Формування взаємин між дітьми дошкільного віку

Виховне значення гри-драматизації полягає і в тому, що для її проведення потрібна велика підготовча робота всіх учасників, що позитивно впливає на формування дитячого колективу та вихованню відносин між дітьми. Вибравши для драматизації певний художній твір, учасники гри та майбутні глядачі починають заздалегідь готувати необхідні атрибути для її проведення: костюми, декорації, маски. Вже на цьому етапі всіх дітей охоплюють радісні переживання, пов'язані з майбутньою грою.

Хід гри-драматизації викликає емоційне піднесення не лише в її учасників, а й у глядачів. Вони щиро вболівають за кожного “актора”, намагаються чимось допомогти: підказують слова тексту, радять, як краще користуватися засобами художньої виразності − жестами, інтонацією, паузами, виявляють співчуття позитивним героям, коли ті потрапляють у біду, і, навпаки, відверто обурюються негідною поведінкою негативних персонажів. У переживаннях дітей тісно переплітаються оцінка дій героїв художнього твору та їх особисте емоційне ставлення до них. А це, безумовно, створює надзвичай-но сприятливі умови для активного засвоєння ними морального змісту художнього твору, який певною мірою орієнтує їх у навколишній дійсності й стає зразком для наслідування. [24]

Керівництво вихователя грою-драматизацією полягає насамперед у тому, щоб допомогти дошкільникам вибрати для драматизації художній твір. Важливо вже при першому ознайомленні з цим твором звернути увагу вихованців не стільки на зовнішню привабливість героїв, скільки на їхні особистісні якості: доброту, безкорисливість, чуйність у ставленні до інших людей.

Колективні рухливі ігри виховують у старших дошкільників уміння узгоджувати власні дії та рухи з діями своїх товаришів, знаходити своє місце в колоні, не заважати іншим. Усе це має винятково важливе значення не лише для розвитку основних рухів, а й для виховання моральних якостей особистості. Участь у колективних діях, спільні переживання об'єднують дітей, викликають у них радісний, піднесений настрій. Багато ігор для старших дошкільників передбачають поділ групи на кілька ланок або команд («Естафета з обручами», «Хто швидше до свого прапорця», «Чия ланка швидше збереться» тощо). Виховна цінність таких ігор полягає в тому, що діти об'єднуються в них навколо спільної мети − здобути перемогу над іншими ланками. Це викликає переживання за успішні дії своїх партнерів, які стають об'єктом пильної уваги кожного учасника гри. Всі члени ланки «вболівають» за своїх товаришів, які в цей час виконують ті чи інші дії. Вони всіляко намагаються допомогти одне одному, якщо хтось невдало виконує, рухи. Характерно, що дуже часто учасники гри, згуртовані спільними переживаннями, навіть не дорікають своєму товаришеві, якщо він допускає помилки і цим підводить свою ланку. Організовуючи рухливі ігри, вихователь повинен подбати про те, щоб кожна ланка була укомплектована з відносно однаковими фізичними можливостями та вміннями. Інструктуючи дошкільників перед початком гри, слід завжди наголошувати на тому, що ніхто не повинен порушувати правила, всі зобов'язані грати чесно, допомагати одне одному порадами, вказівками. Добре, коли, підбиваючи підсумки гри, вихователь не тільки називає переможців, а й спиняється на прикладах «справді спортивної поведінки», коли виявлялася взаємодопомога, тактовне ставлення до слабших, товаришів тощо.  У рухливих іграх, як і в усіх інших видах діяльності дітей, вихователю належить провідна роль. Правильне керівництво грою, яке насамперед передбачає врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей, допомагає педагогові розвивати у своїх вихованців стійкий інтерес не лише до ігрової діяльності, а й до своїх товаришів, підтримувати у них почуття радості від спілкування з ними. Все це разом сприяє розвитку в старших дошкільників доброзичливих взаємовідносин з однолітками та іншими дітьми, формуванню у них початків колективізму. [25]

Таким чином, становлення взаємин старших дошкільників великою мірою визначається рівнем розвитку їхньої ігрової діяльності. Саме на ґрунті гри, як основної діяльності дітей, зароджуються їхні перші моральні уявлення про норми та правила спілкування і взаємини з людьми, які їх оточують, з'являються перші симпатії. В грі з найбільшою повнотою і чіткістю виховуються та розкриваються соціально ціннісні якості підростаючої особистості, формується дитяче товариство, свідомість у вчинках та поведінці.

 

ВИСНОВОК

Формування взаємин між дітьми дошкільного віку, розглядаються методами виховання взаємодопомоги, досліджуються прийоми педагогічного  керівництва взаєминами дітей різних вікових груп в різни видах їх спільної діяльності − ігрової, продуктивної, трудової, наголошується на необхідність створення в дитячому колективі атмосфери, пройнятої духом доброзичливості і взаємодопомоги, турботливого ставлення дітей одне до одного.

Якість життя кожної людини та суспільства в цілому залежить не лише від соціально-економічних умов, а й від наявності та використання накопиченого людством духовного багатства, ціннісних норм та ідеалів. Просте накопичення духовної спадщини, декларація ціннісних норм поведінки, а не дієве їх упровадження в життя індивіда, суспільства та людства в цілому призводить до руйнування ціннісної основи існування людей на Землі.

Глибока криза морального духу людини, знищення її гідності прирікає нас на життя, для якого стає характерним простий спосіб виживання. Саме тому на сьогодні виокремлюється важлива проблема впровадження у життя ціннісних орієнтирів, що виконують роль інструментарію забезпечення гідного людського існування, самореалізації кожної особистості. Цивілізаційні зрушення, що є базовим підґрунтям сучасного соціуму, набувають гуманістичного спрямування, для якого притаманним стає людський вимір. Ставлення до людини як найвищої суспільної цінності, створення найдоцільніших передумов для формування її особистісної сутності, реалізації її потенційних можливостей.

 Духовне багатство особистості вимірюється ступенем усвідомлення, прийняття та впровадження у власне життя системи цінностей, до яких належать особистісні, сімейні, громадянські, національні та загальнолюдські. Джерелом ціннісних орієнтацій для кожної особистості є насамперед родина та сім'я, яка уособлює в собі основу пізнання нею всіх сфер земного буття людини. Саме тут плекається духовний світ дитини, її моральні переконання, що втілюються у конкретні вчинки, її сила, життєтворчий стиль життя. Тобто, дитина інтеріоризує загальноприйняті у сімейному оточенні норми поведінки, ставлення до навколишньої дійсності і через них інтегрується в соціум.

На  сучасному  етапі  розвитку  суспільства  часто  спостерігається безвідповідальне ставлення молоді до питань створення і збереження духовного осередку суспільства − власної сім'ї, про що свідчить велика кількість розлучень, наявність неповних сімей, а як результат − соціальне сирітство. Нині можна констатувати той факт, що на державному рівні відбулися смислотворні зрушення у розумінні значущості сім'ї та сімейного виховного потенціалу для еволюційного розвитку суспільства. Наразі актуальною стає необхідність усвідомлення цінності сім'ї кожним громадянином нашої країни, що є передумовою формування свідомого батьківства. Свідоме батьківство передбачає глибоке розуміння своїх можливостей та обов'язків у формуванні цілісної особистості дитини як власної відповідальності перед людством.

Духовне здоров'я особистості, складовою якого є моральний розвиток, слугує тим стрижнем, тим золотим перетином буття, що консолідує всіх членів родини, нації, держави і світу. Серед найдієвіших засобів слід виокремити ознайомлення з історією та традиціями свого народу − його мовою, побутом, мистецтвом тощо; залучення до загальнолюдських цінностей через освіту, літературу, театр, живопис, музику, релігію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азаров Ю. П. Семейная педагогіка / Юрий Петрович Азаров. ―  СПБ. : Издательство «Питер», 2011. ― 400 с. ( Серия «Мастера психологи» ) .

2. Алєксєєнко Т. Ф. Педагогічні проблеми молодої сім’ї / Навч. пос. :

Т. Ф. Алєксєєнко. ― К. : ІЗМН, 1997. ― 116 с.

3. Бардиан А. М. Воспитание детей в семье / [ психолого-педагогические очерки]  / А. М. Бардиан. ― М. : Педагогика, 1973. ― 208 с.

4. Баркан А. И. Практическая психология для родителей или как научиться понимать свого ребенка / А.И. Баркан  ― М. : АСТ ― ПРЕСС,  2000 ― 432 с.

5. Бєлєнька Г. В. Вихователь дітей дошкільного віку / [ становлення фахівця в умовах навчання / НПУ Національний педагогічний ун-т ім.

М. П. Драгоманова. Інститут педагогіки і психології ] / Г. В. Бєлєнька  — К. : Світич, 2006. — 304с.

6. Божович Л. И.  Личность и ее формирование в детском воздасте /

Л. И. Божевич. ― М. : Просвещение, 1968. ― 464 с. ( Серія Акад. пед. наук СССР).

7. Борисова З. Н. Хрестоматія з історії дошкільної педагогіки /

Борисова З. Н., Кузьменко В. У. ― К. : Вища школа, 2004. ― 511 с.

8. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения / А. Дистервег. ― М.: Учпедгиз, 1956. ― 373 с.

9.Зимонина В. Н. Воспитание ребенка-дошкольника: развитого, организованного, самостоятельного, инициативного, аккуратного. Расти здоровым / [програм.-метод. пособие для педагогов дошк. образов. учрежд.] / В. Н. Зимонина. ―  М. : Владос, 2004. ―  304 с.

10. Ельконін Д .Б. Психологія гри / Данило Борисович Ельконін. ― М. : Владос, 1999 г. ― 360 с. ( Серия «Сам себе психолог» ).

11. Карпова С. Н. Игры и нравственное развитие дошкольников  /

С. Н. Карпова. ― Изд-во Московского университета, 1986. ―  256 с.

12. Козлова С. А.  Нравственное и трудовое воспитание дошкольников / yчебн. пособие для студ. высш. учебн. завед. / С. А.Козлова, Н. К. Ледовских, Б. Д. Калишенко [и др.] / Под ред. С. А. Козловой. ―  М. : Академия, 2002. ― 192 с.

13. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості (в дошкільному дитинстві) / О. Л. Кононко ― К. : 1998. ― С.214-246

14. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения [ Текст] :

в 2 т. / Ян Амос Коменський . ― М. : Просвещение, 1982.  ― Т 2 : ― 254с.    15. Компоненти дошкільної освіти в Україні / Наук. ред. О.Л.Кононко. ― К., 2003 .

16. Котырло  В.  К.  Формирование  взаимоотношений  дошкольников  в  детском  саду  и  семье /  Под ред. В. К. Котырло / В. К. Котырло,

Т. М. Титаренко,  Ю.  А. Приходько [ и др.] ―  М. :  Педагогика, 1987. ―  141 с. (Серія  НИИ дошк. воспитания АПН СССР, НИИ психологии).

17. Котырло В.  К.  Детский  сад  и  семья  [Текст] :  /  В. К. Котырло,

С. А. Ладывир. ―  К. :  Рад. шк., 1984. ― 120 с.

18. Кузьменко В.У. Соціальна компетентність дошкільнят: особливості, показники та шляхи розвитку / В.У. Кузьменко // Дошк. виховання. ― 2001. ―  № 9.  ―  С. 11. 

19. Кузьмінський А.  І. Педагогіка родинного виховання / А. І. Кузьмінсь-кий В. Л. Омеляненко ― К. : «Знання», 2006. ― 311с.

20. Курочкина И. Н. Как научить ребенка поступать нравственно /

И. Н. Курочкина. ― 3 – узд. ― М. : Флинта, 2003. ― 128 с.

21.  Макаренко А.С. Книга для родителей [Текст] :  / А.С. Макаренко. ― М.: Педагогика, 1969. ― 304 с.

22. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка / навч. посіб. ― 5 – вид., доп. і перероб. Н. Є. Мойсеюк. ― К. : Б.в., 2007. ― 656 с.

23. Мчедлидз Н. Б. История зарубежной дошкольной педагогики: Хрестоматия  /  Сост. Н.Б. Мчедлидзе и др. ― 2 ― изд. ―  М. : Просвещение, 1986. ― 460 с.

 24.Мчелидзе  Н. Б.  Место  игры  в  педагогическом  процессе  детского сада  //  Психология  и  педагогика  игры  дошкольника  /  Под  ред. А. В. Запорожца,  А. Л. Усовой. ―  М., 1966.  ―  С. 151-164.

25. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка. / Навч. посібн. для студ. вищ. навч. закл. / Т. І. Поніманська. ― К. : “Академвидав”, 2004. ― 456 с.

26. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка: Практикум: Навч. посібн. для студ. вищ. навч. закладів. / Поніманська Т. І., Дичківська І. М. ―  К. : Слово, 2004. ― 352 с.

27. Приходько Ю. О.  Формування позитивних взаємин у дитячому колективі  /  Ю. О. Приходько. ―  К. : Рад. школа, 1987. ― 126 с.

28. Русова С. Ф. Дошкільне виховання // Вибрані педагогічні твори / Упорядник О. В. Проскура. ― К., 1996. ― С. 34-185.

29. Русова С. Ф. Тeорія і практика дошкільного виховання / С. Ф. Русова ―  Прага:  Український громадський видавничий фонд, 1924. ― 124 с.

30. Стельмахович М. Г. Українська народна педагогіка  / Навчально-метод. посіб. / М. Г. Стельмахович. — К. : ІЗМН, 1997. — 232 с.

31. Сухомлинський  В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський. ― К. : УДК  «Акта», видання, 2012. ― 914 с.

32. Терещук  Р. К.  Общение  и  избирательные  взаимоотношения дошкольников  / Р. К.  Терещук. ―  Кишинев, 1989. ― 123 с.

 33. Усова А. П. Обучение в детском саду / А. П. Усова. ― М. : Просвещение, 1981. ― 176 с.