Організація спостережень за природою в початковій школі

Спостереження за працею людей: вигляд об’єкта праці; дії людини; знаряддя праці, що їх використовує людина; зміни об’єкта праці в процесі дії над ним.

 

2.2.Фіксація та узагальнення спостережень

Результати спостережень учні фіксують в зошитах для самостійної  роботи і в класних календарях природи і праці людей. Форма  календаря може бути різною, але  в ньому повинна бути таблиця для записів щоденних спостережень за погодою протягом місяця або сезону, місце для записів інших спостережень (зміни в неживій природі; зміни в житті рослин, тварин; праця людей). Доцільно відвести місце для рубрики “Найцікавіше в природі”, а також вмістити малюнки умовних знаків. У календарях природи і праці людей має бути таблиця записів узагальнених результатів за погодою протягом місяця або сезону (залежно від того, за який проміжок часу оформлений календар

Потрібно підкреслити, що у практичній діяльності не завжди організовується робота, спрямована на осмислення учнями об'єкта і результатів спостережень. Діти не знають, за чим (або ким) конкретно спостерігати, що саме треба сприйняти, який результат отримати під час спостережень. Тому в них відсутній інтерес до цього виду діяльності. У багатьох учнів у зошитах з природознавства залишається невиконана робота для спостережень.

Крім того, завдання для  спостережень часто формулюються неправильно  за змістом. Наприклад, на уроках можна чути завдання такого типу: поспостерігати, які зміни відбулися з деревами навесні. Об'єктом спостереження у цьому випадку є дерева, а результатом — зміни з деревами, що відбулися восени. Що означає термін зміни? Як можна сприйняти зміни конкретного об'єкта? Безпосередньо сприймаються ознаки, які дають можливість засвоїти уявлення про вигляд дерева навесні. А встановлення змін, які відбулися з ним навесні, здійснюється шляхом порівняння зовнішнього вигляду дерева у цю пору року з виглядом, наприклад, взимку. Отже, в завданні повинна чітко формулюватися ціль, оскільки вона є не тільки результатом безпосереднього сприймання, а й конкретно-образного мислення. Знання, одержані у процесі спостереження, надалі стають основою для розвитку логічного мислення, зокрема встановлення суті, закономірностей, взаємозв'язків і залежностей, складних узагальнень, систематизації.

Учні початкових класів не тільки спостерігають за природою, а й  узагальнюють свої спостереження. Ця робота, як і попередня, на початковому етапі  проводиться під керівництвом учителя, а потім – самостійно. Результати спостережень учні фіксують в зошитах для самостійної роботи і в класних календарях природи і праці людей. Форма календаря може бути різною, але в ньому повинна бути таблиця для записів щоденних спостережень за погодою протягом місяця або сезону, місце для записів інших спостережень (зміни в неживій природі; зміни в житті рослин, тварин; праця людей). Доцільно відвести місце для рубрики “Найцікавіше в природі”, а також вмістити малюнки умовних знаків. У календарях природи і праці людей має бути таблиця записів узагальнених результатів за погодою протягом місяця або сезону (залежно від того, за який проміжок часу оформлений календар). Зразок класного календаря природи та праці людей для 3 класу.

 

Класний календар природи та праці людей

3 клас

Дні

Вересень

Жовтень

Листопад

Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

П’ятниця

Субота

Неділя

 

 

 

Умовні знаки

 

Стан неба	Опади	Температура	Вітер
☼    Ясно ◑    Хмарно ●    Похмуро	∷  Дощ         ≡  Туман ⁂  Сніг         ― Роса ⊔  Іній	-    Нижче від 0° +    Вище від  0° 0°	→

 

 

Підсумки спостережень

 

Що узальнювати	Місяці сезону			Всього за сезон
	вересень	жовтень	листопад
Довжина тіні Ясних днів Хмарних днів Похмурих днів Днів з опадами Днів з температурою нижче від 0° Днів з температурою вище від 0° Днів з температурою 0° Днів з вітром Днів без вітру

 

 

Зміни в неживій природі			Зміни в житті  тварин і рослин

 

 

Праця людей  своєї місцевості		Найцікавіше в  природі

 

 

Календар природи та праці людей  для 4 класу оформляється аналогічно до календаря для 3 класу.

У четвертому класі розширюються спостереження  за опадами та вітром.

Умовні знаки до календаря природи  та праці людей для 4 класу:

 

Стан неба	Опади	Температура	Вітер
☼    Ясно ◑    Хмарно ●    Похмуро	∷  Дощ       ≡  Туман ⁂  Сніг       ― Роса ⊔  Іній          ↑   Хуртовина ∾   Ожеледь         Гроза	-    Нижче від  0° +    Вище від  0° 0°	↓  Північний ↑    Південний →   Західний ←  Східний

 

 

Підсумки спостережень

 

Що узальнювати	Місяці сезону			Всього за сезон
	вересень	жовтень	листопад
Довжина тіні Ясних днів Хмарних днів Похмурих днів Днів з опадами Днів з температурою нижче від 0° Днів з температурою вище від 0° Днів з температурою 0° Днів з ↓вітром Днів з ↑ вітром Днів з → вітром Днів з ← вітром Днів без вітру

 

 

У міру сформованості навичок спостережень учням пропонують спочатку самостійно описати окремі елементи погоди протягом дня, а потім дати розгорнуту й  узагальнену характеристику погоди за тиждень, місяць, сезон. У такій, наприклад, послідовності учні можуть розповідати про результати спостережень за погодою протягом дня: температура повітря; вітер; хмарність; опади; інші явища в природі; порівняй погоду сьогоднішнього дня з погодою минулого дня. Така послідовність дає змогу учням порівняно легко встановлювати зв’язки між окремими явищами природи і пояснювати їх.

В організації спостережень особливу увагу необхідно звертати на узагальнення їх результатів. Така робота проводиться  в кінці кожного місяця і сезону на основі одержаних результатів за кожен місяць сезону на спеціальному уроці, передбаченому програмою. На підсумки спостережень за місяць відводиться 8-10 хв. першого уроку з природознавства кожного наступного місяця. Кількісні дані за місяць і за сезон підраховуються учнями в позаурочний час, а на уроці повідомляються результати підрахунків, аналізуються взаємозв’язки між компонентами природи. Особлива увага при цьому звертається на встановлення учнями зв’язків між висотою Сонця і температурою повітря; напрямом вітру і температурою і хмарністю; хмарністю і опадами. Також звертається увага на те, як впливають зміни в неживій природі на стан рослин, поведінку тварин та працю людей.

Підрахунки учні спочатку виконують  в зошитах для самостійної роботи з природознавства, після чого одержані дані переносяться у відповідну таблицю класного календаря природи і праці людей.

На перших порах роботу над узагальненням  результатів спостережень учні молодших класів проводять під керівництвом учителя. Коли в учнів сформуються навички цієї роботи, вони здійснюють її самостійно.

Отже, формування і розвиток в учнів  молодших класів умінь проводити  спостереження є цілеспрямованим  процесом, який починається з наслідування дій учителя, органічно входить у систему навчально-виховної роботи і передбачає поступове ускладнення завдань для самостійної роботи.

 

Висновки

 

В процесі написання  курсової роботи була досягнута поставлена мета, а саме: визначено значення, структуру та умови організації спостережень за природою в початковій школі. Спостереження - це цілеспрямоване, планомірне сприймання об'єктів навколишньої дійсності, яке призводить до формування уміння спостерігати, підпорядковане конкретно-визначеним цілям й вимагає вольових зусиль. У процесі спостережень учні розглядають предмети і явища природи, виділяють їх істотні і неістотні ознаки, встановлюють залежність між ними тощо. Завдяки цьому в них формуються чіткі уявлення про навколишню природу.

Учні початкових класів не тільки спостерігають за природою, а й узагальнюють свої спостереження. Ця робота, як і попередня, на початковому етапі проводиться під керівництвом учителя, а потім – самостійно. Результати спостережень учні фіксують в зошитах для самостійної роботи і в класних календарях природи і праці людей. Форма календаря може бути різною, але в ньому повинна бути таблиця для записів щоденних спостережень за погодою протягом місяця або сезону, місце для записів інших спостережень (зміни в неживій природі; зміни в житті рослин, тварин; праця людей). Доцільно відвести місце для рубрики “Найцікавіше в природі”, а також вмістити малюнки умовних знаків. У календарях природи і праці людей має бути таблиця записів узагальнених результатів за погодою протягом місяця або сезону (залежно від того, за який проміжок часу оформлений календар). Робота, що спрямована на осмислення цілей спостережень, є обов’язковою і пояснюється такими причинами:

а) діти мають різний рівень засвоєння опорних знань, умінь;

б) сприймання носить вибірковий характер, і без усвідомлених, конкретних цілей кожний учень буде сприймати і виділяти в предметах те, що його зацікавить і має для нього певне значення;

в) кожний об'єкт має  різні ознаки, властивості, частини, зв'язки і може сприйматися з різних боків та різних точок зору.

Потрібно підкреслити, що у практичній діяльності не завжди організовується робота, спрямована на осмислення учнями об'єкта і результатів спостережень. Діти не знають, за чим (або ким) конкретно спостерігати, що саме треба сприйняти, який результат отримати під час спостережень. Тому в них відсутній інтерес до цього виду діяльності. У багатьох учнів у зошитах з природознавства залишається невиконана робота для спостережень.

Крім того, завдання для  спостережень часто формулюються неправильно  за змістом. Наприклад, на уроках можна чути завдання такого типу: поспостерігати, які зміни відбулися з деревами навесні. Об'єктом спостереження у цьому випадку є дерева, а результатом — зміни з деревами, що відбулися восени. Що означає термін зміни? Як можна сприйняти зміни конкретного об'єкта? Безпосередньо сприймаються ознаки, які дають можливість засвоїти уявлення про вигляд дерева навесні. А встановлення змін, які відбулися з ним навесні, здійснюється шляхом порівняння зовнішнього вигляду дерева у цю пору року з виглядом, наприклад, взимку. Отже, в завданні повинна чітко формулюватися ціль, оскільки вона є не тільки результатом безпосереднього сприймання, а й конкретно-образного мислення. Знання, одержані у процесі спостереження, надалі стають основою для роботи логічного мислення, зокрема встановлення суті, закономірностей, взаємозв'язків і залежностей, складних узагальнень, систематизації.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. – М.: Просвещение, 1985. – 208с.
2. Байбара Т.М. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства./ Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Методичні рекомендації. - К.: Початкова школа, 2002 . - С. 100-112.
3. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. - К.: Веселка, 1998. - 338с.
4. Байбара Т.М. Природознавство в 3(2) класі: Посіб. для вчителя.К.: Освіта, 2001. - 224 с.
5. Байбара Т.М., Бібік Н.М.  «Я і Україна» для 4 класу чотирирічної школи – К.: Форум, -2005
6. Байбара Т.М., БібікН.М. „Я і Україна”: Підручник для 3 класу поч. шк. - К.: Форум, -2005.-176с.
7. Байбара Т.М., Коваль Н.С. Зошит з природознавства для 3 класу поч. шк. - К.: Освіта, 2001. - 96 с.
8. Байбара Т.М., Коваль Н.С. Природознавство: Підруч. для 4 класу поч. шк. - К: Веселка, 1996. - 159 с.
9. Байбара Т.М., Коваль Н.С. Природознавство: Підруч. для З класу  поч. шк. - К.: Освіта, 2001. -191 с.
10. Гончаренко С., Ващенко Л., Коваль Н. Державні стандарти початкової ланки освіти. Природознавство. // Початкова школа. – 1997. - №7. –С. 14-16 .
11. Коваль Н.С., Нарочная Л.К. Природознавство для 4 кл. чотирирічної школи. – К.: “Освіта”. – 1993. –  160с.
12. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство (3(2) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.
13. Нарочна Л.К. Методика викладання природознавства. – К.: Вища школа, 1990. – 302с.
14. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д.Методика викладання природознавства: Навч.посібник.-2-ге вид, перероб. І допов. –К.: Вища школа,1990.-302с.