Моральне виховання на національних традиціях у зарубіжній школі

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка

 

 

Реферат

 

 

 

«Моральне виховання  на національних традиціях  у зарубіжній школі»

 

 

 

 

 

 

          Виконала

                                                                                                          студентка групи Ін-36

                                                                                                          факультету філології та

                                                                                                           журналістики

                                                                                                           Скрильник Анна Сергіївна

 

 

 

 

 

Полтава 2012

ПЛАН

1. Моральне виховання школярів.
2. Зміст національного виховання в зарубіжній школі.
3. Зміст морального виховання в Японії та Китаї.
4. Висновки.
5. Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Моральне виховання школярів.

Моральне виховання — виховна діяльність школи, сім'ї з формування в учнів моральної свідомості, розвитку морального почуття, навичок, умінь, відповідної поведінки.

Моральне виховання розпочинається в сім'ї, продовжуючись у процесі соціалізації особистості. Його основу складають загальнолюдські та національні цінності, моральні норми, які є регуляторами взаємовідносин у суспільстві. Серед таких норм — гуманізм і демократизм, що відображаються в ідеалі вільної людини з високорозвиненим почуттям власної гідності, поваги до гідності іншої людини. Моральне виховання передбачає формування в дітей почуття любові до батьків, вітчизни, правдивості, справедливості, чесності, скромності, милосердя, готовності захищати слабших, шляхетного ставлення до жінки, благородства, інших чеснот.

Моральне виховання характеризують поняття: мораль, моральний ідеал, моральний кодекс, моральні норми, моральні переконання, почуття та якості.

Мораль виконує пізнавальну, оціночну, виховну функції, а її складовими є моральна свідомість, моральна діяльність, моральні відносини. Норми і принципи моралі, моральні ідеали та почуття становлять систему моралі, яка складає основу, життєву позицію особистості.

Моральний ідеал — образ, що втілює в собі найвищі моральні якості, є взірцем, до якого слід прагнути.

Це той взірець моральної  досконалості, який спонукає особистість  до саморозвитку і на який зорієнтований  виховний процес.

Моральна норма — вимога, яка визначає обов'язки людини щодо навколишнього світу, конкретні зразки, які орієнтують поведінку особистості, дають змогу оцінювати й контролювати її.

Возведена в систему сукупність моральних норм утворює моральний кодекс.

Якщо мораль є суб'єктивним уявленням людини про добро та зло, то практична її діяльність щодо творення добра, спонукана внутрішніми мотивами («голосом совісті») постає як моральність.

Моральність — втілення у практичній діяльності людей моральних переконань, моральних ідеалів, норм, почуттів та принципів. Моральні переконання — стійкі, свідомі моральні уявлення людини (норми, принципи, ідеали), відповідно до яких вона вважає за потрібне діяти так і не інакше. Моральні почуття — стійкі переживання у свідомості людини, які є основою її вольових реакцій в різних ситуаціях, її суб'єктивне ставлення до себе, інших людей, окремих явищ суспільного життя, суспільства загалом. Моральні якості — типові риси поведінки особистості.

Основу морального виховання становить етика (від грец. еіпіка — звичка, звичай) — філософська наука про мораль, її природу, структуру та особливості походження й розвитку моральних норм і взаємовідносин між людьми. Вона досліджує моральні категорії, в яких втілені моральні принципи, норми, оцінки, правила поведінки. Сукупність етичних проблем охоплюють питання про те, як має чинити людина (нормативна етика), а також теоретичні питання про походження і сутність моралі.

Характерною особливістю морального становлення особистості є врахування її менталітету (ментальності) — специфічного світосприймання, світовідчуття, світогляду, бачення світу і себе у світі, національного характеру, вдачі, які виробляються під впливом багатовікових культурно-історичних, геополітичних, природно-кліматичних чинників.

Дисциплінованість, організованість — суттєві ознаки моральної вихованості та культури людини. Основою дисципліни є поєднання методів переконання з метою формування свідомості і розумної вимогливості. Це суттєва передумова для опанування вмінням і звичками моральної поведінки.

Основні якості моральності формуються в ранньому дитинстві на основі так  званого «соціального успадкування». Вирішальною у цьому є роль батьків: їх поведінка, цілеспрямований вплив на особистість дитини.

У моральному, як і будь-якому іншому, вихованні не можна абсолютизувати або недооцінювати жодного із засобів. Тільки оптимальне їх поєднання з урахуванням індивідуальних особливостей учнів забезпечить очікуваний результат. Головне — забезпечити цілеспрямованість, єдність й узгодженість дій усіх соціальних інституцій, які мають вплив на особистість.

Дотримання моральних норм співжиття  потребує самоорганізації, самодисциплінованості особистості. У її формуванні велике значення має навчально-виховний процес у школі. Шкільна дисципліна — це дотримання учнями правил поведінки в школі та за її межами, чітке и організоване виконання ними своїх обов'язків, дотримання традицій тощо.

Свідома дисципліна виявляється в суворому, неухильному виконанні суспільних принципів і норм поведінки, ґрунтується на почутті обов'язку та відповідальності.

Обов'язок — усвідомлення особистістю громадських і моральних вимог.

Відповідальність — якість особистості, що характеризується прагненням і вмінням оцінювати свою поведінку з точки зору користі або шкоди для суспільства, порівнювати свої вчинки з суспільними нормами, законами.

У вихованні свідомої дисципліни, почуття обов'язку і відповідальності важливою є спільна робота вчителів і вихователів, спрямована на засвоєння учнями правил поведінки в школі, їх прав та обов'язків, формування в них потреби постійно дотримуватися їх, створення оптимальних умов для свідомої діяльності, а головне — постійний тактовний контроль за поведінкою учнів, чіткі та безкомпромісні вимоги.

Вимогливість і суворість учителя  мають бути доброзичливі. Він повинен розуміти, що учень може робити помилки через брак життєвого досвіду або з інших причин. Тому педагог має вміти прощати помилки, допомагати дітям знаходити оптимальні рішення у складних життєвих ситуаціях.

 

2. Зміст національного виховання в зарубіжній школі.

Зарубіжна педагогіка пропонує цікаві шляхи вирішення окремих проблем  виховання.

Так, американська система морального виховання спирається на суверенність людської особистості, що діє за власним добрим спонуканням. Така позиція потребує високої майстерності педагога, який повинен дати вихованцеві відчути себе людиною, впевненою у власних силах. Запорука успіху в усьому — віра в себе. Значної уваги надають формуванню характеру і прагнуть виховати достойного громадянина, дієвого учасника суспільного життя.

Цікавий досвід окремих американських шкіл щодо дисциплінування учнів. Зокрема, розроблено чітку систему правил поведінки, визначено навіть порядок входу до приміщення і виходу з нього, руху коридорами під час зміни кабінетів. Учнів навчають, як слід поводитися і працювати в бібліотеці, на спортивному майданчику, в залі під час розваг. Хоча вони й не носять шкільної форми, школи запроваджують певні обмеження в одязі, забороняється, наприклад, носити міні-спідниці, довге волосся хлопцям, шорти та інший спортивний одяг. Заборонено паління в межах школи, вживання алкогольних напоїв, брутальні вислови. Діють суворі правила реєстрування відвідувань учнями школи, пропусків і запізнень на заняття. Правила поведінки публікують у довіднику школи й вручають кожному учневі, тобто доводять їх до відома не лише учнів, а й їхніх батьків. Правила розробляють спільно вчителі та учні, на загальних зборах приймають кодекс честі — звід правил, які всі учні зобов'язуються виконувати. «Ми, учні середньої школи міста Джерсі, — говориться в одному з таких кодексів, — клянемося, що будемо завжди ввічливі й уважні до інших людей; будемо поважати шкільну і суспільну власність; прагнути завжди бути чесними з собою та з іншими; виконувати правила безпеки; підтримувати високий рівень поведінки і мови; дотримуватися чистоти і порядку в школі; підтримувати честь школи під час екскурсій і походів». Випадки порушення правил розглядає обраний учнями суд честі, до складу якого входять представники випускного або перед-випускного класів. Учнів широко залучають до виконання відповідних обов'язків у школі. Учнівський патруль стежить за порядком під час перерв, у їдальні, на спортивних майданчиках, на прилеглій до школи території.

Ефективний засіб виховання  в елементарній школі США —  організація щоденної церемонії  клятви прапору. В кожному класі над дошкою висить державний прапор. Перед початком занять діти встають, прикладають руку до серця і, дивлячись на прапор, клянуться бути вірними «прапору, уряду, державі». У навчальній програмі домінують матеріали, в яких наголос зроблено на обов'язках громадян, необхідність виконання вимог законів і правил моралі, поваги до представників державної влади.

У більшості держав з традиційним  демократичним устроєм зусилля  педагогів зосереджено на формуванні в молоді значущості громадянських прав і свобод. Уперше вони пізнають їх у колі сім'ї, згодом навчаються відстоювати їх у школі, товаристві та ін. Навчальним планом школи передбачено відповідні предмети, що роз'яснюють конституційні права і свободи громадян, вчать користуватися ними.

Заслуговує на увагу методика виховання  взаємоповаги у японських школах. Підлітки та юнаки навчаються в школі групової поведінки. Для цього їх залучають до групових бесід, під час яких кожен зобов'язаний відкриватися перед іншими і пояснювати причину своїх проступків. Якщо між учнями виникають конфлікти, вони уладнують їх, як правило, самі. Вчитель втручається тільки у розв'язання найскладніших питань, подекуди до цього залучають і батьківську раду класу.

Велику роль у школах Японії надають  трудовому вихованню. Учнів навчають бути старанними людьми, яким незабаром доведеться наполегливо працювати в колективі й виявляти повагу до керівництва. Мета школи — підготувати вихованців до майбутньої кар'єри, озброївши їх основними знаннями про професії, корисні суспільству, розвиваючи у них професійні уміння та навички, здатність обирати навчальні курси, що найбільше відповідають запланованому професійному шляху.

У трудовому вихованні американського школяра і сім'я, і школа орієнтують на те, якого працівника потребує сучасне виробництво. У виданнях, які рекламують американські компанії, можна прочитати такі «Рекомендації діловим людям»:

1. Беріться до роботи, не гаючи  часу! Якщо треба щось зробити,  то чому б не взятись за  це зараз же? Коли треба щось  змінити, то що швидше, то краще.  Коли можна щось змінити, давайте  займемося цим уже сьогодні. Ні  ваша освіта, ні талант не мають  значення, якщо у вас нема звички  одразу братися до діла. У світі багато розумних і талановитих людей, які мають щирі наміри зробити те чи інше, але відкладають справи на потім, і час втрачено. А пізніше їм рідко вдається досягти того, чого домоглися менш талановиті. Навчіться негайно починати справу, і успіх вам забезпечений.

2. Проблеми дають вам нові можливості.

Незалежно від того, в якій сфері ви працюєте, люди, що вміють досягати успіху, не бояться проблем, навпаки, в їх подоланні вони вбачають шанс іще раз продемонструвати, на що здатні. Безтурботне, спокійне, ненапружене життя і праця часто стають одноманітними та нудними. Ділові люди або ті, хто хоче ними стати, вітають труднощі. Вони сприймають кожну безвихідну ситуацію як виклик собі. І якщо цього потребує справа, вони із «задоволенням» співпрацюватимуть навіть з неприємними людьми, візьмуться за будь-яку складну роботу.

Найважче — виробити в собі готовність братися за вирішення будь-якої проблеми одразу ж.

3. Намагайтеся робити якнайменше  помилок.

«Випадкові» помилки, як і аварії, так само неприємні, як і передбачені, їх можна уникнути. Робота, яку слід виконати, забирає час і сили, приносить розчарування і втрати. Ідеальних людей немає — помиляються  всі. Проте ділові люди (і не лише вони) не мають права робити багато помилок, окрім того, треба вміти  їх визнавати і виправляти, що властиво далеко не всім.

Не ставтеся до себе як до пересічної людини. Якщо ви спробуєте працювати досконало, то щиро здивуєтесь, як добре у вас все може вийти! Беручись до справи, уявіть, що ступаєте на мінне поле. Намагайтеся передбачити, де можете оступитись, і не давайте шансів помилкам.

В американських школах особливої  уваги надають фізичному вихованню  і здоров'ю учнів: практично всі займаються в спортивних секціях при школі, а не лише відвідують уроки фізкультури. Загальновідоме серйозне ставлення американців до свого здоров'я в багатьох школах знайшло втілення у вивченні предмета «Здоров'я».

Більшість зарубіжних виховних систем, як підкреслює Н.Є.Мойсеюк, зорієнтовані на формування громадянських і соціальних якостей особистості на підтримку і зміцнення державного устрою, його інститутів, органів влади на основі прийнятих і діючих у державі конституції, законів. Так, у США, виховання громадян, які підтримують державні інститути і поважають закони держави є головною метою школи. У американських школах і школах західних країн багато робиться для формування привабливого образу суспільства і держави, виховання позитивного ставлення до його ідеалів і цінностей, а моральне й духовне становлення особистості – найважливішими завданнями діяльності школи.

У США документ “Америка-2000: Стратегія розвитку освіти” (1991) передбачає використати школу як “центр, здатний  перебудувати розвиток цивілізованого суспільства”. Програму морального виховання пропонує базувати на біблейських цінностях і принципах. На перший план висуваються чесність, цілісність, прямота, старанність, особиста відповідальність. Описано 60 головних рис характеру, які слід формувати у дітей (відвага, сталість, рішучість, настирливість, співчуття, терпимість та інші).