Звіт по практиці в ВП «Шахта імені XIX з’їзду КПРС»

Таблиця 1.5.3 - Дані про  пласти, що розробляються шахтою

№	Індекс пласта	Кут падіння потужність,  м	Глибина Розробки, м	Схильність до самозаймання	Небезпека:				Примітки
					по газу	пилу	раптовим викидам	Гірським   ударам
1		2-16º 0,80-1,10	450-667	не  схильний	небезпчний	Вибухо небезпчний	безпечний	безпеч  ний	Ведеться відпрацьовування

 

Таблиця 1.5.4 - Характеристика діючих очисних вибоїв

Найменування забою

Потужність пласта, м

Кут падіння пласта, град.

Довжина лави, м

Довжина виїмкового поля, м

Система розробки

Механізація в лаві, тип

Вид механізації доставки вугілля  від лави (пропускна здатність, т /ч)

Спосіб проведення прилеглих до лави виробок

Фактичне навантаження на лаву, т / добу

Зольність вугілля,%

кріпи

комбайна

конвеєра

Восточная панельная  лава пл.ℓ1 гор.490м

1,05

10-15

200

780

суцільна

КД-80

УКД 200-250

СП-26у

СП-250, 1ЛТП-800

БВР

537

37

 

1.6 Заходи з технічного переоснащення шахти і виробничі показники

 

1-а західна лава  пл. гор.700м розташована в західному крилі ухилом поля пл. гор.610м. Вводиться в роботу в листопаді 2011 року. Довжина виїмкового поля 1080 м, промислові запаси вугілля в виїмкових дільниць 450 тис. т.

Для забезпечення високопродуктивної роботи в лаві намічено змонтувати механізоване кріплення КД-80 в комплекті  з конвеєром СП-26у і комбайном  УКД-200/250. Очікувана навантаження на лаву - 1000 т / добу. з зольністю вугілля, що не перевищує 34,1%.

Видобуток вугілля в 2010 році склала 363,7 тис. т з середньою зольністю видобутого рядового вугілля 50,8%. У роботі знаходилося 1,4 очисних забою з середньодобовою навантаженням 690 т/добу.

У 2012 році шахта працюватиме  з середньодобовою навантаженням 725 т/добу. і збереже на кінець року в роботі 2 діючих очисних забою.

Проведення 1-го західного  ухилу пласта здійснюється комбайном ГПКС з темпами 60 м/міс. Гірничо-геологічні та гірничотехнічні умови експлуатації лави наступні:

- виймаємо потужність пласта - 1,03 м;

- кут падіння пласта - 2 ÷ 5º;

- довжина лави - ​​295 м;

- довжина виїмкової поля - 1080 м;

- марка вугілля - Г;

- промислові запаси вугілля в виїмкових поле - 420 тис. т;

- характеристика бічних порід (за класифікацією ДонУГІ) - безпосередня покрівля - Б2 (Б1), основна покрівля - А2; грунт - П2;

- опірність вугілля різання - 220 кН / м;

- площа перерізу підготовчих виробок у просвіті - 12,8 (11,2) .

Лава буде забезпечена  розрахунковою кількістю повітря (738 м3/хв).

Транспортування вугілля  буде проводитися дільничними стрічковими  конвеєрами 1Л-800УК і далі магістральними конвеєрами до бункера завантаження скіпів головного стовбура. Всі конвеєрні  лінії розраховані на транспортування  більш 2-х тисяч тонн вугілля на добу.

Для роботи в лаві залучена бригада робітників та ІТП виїмкової  дільниці № 3.

 

1.7 Організаційна структура  ВП «Шахта імені XIX з’їзду КПРС» та план її вдосконалення.

 

Шахта має лінійно-функціональну  систему управління підприємством .

Підготовка та введення в роботу очисних вибоїв по пласту  у похилому полі гор.610м та гор.700м буде здійснюватися силами ВП «Шахта імені XIX з’їзду КПРС». Дільниці шахти повністю укомплектовані робітниками основних професій – ГРОВ, МГВМ, прохідниками та гірниками по РГВ.

На підприємстві застосовуються такі системи оплати праці: відрядно-преміальна, почасово-преміальна, косвено-відрядна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ОЦІНКА ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ФІНАНСВОВИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ВП «Шахта імені XIX з’їзду КПРС» ДП«ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ»

 

Вивчення еволюції наукового  розуміння терміна «потенціал»  дає змогу зробити висновок, що його запровадження в економічні дослідження було пов'язане з  розробкою проблем комплексної  оцінки рівня розвитку виробничих сил у двадцяті роки минулого століття.

Еволюція трактування  науковою думкою терміна „потенціал”  в економіці є такою:

1) Воблий К.Г. 1924 рік  – Потенціал виробничих сил  – потенційна можливість країни  виробляти матеріальні блага  для задоволення потреб населення.

2) Вейц В. 1927 рік –  Потенційні виробничі сили –  не тільки матеріальні елементи, а також ті чи інші матеріальні  і умови, за яких здійснюється  виробничий процес.

3) Струмилін С. Г. 1954 рік – Економічний потенціал  – сукупна виробнича сила праці всіх працездатних членів суспільства.

4) Нємчинов В. С. 1967 рік – Потенціал розширеного  виробництва – ресурсні можливості  національної економіки для здійснення  економічного зростання. 

5) Анчишкін 0. І. 1973 рік  – Виробничий потенціал –  сукупність ресурсів, які в процесі виробництва набирають форми факторів виробництва.

6) Абалкін Л. І. 1981 рік – Потенціал – це узагальнена збірна характеристика ресурсів, прив'язана до місця й часу.

7) Архангельський В. М. 1983 рік – Потенціал – засоби, запаси, джерела, які є в наявності і можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети або розв'язання певної задачі.

8) Рєпіна І. М. 1998 рік – Підприємницький потенціал – сукупність ресурсів (трудових, матеріальних, технічних, фінансових, інноваційних і т. п.), навичок і можливостей керівників, спеціалістів та інших категорій персоналу щодо виробництва товарів, здійснення послуг (робіт), отримання максимального доходу (прибутку) і забезпечення сталого функціонування та розвитку підприємства.

9) Олексюк 0. І. 2001 рік – Потенціал підприємства – максимально можлива сукупність активних і пасивних, явних і прихованих альтернатив (можливостей) якісного розвитку соціально-економічної системи підприємства у певному середовищі господарювання (ситуаційно-ринкова складова) з урахуванням ресурсних, структурно-функціональних, часових, соціокультурних та інших обмежень.

У розвитку сучасних уявлень  про потенціал можна виділити три напрямки. Представники першого (Д. Черников, С. Бєлова, Є. Фігурнов та інші) стверджують, що потенціал – це сукупність необхідних для функціонування або розвитку системи різних видів ресурсів. До складових потенціалу в цьому розумінні відносять відповідні трудові, матеріальні, фінансові та інформаційні ресурси, які залучаються у сферу вдосконалення виробництва. Сюди ж включають і сукупність ресурсів, яка забезпечує необхідний рівень організації виробництва та управління, ресурси сфери освіти і перепідготовки кадрів. «Ресурсне» розуміння потенціалу має важливе значення для планування та управління виробничою діяльністю, але не вичерпує найістотніших його характеристик.

Друга група авторів (М. А. Іванов, Ю. Г. Одегов, К. Л. Андреєв  та інші) уявляє потенціал як систему  матеріальних та трудових факторів (умов, складових), що забезпечують досягнення мети виробництва. Основою для такого підходу є висловлювання К. Маркса про те. що засоби праці, предмет праці та робоча сила як фактори виробництва та елементи утворення нового продукту виступають як можливості, що підкреслює їхній потенційний характер. Для перетворення цієї можливості на дійсність «вони мають з'єднатися». Вони стверджують, що дослідження ефективності розвитку економіки мають базуватися не на досягнутому рівні використання ресурсів, а на потенційних можливостях виробництва.

Учені третього напрямку (І. Ансофф) розглядають потенціал як здатність комплексу ресурсів економічної системи виконувати поставлені перед нею завдання. Потенціал, на їхню думку, – це цілісне уявлення про єдність структури і функції об'єкта, вияв їх взаємозв'язку. На цій основі робиться висновок про сукупні можливості колективу виконувати певні завдання – що вдаліше склалася структура об'єкта, що більше відповідають одні одним його структурні та функціональні елементи, то вищими будуть його потенціал і ефективність.

Потенціал класифікують за такими ознаками

За рівнем абстрагованості:

- потенціал людства; 

- природний; 

- економічний; 

- соціокультурний; 

- психофізіологічний.

Залежно від рівня  агрегованості оцінки:

- потенціал світового  господарства;

- національної економіки;

- галузевий; 

- регіональний;

- територіальний;

- добровільних об'єднань;

- підприємств; 

- структурних підрозділів; 

- операційних (виробничих) дільниць та окремих робочих  місць 

За галузевою ознакою:

- промисловий; 

- транспортно-комунікаційний;

- науковий;

- будівельний; 

- сільськогосподарський; 

- сфери обслуговування  тощо.

За елементним складом:

- потенціал основних  виробничих фондів (засобів);

- потенціал оборотних  фондів (засобів);

- земельний; 

- інформаційний; 

- технологічний; 

- кадровий (трудовий) тощо

За спектром урахованих можливостей:

- внутрішньосистемний; 

- зовнішній (ринковий).

За функціональною сферою виникнення:

- виробничий;

- маркетинговий; 

- фінансовий;

- науково-технічний; 

- інфраструктурний та  ін.

З огляду на спрямованість діяльності підприємства:

- експортний;

- імпортний. 

За мірою реалізації потенціалу:

- фактичний (досягнутий, реалізований);

- перспективний (вектор  розвитку).

Загальна характеристика потенціалу підприємства.

Перехід до нового механізму господарювання значно підвищив актуальність дослідження тих ринкових ознак потенціалу, котрі якнайповніше виражають, на нашу думку, поняття «потенціал підприємства».

Потенціал, що об'єднує в собі як просторові, так і тимчасові характеристики, концентрує одночасно три рівні зв'язків і відносин:

По-перше, він відображає минуле, тобто  сукупність властивостей, нагромаджених  системою в процесі її становлення  і таких, що зумовлюють можливість до її функціонування та розвитку. У цьому  плані поняття «потенціал» фактично набуває значення поняття «ресурс».

По-друге, він характеризує рівень практичного застосування і використання наявних можливостей. Це забезпечує розмежування реалізованих і нереалізованих можливостей. У цій своїй функції  поняття «потенціал» частково збігається з поняттям «резерв».

По-третє, він орієнтується на розвиток (на майбутнє). Будучи єдністю стійкого і мінливого станів, потенціал  містить (як можливі) елементи майбутнього  розвитку.

Рівень потенціалу, характеризуючи наявний стан системи, обумовлений тісною взаємодією всіх трьох перелічених станів, що і відрізняє його від таких, на перший погляд близьких, понять, як «ресурс» і «резерв».

Основний зміст поняття «потенціал підприємства» полягає в інтегральному  відображенні (оцінці) поточних і майбутніх можливостей економічної системи трансформувати вхідні ресурси за допомогою притаманних її персоналу підприємницьких здібностей в економічні блага, максимально задовольняючи в такий спосіб корпоративні та суспільні інтереси.

Потенціал підприємства – це складна, динамічна, поліструктурна система. Ця агломерація має певні закономірності розвитку, від уміння використати які вирішальною мірою залежить ефективність економіки, темпи та якості її зростання. Отже, потенціал підприємства характеризується чотирма основними рисами.