Ступені якості прикметника та способи їх вираження

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Мая 2013 в 13:33, курсовая работа

Описание работы

Мета дослідження – прикметник як частина мови.Завдання курсової роботи:
1.Дослідити класифікацію прикметників;
2.Вивчити творення присвійних прикметників;
3.Вивчити творення відносних прикметників;
4.Вивчити присвійно-відносні прикметники;
5.Вивчити відносно-якісні прикметники;
6.Дослідити Ступені порівняння;
7.Дослідити відмінювання прикметників твердої і м`якої групи;
8.Вивчити способи творення прикметників;
9.Вивчити правопис прикметників;
10. Дослідити послідовність розбору прикметника;

Содержание работы

Вступ ………………………………………………………………3-4
РОЗДІЛ І. Класифікація прикметників
1.1 Класифікація прикметників …………………………………5-7
1.2 Творення і вживання присвійних прикметників…………7-8
1.3 Творення деяких відносних прикметників ………………8-10
1.4 Присвійно-відносні прикметники ………………………...10-11
1.5 Відносно-якісні прикметники ……………………………..11-12
РОЗДІЛ ІІ. Ступені порівняння якісних прикметників
2.1 Ступені порівняння …………………………………………12-13
2.2 Відмінювання прикметників …………………………………………13
2.3 Тверда група прикметників …………………………………………13-14
2.4 М'яка група прикметників …………………………………………14-15
2.5 Повна та коротка форми прикметників ……………………16
2.6 Способи творення прикметників …………………………………16-17
2.7 Правопис прикметників …………………………………17-23
2.8 Послідовність розбору прикметника ………………………………23
2.9 Зразок розбору прикметника ………………………………………23-24
Висновки …………………………………………………………25
Доданки …………………………………………………………..26
Список використаної літератури ……………………………..27

Файлы: 1 файл

нг.doc

— 149.50 Кб (Скачать файл)

и) -оват- уживається в  прикметниках, якщо наголос падає  на о: плисковатий, стовбоватий;

і) -овит- уживається на означення високого ступеня вияву ознаки: гордовитий, грошовитий, талановитий;

ї) прикметникові суфікси -анн-, -енн-, які вживаються для підкреслення найвищої міри ознаки, пишуться з двома  н: невблаганний, нездоланний, неоціненний, несказанний, нескінченний, страшенний (але жаданий). Подібні прикметники завжди мають наголос на суфіксі;

й) у прикметниках, твірна основа яких закінчується на н, приєднання суфіксів -н-, -н- викликає подвоєння  н: знаменний, осінній, плинний, ранній, туманний;

к) перед суфіксами -ськ- деякі приголосні при словотворенні змінюються, змінюючи й самі суфікси:

— к, ць, ч + -ськ- дають -цьк-: гірник — гірницький, молодець —  молодецький, парубок — парубоцький, ткач — ткацький;

— г, ж, з + -ськ- дають -зьк-: боягуз — боягузький, Запоріжжя  — запорізький, Париж — паризький, Прага — празький;

— х, ш, с + -ськ- дають -ськ-: залісся — заліський, товариш  — товариський;

л) приголосні основи -к-, -ц(ь) перед суфіксом -н- змінюються на -ч-: безпека — безпечний, вік —  вічний, кінець — кінечний, місяць — місячний, околиця — околичний, пшениця — пшеничний, рік — річний, серце — сердечний, сонце — сонячний. Приголосний основи -ч- зберігається: ніч — нічний, ячмінь — ячний (або ячмінний).

Правопис складних прикметників:

Разом пишуться:

а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: електросиловий (електросила), картоплесаджальний (картоплесаджалка), лісостеповий (лісостеп), м'ясозаготівельний (м'ясозаготівля),радіофізичний (радіофізика), самохідний (самохід), теплообмінний (теплообмін), чорноземний (чорнозем);

5) складні прикметники,  утворені від сполучення іменника  та узгоджуваного з ним прикметника:  загальноосвітній (загальна освіта), легкоатлетичний (легка атлетика), мовностильовий (мовний стиль), народногосподарський (народне господарство), народнопоетичний (народна поезія), первіснообщинний (первісна община), правобережний (правий берег), сільськогосподарський (сільське господарство), східнослов'янський (східні слов'яни);

з) складні прикметники  з другою дієслівною частиною: волелюбний, деревообробний, карколомний, машинобудівний.

Прикметники з другою префіксальною дієслівною частиною пишуться через дефіс: вантажно-розвантажувальний, контрольно-вимірювальний;

г) складні прикметники, у яких першим компонентом виступає прислівник: важкохворий, внутрішньозаводський, загальнодержавний; так само й такі, у яких другою складовою частиною є дієприкметник: вищезгаданий, нижчепідписаний, новоутворений, свіжозрубаний, але: трохи вище зазначений (параграф), бо є пояснювальне слово;

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

Прислівники, утворені від  більшості відносних прикметників, як правило, зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметники: абсолютно сухий, діаметрально протилежний, послідовно м'иролюбний, різко окреслений, суспільно корисний, суспільно необхідний, хімічно зв'язаний.

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

У складних термінах прислівник як компонент, що уточнює значення складного  прикметника, пишеться разом із цим  прйкметником: видовженотупоконічний, короткогрушоподібний, округлояйцеподібний.

д) складні прикметники (з двох або кількох компонентів), у яких основне смислове навантаження передається останнім прикметником, а попередні лише звужують, уточнюють  його зміст. Такі прикметники, як правило, мають термінологічне значення: вузькодіалектне (мовне явище), грудочеревна (перепона), давньоверхньонімецька (мова), двовуглекислий (газ), лінгвостилістичні (особливості); також — глухонімий, сліпоглухонімий;

є) складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами: двадцятиповерховий, семиразовий, стодвадцятип'ятирічний, але 125-річний;

є) складні прикметники, утворені з двох неоднорідних прикметників (зокрема ті, які виражають відношення родової ознаки до видової): поперечношліфувальний (поперечний шліфувальний верстат).

Через дефіс пишуться:

а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс: віце-президентський (віце-президент), генерал-губернаторський (генерал-губернатор), дизель-моторний (дизель-мотор), соціал-демократичний (соціал-демократ), унтер-офіцерський (унтер-офіцер);

 

 

 ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

В окремих випадках, коли прикметник утворюється від сполучення іменника з прикладкою, дефіс не ставиться: Москва- ріка — москворіцький.

б) -складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: аграрно-сировинний, державно-монополістичний, електронно-обчислювальний, культурно-технічний, лісопильно-стругальний, масово-політичний, мовно-літературний, навчально-виховний, науково-технічний, партійно-політичний, плоско-опуклий, постачально-збутовий, свердлильно-довбальний, суспільно-політичний, столярно-механічний; а також узвичаєні: всесвітньо-історичний, літературно-художній, народно-визвольний, підзолисто-болотний тощо; між компонентами цих складних прикметників, не з'єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і: аграрний і сировинний, навчальний і виховний тощо;

в) складні прикметники, у яких перша частина закінчується на -ико (-іко): буколіко-романтичний, діалектико-матеріалістичний, історико-культурний, механіко-математичний, політико-економічний;

г) складні прикметники  з першою частиною військово-, воєнно-: військово-морський, військово-спортивний, воєнно-стратегічний;

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

Складні субстантивовані прикметники, які набули форми іменника, такі як військовозобов'язаний, військовополонений, пишуться разом.

ґ) складні прикметники, у яких перша частина не має  прикметникового суфікса, але яка  за змістом є однорідною з другою частиною и приєднується до неї за допомогою сполучного звука о або е: м'яльно-тіпальний, м'ясо-молочний, крохмале-патоковий;

д) складні прикметники, утворені з двох або кількох основ, які означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання  кількох кольорів в одному предметі: блакитно-синій, гіркувато-солоний, кисло-солодкий, молочно-білий, сіро-голубий, темно-зелений, червоно-зеленосиній, але: жовтогарячий, червоногарячий (окремі кольори);

е) складні назви проміжних  сторін світу: південно-східний, північно-західний; норд-остівський;

є) складні прикметники, першим компонентом яких є числівник, написаний цифрами: 20-річний, 10-поверховий.

2.8 Послідовність розбору прикметника

1. Назва частини мови. Загальне (лексичне) значення.

2. Початкова форма  (Н. в. однини чоловічого роду).

3. Група за значенням  (якісний, відносний чи присвійний).

4. Морфологічні ознаки:

— ступінь порівняння (якщо є);

— форма (повна, коротка; стягнена, нестягнена);

— група (тверда, м'яка);

— рід, число, відмінок.

5. Синтаксичні ознаки:

— з яким словом пов'язаний, на яке питання відповідає;

— роль у словосполученні (головне чи залежне);

— роль у реченні (яким членом речення виступає).

6. Особливості вимови  та написання.

2.9 Зразок розбору прикметника

Літо збігло, як день, і з незлежаного туману вийшов синьоокий, золоточубий вересень (М. Стельмах).

1. Синьоокий — прикметник, означає ознаку предмета, відповідає  на питання який?

2. Початкова форма  — синьоокий.

3. Якісний.

4. Форма повна, нестягнена, група тверда, чоловічий рід, однина, називний відмінок.

5. Вересень (який?) синьоокий,  залежне слово, у реченні виступає  означенням.

6. Пишеться разом, тому  що утворене від словосполучення  сині, очі.

 

ВИСНОВОК

Орацювавши багато літератури з данноі теми я ще раз переконався  в тому, що наша мова є дуже цікавою. Сюди слід віднести і форми ступенювання якісних прикметників. Отже, прикметник – це частина мови, що виражае ознаку, властивість предмета – іменника і узгоджується з ним у роді, числі і відмінку.

Ступені порівняння –  це семантико – граматична категорія якісних  прикметників. Вона показує ступінь якості чи ознаки предмета порівняно з іншими предметами чи умовами.

На закінчення, я думаю, що доцільно є відобразити таблицю, яку Русанівський наводить у своїй книзі <<Українська мова>>[1,C.109]

Вищий | Найвищий

(з суф. ш, іш ) | Складена форма ( із слів більш, менш |

Проста форма най + прикметник з суф. ш, іш | Складена форма ( із слів найбільш, найменш, від усіх (за всіх)

довший

старший

дешевший

тихіший

глибший

 

     Доданки

Деякі прикметники мають  суплетивні форми вищого ступеня, тобто його утворення веде до зміни кореня слова: великий – більший; гарний – кращий; поганий – гірший, добрий – ліпший. Форми вищого ступеня прикметників вживають-ся з родовим відмінком іменника, що є назвою об’єкта порівняння з прийменниками за, від: дорожчий за хліб, вищий від сина, а також зі знахідним відмінком з приймен-ником над: дорожчий над усе. Часто зустрічається і сполучник ніж: допитливіший, ніж сестра.  

До прикметників найвищого  ступеня належать прикметники, які  виражають ознаку, що усвідомлюється з порівняння, але порів-няння тут відбуваються не з одним предметом, а з сукупністю. При-кметники найвищого ступеня порівняння мають також дві форми: просту і складену.

Утворюється від простої  форми прикметника вищого ступе-ня за допомогою префікса най-, наприклад: найколоритніший, найчорніший, най-холодніший. Частки-префікси що- і як- додають для посилення вираження ознаки: якнайкращий, щонайбільший, як-найдорожчий.    Утворюється сполученням слів най-більш, найменш і прикметни-ка: най-більш відомий, найбільш підготовле-ний, найменш грамот-ний. Складена форма найвищого ступеня порівняння вживається в сучасній мові значно рідше, ніж проста.

Не мають ступенів порівняння прикметники:

а)         з суфіксами -ав-, -яв-: русявий, чорнявий;

б)         з суфіксами -уват-, -юват-: жовтуватий, синюватий;

в)         з суфіксами -еньк-, -есеньк-: тоненький, малесенький;

г)         з префіксом пре-: предобрий, преславний;

ґ) прикметники, що називають ознаку, яка не може порівнюватись: босий, буланий, кривий, мертвий, хворий. 
Список використаної літератури

1. http://ukrainskamova.narod.ru/Links/Morphology/107.HTM

2. http://ukrainskamova.narod.ru/Links/Morphology/107.HTM

3. http://ukrainskamova.narod.ru/Links/Morphology/107.HTM

4. http://referatu.net.ua/referats/128/37855/?page=10

5. http://pravila-uk-mova.at.ua/index/prikmetnik/0-11

6.http://helpstudenty.at.ua/publ/katalog_dlja_studenta/ukrainskij_jazyk/stupeni_porivnjannja_jakisnikh_prikmetnikiv/19-1-0-462

7. http://subject.com.ua/ukrmova/zno/110.html

8. http://ebooktime.net/book_101_glava_116_§_14._ступені_порі.html

 

 

 

 

 

 


Информация о работе Ступені якості прикметника та способи їх вираження