Організація спостережень за природою в початковій школі

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

 

Факультет дошкільного  виховання та початкового навчання

Кафедра природничо-математичних дисциплін і логопедії

 

 

 

 

Організація спостережень за природою в початковій школі.

 

 

 

Курсова робота з методики викладання природознавства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Зміст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Спостереження —це цілеспрямоване, планомірне сприймання об'єктів навколишньої дійсності, яке призводить до формування уміння спостерігати, підпорядковане конкретно -визначеним цілям й вимагає  вольових зусиль. У процесі спостережень учні розглядають предмети і явища природи, виділяють їх істотні і неістотні ознаки, встановлюють залежність між ними тощо. Завдяки цьому в них формуються чіткі уявлення про навколишню природу.

Про значення сезонних спостережень, як виду діяльності що сприяє розвитку розумових здібностей дитини, писали  визначні діячі прогресивної педагогіки, зокрема К.Д.Ушинський, М.Ф.Бунаков, В.І.Водовозов, О.Я.Герд, П.Ф.Лесгафт, В.П.Вахтєров та ін. Так, К.Д.Ушинський вважав, що навчання дітей повинне здійснюватися переважно на основі вражень, здобутих ними безпосередньо з навколишнього світу. Він висунув і розробив положення про значення знань, здобутих самими дітьми [  , с.252].

Пошуки теоретиків і  практиків спрямовувались на створення  оптимальних умов навчання, формування в дітей інтересу до активної розумовоїі практичної діяльності, самостійності в здобуванні знань. Ставилися завдання вводити такі “життєві” знання, які допомагали б учням зрозуміти навколишній світ і брати участь у його перетворенні. Відповідно в методиці навчання набували значення “активні” методи – дослідницький, метод “життєвих завдань”.

Соціальна і педагогічна  значущість проблеми, її актуальність та недостатня теоретична і методична  розробленість, потреби практики зумовили вибір теми дослідження: « Організація спостережень за природою в початковій школі.».

Мета дослідження – вивчити оптимальні умови організації спостережень молодших школярів на уроках природознавства.

Для досягнення мети дослідження необхідно  було розв’язати такі завдання:

• вивчити педагогічно-доцільні умови організації спостережень на уроках природознавства;
• розглянути види та структуру спостережень, ефективність іх використання на уроках природознавства в початковій школі;

 

I.Значення спостережень як засобу організації розумової діяльності молодших школярів

1.1.Зміст та структура спостережень за природою під час засвоєння природознавчих знань

Об’єктами природи за якими учні проводять спостереження є погода (стан неба, опади, напрям вітру, температура  повітря), висота Сонця над горизонтом, рослинний та тваринний світ місцевості, діяльність і праця людей та діагностика власного стану здоров’я та емоцій. Крім цих елементів природи, учні спостерігають за опадами і хмарністю, за тим, як хмарність впливає на опади Учні 3-4 класів можуть самостійно спостерігати за змінами висоти Сонця на небосхилі, яка вимірюється за допомогою тіні від гномона. Так, у процесі спостережень вони доходять до висновку, що восени небо частіше вкривається хмарами, ніж літом, у результаті чого випадають довгочасні дощі, на відміну від літніх, короткочасних.

За температурою повітря, вітром, опадами, станом неба учні спостерігають щоденно, а за замерзанням ґрунтів і  водойм – періодично.

Періодичні спостереження проводять  і за компонентами живої природи, наприклад, за змінами в рослинному світі: листопадом, набубнявінням бруньок, їх розпусканням, цвітінням, дозріванням плодів тощо; за змінами в житті тварин: зникненням комах, відлітанням птахів у теплі краї, появою комах, поверненням з вирію птахів, гніздуванням птахів та ін.

Спостереження за деревами: висота дерева (високе чи низьке порівняно з іншими деревами); розміри стовбура (товстий, тонкий) і  форма крони (залежно від того, де дерево росте); колір стовбура; особливості кори (гладенька, шершава); розміщення гілок, їх напрям (залежно від того, де дерево росте); величина і форма листків; стан дерева в ту чи іншу пору року.

Спостереження за тваринами: назва  тварини; її зовнішній вигляд; як тварина  пересувається (стрибає, ходить, бігає  тощо); чим і як живиться (гризе, жує, ковтає); як здобуває їжу; в яких умовах живе; як змінюється поведінка тварини, її забарвлення залежно від пір року.Важливу роль відіграють спостереження під час практичних робіт та дослідів. Наприклад, залежність об'єму рідини від нагрівання і охолодження, значення води, тепла, світла, повітря для життя рослини і т. ін. Ці зв'язки і залежності визначаються зіставленням кількісних і якісних характеристик. Так, щоб з'ясувати, яке значення води для життя рослин, проводиться дослід: одну рослину поливають, а іншу — тимчасово ні. Спостереження ведеться за кольором листя, стебла (якісні ознаки), вимірюється висота рослини під час досліду (кількісна ознака), порівнюються відповідні характеристики обох рослин. Відмінність пояснюється відсутністю води, тобто визначається умова росту рослин

Результати наукових досліджень, передовий педагогічний досвід дають змогу виділити такі основні напрями організації спостережень учнів в процесі навчання: застосування системи самостійних робіт; використання нових структурних форм уроку й різноманітних дидактичних та наочно-технічних засобів, які забеспечують активність пізнання; розвиток спостережливості під час екскурсій та ведення календаря природи. [  , с.10].

У структурі спостереження  виділяються:

  1.Об’єкт спостереження. Чітко визначається об'єкт, за яким вестиметься спостереження, і його результат. Наприклад, на уроці-екскурсії (3 клас) учням пропонується завдання:

а) поспостерігати за кольором неба восени;

б) поспостерігати за особливостями  поведінки перелітних птахів восени і т. ін.

У першому завданні об'єктом спостережень є небо, а результатом — уявлення про колір неба восени. І об'єкт, і результат є конкретними, вони позначені зрозумілими термінами. У другому —об’єктом є перелітні птахи. Це узагальнений образ, оскільки терміном «перелітні птахи» позначається група птахів, які відлітають на зиму в теплі краї.

2.Результат спостереження  -уявлення про особливості поведінки  перелітних птахів восени. У 3 класі уявлення про поведінку  перелітних птахів восени включає  такі ознаки: спів птахів восени, місця літання, характер літання (поодиноко чи зграями). Саме у визначенні цих ознак чи їх актуалізації полягає конкретизація мети спостереження.

3.Мотивація спостереження  та її планування. План складається  на основі тих конкретних задач,  які послідовно розв'язуються в процесі спостереження. План забезпечує послідовність діяльності учнів, уникнення стихійності та різних випадковості.

Урок “Які бувають  вітри?” націлює учнів на спостереження, порівняння під час спостереження  однотипних явищ, які відрізняються своїми характеристиками (вітер слабкий, сильний; вітер, що приносить тепло, вологу, холод і т.д.).На цьому уроці формується уявлення про збереження повітря і в той же час неперервні зміни в ньому, які приводять до зміни умов існування всіх організмів у певному середовищі.

На уроках серед природи  учням дається уявлення про спостереження  за погодою. Ці уроки є підготовкою  до літніх спостережень.

Урок “Де народжуються хмари?” має на меті дати уявлення про зв’язок всіх елементів довкілля в процесі кругообігу води та про збереження її при перетвореннях (проте процесів цих учням не називаємо). На останньому уроці серед природи — продовжуємо формувати здатність учнів до спостережень.

На підсумковому уроці  ще раз розглядаються зміни в  довкіллі під кутом перетворень та повторюваності подій.

Велике значення для  спостережень, особливо систематичних, довготривалих, має вибір конкретних об'єктів. Вони повинні бути знайомі  школярам, цікавими й доступними для  сприймання. Якщо це рослини своєї  місцевості, то вибирають ті, які гарно квітнуть, дають плоди, використовуються людиною в різних цілях, мають красивий вигляд крони, ростуть у такому місці, де їх можна бачити здалеку і підійти до них близько. Важче зробити вибір серед тварин (птахів, звірів, комах та ін.), потрібно, щоб учитель сам добре знав фауну своєї місцевості: тварин, які живуть тут, місця, в яких вони найчастіше зустрічаються.

 

1.2. Використання результатів спостережень за природою в процесі засвоєння знань молодших школярів

Різні прийоми розумової діяльності дітей формуються на кожному уроці залежно від його мети і змісту навчального матеріалу. Розглянемо докладніше цей процес на прикладі встановлення причинно-наслідкових зв’язків, класифікації і порівняння що  виникають в результаті спостережень. Цей вибір зумовлений тим, що, знаходячи відповідні зв’язки між предметами і явищами та з’ясовуючи їх відмінність і подібність, учні обов’язково вдаються до аналізу, зіставлення спостережуваних об’єктів, виділення істотних ознак, узагальнення та інших розумових операцій. Крім того, психологічними дослідженнями доведено, що для визначення причинно-наслідкових зв’язків учні повинні знати не тільки навчальний матеріал, а й відповідні терміни, які ці зв’язки фіксують. Тому слід пояснити учням суть понять “причина” і “наслідок”.

Вивчення теми “Птахи” (3 клас) розпочинається з виконання пізнавального завдання, мета якого встановити зв’язок між  формою окремих частин тулуба птаха  і середовищем, у якому він  живе.

Учитель так формулює завдання: “Розглядаючи чучело дятла, ви побачили, що пальці у нього розміщені незвичайно: два напрямлені вперед, а два – назад. Поясніть це.” Учням важко дати правильну відповідь, вони висловлюють різні думки. Тоді учитель повідомляє дітям, що в природі одні явища спричиняють інші, залежать одне від одного, одні відбуваються раніше, інші -– пізніше. Тому й розрізняють причину й наслідок. Причина – це явище, яке спричиняє інше, наступне за ним; наслідок – явище, яке виникло через причину. Щоб діти зрозуміли таку залежність, їм пропонують “життєві” завдання: “Сергійка не пустили на прогулянку, тому що…”; “Сергійко захворів і його …” та ін. Діти одразу визначають причину і наслідок. Потім учитель нагадує завдання, яке ставив на початку уроку, і наводить послідовність міркувань, що приведуть до правильної відповіді. Дятел мешкає в лісі, цілими днями оглядає стовбури дерев, вишукуючи в них шкідливих комах. Тому він повинен добре триматися на стовбурі. А це забезпечується розміщенням пальців на його ногах. Отже, умови життя дятла є причиною, що спричинила наслідок – розміщення двох пальців вперед і двох назад. Відповідно до цих міркувань вчитель проводить бесіду.

Учитель: ”Хто відповість, чому саме так розміщені пальці на ногах дятла?”

Учень: “Тому що дятел мешкає в лісі, це його дім.”

Учитель: “Відповідь правильна, але неповна. Хто її доповнить?”

Учень: “Таке розміщення пальців пояснюється тим, що птахові доводиться постійно чіплятися за стовбури дерев. Отже, умови життя спричинили розміщення пальців.”

Учитель: “Ми встановили, що розміщення пальців у дятла зумовлене умовами життя. Запам’ятайте: коли з’ясовуємо, від чого залежить, то тим самим визначаємо причину. Назвіть причину в розглянутому прикладі. ”

Учень: “Причина – умови життя.”

Учитель: “Який її наслідок?”

Учень: “Наслідок – відповідне розміщення пальців на ногах у дятла.”

Отже, міркування вчителя, його запитання  до класу спрямовані на виявлення  структурних елементів прийому  розумової діяльності. Послідовність  міркувань щодо розміщення пальців  дятла одразу закріплюється за аналогією  у бесіді про його дзьоб.

Учитель: “Поясніть, чому в дятла довгий, міцний і гострий дзьоб.”

Учень: “Дятел мешкає в лісі, живиться насінням соснових і ялинових шишок, жучками, яких видобуває з-під кори стовбурів. Коротким, тупим і м’яким дзьобом він не зміг би дістати собі їжу.”

Учитель: “Який висновок можна зробити?”

Учень: “Умови життя спричинили такий дзьоб.”

Учитель: “Який наслідок цієї причини?”

Учень: “Наслідок – форма дзьоба і його міцність.”

Учитель: “Що ми навчилися визначати?”

Учень: “Ми навчилися визначати причину та її наслідок.”

Такий висновок закріплюється і  в міркуваннях учнів про взаємодію  причини й наслідку в інших  ситуаціях. Протягом всього уроку вчитель  інтонаційно виділяє причину  й наслідок, що також важливо. Учні встановлюють причину й наслідок, коли доводиться перегруповувати знання, застосовувати їх в інших умовах. Наприклад, птахи не бояться морозу, їхнє тіло вкрите пір’ям. Чому ж тоді ластівки відлітають у вирій, а горобці – ні? Узимку підлітають ближче до осель сороки, ворони, синиці. Поясніть чому. У шишкарів пташенята з’являються пізно восени або навіть узимку. Від чого це залежить? Або: їжа шишкарів – насіння ялинових чи соснових шишок. Коли вони виводять пташенят? Чому?

Вивчаючи наступні теми, учні вчаться  встановлювати взаємозв’язок між  причиною і наслідком, розглядати певні явища в тій послідовності, яка визначалась в природі. Завдання будуються так, щоб у них зазначались і причина, і наслідок. Дітям треба лише встановити зв’язок між ними. Наприклад, щоб зібрати добрий урожай яблук, груш, вишень, садоводи протягом року своєчасно проріджують крону дерев, обкопують їх, вносять добрива, знищують шкідливих комах. Що відбувається спочатку, а що – потім? Діти пояснюють, що насамперед треба обкопати дерева, побілити стовбур, обрізати сухі гілки, зібрати й знищити шкідливих комах. Усе це створює сприятливі умови для рослин. Отже, доглядаючи за деревами, можна сподіватися доброго врожаю фруктів. У кінці бесіди закріплюють знання про причинно-наслідковий зв’язок між явищами.