Звіт по практиці в ВП «Шахта імені XIX з’їзду КПРС»

Перши риса. Потенціал підприємства визначається його реальними можливостями в тій чи іншій сфері соціально-економічної  діяльності, причому не тільки реалізованими, а й нереалізованими з будь-яких причин.

Друга риса. Можливості будь-якого підприємства здебільшого залежать від наявності ресурсів і резервів (економічних, соціальних), не залучених у виробництво.

Третя риса полягає в тому, що потенціал  підприємства визначається не тільки і не стільки наявними можливостями, але ще й навичками різних категорій персоналу до його використання з метою виробництва товарів, здійснення послуг (робіт), отримання максимального доходу (прибутку) і забезпечення ефективного функціонування та сталого розвитку виробничо-комерційної системи.

Четверта риса. Рівень і результати реалізації потенціалу підприємства (обсяги виробленої продукції або отриманого доходу (прибутку) визначаються також формою підприємництва та адекватною їй організаційною структурою.

Спираючись на основні характеристики потенціалу підприємства, можна стверджувати, що його модель визначається:

- обсягом та якістю наявних  у нього ресурсів (кількістю зайнятих  працівників, основними виробничими  і невиробничими фондами або  матеріальними запасами, фінансовими  та нематеріальними ресурсами – патентами, ліцензіями, інформацією, технологією);

- можливостями керівників та  інших категорій персоналу створювати  певні види продукції, інакше  кажучи, їхнім освітнім, кваліфікаційним,  психофізіологічним та мотиваційним  потенціалом; 

- можливостями менеджменту оптимально використовувати наявні ресурси підприємства (професійною підготовкою, талантом, умінням створювати й оновлювати організаційні структури підприємства);

- інформаційними можливостями, тобто  можливостями підприємства генерувати  і трансформувати інформаційні ресурси для використання їх у виробничій, комерційній та управлінській діяльності;

- інноваційними можливостями підприємства  щодо оновлення техніко-технологічної  бази виробництва, переходу на  випуск пової конкурентоспроможної  продукції, використання сучасних форм і методів організації та управління господарськими процесами;

- фінансовими можливостями залучення  коштів, що їх бракує (кредитоспроможністю,  внутрішньою та зовнішньою заборгованістю  у сфері фінансів);

- іншими можливостями.

Разом усі ці можливості створюють  сукупний (економічний та соціальний) потенціал підприємства, який стосовно аналогічного потенціалу, будь-якого  іншого підприємства відображає рівень його конкурентоспроможності.

Структура потенціалу підприємства.

З урахуванням викладеного можна чіткіше уявити не тільки сутність потенціалу підприємства, а і його структурну побудову.

Під структурою системи, якою є потенціал підприємства, розуміють  мережу найсуттєвіших, стійких (інваріантних) зв'язків між елементами.

Структуру потенціалу підприємства складається з об'єктних та суб'єктних складових.

Об'єктні складові пов'язані  з матеріально-речовинною та особовою формою потенціалу підприємства. Вони споживаються і відтворюються в  тій чи іншій формі в процесі  функціонування. До них належить: інноваційний потенціал, виробничий потенціал, фінансовий потенціал та потенціал відтворення.

Інноваційний потенціал  – сукупні можливості підприємства щодо генерації, сприйняття та впровадження нових (радикальних і модифікованих) ідей для його системного технічного, організаційного та управлінського оновлення.

Виробничий потенціал  – наявні та приховані можливості підприємства щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску  максимально можливого обсягу продукції (послуг). Його треба також сприймати як сукупність ресурсів, що функціонують і здатні виробляти певний обсяг продукції. Тому виробничий потенціал є полі структурною системою. До його складу входять:

- потенціал землі та  природнокліматичні умови; 

- потенціал основних фондів;

- потенціал оборотних  фондів;

- потенціал нематеріальних  активів; 

- потенціал технологічного  персоналу. 

Потенціал землі та природно-кліматичні умови – можливості підприємства використовувати сукупні природні багатства у господарській діяльності.

Фондовий потенціал  – наявні та скриті можливості основних фондів, які формують техніко-технологічний  базис виробничої потужності підприємства.

Потенціал оборотних  фондів – це частина виробничого  капіталу підприємства у вигляді  певної сукупності предметів праці (сировини, конструкційних матеріалів, палива, енергії та різних допоміжних матеріалів), які перебувають у виробничих запасах, незавершеному виробництві, напівфабрикатах власного виготовлення і витратах майбутніх періодів.

Потенціал нематеріальних активів – сукупність можливостей підприємства використовувати права на нові чи наявні продукти інтелектуальної праці в господарському процесі з метою реалізації корпоративних інтересів на засаді задоволення суспільних потреб.

Потенціал технологічного персоналу – здатність робітників виробляти різні продукти, надавати послуги чи виконувати роботи.

Фінансовий потенціал  – обсяг власних, позичених та залучених фінансових ресурсів підприємства, що ними воно може розпоряджатися для  здійснення поточних і перспективних витрат.

Потенціал відтворення  – це сукупність матеріально-технічних, нематеріальних, фінансових та інших  ресурсів капіталу, які перебувають  у розпорядженні підприємства або  можуть бути додатково залучені й  використані для простого чи розширеного відтворення факторів виробництва та інших складових потенціалу підприємства.

Суб'єктні складові пов'язані  із суспільною формою їх виявлення. Вони не споживаються, а становлять передумову, загальноекономічний, загальногосподарський  соціальний чинник раціонального споживання об'єктних складових. До суб'єктних складових потенціалу підприємства відносяться: науково-технічний потенціал, управлінський потенціал, потенціал організаційної структури управління, маркетинговий потенціал.

Науково-технічний потенціал – узагальнююча характеристика рівня наукового забезпечення виробництва (науки, техніки, технології, інженерної справи, виробничого досвіду, можливостей та ресурсів, у тому числі науково-технічних кадрів, які є в розпорядженні підприємства для розв'язання науково-технічних проблем.

Управлінський потенціал  – це навички та здібності керівників усіх рівнів управління з формування, організації, створення належних умов для функціонування та розвитку соціально-економічної  системи підприємства. У найзагальнішому вигляді він є інтеграцією функціонально-структурних та нематеріальних елементів.

Потенціал організаційної структури управління – це загальнокорпоративний  управлінський (формальний та неформальний) механізм функціонування підприємства, який втілює в собі рівень організації функціональних елементів системи та характер взаємозв'язків між ними.

Маркетинговий потенціал  – це здатність підприємства систематизовано  й планомірно спрямувати всі свої функції (визначення потреб і попиту, організація виробництва, продаж і післяпродажне обслуговування) на задоволення потреб споживачів і використання потенційних ринків збуту.

Логістичний потенціал  – це максимальна продуктивність (функціональна спроможність) системно інтегрованих підрозділів, які охоплюють  усі види діяльності щодо пересування в просторі та руху в часі: персоналу – перевезення співробітників, розміщення їх у службових приміщеннях; пересуванню згідно з часовим графіком роботи матеріалів і готових виробів – транспортування, складування, збереження, сортування і перерозподіл; енергетичних та інформаційних потоків – передавання, обробка, збереження і трансформація.

Інтегруючі складові не підлягають під зазначену класифікацію складових потенціалу підприємства, їх не можна однозначно віднести чи то до суб'єктних, чи то до об'єктних складових. До інтегруючих складових відносять: трудовий, інфраструктурний та інформаційний потенціали.

Трудовий потенціал  – це персоніфікована робоча сила, яка розглядається в сукупності своїх якісних характеристик.

Інфраструктурний потенціал – збалансовані з вимогам виробництва можливості цехів, господарств і служб забезпечити необхідні умови для діяльності основних підрозділів підприємства задоволення соціальних потреб його персоналу.

Інформаційний потенціал  – це єдність організаційно-технічних інформаційних можливостей, які забезпечують підготовку й прийняття управлінських рішень та впливають на характер (специфіку) виробництва через збирання, зберігання (нагромадження), обробку та поширення інформаційних ресурсів.

 

3. ЕКОНОМІЧНИЙ ТА ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ВП «Шахта імені XIX з’їзду КПРС» ДП«ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ»

 

Таблиця 3.5 - Аналіз обсягу збуту продукції

№ п/п	Показники	Од. вимір.	Роки		Відхилення 2010 від 2009
			2009	2010	Абс.	Відн.,%
1	Товарна вугільна продукція	тис. т	288,1	182,3	-105,8	63,3
	рядове вугілля	тис. т	59,2	18,4	-40,8	31,1
	продукти збагачення	тис. т	228,9	163,9	-65	71,6
2	Середня ціна 1 тонни товарної вугільної  продукції	грн.	481,22	550,95	69,73	114,5
	рядове вугілля	грн.	298,09	366,03	67,94	122,8
	продукти збагачення	грн.	528,58	571,70	43,12	108,2
3	Вартість товарної вугільної продукції	тис. грн.	138638	100437	-38201	72,4
	рядове вугілля	тис. грн.	17647	6735	-10912	38,2
	продукти збагачення	тис. грн.	120991	93702	-27289	77,4
4	Виручка від реалізації товарної вугільної продукції	тис. грн.	141497	107390	-34107	75,9
5	Виручка від реалізації товарної вугільної  продукції до базового періоду (звітного року)	%	-	-24 %

 

У 2010 році підприємство ВП "Шахта імені ХІХ з’їзду КПРС" було випущено продукції в діючих цінах на суму 100437 тис.грн. У порівнянні з відповідним періодом 2009 році вартість випуску продукції зменшилися на 27,6%. Товарна вугільна продукція у 2010 році – 182,3 тис.т., у порівнянні з 2009 роком – 288,1 тис. т., зменшилися на 36,7 %. У 2010році відбулося збільшення середньої ціні 1 тонни товарної продукції на 550,95 грн. або на 14,5%. Виручка від реалізації товарної вугільної продукції зменшилася на 24,1%.

У разі виконання проектних  пропозицій та забезпечення необхідного  об’єму інвестицій шахта буде в змозі досягнути показників роботи, що зводяться до наступної таблиці.

 

Таблиця 3.6 - Проектні показники роботи підприємства (шахти)

№ п/п	Назва показників	Проектні показники  за роками
		2009	2010
1	Промислові запаси вугілля, млн. т	13,364	13,079
2	Виробничі потужності шахти, млн. т/рік	0,51	0,51
3	Середньодинамічна потужність пластів, що розробляються, м	1,24	1,60
4	Кількість пластів, що розробляються  одночасно	2	2
5	Марка вугілля, що добувається	Г	Г
б	Річний видобуток вугілля, тис. т	425,5	363,7
7	Зольність вугілля, що добувається, %	43,6	50,8
8	Середньорічна кількість очисних  вибоїв	1,5	1,4
	в т.ч. комплексно-механізованих (КМВ)	1,5	1,4
9	Середньодобове навантаження на очисний  вибій, т/добу	718	690
	в т.ч. комплексно-механізованих, т/добу	718	690
10	Середньомісячна просування лінії  очисних вибоїв, м/міс.	46,5	37,1
11	Об’єм проведення гірських виробок, км/рік	1,682	1,527
12	Кількість промислово-виробничого  персоналу, чол.	1568	1675
	в т.ч. працівників з видобутку	1358	1453
14	Продуктивність праці на 1працівника, т/міс.	22,6	18,1
	на1 працівника з видобутку, т/міс.	26,1	20,9
15	Середньомісячна заробітна плата  на 1 працівника, грн./міс.	3885	4023
	на 1 працівника з видобутку, грн./міс.	3833	4029
16	Собівартість 1 тонни готової вугільної продукції, грн.	588,88	1008,7
17	Інвестиції всього, млн. грн.	31869	14607
	в т.ч. за рахунок бюджету	30133	12960
	коштів інвестора
	кредитних коштів
	власних коштів	1736	1647
18	Валовий прибуток	-21446	-66574
19	Чистий прибуток	29023	-5177