Креативное развитие в различных видах деятельности

10

засвоєнню різних математичних знань і відповідних умінь дітей. По-різному можна визначити програмний зміст однієї гри (закріплювати вміння лічити, визначати форму, величину, лічити групами: парами, трійками тощо), а залежно від цього «Чарівний мішечок» заповнюється різними предметами. 
Ігри з розрізними картинками, кубиками, мозаїками сприяють розвитку вміння складати з частин ціле, засвоєнню, що ціле завжди більше його частини. Словесні ігри «Назви число більше і менше на один», «Лічи далі» потребують від дітей кмітливості, уміння швидко знайти потрібну відповідь. Діти старшого дошкільного віку з великим інтересом розв'язують головоломки. 
Кожен день у години, що відводяться для ігор дітей (ран-кові, під час прогулянки, після сну), їм надається можливість за своїм бажанням грати в ту чи іншу гру. Іноді вихо-ватель радить дітям пограти у якусь гру, враховуючи потребу уточнити їх знання, поліпшити їх уміння. 
У своїх іграх діти використовують різні іграшки: розбірні — матрьошки, башточки, кулі, гриби те що; настільні друковані ігри — лото, розрізні картинки, кубики, доміно; музичні — барабан, металофон, а також різні мозаїки, будівельний матеріал, м'ячі та ін. 
Прикладом ігор для розвитку лічильних операцій у дітей є: для «лисенят» — викладання цифр від 1 до 10; практичне завдання «Перелічи», «Яка цифра пропущена?» (завдання на увагу), крапкові приклади» (числа від 5 до 10); для «білченят» — викладання цифр від 1 до 7; практичне завдання «Проведи стежку» (цифри від 1 до 7); повторення пісеньок геометричних фігур; гра на увагу «Скільки фігур?», «Крапкові приклади» (числа від 2 до 7); для ведмедиків — викладання цифр-яблучок від 1 до 5; практичні завдання «Намалюй стільки ж», «Проведи стежку» (цифри від 1 до 5); повторення пісеньок цифр (від 1 до 5) (Додаток …).

Впродовж дня такими іграми є: вранці з тими, хто перший приходить— зарядка для розуму; вдень —  гра для розуму — різні ігрові індивідуальні завдання: «Вагончики» (склад числа з двох менших), «Математична карусель», «Математичне

11

намисто», «Якої цифри не вистачає?», «Знайди слово», «Знайди знайому букву» та ін.; увечері з тими, хто ще в садку — розминка для розуму. 
Індивідуальні завдання допомагають краще враховувати можливості кожної дитини, давати завдання з поступовим ускладненням, домагатися високої якості при виконанні їх (для «лисенят»); розвивати самостійність, упевненість, відчуття особистих успіхів (для «білченят», «ведмедиків»). 
 

Розділ 2. Методика навчання дітей дошкільного віку лічби в практичній діяльності педагога. 
2.1. Ігри в методиці навчання дітей лічбі на заняттях з математики 
У системі сучасної дошкільної освіти гостро постало завдання домогтися усвідомленого засвоєння дітьми знань, які їм подаються. Адже, буває, спостерігаємо: дитина не здатна використати набуті знання в нестандартній ситуації, щоб швидко відреагувати на неї і прийняти правильне рішення. 
Відомо, що в пам'яті лю-дини залишається на все життя лише та інформація, яка від-билась у її практичному досвіді — тобто була активно пережитою, усвідомленою. Ця інформація надалі швидко пригадується і прикладається до конкретної життєвої ситуації, становлячи собою життєву компетентність. Отож, в освітньо-виховному процесах слід використовувати стимулюючі підходи для підтримки в дітей сталого інтересу, підвищення ефективності та результативності засвоєння ними знань . 
Орієнтуючись на дані психолого-педагогічних наук, а також спираючись на тривалі спостереження за дітьми доходимо висновку, що для того, щоб активно й усвідомлено за-своювати матеріал, який подається на заняттях, діти потребу-ють забезпечення рухової активності під час занять, яка випливає з природної потреби дітей у рухах. 
Уведення у навчальний процес елементів ігор-драматизацій, коли гармонійно поєднуються гра та казка, ста-ючи одним із найцікавіших для дошкільнят видів діяльності. Дитина не лише

12

докладає розумових зусиль, щоб досягти мети, а й вчитьс порівнювати, аналізувати результати своєї праці. Крім того, на занятті поєднуються навчальні та виховні завдання. Адже дошкільник має розв'язати "глобальну" проблему й усвідоми-ти, що від дій колективу та кожного з них зокрема залежати-ме доля казкового персонажа, міста, а може, й нашої планети. Завдяки такому підходові до занять досвідчений педагог може згуртувати всю групу й виховати в дітей усталені моральні якості, про які, на жаль, забуває сучасне суспільство. 
Дитині необхідно також активізува-ти всі органи чуття, щоб зрозуміти об'єкт чи явище навколиш-нього світу, виокремити його властивості та ознаки, на практиці пересвідчитись у тому, про що розповідає вихователь. 
Дотримання принципу інтегрованості занять, застосування на одному занятті творчих завдань з інших розділів програми. Така робота, в якій поєднуються театралізована діяльність, і розвиток мовлення, і математика, вже сама собою збуджує в дитини інтерес, викликає позитивні емоції. Тоді заняття стає для неї бажаним та цікавим. 
Як приклад організації таких занять подаємо конспект інтег-рованого заняття (з елементами гри-драматизації), на якому у старших дошкільнят формуються елементарні математичні уявлення . 
Наведемо приклади ігор для формування лічильних операцій у дітей дошкільного віку. 
1.Рухливі ігри. 
Вихователь готує лічильні картки із зображенням геометричних фігур так, щоб у наборі було по дві картки з одна-ковою кількістю фігур. Потім прикріплює кожному гравцеві одну картку на груди (малі). Діти прогулюються по майданчику. По команді вихователя: "Знайдіть ваші пари" — гравець, на грудях якого прикріплена картка, повинен знайти гравця з карткою 
2.Ланцюжок 
Діти стають кружка, в центрі розкладені лічильні картки, по одній на кожного гравця, але так, щоб було по 2-4 картки з однаковою кількістю фігур.За першим сигналом вихователя кожна дитина бере одну картку за другим сигналом діти з

13

однаковими числами на картках повинні знайти одне одного та взятися за руки. 
3.Зайди в коло. 
Кожна дитина отримує одну картку й закріплює й на грудях. На підлозі в центрі великого кола — лічильна картка, наприклад карткою. 
На сигнал вихователя "Заходьте в коло кожен гравець шукає свою таку пару, щоб сума чисел на його картці та на картці партнера дорівнювала числу в колі. Наприклад, гравець з карткою повинен знайти гравця з іншою карткою, а тоді вони вдвох заходять у коло. 
4. Ігри з м’ячем. 
5. Продовжуй рахувати. 
Називаючи якесь число, вихователь кидає дитині м'яч. Дитина ловить його і продовжує лічити до десяти, потім повертає м'яч вихователю. Можна запропонувати дітям лічити у зворотному порядку. 
6. Яке наступне (попереднє) число? 
Вихователь кидає м'яч і називає будь-яке число. Зловивши м'яча, дитина каже наступне або попереднє число. 
7. Доповни число. 
До початку гри визначають число, яке гравці по-винні скласти з двох чисел (наприклад десять). Ви-хователь кидає дитині м'яча і називає якесь число. Спіймавши м'яча, дитина має назвати число, яке в сумі з названим вихователем складає десять, і повертає м'яч вихователеві. 
7. Розклади, як було. 
Лічильні картки розкладають в зростаючій або зменшувальній послідовності. Наприклад: 
Дитина дивиться на них, називає кількість крапок числами, потім заплющує очі, а вихователь в цей час міняє деякі картки. 
Дитина розплющує очі й розкладає картки так як вони були викладені спочатку або у зворотньому порядку. 
8. Куди покласти картку? 
Вихователь розкладає на столі одну ляльку, дві чашки, трьох зайчат, чотирьох качок, п'ять кубиків, шість ложок тощо Поруч лежать лічильні картки зоб-раженням донизу Кожен гравець

14

бере одну картку і кладе її поряд з іграшками, кількість яких дорівнює кількості кружечків на картці. 
9. Дістань названий предмет. 
У присутності дітей вихователь показує і кладе в мішечок предмети різних геометричних форм. Потім пропонує дітям, не дивлячись, дістати, з мішечка названу геометричну фігуру. 
Вихователь демонструє дітям схематичне зображення квітки, будиночка тощо. Наприклад: пропонує розглянути його, запам'ятати, скільки паличок і яких кольорів використано, по-тім ховає малюнок, а діти викладають його самостійно, користуючись різнокольоровими паличками. 
Такі ігри можна використовувати як для закріплення уже набутих знань та і для засвоєння нових. Вони будуть цікавими для дітей і на заннятях й на прогулянці та й другій половині дня як окремі ігрові ситуації. 
2.2 Методичні рекомендації батькам та вихователям з навчання дітей лічби у грі 
Золоті шати літа обережно торкнула своїми барвами ворожка-осінь. Запалила клени червоним різнолистям, обсипала берізки золотими монетками, випустила із зелених скриньок коричневі каштани, обтрусила з дубів жолуді. Це в міських парках та скверах. А які зміни відбулися в садах, на городах! Ми, дорослі, розуміємо: у довкіллі всі події перебігають у часі в певному порядку, ритмі, з певною швидкістю і частотою. Тому констатуємо: змінилася пора року, надійшла осінь. 
І це справді так. Але поряд з вами ваш дорогий "чомусик", якого треба навчити сприймати час, орі-єнтуватись у ньому, відчувати його тривалість, розуміти плинність. Маєте добру нагоду ввести дитину, так би мовити, до світу часу, "показати" його. 
Розкажіть малюкові про осінь, спостерігайте разом з ним за змінами в природі. Старшим дошкільнятам поясніть, що Осінь поділяється на три періоди: ранній теплий, який триває здебільшого до останньої декади вересня; золота осінь — жовтень; пізня холодна осінь — листопад. Доберіть разом з дитиною прислів'я про осінь, наприклад: 
Всякому літу приходить кінець.

15 

Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою. 
Навесні дощ парить, а восени мочить. 
Листопад вересню онук, жовтню — син, а зимі — брат рідний. 
Листопад і колесо, і полоззя любить. 
Листопад — не лютий, проте спитає: чи одягнутий, чи взутий.Листопад стелить землю листям, а грудень — снігом. 
Ми навели лише кілька прислів'їв про осінні місяці. Обов'язково продовжте пошукову роботу! 
Створіть для свого малюка та для себе казку про осінь і відчуйте радість та насолоду від співт-ворчості. Персонажі казки: чарівниця-Осінь, її сини — Вересень, Жовтень, Листопад, Дощ, Вітер тощо. 
Надайте сюжетові математичного змісту. Казку варто записати. Запропонуйте синові чи доньці на-малювати казкових героїв, використавши при цьо-му геометричні фігури. 
Завершальний етап ваших спільних подорожей, прогулянок, спостережень, бесід та iнше. 
Крім прислів'їв, казок, не забувайте про загадки. Молодшим дітям пропонуйте готові, а старших спонукайте до створення власних загадок. При цьому логічно розмірковуйте разом з дитиною, аналізуйте, звертайте увагу на найістотніші ознаки того чи іншого явища. 
Хмара налетіла, 
сонечко закрила. 
Ллється дощ, як з відра, 
та не рада дітвора. 
На кожній прогулянці неодмінно спостерігайте за деревами, квітами, хмаринками тощо. 
Зверніть увагу, як швидко змінюється колір лис-точків. Відзначайте, що листя поступово опадає. Зберіть осінній букет барвистого осіннього листя. Порівняйте листочки за формою, величиною, кольором. Якщо вашому малюкові чотири, попросіть його порівняти листочки з геометричними фігурами: 
листок клена, каштана, дикого винограду схожі на багатокутники; 
листки берези, осики — на трикутники; 
верби, дуба — на овал.

16 

Разом з донькою сплетіть осінній вінок для неї та для  себе. Помилуйтеся формою віночка, гармо-нією барв, порівняйте їх за величиною. Повправляйтесь у визначеннях: великий вінок — мій, маленький — твій; мій вінок більший за твій; твій вінок менший за мій. Запропонуйте дитині приміряти обидва віночки, щоб вона переконалася у правильності висновків, а після прогулянки — ті віночки намалювала. 
Не забудьте зібрати на прогулянці каштани, жолуді, шишки. Цей природний дидактичний матеріал має неабияке пізнавальне значення. Завдання може бути знайоме дитині, але саме матеріал додає новизни, робить одноманітні вправ-ляння цікавими і навіть захопливими. Отже, зап-ропонуйте нашим малим такі практичні дії: сортування — великі (малі) каштани (жолуді, шишки), класифікація — від найбільшого до найменшого і навпаки; 
Викладіть в один ряд 5 каштанів, а нижче — 6 жолудів. Як зробити, щоб каштанів і жолудів стало порівну? 
Порівняйте, яке число більше (менше) — 5 чи 6 і на скільки. Заохотьте дитину придумати подібне завдання для вас. 
Якщо синові чи доньці шість років, сьомий, спро-буйте спонукати її лічити парами, трійками, десятками. 
За такої лічби можна показати склад числа з двох менших. Наприклад: ось п'ять каштанів. Візьми со-бі один каштан. Скільки у мене каштанів? Отже, 5 — це 1 та 4. Я тобі дам ще один каштан. Скільки тепер у тебе каштанів? А в мене? Скільки всього каштанів? 5. Отже, 5 — це 2 та 3. 
Варіанти завдань можете придумати самі. Головне, щоб дитина бачила, відчувала вашу зацікавленість у спільній діяльності. Схвально, з увагою ставтеся до цікавих пропозицій дитини допомагайте їй міркувати, не намагайтеся негайно виправляти помилку замість неї. 
Обов'язково використайте зібраний матеріал для виготовлення іграшок-саморобок. Не прагніть до того, щоб іграшок було багато. Досить двох-трьох, але зроблених з любов'ю і натхненням. Зробіть ескіз, виз-начте, скільки та якого конкретного природного ма-теріалу вам знадобиться, якої величини та форми. Підготуйте всі допоміжні матеріали й

17

пориньте в атмосферу творчості. 
Коли маєте можливість виїхати з дитиною на дачу, обов'язково скористайтеся з такої нагоди. Візьміть малого на город — і перед вами розкриється безліч можливостей для цікавих завдань. Можна порівнювати овочі, фрукти, квіти за кольором, формою, величиною, кількістю. 
Дайте дитині нескладне доручення: вибрати й віднести в комору найменший гарбуз, два найбільших огірка, три кабачки (чи, можливо, щось інше, але при цьому не забувайте, що ноша має бути посильною).

Доручення можна ускладнити, зробити його цікавим. Ми кажемо: "Зараз  підеш прямо по стежці, біля яб-луньки повернеш наліво, зайдеш до комори і покладеш гарбуза під стіну справа". Перевірте правильність виконання і подякуйте дитині за допомогу. 
Цікавим може бути геометричне моделювання відомого вірша "Ходить гарбуз по городу". З кольорового паперу виріжте разом з дитиною всіх пер-сонажів вірша у вигляді геометричних фігур та розташуйте їх у певній послідовності на аркуші паперу — "городі". 
На кожній прогулянці звертайте увагу дошкільнят на зміни, які відбуваються в природі. Визначайте силу та напрямок осіннього вітру, спостері-гаючи за деревами. Використовуйте саморобні віт-рячки, стрічки, виготовлені заздалегідь. Відмічайте стан погоди: холодно, дощ, вітряно, сонячно. 
Осінь — справжня чарівниця. Вона може бути теплою і лагідною, а також холодною та непривітною. 
Спостерігаючи за різними явищами природи разом з дитиною, варто виготовити моделі або настільно-друковану гру "Осінь". Побудувавши роботу в такий спосіб, ви уникнете в навчанні математики сухого теоретизування. Ваш малюк залюбки міркуватиме над розв'язанням цікавих завдань і завжди чекатиме нових захопливих зустрічей з природою. 
Методичні рекомендації вихователям. 
Відображаючи мовою дійсність, дитина вживає багато слів, серед яких є й математичні поняття, терміни. Плануючи виховну роботу з групою впродовж дня, вихователь має

18

насамперед передбачити випадки, коли можна буде допомогти дітям узагальнити й усвідомити якийсь момент з їх суспільної практики засобами мате-матичної термінології. При цьому забезпечується зв'язок навчання з життям, здійснюються між предметні зв'язки у керівництві пізнавальною діяльністю дитини. 
Під час занять з фізичного виховання або в процесі рухливих ігор можна закріплювати навички. Лічби, їх доцільно зміцнювати і на заняттях з ліплення, малю-вання, конструювання, під час праці в садку й на городі тощо. 
Це стосується також і термінів, які допомагають дітям усвідомити не тільки кількісні, а й деякі просторові співвідношення. Так, на заняттях з фізичного виховання можна пояснити вихованцям смисл терміна «пара-лельні» (ряди): «витягнути руки вперед, тримати їх паралельно, під кутом, стати в коло, вишикуватися двома рядами під прямим, гострим, тупим кутом». На прогулянках треба час від часу запитувати дітей, що ближче — далі, вище — нижче, довше — ко-ротше, справа —зліва, спереду — ззаду, угорі —внизу і т. ін. 
Готуючись до спеціальних занять, вихователь визна-чає насамперед мету заняття. При цьому можна планувати як формування нових понять і знань, так і повторення, закріплення, узагальнення і систематизацію засвоєного раніше. У зв'язку з цим постає й відповідне завдання — проконтролювати рівень засвоєння кожним вихованцем знань, умінь і навичок. 
Якщо передбачено ознайомити дітей з новим мате-ріалом, слід продумати, які джерела знань повинні ввійти в певні творчі завдання, намітити дидактичну послідовність дій. 
Якщо на занятті передбачається тільки повторення, закріплення знань та їх поглиблення або систематизація пізнавального досвіду дітей, то вихователь особливо старанно продумує систему вказівок до дій з іграшками, дидактичним матеріалом та зміст самих запитань, від-повідаючи на які діти виявили б рівень своїх знань, вміння відповісти на запитання, пояснити дії й міркування, обгрунтувати свої відповіді тощо.

19 

У процесі підготовки до заняття вихователь складає план його проведення. Форма плану залежить від того навчального матеріалу, яким повинні оволодіти діти, і  від досвіду, кваліфікації вихователя та від віку дітей тощо. У плані  обов'язково слід зазначити тему й  мету заняття, перелік іграшок, дидактичний  матеріал, наочні посібники індивідуального  і колективного користування. Хід  занять розробляють або докладно, у вигляді конспекту, коли записують навіть правильні очікувані відповіді дітей, або скорочено, коли записують тільки зміст самої роботи з дітьми на кожному з послідовних етапів заняття.

Примірні зразки планування занять з дітьми різних вікових груп наведено в наступному параграфі. 
На початку заняття вихователь організовує групу до роботи, повідомляє тему, мету заняття. Якщо передбачається подання нового матеріалу, то треба повторити перед тим той засвоєний раніше матеріал, який безпосередньо зв'язаний з новим. Таке повторення можна провести в формі бесіди (відповіді на запитання), в формі тренувальних вправ — задач, що формулюються як пропозиція вихователя виконати певну його вказівку, вимогу. 
Виконання вказівок вихователя може бути фронтальним, коли всі діти водночас оперують дидактичним матеріалом, та індивідуальним, коли його виконує одна , іноді навіть біля стола вихователя. 
Індивідуальну роботу з дітьми вихователь організовує, виходячи з даних спостережень над вихованцями. 
Коли, наприклад, дитина виходить з темпу і ритму роботи всієї групи, цікавиться чимось стороннім, не уважна, не оволоділа певним умінням, чогось не знає з того, що знають інші, то вихователь може сам показати, як виконувати якусь дію, сформулювати певне твердження, запропонувавши повторити його. Він може залучити для цього тих вихованців, які добре засвоїли матеріал. Останнє має й виховне значення, бо переконує того, хто відстає, що можна знати і вміти щось так, як це знає і вміє його товариш. 
Якщо при вивченні нового матеріалу після свідомого засвоєння