Викладання літератури рідного краю

      Для проведення уроків „Літератури рідного краю” необхідно добирати передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас би виконували і такі функції: відображали особливості історії та культури рідного краю, сприяли формуванню вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту, закладали основи знань із теорії та історії літератури, сприяли всебічному вдосконаленню моральних якостей школярів тощо.

     Як зазначають чимало методистів та учителів-практиків, уроки літератури рідного краю близькі за своєю типологією і методикою організації до уроків позакласного читання: вони проводяться 2-4 рази на рік, практикується використання читацьких щоденників, залучення нетрадиційних форм подачі та закріплення матеріалу тощо. Водночас, у цих уроків є своя специфіка: вони органічно поєднані з краєзнавством – історією та культурою рідного краю і, таким чином, насичені місцевим матеріалом. Тому вчитель-словесник має широкі можливості залучення у навчально-виховний процес досягнень регіональної культури та історичної науки, матеріалів краєзнавчих та літературно-краєзнавчих музеїв і кімнат-музеїв, різноманітної додаткової літератури.  
     Сьогодні постала гостра потреба у залученні школярів до електронних засобів інформації, особливо до Інтернету. Тому вчитель повинен знати адреси сайтів, які дадуть можливість як учителю, так і учням поповнити знання з літератури рідного краю. Для вибору авторів та їхніх творів для уроків «Література рідного краю» необхідно враховувати наступні моменти: 1. Художня майстерність письменника. У навчально-виховний процес слід залучати твори, яким притаманні високі естетичні критерії, жанрово-тематична розмаїтість, ідейність, реальність, народність, типовість зображуваних подій, яскравість образів, чистота літературної мови. Необхідно акцентувати увагу на тих творах, які сприяють зародженню у свідомості і підсвідомості молодої людини якостей, що є носіями позитивної, життєствердної енергії. Адже в умовах національного державотворення актуалізуються пріоритет людини-гуманіста, людини-патріота, оптимістичні суспільні настрої, духовне здоров’я сучасної людини європейського мислення.

2. Твори, залучені на уроки літератури рідного краю, повинні сприяти вирішенню кількох рівноцінних функцій, серед яких виділяються: пізнавальна, виховна, розвивальна, естетична. Це означає, що кожен запропонований твір не лише відображає певну історично-художню дійсність, а й засобами мистецтва слова виховує українського школяра.  
3. Посильність творів конкретному віку тих, хто навчається, тобто врахування вікової психології.

4. Тематика творів повинна бути тісно пов’язана з тим краєм, де живуть вихованці.

5. Важливе значення має листування учнів конкретної школи з тим чи іншим письменником-земляком, зустрічі з ним.

6.Наявність у бібліотеці творів письменника.

7. Добре знання вчителем життя та творчості письменника, а, можливо, й особисте знайомство з ним.

     Все це разом дасть можливість донести до свідомості дітей та юнацтва особливості рідного краю, відображеного у художньому слові. Можуть змінюватися теми уроків літератури рідного краю, можна (та й треба) урізноманітнювати прийоми роботи з учнями, але незмінними, на наш погляд, повинні залишатися два основні принципи:

     1. На уроки треба відбирати твори, які сприятимуть підвищенню освітнього рівня та вихованості учнів, які є творами високохудожніми та ідейно сталими. Малоідейні та низько художні твори не лише підриватимуть престиж літератури в цілому, фальсифікуватимуть її повновартісний імідж, а й деформуватимуть естетичний смак, свідомість і підсвідомість людини.

     2. Уроки літератури рідного краю повинен проводити вчитель, глибоко та всебічно обізнаний із місцевою літературою, який любить свій рідний край, з розумінням і повагою відноситься до різноманітних культур, які існують у регіоні. Учитель повинен не тільки виховувати палку та щиру любов до краю, а й паралельно з цим і любов до всієї нашої держави, яка входить у велику європейську родину, й ім’я якій – Україна [4].

     Отже, основною вимогою, що постає перед вивченням літератури, є вивчення її в єдності загальнолюдських, національних і місцевих виявів, що дозволяє в окремому бачити вияви загального, а загальне осмислювати з погляду його конкретного значення. Під час вивчення біографії та творчості письменника з рідного краю в учнів формуються почуття національної гідності, патріотизму, любові до землі, на якій народилися і виросли. Допомогти формувати такі почуття може літературне краєзнавство, яке є джерелом національного самоусвідомлення, виразником історичного буття народу, оскільки розкриває риси характеру українців, відображає звичаї, традиції в певному регіоні України, боротьбу за збереження своєї ідентичності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ФОРМИ ТА МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ

     Література рідного краю виконує важливу роль - формує мистецькі та естетичні уподобання майбутнього покоління, прилучає до скарбниці духовної культури, виховує майбутнього громадянина України. Однією з найважливіших умов становлення і творчого розвитку особистості  в навчальному закладі є глибокі знання з літератури, гордість за свій слобожанський  край, за письменників Харківщини. Сьогодні приємно відзначити, що наше місто знаходиться в епіцентрі мистецького життя країни, тому що наш край дав світові багатьох талановитих письменників, які користуються великим успіхом в усіх, хто цікавиться літературними традиціями рідного краю.

     Основними методами навчання та фоpмами організації навчально-пізнавальної діяльності на уроках з літератури рідного краю є

• оглядова лекція тематичного характеру
• семінар за творчістю письменника
• диспут, конференція
• зустріч із письменником
• екскурсія до бібліотеки
• заочна подорож
• обговорення проблеми за круглим столом та інші.

      Залежно від мети, завдань заняття, особливостей та жанру художнього твору, обраного викладачем методу проведення уроку можна використати різноманітні прийоми роботи:

• повідомлення,  художня розповідь
• виразне читання та інсценізація
• читання творів і уривків
• підготовка й обговорення відгуків
• дослідницько-пошукова робота в місцевих бібліотеках або музеях
• виписування образних висловлювань і афоризмів
• підготовка виставок літературних, мистецьких і художніх творів, публікацій, репродукцій
• інтерв'ю з автором, його рідними, друзями, знайомими
• складання словничків термінів і понять
• виставка учнівських ілюстрацій до твору
• сценічні замальовки, фрагменти відеофільмів
• підготовка мультимедійних презентацій тощо [5].

     Заняття з літератури рідного краю можуть бути як традиційними, так і нестандартними: лекція-конференція, семінар, диспут, зустріч, екскурсія, візуалізація, практикум.

     Щодо методів, прийомів і форм роботи, використовуваних на уроці вивчення літератури рідного краю в системі особистісно зорієнтованого навчання з учнями 5 – 9 класів, то ними можуть бути :

• бесіда (її різновиди)
• розповідь, екскурсія (зокрема і заочна)
• зустріч із письменниками, їх інтерв’ювання
• виразне читання, інсценізація, театралізація, рольові ігри, конкурси
• підготовка повідомлень, переказ, словесне малювання, “вживання” в образ
• “повільне читання”, постановка запитань (до тексту, героїв, автора, самого себе)
• інтерпретація, передбачення, незакінчене речення
• графічні організатори, ілюстрування
• сенкан
• написання анотацій, відзивів, рецензій, творчих робіт від імені персонажа
• переказ (коментар) уривка (епізоду), що найбільше вразив (здивував)
• підготовка виставок, стінгазет
• підготовка різноманітних альманахів і збірників («Крилаті вислови у творах письменників-земляків», «Мій улюблений вірш поета-земляка») та інші [6].

     Комплексно вивчаючи творчість місцевих письменників, корисно використовувати міжпредметні зв'язки, особливо занять літератури і мови, музики, образоторчого мистецтва, історії України. Це сприятиме глибокому засвоєнню знань студентами про особливості мови художніх творів, стилю і манери їх написання, про художньо-пізнавальну та естетичну цінність цих творів, значно підвищить пізнавальний інтерес учнів до творів письменників-земляків. Крім того, діти зможуть випробувати свої творчі здібності через різні творчі письмові роботи - відгуки, рецензії, спроби написати власні вірші, оповідання тощо.

    Співпраця учитель (методист) — митець (художній твір) — учень (читач) досягне органічної єдності й чародійного синтезу, якщо пам'ятатимемо настанову І. Франка, добираючи матеріал до уроків літератури рідного краю (і не тільки): «Кожен чільний письменник — чи він слов'янин, чи німець, чи француз, чи скандинавець, — є наче дерево, що своїм корінням впивається якомога глибше і міцніше в свій рідний, національний ґрунт, намагається ввіссати в себе і переварити в собі якнайбільше його живих соків, а своїм пнем і короною поринає в інтернаціональній атмосфері ідейних інтересів, наукових, суспільних, естетичних і моральних змагань. Тільки той письменник може... мати якесь значення, хто має і вміє цілій освіченій людськості сказати якесь своє слово в такій формі, яка б найбільше відповідала його національній вдачі» [7].

     Тож мета цих уроків — осягнення глибинної сутності спадщини митців рідного краю, космосу духу земляків, реалій дійсності, сприйняття й поціновування багатовимірного набутку майстрів слова, плекання почуття гордості творчими людьми, славними краянами, поєднуючи емоційно-естетичне з поняттєвим, образне мислення — з логічним. 
Пробудження інтересу до літератури рідного краю, яка передбачає перенесення учня-читача у світ думок і почуттів митця, дасть позитивні наслідки, якщо будуть витримані як специфічні особливості таких уроків (які вище вже означено), так і методологічні принципи:

• література як художнє відображення духовного життя українського народу і тої спільноти, яка оточує дитину;
• урахування вікових, психологічних і пізнавальних можливостей школярів, їхнього загального розвитку;
• дотримання вікової динаміки особистісного сприймання літератури;
• формування умінь кваліфікованого читача, який розуміє літературу як мистецтво слова, приймає художні цінності та шліфує культуру почуттів;
• доцільність у наростанні та доборі літературно-краєзнавчого матеріалу з урахуванням принципу від простого до складного;
• глибоке знання історії й літератури рідного краю та об'єктивне його потрактовування в культурно-мистецькому просторі;
• оптимальність і різноманітність навчальних форм роботи, типів уроків із метою посилення зацікавленості до літературно-мистецької спадщини земляків;
• інтегративність і міжтекстуальність як підхід до представлення творів письменників-земляків із опорою на краєзнавчий матеріал;
• наступність у розвитку зв'язного мовлення з вивченням творів літератури рідного краю й теоретичних розділів навчальної програми;
• особистісно зорієнтований підхід у формуванні пакету навчальних запитань і завдань, а також у вибудові моделі з чітко контрольованим, діагностованим і коректованим компонентом.

     Завдання уроків літератури рідного краю:

- поглиблювати відомості про життя та творчість митців даної місцевості;

- розвивати зацікавленість до їхнього творчого доробку та спадщини; 
- забезпечувати особистісне ставлення до літератури рідного краю, розвиваючи вміння висловлювати свої думки про автора твору, героїв, художні образи;

- прищеплювати естетичні смаки, виховувати почуття прекрасного, вміння насолоджуватися художнім твором, почуття гордості й поваги до земляків-митців;

- виявляти нахили, смаки, здібності учнів, сприяти їх розвитку, виховувати юних поетів-аматорів;

- поглиблювати знання з історії рідного краю, про найвидатніших діячів культури та мистецтва;

- прищеплювати любов до книжки, творів мистецтва, які народилися на отчій землі чи з'явилися під впливом певних подій, чи під враженнями від перебування на Слобожанщині;

- розвивати культуру, логічне та образне мислення, культуру мовлення та читання;

- розвивати уміння вести діалог і полілог у парі, групі, будувати монологічне висловлювання, вступати в дискусію з проблемних питань твору, узагальнювати, систематизувати знання та робити висновки;

- спонукати школярів до самостійного прочитання творів літератури рідного краю, вести довірливий діалог сам на сам, з авторами чи героями, які жили чи перебували в даній місцевості;

- допомогти учням подолати принизливе почуття національної меншовартості, ознайомлюючись з історією України, рідного краю, допомогти повернути історичну пам'ять і виплекати природне почуття національних гордощів;

- переконувати, що жити за народним чи релігійним календарем, канонами українського православ'я чи народною етикою — найвищі чесноти українця;

- прищеплювати почуття поваги до видатних людей рідного краю, спонукати наслідувати їхній героїчний чи трудовий подвиг;

- виховувати працелюбність, милосердя, гуманне ставлення до людини, природи тощо;

- спонукати дітей захоплюватися красою й самобутнім багатством рідної землі, звитяжністю національно-визвольних змагань земляків, їхнім славетним минулим;

- викликати в учнів щире й глибоке прагнення захищати світлі набутки матеріального й духовного життя нації, оберігати й примножувати їх, продовжуючи традиції роду, родини, краю;

- розвивати уміння переказувати, стежити за чіткістю та логічністю відповідей на запитання; висловлювати враження від почутого, побаченого;

- виявляти самостійне судження, вчити давати об'єктивну характеристику героям, художнім образам і явищам;