Соціальний педагог як організатор виховної роботи в соціумі

Матрицю заповнює соціальний педагог, класовод, вихователь чи класний керівник. Згодом остаточні дані матриці заносяться у соціальний паспорт класу, оформлений на основі списку його учнів.

Як бачимо, найбільша загальна сума балів може складати 55. 11 балів засвідчує приналежність учня до групи високого рівня ризику. Від 11 до 22 балів — середній рівень ризику. Від 22 до 33 балів — схильність до входження у групу ризику. Від 33 до 44 балів — соціальне благополуччя в межах середньої норми. Більше 44 балів — високий рівень соціального благополуччя [14, с. 122].

Для уточнення якісних характеристик морально-психологічного клімату в сім'ї в індивідуальній бесіді з учнем І.Дементьєв пропонує використати такі запитання: «Чи хотів би ти у своїй майбутній сім'ї:

- мати такі стосунки між чоловіком  та дружиною, як у твоїх батьків ?

- виховувати дітей так само, як це роблять твої батьки ?

- ставитися до дідуся та бабусі  так само, як це прийнято у  твоїй батьківській сім'ї ?

- розділяти домашню роботу, як  це прийнято у сім'ї твоїх  батьків ?

- проводити вільний час так  само, як твої батьки?» [3, с. 24].

Уточнювальні запитання доцільно ставити підопічному також для оцінки його цілей та устремлінь. Ці питання можуть бути такими:

«1. Що турбує тебе найбільше в житті ? Вибери п'ять головних проблем:

1. грошові проблеми твоєї сім'ї;
2. стосунки з батьками;
3. стосунки між батьками;
4. стосунки з ровесниками;
5. конфлікти з педагогами;
6. труднощі у засвоєнні шкільної навчальної програми;
7. здоров'я близьких родичів;
8. чим зайнятися у вільний час;
9. особисте життя;
10. що-небудь інше (що конкретно ?)

2. Яку роботу ти хотів би  мати у майбутньому? (Вибери п'ять  головних якостей):

- з високою платнею;

- з гарантією від безробіття;

- престижну;

- не шкідливу для здоров'я;

- пов'язану з поїздками, свіжими  враженнями;

- таку, яка вимагає особистої  винахідливості, діловитості;

- потрібну країні та людям;

- пов'язану зі спілкуванням із  дітьми;

- пов'язану зі спілкуванням з  тваринами;

- іншу (яку конкретно ?)».

Доцільно звернути увагу на порядок вибраних учнем позицій, оскільки він допомагає визначити ієрархію життєвих цілей і домагань вихованця.

Отже, у діяльності соціального педагога нерідко виникає необхідність співпраці з громадськістю села, селища чи певного мікрорайону міста та представником силових структур. Це буває у тих випадках, коли необхідно з педагогічно доцільною метою втрутитися у стосунки між батьками у неблагополучній сім'ї, або відповідним чином вплинути на обох.

 

 

2. Соціально-педагогічні технології роботи з різними соціальними групами

 

Українським державним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розроблена і впроваджена програма роботи з молодою сім'єю. Завдання цієї програми - практичне розв'язання питань стабілізації молодої сім'ї, підготовка молоді до шлюбу, профілактика сімейної дисгармонії, сімейного неблагополуччя, підготовка молодих батьків до виконання батьківських обов'язків і реалізація рекреативних потреб сучасної молодої сім'ї. Мається на увазі надання конкретної індивідуальної методичної допомоги різним типам молодих сімей і тим людям, хто збирається одружуватись або щойно одружився; тим, хто тривалий час одружені й мають проблеми у взаємостосунках; молодим батькам, які збираються мати дитину або вже мають новонароджену дитину; батькам у вихованні дітей різних вікових груп та ін. 

Ця програма пропонує систему роботи соціальних служб для молоді з молодою сім'єю: 

• підготовку молоді до сімейного життя; 

• роботу з молодими сім'ями у плані стабілізації сімейних стосунків;  
  допомогу батькам щодо розв'язання різноманітних проблем сімейного  
  виховання; 

• соціальну реабілітацію у роботі з сім'єю. Розроблена система роботи  
  з молодою сім'єю має на меті сприяти удосконаленню соціальної роботи за цими напрямами. 

Підготовка молоді до сімейного життя передбачає формування навичок здорового способу життя, психолого-педагогічних, юридичних, економічних, медичних знань з питань становлення особистості, формування статево-рольової ідентифікації, розвитку комунікативних навичок, корекції особистих проблем, духовного виховання, створення власного іміджу, оволодіння знаннями медико-соціальних проблем алкоголізму, наркоманії, профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом, планування сім'ї та збереження репродуктивного здоров'я молоді, профілактики вагітності, народження здорових дітей, розвитку сімейних традицій тощо. 

Ця робота проводиться серед учнів шкіл, шкіл-інтернатів, ПТУ, ліцеїв, коледжів, вузів, у робітничих та студентських гуртожитках, а також з молодими парами, які подали заяву до ЗАГСу. До роботи залучаються спеціалісти: соціальні педагоги, психологи, юристи, економісти, наркологи, гінекологи, андрологи, венерологи, сексологи, психотерапевти, спеціалісти з планування сім'ї тощо. 

Форми та структури організації роботи: мобільні курси, навчально-консультативні пункти (у тому числі виїзні у сільські місцевості), вечірні жіночі та юнацькі гімназії, клуби для дівчат, кабінети довіри; лекторії, дискусійні клуби, діяльність спеціалізованих служб (служба знайомств, пошта довіри, школа молодого подружжя, телефон довіри) тощо. Для досягнення поставленої мети застосовуються такі форми роботи, як різноманітні комунікативні тренінги, тестування, індивідуально-групові психологічні консультації, психологічний театр мініатюр, лекції та семінари, проектні методики, шоу-програми, тематичні КВК тощо. З метою створення поширення інноваційних соціальних технологій організовуються експериментальні майданчики. 

Масово-розважальні заходи, сімейні свята найчастіше провадяться за такими формами: Тиждень планування сім'ї, День матері, календарні, православні, релігійні свята, обряди. Вони відзначаються як щорічні обласні конкурси молодих сімей, конкурси, вечори студентських сімей, свята молодих сімей, конкурси сімейних ерудитів, на краще сімейне подвір'я, виставки дитячих творів, малюнків про сім'ю, фестиваль сімейних творчих колективів, сімейні спортивні свята, сімейні ігри, фотовиставки, спортивні змагання "Я і моя сім'я" та ін. [13, с.127]. 

Допомога батькам у розв'язанні різноманітних проблем сімейного виховання полягає у наданні їм допомоги у вирішенні складних питань родинної педагогіки: підготовка молодих батьків до народження дитини, соціально-психологічна, психолого-педагогічна допомога батькам у вихованні дітей різних вікових груп з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей кожної дитини, підготовка дитини до школи, застосування різних форм і методів сімейного виховання, вирішення складних проблем у взаємостосунках батьків та дітей, вирішення юридичних проблем цих взаємостосунків. 

Соціальної допомоги потребують також неповнолітні та одинокі матері, благополучні сім'ї, сім'ї з дітьми-інвалідами, прийомними, усиновленими дітьми, вихователі дитячих будинків сімейного типу; сім'ї, в яких виховуються проблемні діти, а також обдаровані; сім'ї з нестандартними дітьми, де дитина зазнала різного виду насильства (фізичного, психічного, сексуального) та ін. 

В процесі такої роботи надається також соціальна, психолого - педагогічна допомога вчителям, шкільним психологам, класним керівникам з питань організації їх взаємостосунків з батьками, класним колективом,  
вивчення особливостей окремих класних колективів та дітей, робота з окремими категоріями сімей та дітьми з таких сімей. 

Реалізація центрами соціальних служб для молоді цих проблем здійснюється завдяки створенню школи молодої матері, школи батьківської підтримки, телефону довіри, консультативних пунктів при школах, ПТУ, соціальних служб для батьків, соціально-медичних курсів для молодих жінок, клубів молодих батьків та ін. Основні форми роботи: семінари, конференції, "круглі столи", індивідуальні консультації, тренінги, вивчення педагогічних ситуацій, педагогічні бліц-турніри, сімейні посилки, психодрама, трантактний аналіз, кінолекторії тощо. [24,с. 213] 

Заклади соціального спрямування - це установи (цілодобові та денні стаціонари), що надають на безоплатній основі соціальні послуги та підтримку сім¢ям, дітям та молоді, які опинилися в складних життєвих обставинах. 

Діяльність соціальних гуртожитків спрямована на соціальну роботу з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування віком від 15 до 18 років, а також із дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування віком від 18 до 23 років. 

До завдань, які ставить перед собою соціальний гуртожиток належать: 

• Сприяння у вирішенні психологічних проблем молоді шляхом індивідуальних і групових корекційних заходів. 

• Надання допомоги молоді, яка проживає у соціальному гуртожитку, в подоланні соціальної та психологічної дезадаптації. 

• Формування у молоді навичок самостійного життя. 

• Захист прав та інтересів молоді, яка проживає у соціальному гуртожитку. 

• Підвищення інформованості осіб із психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних та юридичних питаннь. 

• Формування навичок безпечної сексуальної поведінки, зміцнення репродуктивного здоров’я, просвіта з питань усвідомленого батьківства, Розвиток комунікативних навичок молодих людей, організація іншого змістовного дозвілля. 

Перераховані завдання в роботі безпосередньо є завданнями роботи соціального педагога, який працює в соціальному гуртожитку. 

Отже, робота спеціалістів соціального гуртожитку, у тому числі й соціального педагога, ґрунтується на принципах захисту прав людини, гуманізму, доступності, конфіденційності, поваги до особистості, індивідуального підходу, деференційності, системності.

 

 

2.3. Реабілітаційні заклади нового типу та роль соціального педагога у них

 

Цікавий досвід роботи арттерапевтичного "Інклюзивного центру творчого розвитку дітей "Калинонька" (м. Львів), в якому застосовується перехідна модель до інклюзивного навчання (спільне навчання здорових та дітей з функціональними порушеннями) - створення підготовчого навчально-розвивального інклюзивного середовища. Дана модель передбачає спільні заняття арттерапією дітей з особливостями психофізичного розвитку зі спеціальних шкіл-інтернатів та реабілітаційних центрів та здорових дітей із загальноосвітніх закладів в т. ч. дошкільних. [14, с. 89] 

На початку роботи Центру потрібно визначити наступні потреби неповносправної молоді: у фізичному розвитку, здобутті навичок соціальної поведінки, у розвитку самостійності та участі у суспільному житті, інші потреби індивідуального характеру. Деякі потреби можуть бути зреалізовані у більш короткий термін (напр. навики користування громадським транспортом, набуття навиків самообслуговування), але інші з них вимагають більше зусиль та часу, як зі сторони соціальних працівників, так і зі сторони неповносправних та їх батьків (напр. адаптація у суспільстві, фізичний розвиток молоді, розвиток творчих здібностей, тощо). 

У роботі Центру потрібно виділити такі основні напрями: 

1) Праця та діяльність творчої майстерні. 

Творча діяльність - це те, до чого найбільше надається розумово неповносправна молодь. Це нагода для них виявити свій внутрішній світ, красу своєї душі та багатство свого серця через малюнок, вишивку, декоративне дерево, листівку. Праця в майстерні розвивається за різними напрямами, а саме: художній, вироби з бісеру, виготовлення листівок, робота з деревом та шкірою, ткацтво, тощо.

2) Дозвілля та соціальна адаптація неповносправної молоді. 

Через відсутність можливості навчатися чи працювати більшість розумово неповноправної молоді приречена на постійне перебування вдома або в кращому випадку самотнє проведення часу поза ним. Тому організація дозвілля є одним з важливих пунктів повноцінного розвитку неповносправної молоді. Даний вид діяльності включає в себе: створення дружньої спільноти з числа залученої молоді та спільне проведення дозвілля; організація спільних тематичних зустрічей, свят, дискотек, відзначення днів народження; проведення різного роду ігор; заняття спортом; організація екскурсій, походів, поїздок.