Соціальний педагог як організатор виховної роботи в соціумі

Актуальним стане проведення заходів, які б в безпосередній спосіб сприяли соціальній адаптації та інтеграції розумово неповносправної молоді в суспільство. З цією метою проводяться бесіди і заняття з одержання навиків самообслуговування в щоденному житті (навики соціальної поведінки в культурних закладах, користування громадським транспортом, проведення днів кухні, тощо); участь у святкових заходах міста, програмах, акціях; відвідування громадських заходів та закладів культури. 

Самі працівники зазначають, що [15, с. 103]: "Відвідуючи громадські заклади можемо сказати, що ми спостерігаємо процес взаємної адаптації. Неповносправна молодь вчиться поводитися у різних ситуаціях та закладах особливо коли є велика кількість людей (театр, табір, тощо), в свою чергу люди, які стикаються з неповносправною молоддю вчаться адекватно реагувати на неї, усвідомлювати, що якщо вони не поводять себе так як усі, то це не означає, що вони несуть загрозу для суспільства. Вплив на формування суспільної думки та ставлення, як напрям роботи нашого Центру, вимагає від нас свідомого і виваженого підходу та втілення конкретних кроків, для вирішення даного роду питання". 

Даний проект повинен передбачати наступні заходи: 

облаштування спортзалу, де буде займаєтися неповносправна молодь спортивним інвентарем. 

проведення навчально-практичного семінару під назвою "Фізичний розвиток неповносправної молоді. Дозвілля та рекреаційні ігри". Його учасниками стануть працівники різних організацій, що працюють з неповносправними людьми, волонтери; 

організувати роботу спортивних секцій: загальна фізична підготовка, гімнастика, аеробіка та футбол, з залученням спортивних тренерів; проведення спортивних ігор, змагань та естафет. 

Родзинкою проекту буде проведення товариського футбольного матчу.

3) Робота з батьками. 

Важливим аспектом діяльності Центру стане праця з батьками підопічних. Це вимагає насамперед розуміння їхніх труднощів та потреб пов'язаних з наявністю в сім'ї такої дитини.

4) Висвітлення інтересів людей із особливими потребами та їх сімей мешканцям міста. 

Таким чином, соціалізація неповносправних осіб у суспільстві буде одним з найважливіших напрямів діяльності Центру. Даний напрям ставить собі за мету через проведення різних заходів та інформування вплинути на свідомість населення, яке доволі часто має упереджене ставлення до людей з особливими потребами і не вміє адекватно та рівноправно ставитися до таких людей. Тому цей вид діяльності, включаючи зв'язки з мас-медіа, а також безпосередні контакти з іншими організаціями та людьми, сприяє взаємній адаптації неповносправної молоді до життя в суспільстві, а також і самого суспільства до людей, що потребують особливої уваги. 

ВИСНОВКИ

Формування свідомості людини відбувається на протязі всього її життя. Те, що дитина винесе зі своєї сім`ї, закріпить у навчальних закладах та суспільних відносинах стане основою орієнтації її у подальшому житті. Якщо вчасно не попередити чи не піддати корекції деструктивні напрямки розвитку людини, то ми отримаємо таке ж деструктивне суспільство, адже особистість - найменша ланка суспільства. Саме тому постає важливе питання у стимуляції появи таких механізмів "оздоровлення" суспільства, суспільного розвитку, як соціальна педагогіка. 

Соціальна робота з дітьми та молоддю у сфері освіти - це діяльність уповноважених освітніх органів, організацій та установ незалежно від їх підпорядкування і форми власності та окремих громадян, яка спрямована на створення соціальних умов життєдіяльності, гармонійного та різнобічного розвитку дітей та молоді, захист їх конституційних прав, свобод і законних інтересів, задоволення культурних та духовних потреб у ході навчання на виховання. 

Соціальне обслуговування - робота, спрямована на задоволення потреб, які виникають у процесі життєдіяльності, що забезпечує гармонійний та різнобічний розвиток дітей та молоді шляхом надання соціальної допомоги і різноманітних соціальних послуг. 

Основними принципами соціальної роботи у системі освіти є: законність, додержання і захист прав людини та дитини; диференційність, системність, індивідуальний підхід; доступність, конфіденційність у соціальній роботі; відповідальність суб'єктів соціальної роботи за додержання етичних і правових норм, вимог та правил здійснення соціальної роботи; добровільність у прийнятті допомоги. 

Напрямами державної політики у сфері освітянської соціальної роботи з дітьми та молоддю є: визначення правових засад соціальної роботи; розроблення та реалізація державних, галузевих, регіональних програм соціального становлення і соціальної підтримки; створення сприятливих умов для гармонійного розвитку дітей та молоді в освітніх закладах, активної участі в творчій, культурологічній, спортивній і оздоровчій діяльності; консультування і надання соціальних послуг, соціально-медичної, психолого-педагогічної, правової, інформаційної та інших видів соціальної допомоги; здійснення соціально-профілактичної роботи щодо запобігання наслідкам негативних явищ та подолання таких наслідків; сприяння розвитку та підтримка волонтерського руху; здійснення комплексу медико-соціальних та реабілітаційних заходів щодо адаптації в освітніх закладах та у суспільстві дітей з вадами фізичного й розумового розвитку. 

Соціальне обслуговування в освітніх установах здійснюється у порядку, визначеному законодавством, шляхом надання соціальних послуг: гарантованих державою безкоштовних фізкультурно-оздоровчих послуг; у доборі роботи і працевлаштуванні відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти, професійної орієнтації та перепідготовки; у сфері охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, спеціального медичного обслуговування, оздоровлення, відпочинку; добродійних послуг для задоволення духовних, культурних, естетичних, виховних, освітніх, оздоровчо-лікувальних, рекреаційних та інших потреб. 

Україні притаманна своєрідність процесу становлення професії соціального працівника і соціального педагога: офіційне визнання професій "соціальна робота" і "соціальна педагогіка" скоріше можна назвати юридичним оформленням того, що було вже нагромаджене практикою, теорією, історією нашого народу. У цьому полягає особлива складність соціальної ситуації, в якій формується професія соціального педагога і соціального працівника в Україні а значить і система підготовки відповідних фахівців. У кожній країні, в тому числі в Україні, навчання соціальній роботі повинно базуватися на власній концептуальній моделі. Закономірно, що в процесі визначення моделі підготовки соціальних педагогів необхідно враховувати і опиратися на економічні та соціальні реформи; адже власне вони впливають і вирішальним чином впливатимуть на сутність соціальної і соціально-педагогічної діяльності у майбутньому і на систему вимог, що пред'являтимуться до професійних працівників цих сфер. 

Професія соціального педагога як і соціального працівника визнана де-юре трохи більше 10 років тому, і система професійної підготовки відповідних фахівців переживає складний період свого становлення. У перспективі розвитку спеціальності "Соціальна робота" найактуальнішим, першочерговим завданням є вирішення проблем постійного оновлення змісту освіти та виховання, його якісної реалізації на основі введення інноваційних технологій. Перспективним може бути бінарний підхід до підготовки фахівців, наприклад, спеціаліст із соціальної роботи і практичний психолог, фахівець із соціальної роботи і перекладу, фахівець із соціальної роботи і реабілітолог, а також розширення спеціалізацій. Особливо важливою видається цілеспрямована підготовка викладацьких кадрів з числа кращих випускників спеціалізованих навчальних закладів, а також розширення можливостей щодо підвищення кваліфікації викладачів, їх стажування за кордоном, співвідносно до вимог якісної підготовки фахівців. Розвиток спеціальності потребує підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня до магістра, з наступною організацією аспірантури. Випереджального розвитку й підтримки потребує створення транзитних перехідних майданчиків дитячий садок-школа-університет-підприємство, установа, організація (комплексів) для цілеспрямованого формування майбутнього фахівця із соціальної роботи на основі покликання, розвитку здібностей, інтересів, потреб молодої особи, її адаптації до навчання і майбутньої професійної діяльності. 

Слід також відзначити, що зміни суспільного життя обумовили зміни ставлення суспільства до людей з особливими потребами, а необхідність їхньої соціальної адаптації - зростання уваги держави і суспільства до надання освіти цій категорії населення. 

Соціальний педагог — це фахівець із виховної роботи з дітьми, підлітками, молоддю, дорослими, який покликаний створювати сприятливі соціальні, навчально-виховні умови для розвитку й соціалізації особистості; це спеціаліст, який зайнятий у сфері соціально-педагогічної роботи або освітньо-виховної діяльності; він організовує взаємодію освітніх та позашкільних закладів та установ, сім'ї, громадськості з метою створення в соціальному середовищі умов для соціальної адаптації та благополуччя в мікросоціумі дітей та молоді, їх всебічного розвитку [23].

Мета соціально-педагогічної роботи в навчальному закладі - сприяння успішному вирішенню учнями власних проблем. Засоби досягнення цієї мети - вивільнення і розвиток ресурсів учня і його соціального оточення, забезпечення необхідних соціальних змін, навчання, виховання та самовиховання особистості [33].

Таким чином, основним змістом діяльності соціального педагога закладу освіти є забезпечення процесу соціалізації учнів у навчально-виховній діяльності, захист їхнього психічного, фізичного, соціального і духовного здоров'я, сприяння педагогічно доцільному і безконфліктному входженню молодої людини у світ дорослих, підготовка до самостійного життя в суспільстві, попередження і педагогічна корекція вад та відхилень у соціальному розвитку особистості.

Отже, всі завдання курсової роботи виконані.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алєксєєнко Т.Ф. Соціальна педагогіка: мала енциклопедія. К.: - Центр учбової літератури. - 2008. - стор.249. 
2. Артюшкіна, Л.М. Соц. педагог школи: теорія і практика роботи Навчально – метод. посібник д/студентів спец-ті «Соціальна педагогіка». – Суми: Сум. ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2011 – 124 с.
3. Барахтян М. Специфіка творчої професійної діяльності соціального педагога. http://www.pleyady. kiev.ua. 
4. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях : [навч. посіб.] / Ольга Безпалько. – К. : Логос, 2013. – 134 с.
5. Болтівець С. Соціально-педагогічний патронаж: нова суспільна місія дитячого садка / С. Болтівець // Дошкільне виховання. – 2009. – № 4. – С. 5–6.
6. Борисовт, А.В. Социальная педагогика: Пособие\ Под. ред. В. А. Никитина--М, 2010.
7. Гапон Ю.А. Проблема соціально-педагогічних досліджень. http://eprints. zu.edu.ua 
8. Голованова Т.П. Соціально-педагогічні та психологічні аспекти попередження депривації особистості дитини. http://www.zsu. zp.ua 
9. Денисюк О.М. Особливості діяльності соціального педагога в дошкільних навчальних закладах. http://psyh. kiev.ua 
10. Закон України " Про дошкільну освіту" // Дошкільне виховання : бібліотечка журналу. – К. : Редакція журналу "Дошкільне виховання", 2011. – С. 4–33.
11. Закон України "Про дошкільну освіту" № 2628-14 в редакції від 01.01.2009, http://zakon. rada.gov.ua. 
12. Закревська, Л.М. Перші кроки соц. педагога у школі. На допомогу соц. педагогу – початківцю – Кам`янець – Подільський: Аксіома, 2012 – 52с.
13. Зязюлькин, П.В. Управление профессиональным развитием социального педагога\ Управление качеством образованя в интересах устойчивого развития общества, Мн., 2012.
14. Калачева, И.И. Профессиональное становление школьных социальных педагогов: этнопсихологические аспекты-Мн., 2010.
15. Клемантович, И. Новая профессия—социальный педагог\ Школа.—2008.--№3.—с. 14.
16. Литвиненко, С.А. Основи соц. – педагогічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищих пед. Навч. Закладів: GYW АПН, 2007 – 187 с.
17. Максимова Н.Ю. Воспитательная работа с социально-дезадаптированными школьниками: метод. реком. К.: - ИЗМН. - 2007. - стр.136. 
18. Малько А.О. Розвиток теорії і практики соціальної педагогіки Г. Кершенштайнером. http://socpedagogika. narod.ru 
19. Малько, А. Соціальна педагогіка в школі: Культурологічний аспект. // Рідна школа. – 2011 №3 с. 36-40
20. Мельник, Ю., Шаргородська С. Соціальний педагог та його професійна діяльність// Науково-виробниче видання "Соціальний педагог". / Упоряд. Т. Шаповал, Т. Гончаренко. - К.: Шкільний світ, 2006. с. 5 - 44.
21. Мудрик, А.В. Введение в социальную педагогику.—Пенза, 2004.-180 с.
22. Нечипоренко В. Становлення освітнього реабілітаційного закладу нового типу. http://library. rehab.org.ua 
23. Никитин, В.А. Начала социальной педагогики.—М., 2009.
24. Никитина, Л.Е. Социальный педагог в школе. – М.: Академ. проект, 2013. – 112с
25. Никончук, А.С. Профессиональная культура социального педагога\ Бел. Фонд соц. поддержки детей и подростков «Мы--детям», Академия последипломного образования.—Мн., 2011.
26. Отрощенко Н.Л. Профорієнтація учнів загальноосвітньої школи як соціально-педагогічна проблема. http://alma-mater. luguniv.edu.ua 
27. Пальчевський, С.С. Соц. Педагогіка. Навчальний посібник. К.: Кондор, 2009 – 560с.
28. Петрюк І.М. Соціально-педагогічна робота з дезадаптованими підлітками у загальноосвітній школі. http://psyh. kiev.ua 
29. Платонова Н.М. Основы социальной педагогики: учеб. пособ. Спб.: - Спб ун-т. - 2010. - стр. 19. 
30. Професія - соціальний працівник/ Упоряд.: О. Главник. За заг. ред. К. Шендеровського, І. Ткач. - К.: Главник, 2012. - 112 с.
31. Рабочая книга социального педагога/ Авторы-составители Е. А. Романова, А. Б. Матюшкин. - М.: ТЦ Сфера, 2012. - 144 с.
32. Різник, Л.М. Особливості роботи соц. педагога в загальноосвітній школі / Л.М. Різик // Соц. Робота в Україні: теорія і практика, 2011.-№4 с. 129-134
33. Сластенин, В.А. Социальный педагог и социальный работник: личность и профессия\\ Теория и практика социальной работы: отечественный и зарубежный опыт: В 2 т.—Москва—Тула, 2013.
34. Соляник М.Г. Особливості роботи соціального педагога в соціальному гуртожитку. Науковий часопис НПУ ім. Драгоманова. Серія № 11. Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Випуск 5. Ч.2. К.: - НПУ ім. М.П. Драгоманова. - 2007, http://www.dipsm.org.ua. 
35. Социальная педагогика: Учебное пособие для студентов выс-шых учебных заведений / Под ред. В. А. Микитина. - М.: Гуманит. изд. центр Владос, 2012. - 272 с.
36. Чеснокова Н. Соціально-педагогічні технології роботи з проблемними родинами. http://osvita-ua.net 
37. Шептенко, П.А., Воронина Г.А. Методика и технология работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений/ Под. ред. В.А. Сластенина.—М., 2011.
38. Шульга, В. В. Соціальний педагог у загальноосвітньому навчальному закладі: методичні рекомендації. - К.: Ніка-Центр, 2011. -124 с.