Формування професійної спрямованості шляхом поєднання методів самовиховання та організації діяльності й формування досвіду поведінки

 

УКРАЇНСЬКАІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА  АКАДЕМІЯ

 

Кафедра психології, філософії  та освітніх технологій

 

                                                                  КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

   (РОБОТА)

              з теорії та методики виховної роботи_____________

        на  тему: «Формування професійної спрямованості шляхом поєднання методів    самовиховання та організації діяльності й формування досвіду поведінки»

                                                                                    

                                                                                        Студента (ки) _____ курсу ______ групи

напряму підготовки__________________

спеціальності_______________________

__________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник ___________________________

(посада, вчене звання, науковий  ступінь, прізвище та ініціали)

                                                                                           Національна шкала ________________   

Кількість балів: ___________________

(психологічний розділ)

Кількість балів: ___________________

(педагогічний розділ)

Оцінка:  ECTS _____

Члени комісії      ____________________________________

(підпис)                        (прізвище та ініціали)

____________________________________ 

(підпис)                        (прізвище та ініціали)

___________________________

(підпис)                         (прізвище та ініціали

                                                              

                                            м. Харків - 20 13рік

                                                 

 ПЛАН

ВСТУП……………………………………………………………………….3

1. ТЕОРИТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Формування професійної спрямованості шляхом поєднання методів самовиховання та організації діяльності та формування досвіду поведінки…………………………………………………………….4

1.1 Особливості професійної  спрямованості учнів ПТНЗ…………………4

1.2 Методи самовиховання  та організації діяльності та  формування досвіду поведінки  як ефективні методи у процесі  професійної спрямованості учнів  ПТНЗ…………………………………………………………………………..6

ВИСНОВКИ ДО ТЕОРИТИЧНОГО РОЗДІЛУ…………………………….8

2. ПРАКТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Виховний захід для учнів ПТНЗ за темою

Моя професія - економіст ……………………………………………………9

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………12

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                           

                                                             ВСТУП

 

В умовах соціально-економічних  змін, що відбуваються в сучасному  суспільстві, особливого значення набувають  проблеми професіоналізації особистості. Важливу роль у становленні фахівця  відіграє професійна освіта. В даний час, насамперед серйозні зміни зазнали мети освіти, а, отже, і критерії його ефективності. Не якість знань, як таке, і тим більше не обсяг засвоєних знань і умінь, а розвиток особистості, реалізація унікальних людських можливостей, підготовка до складнощів життя стають провідною метою освіти. Формування особистості, здатної до реалізації своїх можливостей, здорової, соціально-стійкою і одночасно мобільного, адаптується, здатної виробляти й змінювати власну стратегію в мінливих обставин і бути щасливою - така справжня мета і критерій успішності сучасної освіти, що відповідають його гуманно-особистісної спрямованості і сучасним соціальним орієнтирам.

Успішне виконання професійної  діяльності передбачає насамперед високу ступінь психологічної та професійної  готовності учнів ПТНЗ . Однак практика сьогоднішнього дня показує, що зв'язок між ПТНЗ і сферою діяльності випускників не завжди надійна. Молодому робітнику після закінчення навчального закладу потрібно, як правило, ще чимало часу, щоб адаптуватися до умов професійної діяльності. Однією з причин такої ситуації є відсутність належної уваги до спрямованості особистості учнів.

Існує певний зв'язок між успішністю професіонала в будь-якому виді професійної діяльності, якістю професійної підготовки і розвитком професійної самосвідомості ( Р. Бернс, І. С. Кон, А. В. Петровський,та ін.). Становлення професіонала можливе лише в результаті єдності розвитку, як професіоналізму, так і особистісного розвитку.

Дослідження у цій роботі є актуальним внаслідок того, що в в країні спостерігається кадровий дефіцит кваліфікованих фахівців.

 

 

 

1. Особливості професійної спрямованості учнів ПТНЗ

 

У сучасній дослідницькій  літературі представлена думка, відповідно до якої основною метою професійного виховання повинне бути забезпечення відповідності індивідуальних якостей  особистості суспільним вимогам, пропонованим до професії. В основі цієї ідеї лежить сформульоване Т. Парсонсом положення  про те, що результат професійної  діяльності (її успішність і задоволеність  нею) залежить від ступеня співвіднесеності індивідуальних якостей з вимогами до професії. Це положення в рамках різних теорій тлумачилася як відповідність: спрямованості особистості об'єктивним характеристикам професії; індивідуальних особливостей особистості типам  професій; прагнень особистості об'єктивним умовам професійної діяльності; особистих  професійних мотивів соціальним вимогам до професії; типу особистості  типу професійного середовища; професійних  альтернатив очікуваному успіху й ін.[4]

Метою професійного виховання на думну Пряжников Н.С. є особистісний розвиток суб'єкта, формування професійних установок, мотивів, відносин, ціннісних орієнтацій, що забезпечують безперервний розвиток, само актуалізацію й повноцінну участь у професійному житті. [5]

Метою виховання в ПТНЗ є формування особистості учня, якому  властиві працьовитість, любов до обраної  професії, гуманістична орієнтованість і висока громадянськість, спрямованість  на професійний успіх і творчу спрямованість, інтелігентність.

Головним завданням виховної роботи в ПТНЗ можна вважати створення  умов для активної життєдіяльності  учнів, для їх трудового й цивільного самовизначення й самореалізації, для  максимального задоволення потреб учнів в інтелектуальному, духовному, культурному й моральному розвитку.

Загальна мета виховання  досягається за допомогою її реалізації в системі виховних структур і  рішенням більш конкретних завдань, серед яких найбільш актуальними  є наступні:

- Формування в учнів  високої мотивації до професії;

- Створення умов для  творчої самореалізації особистості,  забезпечення дозвілля студентів  у позаучбовий час; 

- Виховання потреби в  здоровому способі життя; 

- Формування в учнів  цивільної позиції й патріотичної  свідомості, правової й політичної  культури.

- Формування особистісних  якостей, необхідних для ефективної  професійної діяльності, конкурентоздатності  майбутніх фахівців в умовах, що змінюються.

Таким чином, під професійним  вихованням розуміють процес формування в учнів потреби в праці  й професійній діяльності.

У процесі професійного становлення  майбутнього кваліфікованого робітника  можна виділити три чітко виражених  періоди:

1. Період навчання в  професійному навчальному закладі  (оволодіння відповідними теоретичними  знаннями, практичними вміннями  й навичками, попередня апробація  правильності вибору, розвиток професійних  здібностей):

2. Початок трудової діяльності (професійна адаптація в період  проходження виробничої практики; закріплення й розвиток отриманих  у школі, профтехучилищі, технікумі,  вузі вмінь і навичок, придбання  досвіду роботи зі спеціальності,  остаточне твердження в обраній  професії). [7, с. 45].

 

 

 

 

 

 

1.2 Методи самовиховання  та організації діяльності та  формування досвіду поведінки  як ефективні методи у процесі  професійної спрямованості учнів  ПТНЗ

 

Будь-яка  діяльність складається з операцій і дій. Операція- це процеси, мета яких перебуває не в них самих, а в той дії, елементом якої вони є. Дії це процеси, мотиви яких перебувають у тій діяльності, до складу якої вони входять. Виховний процес полягає в тому, що викладач робить перехід від керування операціями до керування учнями, а потім - до керування діяльністю учнів.

Педагогічною  наукою виявлений ряд загальних  закономірностей, що обумовлюють методи педагогічного керівництва діяльністю й формування досвіду суспільного  поводження, всі види діяльності, що мають суспільні цілі, потенційно мають певні розвиваючими й виховні можливості. Кожна така діяльність містить всі необхідні компоненти для засвоєння лише їй відповідних знань, переживань. Однак, одна діяльність не може замінити всі інші. Тому в процесі виховання доцільно використати комплекс різних видів діяльност

При цьому діяльність може не вплинути позитивно на вихованця  професійно - технічного училища, якщо вона не має для нього особистісного  змісту.

У підсумку педагогічних впливів  у учнів формує готовність до вибору мети й способів діяльності. Будучи ідеальним передбаченням очікуваного результату, ціль людини є тією силою, що визначає спосіб і характер його дії.

Стосовно формування особистості учнів діяльність залишається  нейтральним процесом, якщо не знайдені й не реалізовані відповідні способи  її педагогічного інструментування. У цьому інструментуванні повинні певним чином сполучатися різні методи й прийоми, що забезпечують спонукання, привчання й вправи для учнів, формування в них досвіду суспільної поведінки.

Створення виховних ситуацій – спеціально організовані педагогічні умови для формування в учнів позитивної поведінки та подолання недоліків. Виховні ситуації сприяють формуванню в учнів здатності уявляти себе на місці іншої людини, приймати найбільш доцільні рішення. В педагогіці визначать такі педагогічні ситуації: вербальні (наведення афористичних висловів, розповіді із моральною проблематикою, казкові сюжети і реальні події), уявні (створення учневі умов для аналізу ним своєї поведінки, оцінки певної події), конфліктні (в їх основі гострі моменти, психологічні зриви, потрясіння), ситуації-задачі, ситуації-вправи (обговорення проблем ігрової ситуації).

Самовихова́ння — свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у себе позитивних рис і подолання негативних.

Передусім самовиховання потребує від людини знання себе, вміння оцінювати  власні позитивні й негативні  риси. Для збагачення учнів знаннями і уміннями проводять цикл бесід  про психічну діяльність людини, свідомість, волю, почуття, характер, мотиви поведінки, інтереси, здібності, потреби, темперамент, а також розкривають сутність самовиховання, методи і прийоми роботи над собою.

Важливим аспектом самовиховання  є логічне мислення, вміння аналізувати кожен свій вчинок, що сприяє виробленню вимогливості до себе як постійної риси характеру, без якої неможливо досягти успіху. Тому педагоги в індивідуальних бесідах і на зборах детально аналізують порушення правил поведінки, їх причини, привчають учнів до самоаналізу.

Самовиховання потребує тривалих вольових зусиль, уміння керувати собою, досягати поставленої мети, не занепадати духом від невдач. Тому слід залучати учнів до видів діяльності, які передбачають зібраність, організованість, відповідальність.

Підвищує ефективність процесу  самовиховання і ідеал, до якого прагне учень. Спостереження переконують, що до самовиховання байдужі переважно ті, хто не має життєвої мети, ідеалу. Тому важливо знати ідеали учнів, допомогти сформувати ідеали тим, хто їх не має.

Успішність процесу самовиховання  значною мірою залежить від рівня розвитку колективу взагалі. У згуртованому колективі, де панує здорова громадська думка, атмосфера доброзичливості, розвинута взаємовимогливість, самовиховання відбувається, як правило, успішно.

 

 

         ВИСНОВКИ ДО ТЕОРИТИЧНОГО РОЗДІЛУ

 

   Формування професійної спрямованості учнів є важливим процесом у вихованні майбутнього спеціаліста. З учнями потрібно проводити лекції, бесіди, розповідати про важливість обраної професії, на особистому прикладі демонструвати працелюбство ,що сприятиме розвитку  зацікавленості,  відданості  та любові до обраної професії у вихованців.

  Для формування професійної спрямованості було розглянуто наступні методи: метод самовиховання, метод організації діяльності та методи формування досвіду поведінки.

       Метод організації  діяльності  та формування досвіду поведінки на практиці включає в себе: привчання, педагогічну вимогу, тренування, створення виховних ситуацій,громадську думку. Педагогічна вимога може бути використана, як наказ або вказівка,також як прохання ,порада чи натяк на виконання якоїсь дії для учня. Для створення виховних ситуацій необхідно визначити умови, продумати свої дії і вчинки, викликати в учнів нові почуття, думки, позитивні мотиви. Для використання громадської думки необхідно залучити вихованців до колективного обговорення події.

         Для того  щоб сприяти розвитку в учнів  самовиховання потрібно враховувати  їх особисті вподобання. Засобами  самовиховання можуть слугувати  ознайомлення з різними видами  мистецтва,наукової та художньої літератури  та інше,що сприятиме розширенню світогляду учнів.