Система вправ як засіб досягнення свідомого і міцного засвоєння вмінь і навичок

До третьої  групи вправ належать вправи для  вдосконалення й розвитку граматичних  навичок вживання Умовного Способу  в усному мовленні студентів та соціокультурних навичок і вмінь на третьому році навчання у вищих мовних закладах освіти.

Розробляючи вправи, які увійдуть до цієї підсистеми, ми приділили увагу відбору соціокультурної інформації для змісту вправ, оскільки, як вказує

С.Г. Тер - Мінасова2, знати значення слів та правила граматики є явно недостатнім для того, щоб активно користуватися мовою, як засобом спілкування. Необхідно знати якомога більше слів та граматики, потрібно знати:

коли сказати/ написати, як, кому, де;

як дане значення/ поняття, даний предмет думки  живе у реальності світу, мова якого вивчається

При відборі  культурознавчих матеріалів для  змісту вправ ми виходили з наступних  критеріїв відбору:

1) Культурознавча  цінність. Формування соціокультурних  навичок та вмінь має відбуватися  на основі ознайомлення студентів  з цінною культурознавчою інформацією,  що містить відомості про реалії життя носіїв виучуваної мови, особливості їхнього життя, і яка має бути включеною до змісту вправ.

2) Сучасність  і загальновідомість у середовищі  носіїв мови. Нами відбиралися  інформаційні одиниці соціокультурного  характеру, якими володіють носії  мови на даний момент. Для відбору матеріалу у відповідності з цим критерієм ми спілкувалися з носіями мови, опрацьовували англомовні джерела з метою визначення інформації, яка найбільш повно, цікаво розкриває обрані нами теми.

Перейдемо до розгляду другої підсистеми вправ. На основі дидактичних принципів наступності та професіоналізації навчального процесу, а також визначених нами професійно орієнтованих методичних умінь укажемо, як групи вправ співвідносяться з етапами навчання.

Так, на першому  курсі навчання у вищих навчальних закладах освіти, що готують майбутніх  філологів, матимуть місце групи  вправ для формування й удосконалення:

вмінь оцінювати  усне мовлення і локалізувати граматичні помилки;

вмінь складати схеми, таблиці, які відображають структуру  трьох типів умовних речень;

вмінь формулювати  завдання до вправ;

На другому  році навчання слід включити групи  вправ для формування й удосконалення

вмінь оцінювати  усне мовлення та локалізувати граматичні помилки;

вмінь виправляти граматичні помилки;

вмінь складати граматичні таблиці, які відображають структуру умовних речень.

вмінь формулювати  завдання до вправ;

вмінь аналізувати  речення, які містять Умовні Речення;

вмінь пояснювати граматичний матеріал;

вмінь розробляти граматичні вправи.

Заняття з практичної граматики на третьому році навчання включатимуть групи вправ для:

формування й  удосконалення вмінь оцінювати  усне мовлення та локалізувати граматичні помилки;

формування і  розвитку умінь розробляти серію  вправ.

Отже ми запропонували  комплекс вправ для формування у  майбутніх вчителів усномовленнєвої  англомовної граматичної компетенції  на соціокультурному матеріалі. На нашу думку, застосовування розглянутого комплексу сприятиме кращому оволодінню навичками та вміннями, необхідними для здійснення міжкульурного спілкування. Перспективи подальшого дослідження ми вбачаємо у безпосередній розробці вправ до запропонованого комплексу та впровадження їх у навчальний процес. 

Вправи для  моніторингу рівня сформованості мовних навичок 

Система вправ  одночасно повинна служити і  системою контролю, так як основними  об’єктами контролю при вивченні іноземної мови є відповідні уміння та навички, а етапи контролю повинні  супроводжувати визначені етапи  становлення умінь та навичок.

Будемо розглядати контроль не лише як виявлення результатів  навчання, але, перш за все, як засіб  навчання. Так, як метою навчання є  засвоєння, а контроль невід’ємно пов’язаний з навчанням, то об’єктом контролю повинно бути засвоєння, тобто набуття  комплексу навичок та умінь, оперування визначеним об’ємом матеріалу у  мовленні.

Система контролю нерозривно зв’язана із системою вправ, являється компонентом цієї системи; отже, об'єкти контролю повністю ідентичні з об'єктами засвоєння у кожний даний момент навчання. І головними об'єктами контролю можуть і повинні бути мовні уміння в галузі говоріння, аудіювання, читання і письма на основі аутентичних матеріалів, які забезпечують контроль знань, умінь і навичок.

Контроль допомагає  виявити як проходить процес формування умінь, які проблеми є в учнів та студентів, і виявити ефективність прийомів навчання, які використовує вчитель.

Перевіряти необхідно  не лише знання слів або уміння формувати  граматичні форми і конструкції, а й уміння виконувати дії або операції з ними, тобто вміти використовувати їх в процесі висловлювання, або узнавати при сприйманні невеликих текстів або групи речень. Крім того, необхідно висунути наступні вимоги до граматичних навичок усного мовлення:

а) направленість  на цілісний мовний акт у поєднанні його вимовної, лексичної і граматичної сторін;

б) самостійне виконання  операції означення ( фраза, яка контролюється не міститься у висловлюванні) і вираження ( учням не видається зразок висловлювання);

в) заданість  змістовної сторони мови ( наприклад, за допомогою засобів наочності);

г) обмеження  мовних реакцій рамками окремої  фрази або мікровисловлювання.

Рецептивний етап становлення граматичних навичок  усного мовлення може бути проконтрольований  за допомогою письмового синхронного  перекладу висловлювань вчителя  з вивчає мої мови на рідну мову. Доповнимо, що контроль та оцінка повинні бути абсолютно об'єктивними.

Звернемося до розгляду видів контролю при викладанні іноземних мов та застосування їх на практиці.

Попередній контроль. Успішно будувати навчальний процес можливо лише у тому випадку, якщо викладач добре знає початковий рівень підготовки учнів та студентів. При знайомстві з новою групою ми фронтально

Та індивідуально  провели рівень сформованості мовних навичок.

Поточний контроль. Він дозволяє бачити процес становлення  умінь та навичок, заміняти окремі прийоми  роботи, їх послідовність в залежності від особливостей тієї чи іншої групи учнів чи студентів. Тут ми застосували форми контролю індивідуальні, фронтальні, групові і парні.

Проміжний контроль. Контроль, який завершує розділ. Даний  вид контролю проводиться після цілого ланцюжка уроків, присвячених якій-небудь темі або блоку. Перевірка буде носити більш фронтальний характер.

Підсумковий контроль проводиться кожне півріччя або рік за допомогою тестів, опитування, екзамену.

На завершення зупинимося ще на одній особливості  організації контролю успішності оволодіння мовою – її відкритості або  замкненому характеру.

Відкритий контроль спирається на довільну форму уваги, при якій учень чи

студент розуміє  характер діяльності, що виконується.

Прихований контроль проводиться на основі мимовільної  уваги, так як діяльність учня чи студента направлена не на контроль, а на навчання. Із того факту, що контроль - це не самоціль, а спосіб навчання, який використовується для покращення результатів цього  навчання, витікає, що результати контролю ретельно враховуються і використовуються у подальшій навчальній роботі. Контроль виявляє недоробітки, які виявляються у допущених учнями помилках.

Отже, система  вправ повинна одночасно служити  і системою контролю.

Контроль допомагає  виявити як проходить процес формування умінь, які проблеми є в учнів та студентів, і виявити ефективність прийомів навчання, які використовує вчитель. 
 
 

Висновки 

Отже, на сучасному  етапі розвитку української державності  у зв’язку із прагненням України  увійти до європейської спільноти постала  потреба у фахівцях з високим  рівнем володіння англійською мовою  − визнаною мовою міжнародного спілкування.

Успішність іншомовного  спілкування безпосередньо визначається рівнем сформованості іншомовної граматичної  компетенції, оскільки саме граматика  допомагає зрозуміти логіку мислення та оформлення думки іноземною мовою. Граматика має велике значення при вивченні та формуванні практичних навичок іноземної мови.

Оволодіння учнями іншомовним спілкуванням передбачає формування у них певного рівня комунікативної компетенції. а результати нашого аналізу виявили необхідність у навчальних вправах, які направлені на комунікацію. Система вправ для іноземної мови завжди повинна мати на меті практичне оволодіння іноземною мовою. Головне призначення граматичних вправ заключається у тому, щоб забезпечити оволодіння граматичним матеріалом як у рецептивному, так і у репродуктивному плані.

В ході роботи ми провели дослідження. Метою дослідження було показати можливість і необхідність використання системи вправ. Об’єктом дослідження виступили різні види вправ і система вправ. Ми виконали наступні задачі:

1. Розкрили психолого  - педагогічні основи формування  граматичних навичок.

2. Використали  комунікативний метод.

3. Розробили  систему вправ.

На підставі словників, енциклопедій та інших посібників визначили основні види і типи вправ для розвитку граматичних навичок. Дослідили дану проблему, спираючись на праці вчених, словники, посібники, наукові роботи.

Ми запропонували  комплекс вправ для формування у  майбутніх вчителів усномовленнєвої  англомовної граматичної компетенції  на соціокультурному матеріалі. На нашу думку, застосовування розглянутого комплексу сприятиме кращому оволодінню навичками та вміннями, необхідними для здійснення міжкульурного спілкування. Перспективи подальшого дослідження ми вбачаємо у безпосередній розробці вправ до запропонованого комплексу та впровадження їх у навчальний процес.

Система вправ  одночасно повинна служити і  системою контролю. Контроль допомагає  виявити як проходить процес формування умінь, які проблеми є в учнів та студентів, і виявити ефективність прийомів навчання, які використовує вчитель. 
 
 
 

Література 

Артемов В.А. Психология обучения иностранным языкам: Учеб. пособие. – М.: Просвещение, 1969.- 279 с.

Бенекдитов Б.А. Психология овладения иностранными языками.- Минск: Вышейш. школа, 1974.- 335 с.

Бородулина М. К., Карлин А.А., Лурье А.С. Обучение иностранному языку как специальности.- М.: Вісшая школа, 1982.- С. 23-34.

Викладання англійської граматики: філософські аспекти, комунікативні методи.// Англійська мова та література. 2003. № 17-18.

Гапонова С.В. Сучасні методи викладання іноземних  мов за рубежем // Іноземні мови.- 1998.- № 1- С. 24-31.

Ждан А.Н., Гохлернер  М.М. Психологические механизмы усвоения грамматики родного и иностранных  языков.- М.: Изд- во Моск. ун- та, 1972.- 256 с.

Камаева Т.П. Формирование профессионально – методических умений речевого взаимодействия на иностранном  языке( английский язык): Дис...канд. пед. наук: 13.00.02.- М., 1990.-390 с.

Комков И.Ф. Методика преподавания иностранных языков.- Минск: Вышэйш. школа, 1979.- 352 с.

Львов М. Ф. Словарь- справочник по методике русского языка.- М.:Просвещение, 1988.- 240 с.

Маслыко Е.А. Бабинская  П.К. и др. Настольная книга преподавателя  иностранного языка.- Минск: Вышэйшая школа, 1999.- 522 с.

Ніколаєва С.Ю. Концепція  підготовки вчителя іноземної мови// Іноземні мови. – 1995.- № 3-4.- С. 5-11.

Ожегов С. И. Словарь  русского языка.- М., 1961.- С. 138 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

.