Інтерактивні методи навчання у вивченні курсу «Я і Україна» для учнів 3-го класу

     Творчо працюючи, вчитель завжди прагне:

  Пропонувати посильний рівень вимог відповідно до рівня навченості та научуваності;

Вчити учнів концентруватися  та максимально викладатися в  обмежений час;

Дати можливість навіть слабкому учневі отримати високу оцінку;

Створювати умови для  свідомого і самостійного вибору учнями рівня засоєння навчального  матеріалу;

Дати можливість сильним  учням проявити своє творчі здібності.

          Адже інтерес до діяльності  має спеціальну здатність підвищувати       працездатність включаючи увагу.  Підтримання бажання вчитися  вимагає зміни способів і форм  сприйняття нового, створення різних  ситуацій для застосування вивченого.  Виховання ж інтересу передбачає  реалізацію багатьох методичних  прийомів, пошук і застосування  різних технологій навчання, а  головне невтомну вчительську  працю, самовдосконалення і самоосвіту.

     Нині важливу  роль у розвитку пізнавальних інтересів учнів  відіграють інтерактивні методи навчання та інтерактивний урок. Інтерактивне навчання – це певний різновид активного навчання, це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, мета якої – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчув би свою інтелектуальну спроможність пізнавати нове. Досягти цього можна за умови постійної активної взаємодії вчителя та учнів, що дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу. Інтерактивність навчання передбачає активізацію навчальних можливостей учня під час навчання замість переказування готової інфрмації. Уроки, на яких використовуються інтерактивні технології, дають учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а ща навички і зразки поведінки. Вони захоплюють учнів, пробуджують учнівський інтерес, навчають самостійного мислення та дій. Ефективність і сила впливу на емоції та свідомість вихованців значною мірою залежить від умінь і стилю роботи вчителя.

     Застосування  інтерактивних технологій висуває  певні вимоги до структури  уроків. Як правило, структктура  таких занять складається з  п’яти елементів:

     1. Мотивація.

     2. Оголошення, представлення теми та очікуваних  навчальних результатів.

     3. Надання необхідної  інформації.

     4. Інтерактивна  вправа – центральна частина  заняття.

     5. Підбиття  підсумків, оцінювання результатів уроку [13, c. 43].

     Під час  проведення уроків застосовують  парну і групову роботу (в малих  та великих групах). Це спонукає  учнів висловлювати свої думки,  формує вміння переконувати, вести  дискусію. З метою підвищення  ефективності уроку як основної  форми навчання проводять уроки-лекції, уроки-семінари, комбіновані уроки,  уроки-заліки, уроки-консультації, використовуючи  різні сучасні технології: “акваріум”, “мозковий штурм”, “коло ідей”,  “метод прес”, “навчаючи, вчуся”, “мікрофон” тощо.

     Робота в  малих групах дає змогу набути  навичок спілкування та співпраці.  Інтерактивна вззаємодія не заперечує  домінування одного учасника  навчального процесу над іншими, однієї думки над іншою [17, c. 27].

Отже, інтерактивне навчання дає змогу різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливає не тільки на свідомість учня, а й на його почуття, волю.    Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

 

РОЗДІЛ 2 МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ УРОКІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

 

Кожна  з  описаних  у  цьому  розділі  технологій  у  різних  педагогічних

текстах зустрічається під  різними назвами, тому для уніфікації в  кожному 

випадку наведено різні назви  технологій, які трапляються в  літерІатурі.

Зауважимо  також,  що,  враховуючи  відсутність  у  науковій  літературі

будь-якої класифікації інтерактивних  технологій навчання, ми визначили  їх

умовну  робочу  класифікацію  за  формами  навчання ( моделями),  у  яких

реалізуються інтерактивні технології. Ми розподіляємо їх на чотири групи 

залежно від мети уроку  та форм організації навчальної діяльності учнів:

•  Інтерактивні технології кооперативного навчання.

•  Інтерактивні технології колективно-групового навчання.

•  Технології ситуативного моделювання.

•  Технології опрацювання  дискусійних питань.

 

2.1. Інтерактивні технології кооперативного навчання

 

Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на

уроках застосування знань, умінь та навичок: Це може відбуватися  одразу ж 

після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку  замість 

опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь 

та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку [3, c. 64].

 

Робота в парах

Технологія особливо ефективна  на початкових етапах навчання учнів  ро-

боті  у  малих  групах,  її  можна  використовувати  для  досягнення  будь-якої

дидактичної  мети:  засвоєння,  закріплення,  перевірки  знань  тощо.  За  умов парної роботи всі  діти в класі отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість  говорити,  висловлюватись.  Робота  в  парах  дає  учням  час  подумати,  обмінятись ідеями  з  партнером  і лише потім  озвучувати думки перед  класом.      Вона  сприяє  розвитку  навичок  спілкування,  вміння висловлюватись,  критичного  мислення,  вміння  переконувати  й  вести дискусію [16, c. 29].

Використання  такого  виду  співпраці  сприяє  тому,  що учні  не можуть

ухилитися від  виконання  завдання. Під час роботи в парах  можна швидко

виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати  часу. Серед 

них можна назвати такі:

•  Обговорити короткий текст, завдання, письмовий документ.

•  Узяти інтерв'ю і  визначити ставлення партнера до заданого  читання,

лекції, відео чи іншої  навчальної діяльності.

•  Зробити  критичний  аналіз  чи  редагування  письмової  роботи  один

одного.

•  Сформулювати підсумок уроку чи серії уроків з теми.

•  Розробити разом  питання до викладача або до інших  учнів.

•  Проаналізувати разом  проблему, вправу чи експеримент.

•  Протестувати та оцінити  один одного.

•  Дати відповіді на запитання  вчителя.

•  Порівняти записи, зроблені в класі.

 

 Як організувати роботу

1. Запропонуйте учням  завдання, поставте запитання для  невеличкої дискусії 

чи  аналізу  гіпотетичної  ситуації.  Після  пояснення  питання  або  фактів,

наведених у завданні, дайте  їм 1 -2 хвилини для продумування можливих

відповідей або рішень індивідуально.

2. Об'єднайте  учнів   у  пари,  визначте,  хто   з  них  буде  висловлюватись 

першим, і  попросіть  обговорити  свої ідеї  один з одним. Краще  відразу 

визначити час на висловлення  кожного в парі і спільне обговорення. Це

допомагає  звикнути  до  чіткої  організації  роботи  в  парах.  Вони  мають 

досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.

3. По  закінченні часу  на  обговорення  кожна  пара  представляє  результати 

роботи,  обмінюється  своїми  ідеями  та  аргументами  з  усім  класом.  За

потребою  це  може  бути  початком  дискусії  або  іншої  пізнавальної діяльності.

Карусель

Цей  варіант  кооперативного навчання  є найбільш  ефективний  для 

одночасного включення  всіх  учасників  в  активну  роботу  з  різними 

партнерами  і  спілкування  для  обговорення  дискусійних  питань.  Ця

технологія застосовується:

•  для  обговорення  будь-якої  гострої  проблеми  з  протилежних позицій;

• для збирання інформації з якої-небудь теми;   

•  для інтенсивної  перевірки обсягу й глибини наявних  знань (наприклад,

термінів);

• для розвитку вмінь  аргументувати власну позицію.

  

Як організувати роботу

1. Розставте стільці для  учнів у два кола.

2. Учні, що сидять у  внутрішньому колі, розташовані  спиною до центру, а в 

зовнішньому — обличчям. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого.

3.    Внутрішнє коло  нерухоме, а зовнішнє — рухливе:  за сигналом ведучого

всі  його  учасники пересуваються  на  один  стілець  вправо і  опиняються

перед новим партнером. Мета — пройти все коло, виконуючи  поставлене

завдання.

Кожен учень, який сидить у  зовнішньому  колі,  має  листок  із  конкретним  питанням (темою)  і  під  час переміщення збирає  максимум  інформації,  аспектів, поглядів  із  зазначеної проблеми.  Наприкінці  відбувається  заслуховування  окремих  відповідей, обговорення.

У цьому випадку застосування методу досягається узагальненням  наявних в 

учнів знань, активізацією їх і перетворенням у загальногрупове  надбання.

У  другому  варіанті застосування «Каруселі»  учні  заздалегідь  готують 

запитання або поняття  й записують його на маленьких  аркушах, а на звороті 

пишуть своє ім'я. Підчас роботи партнери ставлять один одному запитання, і 

у разі правильної відповіді  учень одержує від автора запитання  цю картку.

Наприкінці вправи підраховують кількість зароблених карток і визначається

переможець.

Робота в малих групах

Роботу  в  групах   можна використовувати для  вирішення  складних  

проблем, що потребують колективного розуму. Якщо витрачені зусилля й  час 

не гарантують бажаного результату, краще вибрати парну роботу або  будь-

яку  з  наведених  вище  технологій  для  швидкої  взаємодії.  Використовуйте

малі  групи  тільки  в  тих  випадках,  коли  завдання  вимагає  спільної,  а  не

індивідуальної роботи.

 

Як організувати роботу

1.  Переконайтеся, що  учні  володіють знаннями та  вміннями, необхідними 

для  виконання  завдання.  Якщо  робота  виявиться  надто  складною  для 

більшості учнів — вони не стануть докладати зусиль.

2.  Об'єднайте учнів  у групи. Почніть із груп, що  складаються з трьох учнів. 

П'ять чоловік — це оптимальна верхня межа для проведення обговорення 

в  рамках  малої  групи.  У  процесі  формування  груп  остерігайтеся 

навішування будьких «ярликів» на учнів.

3.  Переконайтеся в   тому,  що  учні  сидять по  колу Запропонуйте  їм  пересісти   по  групах.  — «пліч-о-пліч,  один  проти  одного».  Усі   члени  групи 

повинні добре бачити один одного.

4.  Повідомте (нагадайте)  учням про ролі, які вони повинні  розподілити між  

собою і виконувати під  час групової роботи.

5. Дайте  кожній  групі  конкретне завдання  й  інструкцію (правила)  щодо організації  групової  роботи.  Намагайтеся  зробити  свої  інструкції

максимально  чіткими.

6.  Стежте  за  часом.  Дайте  групам  досить  часу  на  виконання  завдання.

Подумайте,  чим  зайняти  групи,  які справляться  із  завданням раніше  за

інших. 

7. Запропонуйте групам  подати результати роботи

8. Запитайте  учнів,  чи  була  проведена  робота  корисною  і  чого  вони 

навчилися. 

9. Прокоментуйте роботу  груп  з точки зору її  навчальних  результатів  

Приблизно таким чином  ви маєте організовувати роботу в  групах доти,

доки вона стане звичною  для учнів.

Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту і  подання 

групами  результатів  колективної  діяльності.  Залежно  від  змісту  та  мети

навчання можливі різні  варіанти організації роботи груп.

 

1. «Діалог». Суть його  полягає в спільному пошуку  групами узгодженого 

рішення. Клас об'єднується  у 5-6 робочих груп і групу експертів  сильних учнів.

Робочі  групи  отримують 5-10 хвилин  для  виконання  завдання.  Група 

експертів складає свій варіант  виконання завдання, стежить за роботою  груп і 

контролює  час.  По  за  вершенні  роботи  представники  від  кожної  робочої 

групи на дошці або на аркушах паперу роблять підсумковий  запис. Потім, по

черзі,  надається  слово  одному  доповідачеві  від  кожної  групи.  Експерти

фіксують  спільні  погляди,  а  на  завершення  пропонують  узагальнену 

відповідь  а  завдання.  Групи  обговорюють  і  доповнюють  її. 

 

2. «Синтез  думок».  Дуже  схожий  за  метою  та  початковою  фазою  на