 6 % результатів наукових досліджень, проведених інститутами Національної академії наук. Очевидно, що в умовах поєднання фундаментальних та прикладних досліджень у кластері проблем їх провайдингу та використання на практиці значно менше;

— Протиріччя Між Індивідуальними Та Груповими (суспільними) Інтересами ВПроцесі Створення Інновацій. Це протиріччя має довгу історію. В Україні це протиріччя посилене незахищеністю прав інтелектуальної власності та мізерністю винагороди інноватора. Тому вирішувати це протиріччя необхідно як традиційними, так і специфічними для сучасного стану економіки заходами. Наприклад, необхідно посилити захист інтелектуальної власності через розвиток патентної системи, суттєво збільшити винагороду за реалізовані

120

 

ВІСНИК  ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО  УНІВЕРСИТЕТУ, СЕР. В: ЕКОНОМІКА І ПРАВО, ВИП.1, 2012

Інноваційні рішення. Також можливо  в процесі комерціалізації  винаходів обов’язково  передбачити певний об’єм винагороди для інноватора;

— Протиріччя взаємодії чинників процесу інноваційного оновлення. Як правило, в процесі інновацій задіяно велику кількість чинників (технологічних, економічних, соціальних), тому головним завданням є створення несуперечливої системи їх використання. Наприклад, у біотехнологіях такою організаційною системою є біотехнологічні кластери. Зауважимо, що в кластері не віддається перевага тому чи іншому чиннику інноваційного розвитку, а встановлюється їх оптимальне співвідношення.

Особливо  важливими кластерні  форми організації  є для підприємств, які використовують біо - та нанотехнології. Слід зауважити, що в  Німеччині з 1995 р. Діє програма створення  біотехнологічних кластерів Bіo Regіo. У Великобританії урядовим рішенням визначено  області навколо  Единбурга, Оксфорда та Південно–Східної Англії як основні  регіони розміщення біотехнологічних кластерів. Наприклад, ще у 2000 році біотехнологічна  компанія deCode Genetics з  Рейк’явіку, Ісландія, вийшла на біржу NASDAQ з ціною 18.00 дол. за акцію, в кінці  продажу зібравши $172 млн. Першого дня  продажу ціна виросла  до 29.00 дол. Компанія успішно працює та сьогодні є кластероутворюючим центром.

Информация о работе Трансформація світового біотехнологічного сектору: тенденції, проблеми та перспективи