Групова навчальна діяльність

 

 Усі недоліки фронтальної  та індивідуальної діяльності  вдало компенсує групова.

 

 У психолого-педагогічній  літературі немає єдиного підходу  до визначення групової навчальної  діяльності. Групова навчальна діяльність  — це форма організації навчання  в малих групах учнів, об'єднаних  загальною навчальною метою при  опосередкованому керівництві вчителем  і в співпраці з учнями [10, с. 8].

 

 Учитель в груповій  навчальній діяльності керує  роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує  групі та які регулюють діяльність  учнів. Стосунки між учителем  та учнями набувають характеру  співпраці, тому що педагог  безпосередньо втручається у  роботу груп тільки в тому  разі, якщо в учнів виникають  запитання і вони самі звертаються  по допомогу до вчителя. Це  їхня спільна діяльність. Групова  навчальна діяльність, на відміну  від фронтальної та індивідуальної, не ізолює учнів один від  одного, а навпаки, дозволяє реалізувати  природне прагнення до спілкування,  взаємодопомоги і співпраці.

 

 Відомо, що учням буває  психологічно складно звертатись  за поясненням до вчителя і  набагато простіше — до ровесників.

 

 Психолого-педагогічні  дослідження свідчать, що групова  навчальна діяльність сприяє  активізації й результативності  навчання школярів, вихованню гуманних  стосунків між ними, самостійності,  умінню доводити і відстоювати  свою точку зору, а також прислуховуватися  до думки товаришів, культурі  ведення діалогу, відповідальності  за результати своєї праці.  Групова навчальна діяльність  на занятті створює певні умови  для формування позитивної мотивації  учіння школярів (X.Й. Лійметс,  К.Ф. Hop, Н.А. Побірченко, О.Я. Савченко, Г.О. Цукерман, І.М. Чередов, О.Г.  Ярошенко та інші). Як вважають  В.В. Виноградова, О.К. Дусавицький,  В.В. Рєпкін, це відбувається в  групах, де створено умови доброзичливості,  чуйності, оволодіння учнями формами  взаємодопомоги. Як свідчить шкільна  практика, під час групової роботи  активізується діяльність всіх  без винятку її виконавців. Психологи  пояснюють це тим, що "одна  з найважливіших характеристик  людини в групі полягає в  тому, що вона звертається до  своєї групи як до джерела  орієнтації у навколишній дійсності" [13, с. 103].

 

 Як вид навчальної  діяльності школярів, групова діяльність  багатофункціональна.

 

 У груповій навчальній  діяльності учні показують високі  результати засвоєння знань, формування  вмінь. Пояснюється це тим,  що "в цій роботі слабкі учні  виконують за обсягом будь-яких  вправ на 20—30% більше, ніж у фронтальній  роботі. Групова форма роботи  сприяє також організації більш  ритмічної діяльності кожного  учня" [13, с. 69].

 

 Важливу роль групова  діяльність відіграє у досягненні  виховної функції навчання. У  груповій навчальній діяльності  формується колективізм, моральні, гуманні якості особистості [7; 10; 13; 17; 20]. Важливу роль у формуванні  цих якостей відіграють особливості  організації групової роботи; розподіл  функцій і обов'язків між учасниками  діяльності, обмін думками, взаємна  вимогливість і допомога, взаємоконтроль  і взаємооцінка.

 

 Групова навчальна  діяльність виконує й організаційну  функцію. Полягає вона в тому, що учні вчаться розподіляти  обов'язки,, вчаться спілкування  один з одним, розв'язують конфлікти,  що виникають у спільній діяльності. В груповій роботі дитина бере  на себе функції вчителя і  виконує дорослі види діяльності [4; 17].

 

 Таким чином, групова  форма навчальної діяльності  в порівнянні з іншими організаційними  формами має низку значних  переваг:

 

1) за той самий проміжок  часу обсяг виконаної роботи  набагато більший;

 

 

 висока результативність  у засвоєнні знань і формуванні  вмінь;

 

 

 формується вміння  співпрацювати;

 

 

 формуються мотиви  навчання, розвиваються гуманні  стосунки між дітьми;

 

5) розвивається навчальна  діяльність (планування, рефлексія,  самоконтроль, взаємоконтроль).

 

 Значний внесок у  теорію організації групової  навчальної діяльності зробив  І.М. Чередов. Він розподіляє  її на парну, ланкову, бригадну, кооперативно-групову та диференційовано-групову  форми. Дидактичні питання організації  групової навчальної діяльності  школярів розроблено в працях  І.М. Вітковської, В.О. Вихрущ, Є.С.  Задої, К.Ф. Hop та інших.

 

 Дослідження цих учених, досвід роботи вчителів України  виявили, що групова робота  на уроках в початкових класах  буде ефективною, якщо дотримуватися  таких вимог:

 

 

 методично обґрунтовано  обирати той чи інший вид  групової навчальної роботи на  конкретному уроці, що визначається  метою уроку, особливостями матеріалу,  який вивчається;

 

 

 правильно формувати  групи;

 

 

 ретельно продумувати  структуру уроку з використанням  групових форм навчальної діяльності;

 

 — розробляти інструкції, пам'ятки, які спрямовують групову  навчальну діяльність;

 

 

 регулювати міру вчительської  допомоги групам у процесі  їх роботи;

 

 

 вчити школярів співпраці  під час виконання групових  завдань.

 

 Як свідчить дослідження  О. Г. Ярошенко, групову навчальну  діяльність школярів можна застосовувати  на всіх етапах процесу навчання. Проте на етапах первинного  сприйняття нового матеріалу  належний рівень цієї діяльності  досягається лише за умови,  що всі учні класу характеризуються  високим та середнім рівнем  навчальних можливостей, добре  володіють навичками самостійної  роботи і виявляють велику  працездатність [20, с. 21]. У

 

 керівництвом учителя.  Для молодших школярів найбільші  можливості групової навчальної  діяльності виявляються на етапах  закріплення, поглиблення, систематизації  знань /4; 10/;-Незважаючи на зазначені  позитивні характеристики групової  діяльності, абсолютизувати її, підміняти  нею індивідуальну чи фронтальну  роботу було б великою помилкою. Висвітлений порівняльний аналіз  дидактичних можливостей фронтальної,  індивідуальної та групової діяльності  розкриває сильні й слабкі  сторони кожної з них і показує,  що в реальному навчальному  процесі вони не можуть функціонувати ізольовано одна від одної. І стосовно цього ми цілком поділяємо думку інших вчених про необхідність їх оптимального поєднання [9; 14; 15; 18; 20].

 

 

IІІ. Мета технології групової  навчальної діяльності — розвиток  дитини як суб'єкта навчальної  діяльності

 

 

Завдання:

 

 

 навчати школярів співпраці  у виконанні групових завдань;

 

 

 стимулювати моральні  переживання взаємного навчання, зацікавленості в успіхові товариша;

 

 

 формувати комунікативні  вміння школярів;

 

 — формувати рефлексивні  компоненти навчальної діяльності: цілеспрямованість, планування, контроль, оцінку;

 

 

 поєднувати фронтальну, індивідуальну та групову форми  навчальної діяльності.

 

 

ІV. Зміст технології групової навчальної діяльності учнів

 

 

 Запропонована технологія  групової навчальної діяльності  школярів базується на таких  положеннях:

 

 

 необхідно навчати  школярів прийомів ділової співпраці;

 

 

 забезпечувати спеціальний  добір дітей у групи;

 

 

 актуалізувати активність  кожного учня;

 

 

 поєднувати всі форми  навчальної діяльності школярів  на занятті. Встановлено, що  оптимальний розмір групи як  функціональної системи не визначається  її психологічними властивостями,  а зумовлюється конкретним змістом  предметної діяльності та факторами,  що мають соціальну природу  [13].

 

 Для педагогічної теорії  і практики питання кількості  навчальної групи має першочергове  значення. Як свідчать публікації  в педагогічній літературі (X.Й.  Діймете, В.В. Котов, І.М. Чередов  та інші), кількість навчальних  груп коливається в межах від  трьох до восьми осіб.

 

 Реальні умови масової  школи свідчать, що в школі  найбільш раціонально організовувати  навчальні групи із чотирьох-п'яти  осіб. Нечисленні групи сприяють  зручному і швидкому розміщенню  учнів, активній діяльності кожного  члена групи, розподілу обов'язків.  Істотним моментом у створенні  навчальних груп є їх склад.  Групи мають бути гетерогенними  за навчальними та психологічними  можливостями дітей: у групі  повинен бути хоча б один  сильний учень. Групу слід формувати  на основі особистісних переваг  учнів, обрати константа, розподілити  обов′язки (В,О, Вихруш, Є.С.Задоя, X.Й. Діймете, О.Я. Савченко, І.М. Чередов та інші). При створенні груп потрібно брати до уваги психологічну єдність дітей, бажання учнів, потенціал можливостей для їх успішної спільної діяльності. Консультанта, за товариською згодою, призначає вчитель. Це, зазвичай, успішний у навчанні учень. Робота в навчальних групах будується на принципі рівноправності.

 

 Спираючись на дослідження  І.М. Передова, можна запропоновувати  таку схему розміщення учнів  у групі (див.рис).

 

 

 

 

 

 Організовуючи групову  навчальну діяльність на занятті,  потрібно забезпечити активність  кожного учня. Цього можна досягти,  розподіливши запропоновані групі  завдання на частини за кількістю  учасників групи, коли кожен  має виконати свою частину  роботи і пояснити спосіб її  виконання іншим, а також налагодивши  систему обліку діяльності кожного  учня в групі. Для цього після  виконання запропонованого групі  завдання діти на спеціальних  картках відображають оцінку  роботи всієї групи, а також  дають оцінку роботі кожного  учня в групі.

 

 Для відображення діяльності  роботи учням можна запропонувати  такі питання:

 

1. Функціонування в групі:

 

 

 Чи розв'язала група  те, що повинна була розв'язати?

 

 

 Як, на твою думку,  чи були у групі труднощі?

 

 

 Чи були розв'язані  труднощі?

 

2. Ролі учасників:

 

 

 Чи мав ти певну  роль у групі? -Яку?

 

 

 Як ти вважаєш, ти  її виконав?

 

 

 Тобі було важко?  Чому?

 

 

 Чи був ти корисним  у групі? У чому конкретно:

 

 а) у пропозиції плану  роботи;

 

 б) у пошуку інформації;

 

 в) у пропозиції розв'язування  труднощів.

 

3. Робота індивідуальна  (робота колективна):

 

 — Чи працював ти  самостійно в той час, коли  вся група

 

 працювала разом?

 

4. Оцінка:

 

 

 Як ти визначиш те, що вивчив?

 

 

 Як уже вказувалося,  групова навчальна діяльність  корисна на всіх етапах уроку,  особливо під час перевірки  домашнього завдання, закріплення  знань, застосування їх на практиці, де допомога дорослого вже  не потрібна і навіть шкодить,  бо заважає становленню рефлексії,  і водночас повністю самостійно  дитина діяти не може.

 

 Можливості вибору  групової навчальної діяльності  на різних етапах уроку продемонстровано  у таблиці.

 

ЕТАП УРОКУ 

ФОРМА ДІЯЛЬНОСТІ

 

 Перевірка домашнього  завдання 

 Парна Ланкова

 

 Вивчення нового 

 Диференційовано-групова

 

 Закріплення і вдосконалення 

 Ланкова Парна Диференційовано-групова  Індивідуально-групова

 

 Повторення і застосування  знань 

 Парна Ланкова Кооперативно-групова

 

 

 

 Дослідження вчених  з проблеми виявило, що групова  навчальна діяльність сприяє  підвищенню успішності учнів,  вирішує багато виховних і  розвивальних завдань. Зокрема,  це успішне, швидке занурення  дитини у навчальну діяльність, формування самооцінки та саморегуляції,  уміння пристосовуватися до темпу  роботи групи, формування в  школярів позитивного ставлення  до навчання, підготовка учнів  до спілкування. На думку Ж.  Феррі, робота в малій групі  відкриває широке "поле" вільної  діяльності, тобто активності, зорієнтованої  на інтереси учня в межах  навчальної програми. Обмін думками  із змісту уроку являє собою  тренування логічного мислення  в дитини і не має аналогів  в інших ситуаціях.

 

 

V. Робота в малих групах

 

 

 Роботу в групах  варто використовувати для вирішення  складних проблем, що потребують  колективного розуму. Якщо витрачені  зусилля й час не гарантують  бажаного результату, краще вибрати  парну роботу або будь-яку з  наведених вище технологій для  швидкої взаємодії. Використовуйте  малі групи тільки в тих  випадках, коли завдання вимагає  спільної, а не індивідуальної  роботи.

 

Як організувати роботу:

 

 

 Переконайтеся, що учні  володіють знаннями та вміннями, необхідними для виконання завдання. Якщо робота виявиться надто  складною для більшості учнів  — вони не стануть докладати  зусиль.

 

 

 Об'єднайте учнів у  групи. Почніть із груп, що складаються  з трьох учнів. П'ять чоловік  — це оптимальна верхня межа  для проведення обговорення в  рамках малої групи. У процесі  формування груп остерігайтеся  навішування будь-яких «ярликів»  на учнів.

 

3. Запропонуйте їм пересісти  по групах. Переконайтеся в тому, що учні сидять по колу —  «пліч-о-пліч, один проти одного».  Усі члени групи повинні добре  бачити один одного.

 

4. Повідомте (нагадайте)  учням про ролі, які вони повинні  розподілити між собою і виконувати  під час групової роботи.

 

 • Спікер, головуючий (керівник групи):

 

 — зачитує завдання  групі;

 

 

 організовує порядок  виконання;

 

 

 пропонує учасникам  групи висловитися по черзі;  —заохочує групу до роботи;

 

 

 підбиває підсумки  роботи;

 

 — визначає доповідача.

 

 • Секретар:

 

 

 веде записи результатів  роботи групи;

 

 

 записи веде коротко  й розбірливо;

 

 

 як член групи, повинен  бути готовий висловити думки  групи при підбитті підсумків  чи допомогти доповідачу.

 

 • Посередник:

 

 

 стежить за часом;

 

 

 заохочує групу до  роботи.

 

 • Доповідач:

 

 

 чітко висловлює думку  групи;

 

 

 доповідає про результати  роботи групи.

 

5. Будьте уважні до  питань внутрішньогрупового керування.  Якщо один з учнів повинен  відзвітувати перед класом про  роботу групи, забезпечте справедливий  вибір доповідача.

 

6. Дайте кожній групі  конкретне завдання й інструкцію (правила) щодо організації групової  роботи. Намагайтеся зробити свої  інструкції максимально чіткими.  Малоймовірно, що група зможе  сприйняти більш як одну чи  дві, навіть дуже чіткі, інструкції  за один раз.

 

Як працювати в малих  групах: