Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури

Функціональні компетентності формуються за рахунок усвідомлення літератури як складової частини українського народу, знання сюжету й позакласних елементів, уміння визначати художні засоби твору, виявляти міжпредметні зв'язки, оперувати теорією літератури, уміння зв'язно висловлювати свою думку. Мною систематизовано на допомогу учням схеми-опори для реалізації предметних компетенцій на уроках української літератури: як готуватися до твору, як працювати над твором, як працювати над текстом художнього твору, як побудувати роботу над байкою, статтею, як заучувати вірш напам'ять, як правильно відповідати на запитання, вчитися складати план прочитаного твору, як готувати домашнє завдання, як працювати із заголовком твору, як аналізувати твір. Дитина буде здатною до певного виду діяльності, на мою думку, лише тоді, як вона буде брати участь у цій діяльності.

Пізнавальні, наукові, самоосвітні компетентності учнів виробляються при участі учнів у таких видах діяльності на уроці: читанні художнього чи наукового тексту, самостійних роботах, творах-роздумах, дискусіях, створенні системи питань. Естетичні, особистісні компетентності, національно-етичні, психологічні - під час виразного читання напам'ять, участі у позакласних, виховних заходах, театральних постановках, вивчення теорії літератури, виявленні мотивації вчинків героя, створення психологічного і національного портрета українця.

Мовленнєві та мовні компетентності виробляються завдяки вправам з мови, створення й аналізу монологічних, діалогічних, полілогічних тестів.

Реалізовуючи проблему, залучаю учнів до ситуативно-моделюючих   завдань.   Мета   таких   вправ   -   формування   основних комунікативних умінь (орієнтація в ситуації спілкування, планування, створення й аналіз власних висловлювань, добір мовних засобів).

На уроках української мови та літератури надаю перевагу завданням проблемно-пошукового характеру, формую навички аналізу й синтезу, навчаю складати й працювати з опорами, схемами, алгоритмами, переходити від спостережень і досліджень до висновків та узагальнень, творчо підходити до роботи над програмою саморозвитку особистості.

Слід зазначити, що формування компетентностей відбувається в процесі, різноманітних видів діяльності на уроках та поза уроками. Всі види діяльності на окремо взятому уроці важливі, бо діюча особистість мусить зуміти виконати як просту, механічну роботу, так і складну, творчу.

Проте, зрештою, творчі види роботи - найважливіші, бо дитину в майбутньому чекає освоєння світу, а це не виконання вправи за зразком, це - неперервна творчість, постійне розв'язування нестандартних задач. Тому стараюся створювати сприятливі умови для розвитку творчого мислення й здібностей дітей, використовую для цього дидактичний та методичний арсенал, самостійну роботу, роботу в групах, парах.

Вважаю, що корисне все, що спонукатиме дитину зрозуміти, запам'ятати, засвоїти, привести до власної ціннісної системи, стати компетентним. А тому роботу з учнями організовую по порядку: від простого до складного, щоразу усвідомлюючи, що будь-яка робота спрямована на формування певних важливих рис, умінь, навичок, які всі разом і складають компетентність. Твори-роздуми «Якби не було української мови», «В кого позичила кольору волошка» стимулюють самопізнання.

               Учнів з низьким рівнем знань знайомлю з маленьким віршиком. Його спершу пропоную прочитати (цей вид роботи формує особистісні компетентності і навички гарно, швидко, осмислено читати); потім вивчити напам'ять (формує особистісні компетентності), після чого починається складний процес осмислення. Вірш слід проаналізувати, щоб осягнути у всій її повноті ідею художнього твору, а потім правильно, виразно прочитати, проникнути у філософську глибінь, отримавши при цьому різні життєві компетентності: особистісні, культурологічні, мовно-національні, пізнавальні, самоосвітні, естетичні, світоглядні.

Робота з заповнення «Паспорту твору» вимагає живого і незгасного інтересу, застосування різноманітних компетенцій (хто автор твору, у якому році написаний, написати життєві та літературні джерела твору, назвати персонажів твору, визначити жанр твору, пояснити, чому так вважають, назвати особливості твору, яка тематика твору, які ключові слова , які проблеми порушуються , яка основна думка твору).

Змістовий аналіз твору, нестандартний підхід до характеристики образів допомагає виявити мотиви вчинків та поведінки героїв, визначити власне ставлення до проблем, порушених у творі, спонукає дитину робити правильний моральний вибір у житті, відчути себе дослідниками, шукачами.

Навчально-виховний процес відбувається у 5 класі так, що під час вивчення певної теми учні розвивають певні навички, проводять анології з власного життєвого досвіду з сучасним життям. Наприклад, під час підготовки до контрольного переказу «Як я творив добрі діла» (за О.Довженком «Зачарована Десна») учні вчаться формувати активну життєву позицію; розвивають вміння робити добрі вчинки; усвідомлюють ,що означає шанувати людей.

Видатний педагог В.О.Сухомлинський у книзі «Народження громадянина» писав: «Ефективність виховання школярів значною мірою залежить   від   того,   що   вони   знають   про   людину,   як   знання перетворюються в їхні погляди, і як ці погляди трансформуються в дійсність...»

Надзвичайно ефективними в контексті компетентісного підходу є застосування прийомів і вправ, що мають інтерактивне спрямування: рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, а це сприяє уникненню шаблонності, розвиває творчі здібності, компетенції. На уроках застосовую такі прийоми й вправи: «Я - головний герой твору», «Прес», «Асоціативне коло», «Кольорова образність», «Мозаїка цитат», «Психологічний портрет героя»,- «Розширення меж картинки», усне малювання, складання заочних екскурсій, сценаріїв, сенканів.

Аналізуючи образ-персонаж, учні досліджують риси його характеру, його думки, вчинки. Важливо, що розглядається герой у русі, взаємодії.

Образ-персонаж

• Середовище, суспільство.
• Природа.
• Думки, слова, справи.
• Сподівання, намагання , бажання, цілі.
• І наше життя, реалії, дійсність.
• Авторська оцінка.
• Самооцінка.
• Обставини, події з його участю.

На прикладі літературних героїв учні мають зосередитись на моральних акцентах, на проблемі вибору своєї життєвої позиції й моральної поведінки.

На уроках української мови та літератури учні вдосконалюють уміння спостерігати, аналізувати, робити висновки, відчувати твір, усвідомлювати значення образного слова, розвиваючи читацьку увагу до найдрібніших деталей життя; спонукаю бачити незвичайне в буденному, викликати бажання відповідати загальнолюдським ідеалам, прагнути наслідувати кращі риси героїв.

               За допомогою асоціативно-креативного методу, що передбачає творче осмислення та мотивацію, учні визначають його позитивні та негативні якості, користуючись «Словничком психологічних категорій», де тлумачиться лексичне значення визначених рис, вмотивовують визначене.

Використовую лист самооцінки, що розвиває прагнення наслідування кращих рис героя.

                За допомогою цієї вправи осмислено формуються позитивні риси характеру школярів.

                Засудження негативної суті деяких явищ викликає прагнення до самовдосконалення.

Розглядаються й запитання психологічного характеру щодо автора такого змісту:

1. Які риси притаманні автору (крізь призму твору)?
2. Які риси вдачі потрібно наслідувати?

               Вправа «Шкала ідеалу»

1. Як герой має самовдосконалитися?
2. Якою може бути вершина його досягнень?

Використовую методичний прийом «Сніжна грудка», який залучає учнів до активної роботи. (Учень промовляє слово, що стосується теми, 2 - речення, 3 - питання, 4 - відповідь, 5 - пояснити значення слова, 6 - синонім, 7 - антонім, 8 - частина мови, 9,10,11... морфологічні ознаки частини мови).

Орієнтуючи особистість на вміння співпрацювати й спілкуватися, опановувати досвід соціальної поведінки, практикую словесне малювання, мовознавчі, дослідницькі, творчі диктанти.

Практикую у своїй роботі мовні, лінгвістичні, морфологічні, комунікативні розминки, лінгвістичний двобій, метафоричну зарядку, вправи, які мають на меті створити усне зв'язне висловлювання, діалог на дану тему,складання казки за поданим початком.

На мою думку, досить цікавою формою роботи є урок-проект. Це форма організації навчання, у процесі якого учні отримують знання й набувають практичних вмінь для розв'язання реальних проблем. Так, після проведення уроку з вивчення літератури рідного краю учні запропонували продовжити роботу з дослідження коломийок села. Розглядаючи етнічний словник як провідний, склався певний проект, який у поєднанні з іншими чинниками формував компетентності особистості.

Досить цікаві дослідження учні провели, готуючи проекти «Дивний світ великого Кобзаря», «Життя і творчість Лесі Українки», «Ліна Костенко сьогодні й завжди», «Юні творці поезії», «Ми художники,митці –власних книжечок творці», «Ясен світ Коляди»,«Долі та імена»,«Казка-країна дитинства», «Село ,моє рідне,село»,виготовлення міні –журналу «Я вивчаю українську».

              Працюючи в школі, дійшла до  висновку, що  там ,де використовувалися мультимедійні технології, навчально-виховний процес відзначався такими перевагами: краще сприймався матеріал учнями, зростала їх зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим більше зацікавити), відбувалася індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення школярів до створення уроків, проектів, презентацій), скорочувалися види роботи, що стомлювали учня, використовувалися різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей, уможливлювалося динамічне подання матеріалу, забезпечуються умови для формування самооцінки учня  та його для самостійної роботи.

             Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації.       Запам’ятовування інформації відбувається таким чином: якщо сприймається лише слухова інформація, то засвоюється 20% матеріалу; якщо інформація отримується лише за допомогою зору, то запам’ятовується до 30% матеріалу. За умови комбінованого поєднання слухового та зорового каналів інформації людина спроможна швидко засвоїти до 60% отриманої інформації. Таким чином, використання мультимедіа сприяє кращому вивченню навчальної інформації на уроках .

              Мультимедійні уроки, зазвичай, будую за такою структурою:

1. Мотивація  уроку – короткий вступний  матеріал. Часто під час мотивації  створюється проблемна ситуація  за допомогою проблемного запитання.

2. Оголошення  теми та очікуваних результатів  уроку.

3.Основна частина уроку – опанування навчальним матеріалом уроку: робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами, таблицями, схемами (виклад необхідної інформації з теми у вигляді слайдів).

4.Підбиття підсумків  уроку включає рефлексію почуттів (наприклад, що сподобалося на  уроці найбільше), способів діяльності  учнів (для прикладу, чи раціональними  були види діяльності, завдання, що використовувалися під час  заняття) та відтворення учнями  основних понять уроку з демонстрацією слайдів з текстовими фрагментами.

             Мультимедійні технології дозволяють подати учням набагато більше інформації, ніж на уроці без використання комп’ютера. Основна частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і прийоми навчання.

        Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних технологій потребують значної підготовчої діяльності педагога. Учитель повинен вміти користуватися різноманітними  програмами: графічними, flesh – анімації, web – редактора, програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео тощо. Це уможливлює подання інформації у формі відео, презентації, web-сторінки з різноманітними роликами. Загалом у власній практиці для унаочнення навчального матеріалу дуже часто використовую ресурси Інтернету.

              Вважаю, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає. Працюючи у школі, дійшла висновку, що використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета у комп’ютерному класі, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу. У своїй діяльності прагну урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови і літератури неповторним, пам’ятаючи слова Олеся Гончара, що бути  у вічному пошукові – це значить "шукати енергію слова в енергії душі".