Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Мая 2013 в 13:33, курсовая работа
Мета дослідження – прикметник як частина мови.Завдання курсової роботи:
1.Дослідити класифікацію прикметників;
2.Вивчити творення присвійних прикметників;
3.Вивчити творення відносних прикметників;
4.Вивчити присвійно-відносні прикметники;
5.Вивчити відносно-якісні прикметники;
6.Дослідити Ступені порівняння;
7.Дослідити відмінювання прикметників твердої і м`якої групи;
8.Вивчити способи творення прикметників;
9.Вивчити правопис прикметників;
10. Дослідити послідовність розбору прикметника;
Вступ ………………………………………………………………3-4
РОЗДІЛ І. Класифікація прикметників
1.1 Класифікація прикметників …………………………………5-7
1.2 Творення і вживання присвійних прикметників…………7-8
1.3 Творення деяких відносних прикметників ………………8-10
1.4 Присвійно-відносні прикметники ………………………...10-11
1.5 Відносно-якісні прикметники ……………………………..11-12
РОЗДІЛ ІІ. Ступені порівняння якісних прикметників
2.1 Ступені порівняння …………………………………………12-13
2.2 Відмінювання прикметників …………………………………………13
2.3 Тверда група прикметників …………………………………………13-14
2.4 М'яка група прикметників …………………………………………14-15
2.5 Повна та коротка форми прикметників ……………………16
2.6 Способи творення прикметників …………………………………16-17
2.7 Правопис прикметників …………………………………17-23
2.8 Послідовність розбору прикметника ………………………………23
2.9 Зразок розбору прикметника ………………………………………23-24
Висновки …………………………………………………………25
Доданки …………………………………………………………..26
Список використаної літератури ……………………………..27
и) -оват- уживається в прикметниках, якщо наголос падає на о: плисковатий, стовбоватий;
і) -овит- уживається на означення високого ступеня вияву ознаки: гордовитий, грошовитий, талановитий;
ї) прикметникові суфікси -анн-, -енн-, які вживаються для підкреслення найвищої міри ознаки, пишуться з двома н: невблаганний, нездоланний, неоціненний, несказанний, нескінченний, страшенний (але жаданий). Подібні прикметники завжди мають наголос на суфіксі;
й) у прикметниках, твірна основа яких закінчується на н, приєднання суфіксів -н-, -н- викликає подвоєння н: знаменний, осінній, плинний, ранній, туманний;
к) перед суфіксами -ськ- деякі приголосні при словотворенні змінюються, змінюючи й самі суфікси:
— к, ць, ч + -ськ- дають -цьк-: гірник — гірницький, молодець — молодецький, парубок — парубоцький, ткач — ткацький;
— г, ж, з + -ськ- дають -зьк-: боягуз — боягузький, Запоріжжя — запорізький, Париж — паризький, Прага — празький;
— х, ш, с + -ськ- дають -ськ-: залісся — заліський, товариш — товариський;
л) приголосні основи -к-, -ц(ь) перед суфіксом -н- змінюються на -ч-: безпека — безпечний, вік — вічний, кінець — кінечний, місяць — місячний, околиця — околичний, пшениця — пшеничний, рік — річний, серце — сердечний, сонце — сонячний. Приголосний основи -ч- зберігається: ніч — нічний, ячмінь — ячний (або ячмінний).
Правопис складних прикметників:
Разом пишуться:
а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: електросиловий (електросила), картоплесаджальний (картоплесаджалка), лісостеповий (лісостеп), м'ясозаготівельний (м'ясозаготівля),радіофізичний (радіофізика), самохідний (самохід), теплообмінний (теплообмін), чорноземний (чорнозем);
5) складні прикметники,
утворені від сполучення
з) складні прикметники з другою дієслівною частиною: волелюбний, деревообробний, карколомний, машинобудівний.
Прикметники з другою префіксальною дієслівною частиною пишуться через дефіс: вантажно-розвантажувальний, контрольно-вимірювальний;
г) складні прикметники, у яких першим компонентом виступає прислівник: важкохворий, внутрішньозаводський, загальнодержавний; так само й такі, у яких другою складовою частиною є дієприкметник: вищезгаданий, нижчепідписаний, новоутворений, свіжозрубаний, але: трохи вище зазначений (параграф), бо є пояснювальне слово;
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
Прислівники, утворені від
більшості відносних
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
У складних термінах прислівник як компонент, що уточнює значення складного прикметника, пишеться разом із цим прйкметником: видовженотупоконічний, короткогрушоподібний, округлояйцеподібний.
д) складні прикметники (з двох або кількох компонентів), у яких основне смислове навантаження передається останнім прикметником, а попередні лише звужують, уточнюють його зміст. Такі прикметники, як правило, мають термінологічне значення: вузькодіалектне (мовне явище), грудочеревна (перепона), давньоверхньонімецька (мова), двовуглекислий (газ), лінгвостилістичні (особливості); також — глухонімий, сліпоглухонімий;
є) складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами: двадцятиповерховий, семиразовий, стодвадцятип'ятирічний, але 125-річний;
є) складні прикметники, утворені з двох неоднорідних прикметників (зокрема ті, які виражають відношення родової ознаки до видової): поперечношліфувальний (поперечний шліфувальний верстат).
Через дефіс пишуться:
а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс: віце-президентський (віце-президент), генерал-губернаторський (генерал-губернатор), дизель-моторний (дизель-мотор), соціал-демократичний (соціал-демократ), унтер-офіцерський (унтер-офіцер);
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
В окремих випадках, коли прикметник утворюється від сполучення іменника з прикладкою, дефіс не ставиться: Москва- ріка — москворіцький.
б) -складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: аграрно-сировинний, державно-монополістичний, електронно-обчислювальний, культурно-технічний, лісопильно-стругальний, масово-політичний, мовно-літературний, навчально-виховний, науково-технічний, партійно-політичний, плоско-опуклий, постачально-збутовий, свердлильно-довбальний, суспільно-політичний, столярно-механічний; а також узвичаєні: всесвітньо-історичний, літературно-художній, народно-визвольний, підзолисто-болотний тощо; між компонентами цих складних прикметників, не з'єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і: аграрний і сировинний, навчальний і виховний тощо;
в) складні прикметники, у яких перша частина закінчується на -ико (-іко): буколіко-романтичний, діалектико-матеріалістичний, історико-культурний, механіко-математичний, політико-економічний;
г) складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-: військово-морський, військово-спортивний, воєнно-стратегічний;
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
Складні субстантивовані прикметники, які набули форми іменника, такі як військовозобов'язаний, військовополонений, пишуться разом.
ґ) складні прикметники, у яких перша частина не має прикметникового суфікса, але яка за змістом є однорідною з другою частиною и приєднується до неї за допомогою сполучного звука о або е: м'яльно-тіпальний, м'ясо-молочний, крохмале-патоковий;
д) складні прикметники, утворені з двох або кількох основ, які означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі: блакитно-синій, гіркувато-солоний, кисло-солодкий, молочно-білий, сіро-голубий, темно-зелений, червоно-зеленосиній, але: жовтогарячий, червоногарячий (окремі кольори);
е) складні назви проміжних сторін світу: південно-східний, північно-західний; норд-остівський;
є) складні прикметники, першим компонентом яких є числівник, написаний цифрами: 20-річний, 10-поверховий.
2.8 Послідовність розбору прикметника
1. Назва частини мови. Загальне (лексичне) значення.
2. Початкова форма (Н. в. однини чоловічого роду).
3. Група за значенням
(якісний, відносний чи
4. Морфологічні ознаки:
— ступінь порівняння (якщо є);
— форма (повна, коротка; стягнена, нестягнена);
— група (тверда, м'яка);
— рід, число, відмінок.
5. Синтаксичні ознаки:
— з яким словом пов'язаний, на яке питання відповідає;
— роль у словосполученні (головне чи залежне);
— роль у реченні (яким членом речення виступає).
6. Особливості вимови та написання.
2.9 Зразок розбору прикметника
Літо збігло, як день, і з незлежаного туману вийшов синьоокий, золоточубий вересень (М. Стельмах).
1. Синьоокий — прикметник, означає ознаку предмета, відповідає на питання який?
2. Початкова форма — синьоокий.
3. Якісний.
4. Форма повна, нестягнена, група тверда, чоловічий рід, однина, називний відмінок.
5. Вересень (який?) синьоокий,
залежне слово, у реченні
6. Пишеться разом, тому
що утворене від
ВИСНОВОК
Орацювавши багато літератури з данноі теми я ще раз переконався в тому, що наша мова є дуже цікавою. Сюди слід віднести і форми ступенювання якісних прикметників. Отже, прикметник – це частина мови, що виражае ознаку, властивість предмета – іменника і узгоджується з ним у роді, числі і відмінку.
Ступені порівняння – це семантико – граматична категорія якісних прикметників. Вона показує ступінь якості чи ознаки предмета порівняно з іншими предметами чи умовами.
На закінчення, я думаю, що доцільно є відобразити таблицю, яку Русанівський наводить у своїй книзі <<Українська мова>>[1,C.109]
Вищий | Найвищий
(з суф. ш, іш ) | Складена форма ( із слів більш, менш |
Проста форма най + прикметник з суф. ш, іш | Складена форма ( із слів найбільш, найменш, від усіх (за всіх)
довший
старший
дешевший
тихіший
глибший
Доданки
Деякі прикметники мають суплетивні форми вищого ступеня, тобто його утворення веде до зміни кореня слова: великий – більший; гарний – кращий; поганий – гірший, добрий – ліпший. Форми вищого ступеня прикметників вживають-ся з родовим відмінком іменника, що є назвою об’єкта порівняння з прийменниками за, від: дорожчий за хліб, вищий від сина, а також зі знахідним відмінком з приймен-ником над: дорожчий над усе. Часто зустрічається і сполучник ніж: допитливіший, ніж сестра.
До прикметників найвищого ступеня належать прикметники, які виражають ознаку, що усвідомлюється з порівняння, але порів-няння тут відбуваються не з одним предметом, а з сукупністю. При-кметники найвищого ступеня порівняння мають також дві форми: просту і складену.
Утворюється від простої форми прикметника вищого ступе-ня за допомогою префікса най-, наприклад: найколоритніший, найчорніший, най-холодніший. Частки-префікси що- і як- додають для посилення вираження ознаки: якнайкращий, щонайбільший, як-найдорожчий. Утворюється сполученням слів най-більш, найменш і прикметни-ка: най-більш відомий, найбільш підготовле-ний, найменш грамот-ний. Складена форма найвищого ступеня порівняння вживається в сучасній мові значно рідше, ніж проста.
Не мають ступенів порівняння прикметники:
а) з суфіксами -ав-, -яв-: русявий, чорнявий;
б) з суфіксами -уват-, -юват-: жовтуватий, синюватий;
в) з суфіксами -еньк-, -есеньк-: тоненький, малесенький;
г) з префіксом пре-: предобрий, преславний;
ґ) прикметники, що називають ознаку, яка не може порівнюватись:
босий, буланий, кривий, мертвий, хворий.
Список використаної літератури
1. http://ukrainskamova.narod.ru/
2. http://ukrainskamova.narod.ru/
3. http://ukrainskamova.narod.ru/
4. http://referatu.net.ua/
5. http://pravila-uk-mova.at.ua/
6.http://helpstudenty.at.ua/
7. http://subject.com.ua/ukrmova/
8. http://ebooktime.net/book_101_
Информация о работе Ступені якості прикметника та способи їх вираження