Організація самоврядування в школі з досвіду роботи Ізюмської загальноосвітньої школи

1.2. Теоретичні  основи самоврядування в шкільному  колективі

Самоврядування –  це реальний безперервний процес дедалі широкого залучення учнів до громадських  справ.

Одним з найважливіших  принципів виховання є забезпечення активної позиції учнів та їхніх представницьких органів у житті колективної діяльності. Суть цього принципу полягає в органічному поєднанні самоврядування, самостійності та ініціативи учнів з педагогічним керівництвом. Проте досить часто педагоги або залишають дітей на одинці з їхніми проблемами, ніби привчаючи їх до самостійності, або пропонують їм роль виконавців, нав’язуючи свої рішення. Насамперед слід надати учням право бути організаторами власних справ, допомагати активу вихованців, тактовно підтримувати  всі їхні починання.

Категорія відповідальності, без якої неможливе становлення  учнівського самоврядування, є невід’ємним  складником категорії особистості, і жодний індивідуальний підхід неможливий без визнання права особистості  на самостійну творчу діяльність. Питання структури та організації надзвичайно важливі, однак структура сама по собі нічого не варта. Вона лише створює оптимальні умови для роботи, забезпечує кожному активну позицію у виконанні спільних справ. Виховний ефект самоврядування залежить не скільки від його форм, скільки від демократизації шкільного життя, а структура – це не горизонтальна система взаємних зв’язків і сфер відповідальності.

Отже, сьогодні чи не найважливішим  завданням навчально-виховного процесу  є адаптація юного покоління до системи ринкових відносин, аби випускники не виходили зі стін школи лише  з певною сумою знань, але байдужі до обраної справи, безініціативні. З огляду на сказане особливої уваги набуває формування в учнів навичок самоврядування. Це сприятиме оволодінню організаторськими уміннями  вихованню соціальної активності та відповідальності.

Однією з рис самоврядування є його поліморфність, багатогранність  і своєрідність форм вияву та структурних  утворень. Неможливо не врахувати  і протилежну тенденцію – стандартизацію самоврядних структур, що виявляється в спробі надати будь-якій ініціативі нормативного характеру. 

До структури учнівського  самоврядування належать: організації, органи, особисте управління (лідерство), тимчасові (ситуативні) управлінські структури. Організаційні структури самоврядування створюються по-різному. Це може бути:

• Поновлення органів, які раніше фактично не діяли;
• Розвиток нових організаційних структур, відмінних від наявних;
• Створення нових структур шляхом експериментального пошуку з ініціативи окремих осіб чи груп учнів;

Основні функції шкільного  самоврядування:

• Соціалізуюча – синтезує такі важливі завдання, як стимулювання інтересу до навчання та трудової суспільно корисної справи, створення оптимальних умов для виявлення і розвитку творчих здібностей, організаційних навичок, створення умов для самореалізації особистості, вільний розвиток учнів, свідомий вибір соціальних цінностей.
• Допоміжна організаційно-практична – специфічна функція регулювання взаємин всередині загальноосвітнього закладу, яка поєднує законодавчу та виконавчу функції.
• Компенсаційна – це самодіяльність і самоорганізація у різних видах діяльності за неможливості задовольнити потреби учнів.
• Інноваційна – протиставляє себе бюрократизованим формам суспільної діяльності. Завдяки їй в організаційно-управлінських структурах відбуваються позитивні зміни, розширюється діапазон учнівського самоврядування.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І      

Останнім часом, а саме 10-12 років поспіль, поширюється нове для нашого суспільства явище - діяльність дитячих та молодіжних організацій особистісного спрямування. Вони об'єднують дітей, підлітків та молодь із метою виховання якостей яскраво вираженої особистості, яка надіється тільки на себе, готує себе до різноманітних випробувань у житті і тільки тоді вважатиме себе здатною до громадської діяльності, коли зможе протистояти усереднюю чому впливу суспільства, узагальненню за кількістю та якістю своїх можливостей. Надалі методи індивідуального прогресу особистості, роздільність в організації хлопчиків і дівчаток на певний період їх розвитку, релігійна мораль та елементи воєнізації швидко зробили самоврядування світовим явищем. Багато країн сприяли розвитку цього громадського об'єднання за врахуванням національних та інших особливостей.      

Самоврядування означається як "Добровільний неполітичний виховний рух молоді, відкритий для всіх незалежно від походження, раси чи віровизнання, який діє згідно з метою, засадами та методом, розроблених його засновником".  
       Із самого початку слід відзначити, що неможливо вмістити всі аспекти самоврядування в одному формулюванні. Остання фраза наведеного вище означення підкреслює й наголошує той факт, що мета, засади й метод, задумані Робертом Баден - Пауелом, одного з засновників самоврядування, є складовою частиною означення.

Мета самоврядування - головна причина його існування; без мети чи цілей не буває руху. Метою самоврядування є "сприяти молодим людям у досягненні повного розвитку їхніх фізичних, інтелектуальних, соціальних та духовних потенцій як особистостей, як відповідальних громадян і як членів їхніх місцевих національних та міжнародних спільнот".  
       Відповідно до мети самоврядування формує і свої соціально - психологічні функції у суспільстві. Воно суттєво впливають на виваженість колективістських та особистісних тенденцій у вихованні. Суспільство повинно не тільки дбати про самозбереження, стабілізацію та еволюційний прогресивний розвиток, воно зацікавлено і у протилежному - долати інерцію громадської думки, мати особистості, які рішуче беруть відповідальність на себе, амбіційно ставляться до своїх здібності і можливостей, готові до рішучих змін із мінімальним прогнозом.  
       Принцип індивідуальної відповідальності яскраво ілюструється на такому прикладі: коли до конкретного скаута є зауваження і треба його відповідно покарати, то саме покарання визначається не загальною думкою й голосуванням. Скаути призначають суддю, який вислуховує думку кожного і вже сам приймає рішення, за яке несе особисту відповідальність. Таких випадків у житті скаутів відбувається чимало й завжди відповідальність на себе бере конкретна особа.  

 

 

РОЗДІЛ ІІ.

Організація самоврядування в школі з досвіду роботи Ізюмської  загальноосвітньої школи І-ІІІ  ступенів № 11 виконавчого комітету Ізюмської міської ради в Харківській області

2.1. Загальна  організація самоврядування у  шкільному колективі (з досвіду  роботи)

 

Освіта не дає  паростків душі, якщо не проникає у  значну глибину.   А таку глибину  створює саме виховання.

Протагор

Освіта, навчання, виховання… Три головні частини педагогічного процесу. Так було, так є, і так буде. Однак кожна епоха висуває з названої триєдності на перший план одну з основних частин, яка в певний історичний момент є визначальною.

Особистість учня – мета і результат  виховання. У вихованні немає  головного та другорядного, як немає і головної пелюстки серед багатьох пелюсток, що творять красу квітки. У вихованні все головне: і урок, і розвиток різнобічних інтересів поза уроком, і взаємовідносини вихованців. Сучасний етап перетворень в Україні змушує переосмислити питання про роль і місце молодої людини у цьому процесі. Наша країна гостро потребує нового покоління із стратегічним мисленням, неординарним баченням ситуації, впевненості в успіху. Саме школа покликана виховувати таку людину – перспективну, ділову, яка б вміла поєднати багатий духовний світ, знання, практику, ініціативність. Щоб виховати таку особистість мають бути створені умови для позитивного розвитку, психологічного комфорту, творчої реалізації особистості. Саме на вирішення цих завдань спрямована діяльність дитячих організацій, які набули актуальності останнього часу.

Немає сумніву, що учнівський колектив за будь-яких умов не інертна маса, а  сила, що по-своєму реагує на мету і  цінність виховання. Ставлячи мету і  завдання виховання, вибираючи його форми і методи, необхідно враховувати думки, пропозиції, бажання самих учнів, допомогти їм зрозуміти власний інтерес в оволодінні певними моральними якостями.

Для цього доцільно сприяти обговоренню  на учнівських зборах, засіданнях органів  самоврядування, в  молодіжних організаціях злободенних проблем життя колективу, моральних проблем, що потребують невідкладного вирішення.

На сьогоднішній день гострою  проблемою  стала об’єднання дітей у окремі організації. Згадуючи минулі часи, коли ще існувала піонерія, ми дуже жалкуємо за тими порядками. Але й справді, якщо задуматися, то тоді і дисциплінарні, і моральні показники були вищими за теперішні.

Саме це й стало першим поштовхом  до вдосконалення самоврядування в  Ізюмській загальноосвітні школі  І-ІІІ ступенів № 11.

Вдосконалення почалося з введення інновацій у систему органу учнівського  самоврядування «Шкільного парламенту». Мета роботи учнівського самоврядування – забезпечення тісного зв"язку вивчення основ наук з практичною діяльністю, сприяння всебічному розвитку особистості, її інтелекту, надання допомоги педколективу у вихованні високої моральності, фізичному вдосконаленні й розвитку організаторських здібностей, створення умов для розвитку ініціативи і творчості, організації обговорення нових ідей у галузі самоврядування, вивчення думок учнів з питань роботи шкільної дитячої організації.

Свою діяльність «Шкільний Парламент» розпочав у вересні  1993 року. Робота «Шкільного парламенту»   – це інтегрована форма навчання, де відбувається практичне закріплення теоретичного матеріалу, та й сама теорія стає більш обміркованою та зрозумілою.

До складу органу входить 562 учня.

Організація має свій статут (Додаток 1), свою структуру (Додаток 2, 3), свою Конституцію (Додаток 4) та свої закони (додаток 5). Провідна ідея функціонування в школі загальношкільного органу учнівського самоврядування «Шкільного Парламенту» - збігається з презентаційним твердженням англійського філософа Едмунда Берка:

«Людина народжена не для того,  щоб бути весь час щасливою –  це не можливо. Вона народжена, щоб бути Людиною. Потрібно вступати в життя так, як ідуть в бій: хоробро і підготовлено».

Так як життя – це безліч необхідних зусиль, робота в органах учнівського  самоврядування  формує у вихованців соціальний досвід, вчить молоду людину жити і діяти серед цивілізованих людей на користь собі та іншим, вміти ставити конкретні цілі та завдання, досягати позитивного результату.

Тож головним завданням учнівського  самоврядування є формування й розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадською позицією, почуттям національної свідомості.

Самоврядування організовує колектив тим, що створює його органи управління і керівництва тим своїм життям, розвиває педагогічно доцільні взаємини між членами колективу (стосунки взаємозалежності та взаємопідкорення). Формує громадську думку.

Діяльність «Шкільного Парламенту»  Ізюмскої загальноосвітньої школи  І-ІІІ ступенів № 11 базується на таких провідних принципах:

• Тактовне, дохідливе роз"яснення учням їх посильної участі в управлінні навчально-виховним процесом в школі;
• Залучення учнів до роботи в органах учнівського самоврядування, комісіях, постійних та тимчасових формуваннях;
• Педагогічне керівництво колективною творчою діяльністю дітей та їх самоврядуванням;
• Широке використання і практичній роботі педагогіки співробітництва;
• Розширення гласності в роботі органів учнівського самоврядування;
• Систематичне навчання організаторській діяльності  його активу;
• Чітка система роботі органів учнівського самоврядування в масштабі школи (єдина документація, вимоги, дні засідань);
• Організація системи змагань через органи учнівського самоврядування;
• Нагородження, заохочення переможців через систему роботи учнівського самоврядування.

Ще одним  діючим органом самоврядування в ІЗОШ № 11 є дитяча організація «Слобожанська юнь»

Мета роботи шкільної дитячої організації – забезпечення тісного зв"язку вивчення основ  наук з практичною діяльністю, сприяння всебічному розвитку особистості, її інтелекту, надання допомоги педколективу у вихованні високої моральності, фізичному вдосконаленні й розвитку організаторських здібностей, створення умов для розвитку ініціативи і творчості, організації обговорення нових ідей у галузі самоврядування, вивчення думок учнів з питань роботи шкільної дитячої організації.

Свою діяльність дитяча організація розпочала у жовтні 2006 року. Порівнюючи відношення до цього  наших дітей у той час і  на сьогоднішній день, ми помічаємо  значні зміни. Спостерігаючи за діяльність нашої міської організації «Нове  покоління», наші учні намагаються брати з них приклад і теж стати активістами у шкільному житті.

Робота шкільної дитячої  організації – це інтегрована  форма навчання, де відбувається практичне  закріплення теоретичного матеріалу, та й сама теорія стає більш обміркованою та зрозумілою.

Наша організація має  назву «Слобожанська юнь». Одна назва  говорить сама за себе. Ставши членами  організації в учнів з’явились  патріотичні спрямування. Адже називатися Юними Слобожанами, і не підтвердити  це горде ім’я – це було б не типово для учнів нашої школи.

До складу організації  входить 562 учня.

Організація має свій статут (Додаток 6), свою структуру (Додаток 7,8,9, 10) свій гімн (Додаток 11). Зараз організація  працює над створенням власного гербу  та прапору.

Організація «Слобожанська юнь» розподіляються на 3 підорганізації, які мають свого Голову, його замісника та координаційну раду:

• Організація учнів 1-4 класів «Перлинки»
• Організація 5-8 класів «Слобожанська юнь»
• Організація  9-11 класів «Нащадки Ікара»

Кожна з під організацій розподіляється на загони, які мають свою емблему, свою назву та девіз (додаток 12, 13, 14) і має свою структуру (Додаток 8, 9, 10)

Основою у роботі дитячої  організації ми взяли Колективну Творчу Діяльність. Сутність цієї технології полягає у формуванні особистості в процесі роботи на користь інших людей; в організації певного способу життя колективу, де все ґрунтується на засадах моральності та соціальної творчості. Мета технології – забезпечення соціального замовлення на формування людини нового, демократичного суспільства, якій притаманна активна життєва позиція. Це технологія – особистісно орієнтована, бо для кожної дитини знайдеться справа для душі, яку вона може організувати, зробити краще, ніж інші.