Креативное развитие в различных видах деятельности

20

певних понять, термінів їх треба завчити, за-пам'ятати, вихователь може запропонувати дітям повторити їх вголос колективно, іноді і сам бере участь у цьому. 
Дітям, які швидше за інших засвоюють, запам'ятовують, виявляють кмітливість, вихователь пропонує складніші завдання. 
Темп занять не повинен бути швидким, але й не повільним. Треба добиватись, щоб кожна дитина весь час активно працювала, щоб не створювалися паузи в навчальній діяльності групи, бо це відвертає увагу вихованців від основної роботи, не виховує у дітей прагнен-ня працювати вправно, швидко, уважно ставлячись до своїх дій і наслідків з них. 
Форми роботи дитячого садка з сім'єю з питань математичного розвитку дітей. 
Основними формами спільної роботи дитячого садка і сім'ї з питань математичного розвитку дітей є доповіді й повідомлення на батьківських зборах і конференціях, ор-ганізація виставок наочних посібників з описанням викори-стання їх, відкритих занять з математики для батьків; групові та індивідуальні консультації, бесіди, пересувні папки тощо. 
Основні напрями у роботі з батьками, у тому числі й ті, що стосуються закладу. При його складанні беруть до уваги конкретні умови життя й виховання дітей у сім'ях, їхні вікові й індивідуальні особливості. План роботи обговорюється і затверджується на педагогічній раді. Питань математичного зміст в дошкільному закладі небагато, але висвітлення рівня математичного розвитку дітей передбачається у зв'язку з обговоренням різних проблем. Наприклад; підготовка дітей до школи, організація прогулянок та екскурсій з дітьми, вікові й індивідуальні особливості дітей молодшого (середнього або старшого) дошкільного віку; значення гри у житті дитини тощо. 
Докладніше роботу з батьками відображено в календарних планах вихователів, які щодня спостерігають за дітьми, багато можуть порадити батькам. Крім того, систематичне спілкування з батьками дає змогу вихователю по-повнити свої відомості про дитину, знайти справжні причини певних

21

труднощів в її математичному розвитку. 
Найбільш поширена форма індивідуальної роботи з сім'єю — бесіди, їх можна проводити, коли приводять і забирають дітей, а також під час відвідання вихователем сім'ї дитини. Ця форма роботи вимагає від педагога великого такту, вміння, компетентності. Щоб викликати довір'я у батьків і бажання прислухатися до порад педагога, бесіду слід починати з констатації успіхів дитини. При цьому висловлювання педагога повинні бути аргументованими, доказовими, а ще краще — наочними. Можна показати зошит дитини з математики, карточку, заповнену самою дитиною, запис бесіди з дитиною тощо.

У розмові з батьками педагог  з'ясовує, з ким із членів сім'ї  дитина буває найчастіше, які методи використовуються в сімейному вихованні, зокрема, з формування еле-ментарних математичних уявлень. Ненав'язливо педагог повинен дати свої конкретні рекомендації, як ефективніше ознайомлювати дітей з такими поняттями, як кількість, величина, простір, час. Педагог для цієї бесіди готує спеці-альну літературу, посібники і залишає їх на якийсь час у сім'ї дитини для вивчення . 
Розмовляючи з батьками, педагог уважно прислухається до того, що їх турбує, хвилює. 
Поряд з ними формами спільної роботи дитячого садка й сім'ї велике значення має відвідання батьками занять і різних режимних моментів у дитячому садку. На заняттях з математики педагог дає змогу батькам побачити досягнення своєї дитини, її знання і вміння, а також оволодіти окремими методичними прийомами формування у дітей елементарних математичних уявлень. Після заняття треба обговорити з батьками, що слід перенести в практику сімейного виховання, які ще варіанти методики можна використати в індивідуальній роботі з дитиною вдома. 
Підвищенню педагогічної культури батьків сприяють батьківські збори і конференції, па яких з доповідями ви-ступають не тільки педагоги, а й батьки. Теми виступів добирають заздалегідь і розкривають будь-яку актуальну проблему. Наприклад, з теми «Підготовка дітей до школи»

22

можна підготувати такі виступи батьків: «Які математичні знання можна сформувати у дитини під час прогулянок?» або «Як використовуються ігри з дітьми для формування у них умінь лічити?» «Як навчати дитину слухати і розуміти дорослого?» та ін. До конференцій приурочити виставку дитячих робіт, методичних посібників, книг. 
 
 

2.3 Заняття з математики та природознавства для дітей середнього дошкільного віку.  
Проаналізуємо занять з математики в середній групі з таким програмовим змістом: закріпити знання кількісної та порядкової лічби, вміння зіставляти групи предметів і встановлювати їхню тотожність та нетотожність. Сформувати в дітей уявлення про спосіб життя рослин, навчати доглядати за ними, ознайомити з природоохоронними заходами. Виховувати любов i дбайливе ставлення до природи. 

Матеріал: іграшкові зайці (великий та маленький), птахи, кошик, грибки, яблука, суничка, шишка, квітки (штучні або намальовані), двоярусна поличка (або дошка-фланелеграф), цифрові картки. 
Хід заняття 
Проводиться з підгрупою дошкільників на '"Лісовій галявині" з відповідними атрибутами. 
Проводиться гра "Чого не стало?". На сигнал "Оченята сплять" діти заплющують очі, а вихователь забирає щось із викладеного на стіл. На сигнал "Оченята прокинулись!" діти розплющують очі й визначають, якого предмета не вистачає і на якому місці він був. 
Зайченя подумало, що найсмачнішою для матусі буде полуничка (показує). Але ж ягідка така маленька, а зайченя любило свою маму і хотіло потішити її великим подарунком, Ось що він знайшов (показує яблуко). Що це? 
А що більше — яблуко чи суничка? Зайченя назбирало чимало

23

яблук, (Викладає на горішній поличці чотири яблука, а надолішній — п'ять). Ось такі гарненькі яблучка! Скільки їх у верхньому ряду? Чотири). Отже, я беру цифру 4 (викла-дає поряд). Скільки яблук на нижньому ряду? (- П'ять). Беру цифру 5 (викладає). Де більше яблук? (Унизу). Де менше? (Вгорі). Яке число більше — п'ять чи чотири? 
Діти відповідають і знову складають усе до кошика. — Зайченя поміркувало та й каже саме собі: "Моя мама варта ще кращого дарунка. Яблучко вона з'їсть, а мені хочеться подарувати їй щось таке, що довго тішитиме її". І воно пішло далі. Бачить — під кущем щось є (показує квітку). Квіточка яка? (— Гарна, тендітна, радіє сонцю). Зайченя запитало: "Ти хто?"

 — "Я — Квітка. Хіба ти ніколи не зустрічався зі мною?"

— "Ні, я ще малий і  тебе ніколи не бачив".

— "Он як! А чого ти такий  сумний?"

— "Я шукаю найкращий  подарунок для мами, але ніяк не можу знайти". Квітка на мить замислилася  та й каже Зайченяті: "Коли хочеш, подаруй своїй мамі мене!"

"Виходить, я маю зірвати тебе? — знітилося Зайченя.

Яка по порядку буква О? С? Ж? А? (Діти називають). Полічіть від 1 до 5; від 5 до 8; від 10 до 4. (Діти виконують  кількісну лічбу). Білосніжка дякує  гномам і запрошує тих до чаювання. Гноми сідають за стіл а в цей час чути стукіт у двері 
Білосніжка. Хтось завітав до нас у гості. Піду подивлюся . (Виходить і більше не з'являється). 
Гноми (здивовано). Де ж наша Білосніжка? Під відповідний музичний супровід заходить Чаклунка. 
Фея. Навіщо ти прийшла до нас, лиха Чаклунко? 
Чаклунка. Ха-ха-ха! Я викрала вашу Білосніжку й заховала її. 
Фея. Поверни її нам негайно! 
Чаклунка. Е ні, не поверну. Хоча (загадково), либонь, таки зроблю це, якщо ви правильно виконаєте всі мої завдання. А вони в мене, знайте, складні, дуже складні Дивіться: ось терези. Це спеціальні ваги. На одну шальку я кладу фішки. Полічіть, скільки їх тут. (Діти лічать: усього п'ять фішок). Коли

24

ви виконаєте перше завдання, я перекладу одну фішку на другу шальку терезів. Так робитиму щоразу, коли ви правильно виконуватимете кожне наступне завдання. Якщо станеться так, що ви впораєтеся з усіма завданнями, мені доведеться повер-нути вам Білосніжку. Але я впевнена — ви все одно не виконаєте мої завдання, бо вони заховані в темному лісі. Знайти їх неможливо, ха-ха-ха!. 
Фея. Лиха Чаклунка приготувала перешкоди на шляху до її завдань. 
Але не сумуйте, гноми, я вам допоможу. Погляньте, який тут густий чагарник. Його не перейдеш на повний зріст, а треба пробиратися навприсядки. 
Діти виконують завдання. Чаклунка кладе фішку з цифрою 1 на другу шальку терезів і пропонує віднайти друге завдання. Фея. Бачите — перед вами лука, де росте дуже висо-ка трава. Треба пройти, високо піднімаючи коліна. Так ось заховала Чаклунка своє друге завдання! Гномики, що ви тут бачите? 
Фея. Скільки тут усього фігур? (— Сім). Коли діти виконують друге завдання, Чаклунка кладе фішку з цифрою 2 на другу шальку терезів i посилає гномів на пошуки наступного завдання. 
Фея. Тепер ви потрапили до країни, де мешкають веселі цифрові дракончики. Але зараз вони засумували, тому що Чаклунка переплутала всі цифри, що на них. 
Фея. Куди ж Іде Чаклунка заховала наступне завдання? Що буде з нашою Білосніжною, якщо ми не подолаємо лихі чари? 
Голос Дракона (загадково). Уявіть, ніби ви єдине велике ціле. Міцно тримайтеся одне одного й усе робіть разом — у дружбі та злагоді ваша сила! 
Діти стають ланцюжком, тримаючись за сусіда, що попереду. Під веселу музику рухаються змійкою по залі 
Фея. Он біжить веселий потяг, діток так багато в ньому, і везе він їх додому. (Діти підходять до паперового потяга з арифметичними прикладами на кожному вагончику). 
Завдання 4. Розв'язавши приклади дізнатися, скільки звірят iде в кожному вагоні.  
Дошкільнята виконують завдання. Чаклунка, переклавши

25

чергову фішку, наполягає на тому, що останнє — п'яте — завдання найважче, і шукати його треба особливо ретельно. Фея. Ми сядемо на цей потяг і швидко доїдемо до наступного завдання. 
Дошкільнята шикуються в колону. Йдуть дрібним приставним кроком, імітуючи руками рух коліс та звуконаслідуючи: "Чух-чух-чух, чух-чух-чух". Фея. Ось ми й дісталися п'ятого завдання. Цікаво, куди ж заховала його Чаклунка? Ага ось воно Гномики, ви маєте скласти задачу за малюнком i показати й розв'язання за допомогою цифр та знаків 
5. Кожній дитині дають картку з малюнком, щоб ,скласти за ним задачу, та набір цифр від 1 до5. 
Фея. Пригадайте, з яких частин складається задача? 
(— Три умови та запитання). Що таке умова задачі? (—Це те, що нам відомо)  
А що таке запитання? (— Це те невідоме, про що треба дізнатися). 
Діти самостійно складають і розв'язують задачі Показують їх Феї, щоб вона перевірила, й віддають Чаклунці. Чаклунка пере-кладає останню фішку на другу шальку терезів. Фея. Чаклунко, гноми виконали всі твої завдання, друга шалька терезів уже переважила першу, поглянь. 
(Обоє розглядають терези). Отже, маєш повернути нам Білосніжку. 
Чаклунка. Не поспішайте.Ось вам план дій на шляху до Білосніжки. Якщо ви правильно виконаєте їх усі за планом, то, може, знайдете свою. Білосніжку. Але пам'ятайте: цього разу помилятися не можна — інакше вона назавжди залишиться в мене! 
Діти-гноми обирають з-поміж себе того, хто за поданим планом. 
Гноми танцюють під музику, Білосніжка дарує їм надувні кульки. Фея. У нашій казці, як завжди, перемогли розум, доб-ро і дружба. 
Під музичний супровід заходять Білосніжка та гноми. Білосніжка. Я дуже вдячна вам, гноми, за те, що визволили мене. Але як вам це вдалося? (Гноми розповідають, які завдання вони виконували. Вихователь допомагав: нагадує, формулює в разі потреби). Я радію, що знову серед вас, і запрошую всіх танцювати. 
                                         26

Висновки 
Гра є одним із найцікавіших видів людської діяльності, провідною діяльністю дошкільника, засобом його всебічного розвитку, важливим методом виховання. Дитяча гра – діяльність спрямована на орієнтування в предметній і соціальній діяльності, в якій дитина відображає враження від їх пізнання. Водночас гра є могутнім виховним засобом. Вона має багатовікову історію. Проблему використання ігор у навчальному процесі досліджували А.Ушинський, І.Сечонов, І.Павлов, Г.Осокіна, Д.Ельконін, Я.Коминський. 
Навчати дітей лічби можна використовуючи гру для кращого запам’ятовування. Для уточнення та закріплення початкових математичних знань і умінь, порівнювати величини, визначати форму, орієнтуватися в часі з дітьми дошкільного віку проводяться ігри. Такі ігри об’єднують певну групу дітей, а інколи всіх дітей групи. 
Ігри з мотрійками, розбірними грибами, спрямовуються на засвоєння вмінь порівнювати предмети за їх величиною, будувати ряди величин. В іграх „Лото”, „Пори року”, „Доміно” уточнюються знання про час, число, дріб над ними, вміння визначати форму, абстрагуючись від кольору, величи- ни. У грі „Магазин іграшок” закріплюються уміння додавати і віднімати в межах 10. 
При плануванні роботи з математки вихователь враховує різні її форми, а саме: заняття, ігри, спостереження, індивідуальна робота з кожною дитиною. 
Так, у молодшій групі можна провести рухливу гру „Який м’яч більший ?” У ній можуть брати участь усі діти групи: вони стають в коло і пердають по ньому великий і маленький м’яч, один з м’ячів „утікає”, а інший „доганяє” його. В кінці гри діти кладуть у центр кола спочатку більший м’яч, визначаючи його форму, а потім менший. У грі закріплюються і поглиблюються ті знання і вміння, що вивчаються на заняттях з математики.

У таких іграх формуються уміння дітей знаходити схожість і різницю, порівнювати узагальнювати. 

 

27

Список використаної літератури. 
Букатов В. Таїнство дидактичних ігор.- К.: Шкільний світ, 2004. –128с.  
Бондаренко А. Дидактичні ігри в дитячому садку. – К.: Шкільний світ, 
2000. – 160с. 
3. Баглаєва Н. Сучасні підходи до логіко-математичного розвитку дош- 
кільнят. // Дошкільне виховання – 1999. - №7. – с.3-5. 
4. Бурова А. Математика у дидактичних іграх // Д. в. – 2004. -№8. – с. 27- 
28. 
5. Бутєва З. І грати і рахувати // Д. в.- 1998.-№4. –с. 26-27. 
6. Воронова В. Я. Творчиские игры старших дошкольников. – М.: Прос- 
вещение, 1981.-80с. 
Воспитание детей игрой // сост. Бондаренко А. К. Матусик В.У.-М.: Просвещение, 1983.-192с. 
Гриневич Г.Р. Водоп’янов Ю.М. Формування математичних уявлень у 
дітей дошкільного віку. – К.: Вища школа, 1975. – 128с. 
Голубець Т. Математичні ігри. // Д. в. 2000. -№1.-с.12-13. 
Дудова Г. Кращий досвід. // Д. в. – 1996.-№7.-с.15-16. 
Зайцев Л. Елементарна математична компентентність // Д. в. – 2004- №7 . – с.24-25. 
Конфорович А. Г. Лебедєва З.С. Формування елементарних матема- тичних уявлень у дітей дошкільного віку.- К.: Вища школа , 1976.-232с. 
Машовець Н. Математичні фантазії осені // Д. в. – 1998. - №11-12. – с. 
22-23. 
14. Машовець Н. Математика на прогулянці .// Д. в. – 1998. - №7.– с.

14-15. 
15. Пасічник А. Цікаве навчання. // Д. в. – 2005. - №6.-с. 22-23.

28 

16. Старченко В. Логіко-математичний  аспект дошкільної освіти // Д.  в. -2005.№7.-с. 22-24. 
17. Савка С. Подарунок для мами // Д. в. – 2005.-№4.-с. 19-21. 
18. Сбоєва Л. Для розвитку творчого мислення // Д. в.- 2004. - №5.-с.18-19. 
19. Сбоєва Л. Математичний бал // Д. в. – 2004.-№12.-с. 20-21. 
20. Товкач І. Хто в будинку живе // Д. в. – 1998.- №4.- с. 10-11. 
21. Тютюников А. Цифрова абетка // Д. в. -1995.-№1. – с.20-21. 
22. Фидлер М. Математика в детском саду . М.: Просвищение, 1981.- 159с. 
23. Щербакова К.Й. Методика навчання математики дітей дошкільного ві- 
ку : навч. посібник.-К.: Вища школа , 1985.-247с. 
24. Яворська О. Козак у змієвому царстві // Д. в. -2002.№2.- с. 22-23. 
25. Яворська О. До нас завітала казка // Д. в. – 2000. -№1. – с. 11-12.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

29