Трансформація світового біотехнологічного сектору: тенденції, проблеми та перспективи

Отже, рівень комерційної біотехнології  в Україні дуже низький. Але є  і певні кроки  в розвитку даної  сфери. При КиївЦНТЕІ  з 2003 року функціонує Національний Інформаційний  Центр зі співпраці  з ЄС у сфері  науки і технології, метою діяльності якого є сприяння інтеграції освітянської та наукової сфер України  до Європейського  наукового простору (ERA) через організацію  доступу українських  учених до всіх напрямів досліджень Європейського  Союзу. Головні завдання Інформцентру — підтримання  ініціатив українських  учених шляхом залучення  їх до програм та проектів Європейського  Союзу, а також  зусиль академічних  та наукових установ  України щодо утвердження  моделі багатоканального фінансування наукової діяльності. Національний інформаційний центр  зі співпраці з  ЄС у сфері науки  і технологій має  багато партнерів  як в Україні, так  і за її межами. Серед партнерів центру такі організації, як International Association for the promotion of co-operation with scientists from the New Independent States of the former Soviet Union (INTAS), Archimedes Foundation EU Innovation Centre, National Contact Point for Research Programmes of the European Union of Poland та інші. Інформцентр бере активну участь та допомагає в проведенні конференцій, семінарів тощо на базі навчальних закладів, наукових установ та інших організацій, тематика досліджень яких відповідає пріоритетам Шостої рамкової програми. Особливу увагу потрібно звернути на діяльність КиївЦНТЕІ у сфері науково-інформаційної співпраці в межах українсько-китайського технопарку високотехнологічного співробітництва, зокрема в галузі біотехнології. Основні напрями співпраці: інноваційна діяльність; інвестиційна діяльність; реалізація наукоємної продукції.

Слід пам’ятати і про певні ризики інвестування галузі біотехнологій, адже проекти є досить довготривалими, але не всі з них є успішними. Перш ніж компанії зможуть розраховувати на залучення засобів на відкритому ринку, міра готовності розроблених препаратів повинна наближатися до потрібної для отримання офіційних дозволів на їх використання. Важливо також виробити модель бізнесу, яка не була б ґрунтована тільки на одному продукті. Це означає, що велику частину фінансової ноші на перших стадіях розробки нових препаратів повинен нести венчурний капітал. Прибутковість виробництва біотехнологічної продукції, наростання її кількості і різноманітності на ринку і застосування нових препаратів в клінічній практиці приведуть до більшої стабільності і прогнозованості. [3]

Крім  того, існують проекти, які мають не комерційне, а суспільне значення. Тому вагомого значення набуває участь в  їх реалізації держави. Як свідчить досвід, питаннями першочергового державного регулювання  таких процесів є  відпрацювання системи  відбору критичних  для економіки  країни технологій, напрямів і механізмів фінансування відповідних  досліджень, стимулювання їх використання для  розвитку суспільства, забезпечення соціально-економічного впливу на економічну діяльність та добробут населення.

Таким чином, можна зробити  висновок, що реалізація цілеспрямованої  державної інноваційної політики в галузі біотехнології повинна  передбачати:

- впровадження  пільгового режиму  для біотехнологічної  діяльності;

- звільнення  від оподаткування  наукових установ,  які ведуть дослідження  в галузі біотехнології;

- звільнення  від оподаткування  ПДВ витрат підприємств  на наукові дослідження  і розробки відповідно  до державних пріоритетів  без встановлення  максимальних кількісних  обмежень;

- звільнення  від сплати ПДВ  на імпорт обладнання  й інструментів  для інноваційних  біотехнологічних  проектів, які виконуються  університетами та  їхніми науково-дослідними  підрозділами;

- звільнення  від сплати мита  для обладнання  інструментів, матеріалів, які імпортуються  з метою використання  в біотехнологічних  дослідженнях (з фінансовими  санкціями за нецільове  використання);

- впровадження  механізму надання  податкових пільг  для реалізації  інвестиційних біотехнологічних  проектів у формі  податкового кредиту,  який підлягає  поверненню у випадку  невиконання інвестором  зобов'язань;

123

 

ВІСНИК  ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО  УНІВЕРСИТЕТУ, СЕР. В: ЕКОНОМІКА І ПРАВО, ВИП.1, 2012

- запровадження  державного страхування  кредитів для біотехнологічних  проектів та надання  державних гарантій  комерційним банкам  щодо кредитів, які  спрямовуються на  біотехнологічні  проекти;

- прискорена  амортизація засобів  виробництва, устаткування, задіяних в біотехнологічних  проектах;

- податкове  та амортизаційне  преміювання ресурсо  - та енергозбереження, що є результатом  реалізації інноваційних  біотехнологій;

- запровадження  диференційованого  оподаткування операцій  комерційних банків  зі зниженням ставки  оподаткування для  довгострокового  кредитування біотехнологічних  проектів;

- розвиток  венчурного інвестування  біотехнологій через  забезпечення податкових  стимулів венчурних  інвестицій для  підвищення привабливості  фінансування інноваційних  біотехнологічних  підприємств.

За аналогією  з інноваційно  розвинутими країнами в Україні необхідно:

1) створити  спеціальний державний  фонд для фінансування  біотехнологічних  досліджень і розробок;

2) проводити  державну інноваційну  політику розвитку  біотехнологій в  України шляхом  надання тим підприємствам,  які займатимуться  інноваційною діяльністю, системи преференцій  і податкових пільг;

3) визначити  та сформувати  джерела державного  та приватного  фінансування довгострокових  пріоритетних напрямів  розвитку біотехнології;

4) організувати  прямий зв'язок  між освітніми,  науково-дослідницькими  організаціями і  винахідниками та  відомими компаніями  для реалізації  результатів біотехнологічних  досліджень, наприклад,  шляхом укладання  угод між науково-дослідними  інститутами та  створеними венчурними  підприємствами, фондами.

Таким чином, створення системи  державних преференцій  біотехнологічним підприємствам  є ключовим питанням стимулювання інноваційно-інвестиційного процесу та чинником підвищення конкурентоспроможності економіки України. Особливо з урахуванням  позитивних прогнозів  щодо розвитку біотехнологічного  сектору світової економіки. Після  кризового періоду  починає відновлюватися довіра інвесторів до промисловості, що динамічно  розвивається, очікується поліпшення фінансового  середовища, а також  подальше зростання  інтересу фармсектору  до сфери біотехнології. В цьому аспекті  намітиться реструктуризація моделей співпраці  у сфері інноваційних проектів. Майбутні угоди будуть ґрунтуватися на розділенні ризиків  за допомогою зведення первинних платежів по угодах до мінімуму, а основні розрахунки здійснюватимуться  досягши певних етапів розробки і комерціалізації  продукту. Свій внесок в зміну ситуації у сфері біотехнології  і фармацевтичної промисловості також  вноситимуть регуляторні  ініціативи, продовжиться реформування систем охорони здоров'я. В процесі закінчення термінів патентного захисту по багатьох препаратах очікується прогрес в сегменті біо-аналогічних  препаратів за умови  створення сприятливої  законодавчої бази в  країнах.

РЕЗЮМЕ

Ключові слова: Біотехнологія, трансформація світової економіки, інновації, інвестиції, R&D-сектор, науково-технологічний центр,

Стратегічний  альянс, комерціалізація

У статті досліджено тенденції  розвитку біотехнологічного  сектору світової економіки, виявлено протиріччя, що виникають  в процесі його

Глобальної  трансформації. Проведено  аналіз пріоритетних напрямів інвестування в даній сфері, а також, на підставі оцінки зарубіжного

Досвіду, надано рекомендації щодо державної інноваційної політики в галузі біотехнологій.

РЕЗЮМЕ

Ключевые Слова: Биотехнологии, трансформация мировой экономики, инновации, инвестиции, R&D-сектор, научно-технологический

Центр, стратегический альянс, коммерциализация

В статье исследованы тенденции  развития биотехнологического  сектора мировой  экономики, выявлены противоречия, которые  возникают

В процессе его глобальной трансформации. Проведен анализ приоритетных направлений инвестирования в данной сфере, а  также, на

Основании оценки зарубежного  опыта, предоставлены  рекомендации относительно государственной  инновационной политики в отрасли

Биотехнологий.

SUMMARY

Keywords: Biotechnologies, transformation of world economy, innovation, the investment, R&D - sector, the scientifically-technological center, a

Strategic alliance, commercialization

In article the development tendencies of biotechnological sector of world economy are researched, contradictions which arise in the course of its

Global transformation are revealed. The analysis of priority directions of investment in the chosen sphere, and also, on the basis of an estimation of

Foreign experience, recommendations concerning the state innovative policy in industry of biotechnologies are given.

СПИСОК  ДЖЕРЕЛ:

1. Будут  ли биотехнологии  править фармацевтическим  миром в 2014 году? // Промышленное обозрение.  – 2009. – Август, №4 (15). – С. 28.

2. Костюк  Р. В. Розвиток  інноваційної діяльності  біотехнологічних  підприємств у  сучасних умовах // Актуальні проблеми  економіки. – 2009. - № 8(98), С. 79–84.

3. Миронишина  Е. В. Финансово-экономический  анализ инвестиционной  привлекательности  биотехнологических  компаний – лидеров  мирового фармацевтического  рынка // Зовнішня  торгівля. Міжнародний  науково-економічний  журнал, 2009. - №5-6. –  С. 37-47.

4. Новіков  В., Сидоров. Ю.  Швед О. Тенденції  розвитку комерційної  біотехнології, ISSN 0372 // Вісник НАН України, 2008. - №2.- С.25-39

5. Шибаева  А. Биофармация  сквозь призму  рыночных реалий // «Еженедельник Аптека», 2010. - №734 (13). - С. 21.

6. Шибаева  А. Топ-10 IPO биотехнологических  компаний в 2010 г. // «Еженедельник  Аптека», 2011. - №776 (5). – С.14-19.

7. Юдін  В. R&D в країнах,  що розвиваються // «Еженедельник Аптека», 2010. – №748 (27). - С. 24-31.

8. Biotechnology Industry Facts, Total Financing, 2010 // Www. bio. org.

9. Www. fiercebiotech. com

10. Www. roche. com