Підприємство, його сутність та цілі. Функції підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Кафедра: педагогіки та психології

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни психолого – педагогічного циклу

Дидактично-методична розробка навчальної теми

«Підприємство, його сутність та цілі. Функції підприємства.»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка

денної форми навчання

3го курсу

Спецальність – 6505

Група 1

Мєшкова Ірина

Науковий керівник:

Артюшина М.В.

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

 

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………….. 3

I. Розділ. Обґрунтування методики навчання економіці учнів старшого шкільного віку.

1.1. Психолого-педагогічні особливості учнів старшого шкільного віку ….

1.2. Система методів, прийомів, засобів економічного навчання для учнів старшого шкільного віку ……………………………………………………… 18

1.3.   Висновки і рекомендації стосовно викладання економіки в даній віковій групі.……………….23

II. Розділ. Аналіз навчально-методичних джерел з методики викладання теми «Підприємство, його сутність та цілі. Функції підприємства»

2.1. Аналіз викладення обраної економічної теми у навчальних, наукових і методичних джерелах…………………………………………………………

2.2. Висновки і рекомендації  до побудови власної методичної  розробки з викладання економічної  теми………………………………………………

III. Розділ. Навчально-методична розробка теми «Підприємство, його сутність та цілі. Функції підприємства» для учнів старшого шкільного віку

3.1. Планування………………………………….27

3.2. Мотивування…………………………….27

3.3. Організація…………………………………………………………….28

3.4. Контроль…………………………………………………………………….29

 

Висновки ……………………………………………………………………...42

Список літератури…………………………………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                     Вступ

 

Актуальність методичної розробки обраної економічної теми полягає в тому, що кожна людина стикається  з тим, чи іншим видом підприємств та підприємницької діяльності кожного дня зі сторони того, хто отримує послуги або товари, або зі сторони того, хто їх надає. Я обрала саме цю тему для подання її учням 10-11 класів з мого погляду на підприємство . Адже учні повинні усвідомлювати суть та місце підприємницької діяльності у нашому суспільстві .

 

 

Мета роботи: створити методичну розробку уроку за темою «Підприємство, його сутність та цілі. Функції підприємства.» для учнів 10-11 класів.

 

У зв’язку з поставленою метою визначені наступні завдання:

 

• дослідити особливості навчально-вікової групи учнів старшого шкільного віку та знайти до них правильний педагогічний підхід;
• розробити план та структуру уроку;
• продумати хід уроку, мотивацію, підібрати ефективні методи контролю;
• подати таку інформацію для вивчення, яка буде цікавою і корисною для учнів.

Цілі написання даної курсової роботи:

• навчитися створювати методичні розробки до уроків;
• навчитися ефективно і раціонально розподіляти час уроку;
• навчитися правильно подавати матеріал школярам, виділяти головні моменти;
• навчитися зацікавлювати слухачів та підбирати для них ефективний контроль та мотивацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I. Обгрунтування методики навчання економіці учнів старшого шкільного віку.

1.1 Психолого – педагогічні особливості учнів старшого шкільного віку.

Рання юність (старший шкільний вік) охоплює вікові межі 14,5-15 – 17 років.  
Старший школяр стоїть на порозі виходу у самостійне життя. Тому рання юність – це вік безпосередньої підготовки підростаючої особистості до життя як дорослої людини. Важливі завдання юнацького віку – вибір професії, підготовка до трудової діяльності та підготовка до вступу у шлюб та створення власної сім’ї. Л.Божович підкреслює, що саме це створює нову соціальну ситуацію розвитку. 
Старший шкільний вік – початкова стадія фізичної зрілості і одночасно стадія статевого дозрівання. Старшокласники готові до фізичних та розумових навантажень. Фізичний розвиток сприяє формуванню навичок і вмінь у праці, спорті, відкриває можливості для вибору професії. Усвідомлення своєї фізичної сили і привабливості, здоров’я впливає на формування у юнаків та дівчат високої самооцінки, впевненості в собі, життєрадісності, оптимізму, активності, поривання до дій. 
Проте статева зрілість не означає зрілості соціальної. Юність є перехідним періодом від зрілості фізичної до зрілості соціальної. Якщо статеве дозрівання у зв’язку із акселерацією настає раніше на 2-3 роки, соціальна зрілість настає пізніше, оскільки більше часу потрібно для здобуття освіти. 
Саме в ранньому юнацькому віці головним новоутворенням є відкриття власного Я, розвиток рефлексії, усвідомлення власної індивідуальності та її властивостей, поява життєвого плану, настанова на свідому побудову власного життя. Значної ваги у свідомості старшокласників набуває усвідомлення ними тих якостей оточуючих людей і своїх власних, які зумовлюють людські взаємини.  
В ранній юності значно зменшується гострота міжособистісних конфліктів і меншою мірою проявляється негативізм у взаєминах з оточуючими людьми. Покращується загальне фізичне і емоційне самопочуття дітей, зростає їхня контактність та комунікативність. Відзначається більше витримки у поведінці. Усе це засвідчує, що криза підліткового віку або пройшла, або ж їде на спад. Одночасно відбувається стабілізація внутрішнього світу, що виявляється у зниженні рівня тривожності, нормалізації самооцінки. 
Особливо значущим є те, що в цей період завершується статева ідентифікація, прийняття дорослих статевих ролей, процес перетворення хлопчиків на чоловіків, дівчаток – на жінок, тобто формується психологічна стать. Рання юність не менш психологічно складний період, ніж підлітковий. Але на цьому віковому етапі не так гостро позначаються фізіологічні та ендокринні процеси, відсутні різкі зміни у сприйнятті себе і оточуючих. Натомість інтенсивніше формується внутрішня позиція молодих чоловіків і жінок, виникає своє ціннісно-смислове розуміння тих якостей людини, які характеризують її як представника певної статі, активізується вироблення особистих поглядів на характер взаємостосунків чоловіка і жінки. Виникає підвищена потреба у спілкуванні з ровесниками протилежної статі, відкривається власна сексуальність.

Учбово-професійна а діяльність є основним видом діяльності старшого школяра. Нова соціальна позиція старшокласника змінює для нього і значущість учіння, його завдань та цілей. Старші школярі оцінюють навчальний процес з точки зору того, що він дає для їх майбутнього. У них, в порівнянні з підлітками, зростає інтерес до учіння. Це пов’язано з тим, що утворюється нова мотиваційна структура учіння, відбуваються зрушення у мотиваційній сфері їх діяльності.  
Мотивація зумовлюється свідомо поставленою метою і носить довільний характер.  
Мотиваційна сфера учіння включає в себе: 
- мотиви пов’язані із самовизначенням і підготовкою до самостійного життя (орієнтація на майбутнє, на віддалені перспективи і цілі займає провідне місце, є досить дієвою); 
- широкі соціальні мотиви (прагнення стати повноцінним членом суспільства, переконання щодо практичної значущості науки, переконання щодо зростання спроможності конкурувати на ринку праці за рахунок власної компетентності та ерудованості); 
- інтерес до змісту і процесу навчання (з’являється інтерес до методів наукового дослідження, до самостійної пошукової діяльності з метою роз’язання складних завдань – діяльність Малих академій).  
Старшокласники добре розуміють значення навчання для майбутньої трудової діяльності, для продовження навчання у вищих навчальних закладах, здобуття спеціальності, для життя. 
Така пізнавальна мотивація може поширюватись на усі предмети, на цикл певних предметів чи на окремий предмет. Вибірковість пізнавальних інтересів старших школярів часто пов’язана з життєвими планами, які сприяють формуванню учбових інтересів. Характерне взаємопроникнення широких соціальних і пізнавальних мотивів.  
Особливості мотивації учбової діяльності старшокласників виявляються і в їхньому ставленні до шкільних оцінок. Старшокласники глибоко оцінюють ерудицію та глибокі знання, які виходять за межі шкільної програми, підручників.  
Мотивами навчання старшокласники можуть виступати: 
 
1. Інтерес до загальної позитивної успішності, який пов’язаний з бажанням успішно закінчити школу чи розширити свою обізнаність і виявляється в однаковому інтересі до всіх дисциплін, які викладаються в школі. 
 
2. Поєднання загального інтересу з вибірковим інтересом до того чи іншого навчального предмета, що стосується обраної спеціальності або з яких доведеться складати вступний іспит до вузу. 
 
У старшому шкільному віці встановлюється тісний взаємозв’язок між професійними і учбовими інтересами. Вибір професії сприяє формуванню учбових інтересів, старші школярі починають цікавитися тими предметами, які їм потрібні у зв’язку з вибраною професією.  
 
Створюються сприятливі умови для ознайомлення учнів з психологічною характеристикою професій, тобто з тими вимогами, які висуваються до уваги, мислення, характеру та інших психологічних особливостей людини у тій чи іншій професії.

Висновки: 
Соціальна ситуація в розвитку старшокласників

1. Центром психологічного життя є вибір професії.
2. Навчальний процес оцінюється з точки зору того‚ що він дає в 

     майбутньому.

3. Погляди на діяльність і життя здійснюються з позицій майбутнього.
4. Підсилюється зв’язок між професійними та навчальними інтересами.
5. Знайомство з психологічними вимогами обраної професії.
6. Закінчується початкова стадія фізичної зрілості та завершується статевий

     розвиток.

 Основні  мотиви навчання старшокласників

• самовизначення в предметі навчання;
• підготовка до самостійного життя;
• інтерес до змісту та процесу навчання;
• інтерес до теоретичних проблем‚ до методів наукового дослідження;
• самостійні пошуки вирішення складних навчальних теоретичних завдань;
• спільність широких соціальних та пізнавальних мотивів;
• довільна мотивація;
• краще усвідомлення свого відношення до навчання.

1.2 Система методів, прийомів, засобів економічного навчання для учнів старшого шкільного віку.

Метод навчання - це певний спосіб цілеспрямованої  реалізації процесу навчання, досягнення поставленої мети. Правильний підбір методів відповідно до мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд.

Методи навчання поділяються на загальні та спеціальні. Загальні застосовуються у школі при вивченні різних навчальних предметів; спеціальні - під час вивчення окремих дисциплін.

Сукупність методів викладання того чи іншого предмета є методикою викладання.

Методика навчального  предмета - це галузь педагогічної науки, яка досліджує закономірності вивчення певного навчального предмета. До змісту методики як часткової дидактики входять:

1. установлення пізнавального й виховного значення даного навчального предмета та його місця в системі шкільної освіти;
2. визначення завдань вивчення даного предмета та його змісту;
3. вироблення відповідно до завдань і змісту навчання методів,
4. методичних засобів та організаційних форм навчання.

 

Найпоширеніші в педагогіці такі класифікації методів навчання:

• за джерелом передачі та сприймання навчальної інформації - словесні, наочні, практичні.
• за характером пізнавальної діяльності учнів - пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемне викладання, частково-пошуковий, дослідницький .
• залежно від основної дидактичної мети і завдань - методи оволодіння новими знаннями, формування вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок .
• методи усного викладу знань, закріплення навчального матеріалу, самостійної роботи учнів з осмислення й засвоєння нового матеріалу роботи із застосування знань на практиці та вироблення вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок.
• класифікація з точки зору цілісного підходу до діяльності у процесі навчання - методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання й мотивація учіння, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю і корекції, самокорекції, взаємокорекції в навчанні.

 

 Розглянемо методи кожної з груп.

І підгрупа за джерелом передачі навчальної інформації включає в себе:

• словесні методи - розповідь-пояснення, бесіду, лекцію.

Розповідь-пояснення використовується під час навчання учнів у початковій школі. За метою виділяються такі види розповіді: розповідь-вступ, розповідь-повість, розповідь-висновок. Ефективність зазначеного методу залежить го-ловним чином від уміння вчителя розповідати, дохідливості та доступності інформації, від поєднання його з іншими методами навчання.                      Бесіда відноситься до найдавніших і найпоширеніших методів дидактичної роботи. Її майстерно використовував ще Сократ. Провідною функцією даного метода є мотиваційно-стимулююча. Бесіда - це діалог між учителем та учнем, який дає можливість за допомогою цілеспрямованих і вміло сформульованих питань спрямувати учнів на активізацію отриманих знань. Учені виділяють індуктивну та дедуктивну бесіду.                                                                      Саме з допомогою їх учитель активізує діяльність учнів, ставлячи їм запитання для розмірковування, розв'язання проблемної ситуації.                       Лекція в 9¬12-х класах служить для пояснення важкої та складної теми; її типовими ознаками, перенесеними з вищої школи, є тривалість запису плану та рекомендованої літератури, уведення та характеристика нових понять, розкриття та деталізація матеріалу, завершальні висновки вчителя, відповіді на запитання.                                                                                                     Основне джерело в перерахованих методах - слово вчителя. Мовна культура вчителя - одна з важливих умов його професіоналізму. «Добре вміє розповідати», «можна заслухатись» - часто говорять учні про вчителів, які досконало володіють методами навчання.