Викладання літератури рідного краю

• Як ви гадаєте, чому саме до Тараса Шевченка звертається автор?
• Що утверджує ця поезія?
• Чи схвилював вірш вас і чим саме?

   Так, вірш цей  написаний про нашу державу,  в ньому порушена важлива тема  любові до своєї землі й  синівської вірності, відданості  їй.

4. Підведення підсумків уроку виставлення оцінок

      Таким  чином, діти, ми познайомилися  сьогодні із творчістю нашого  земляка, поета й педагога М.Ф.Побеляна. Про що дізналися ви?

Метод «Мікрофон»

    А закінчити  наш урок я хочу написаною  М.Побеляном «Молитвою - оберегом». Це бабуся поета, вкладаючи його маленького спати, нашіптувала молитву, яка повинна була захистити дитину від всього лихого в житті. Потім бабусина молитва перетворилася у вірш. Я хочу подарувати її кожному з вас. Давайте вірити разом, що доброта, порядність, чесність, працьовитість, працелюбність, любов один до одного і до своєї країни стануть оберегом для кожної людини.

 

          Молитва – оберіг

Бережи тебе Матір Божа

Не від болю, а від біди.

Бережи тебе від пожежі,

Бережи тебе від води…

І від всякого  чоловіка,

Що в собі чорне зло несе,

Від любові, що невелика,

Від невір’я  – понад усе…

Бережи тебе від лукавства

Й від лукавого, хлопче, теж…

Від утоми  життям і рабства,

І від радості, що без меж,

Бережи тебе серед ночі

І на дні голубого дня,

Щоб не втратили зору очі,

Щоб не падав  ти під коня…

Бережи тебе Матір Божа

В лісі, в полі і на шляху.

Хай молитва  оця поможе

У годину тобі лиху.

Бережи тебе Матір Божа…

5. Домашнє завдання

Написати листа до поета М.Побеляна із враженнями від його віршів

ВИСНОВКИ

    Уроки літератури рідного краю — складова літературної освіти школярів узагалі та частина краєзнавства зокрема. Літературне краєзнавство — це специфічна галузь науки про літературу, предметом якої є вивчення фольклорної спадщини та літературних творів, художніх образів, навіяних природою, історичними подіями, традиціями, звичаями, побутом і людьми краю. Сьогодні, як ніколи, саме ця частина курсу літератури може стати тим містком, який поєднає читацьке життя школяра зі світовою літературою, культурою.

           Досягнення цілей, які постали перед українською школою: необхідність формування самодостатньої, здатної до саморозвитку і самовдосконалення, критично мислячої особистості – можливе лише за умови розвитку учня як суб’єкта навчальної діяльності, що передбачає формування його здатності до саморегуляції: уміння здійснювати цілевизначення; знаходити способи й умови вирішення поставлених завдань; за потреби вносити зміни у власну діяльність, відрефлексовувати й оцінювати її.

      Розглядаючи вивчення літератури рідного краю в системі особистісно зорієнтованого навчання, слід трактувати його як процес суб’єкт-суб’єктної взаємодії учня й учителя, кінцевою метою чого є розвиток особистості, становлення суб’єктності учня-читача. Предметні знання, читацькі уміння і навички при цьому виступають засобом досягнення мети.

       Відтак метою вивчення літератури рідного краю є становлення суб’єктності учня-читача, засвоєння ідейного і художньо-естетичного змісту творів письменників-земляків як засобу екзистенційного розвитку, формування культурно-етнічної ідентичності особистості. Водночас це становлення читацької самосвідомості і читацької діяльності: наявність внутрішньої мотивації до читання; самостійність, здатність застосовувати різноманітні читацькі стратегії залежно від виниклих потреб; усвідомлення власних дій.

     Серед векторів виховної спрямованості під час вивчення літератури рідного краю виокремлюємо формування національної (етнічної) самосвідомості з огляду на специфіку курсу. Спираємося при цьому на такі положення психологічної науки: патріотизм, як і будь-яке почуття, “напряму” не формується; основою для формування патріотизму є національна самосвідомість, яка базується, у свою чергу, на відчутті етнічної спорідненості з оточуючими. Саме в національній самосвідомості проявляються обов’язки особистості перед своєю нацією, виконуючи які, вона реалізує потенційні можливості, саме формування національної самосвідомості, відчуття себе частинкою національної спільноти підносить особистість на якісно новий рівень, допомагає їй визначитися у процесах національного відродження, знайти своє місце в реалізації національної ідеї.

     Предмет “Література рідного краю” має для цього унікальні можливості. Як ми знаємо, в основі етнічної самоідентифікації особи лежить процес її етнізації, тобто становлення, розвитку та закріплення етнічних рис в особистісних структурах. І хоча процес етнізації охоплює увесь соціальний і природний простір, у якому діє особа (клімат, суспільне життя, особливості господарського укладу), вирішальну роль усе ж відіграє набуття особою етнокультурної компетентності: засвоєння всього змісту культури, розшифровка її смислових значень, що дає можливість особі не тільки декодувати речовий світ, а й сприйняти світ цінностей та комунікативних форм.

     Засвоюючи однаковий зміст культури, люди засвоюють один і той же спосіб бачення світу, його систематизації і типізації. Саме завдячуючи цьому з’являється почуття “ми” на противагу “вони”, переконаність у правильності “свого” способу життя. Інтенсивне формування національної самосвідомості починається в середньому шкільному віці (11-15 років), у період активної соціалізації особистості, створення власної моделі взаємодії “я” і “світ”. Виходячи з цього, завданням методичної науки є розробка такої системи вивчення літератури рідного краю, яка забезпечувала б насамперед формування емоційного ставлення школяра до рідного народу, його історії, культури, а згодом долучала до цього систему знань про особливості національної культури, літератури, сприяла виробленню умінь розглядати власне “я” у контексті національної культури. Ця система повинна сприяти виробленню в учнів умінь і навичок бачення української культури й формування збірного образу представника своєї національної спільноти та національного ідеалу як моделі для етнічного самовизначення.

     І якщо вже дбаємо про виховання патріотизму, то маємо пам’ятати слова Г. Ващенка, що патріотизм є стихійний (неусвідомлена любов до рідної природи, своїх земляків, рідних звичаїв, традиції, рідної мови) і свідомий, який формується на основі вражень від природи, культури рідного краю і проявляється в усвідомленні приналежності до певної нації, її окремішності її від інших націй і гордості від усвідомлення цієї приналежності [8; 40].

     Вивчаючи курс літератури рідного краю, учень спочатку на емоційному рівні сприймає і засвоює факт присутності в описаному письменником краї, а згодом осмислює цей факт, розмірковуючи про себе, навколишній світ і про себе у світі.

      Виступаючи системотворчим фактором, ця мета обумовлює відповідну конкретизацію принципів і завдань вивчення літератури рідного краю, логіку змістового наповнення і побудови курсу, роль учня і вчителя як суб’єктів діяльності, вибір тих чи інших методів, прийомів, організаційних форм навчальної, у т.ч. читацької, діяльності.         

Таким чином, заняття з літератури рідного краю є невід'ємною частиною курсу української літератури: вони наближають учнів до їхньої малої батьківщини, дають можливість пишатися тими, хто живе зовсім поруч, спонукають до самостійної творчої діяльності.        

Отже, вивчати твори письменників-земляків корисно і цікаво, бо вони приваблюють читачів і різноманітністю тематики, і стилем, і художніми манерами, і широким жанровим діапазоном. Твори місцевих аматорів дадуть змогу учням краще і повніше дізнатися про історичне минуле нашого краю, про наших предків, про видатних людей краю,ближче відчути красу рідної природи.

     Література рідного краю справді має величезні можливості для становлення учня: і як особистості, і як читача. Але чи перетнуться існування письменника і школяра, чи відбудеться їхня зустріч, чи стане вона смисловизначальною, залежить від учителя.

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. http://www. Allbest/ru/
2. http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/NarOsv/2010-2/10vimkps.htm
3. http://studentam.net.ua/content/view/8358/97
4. http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=29639
5. http://intkonf.org/kordonska-a-v-formi-ta-metodi-vivchennya-literaturi-ridnogo-krayu/
6. http://ozonlit.org/uroky-literatury-ridnoho-krayu-v-systemi-osobystisno-zorijentovanoho-navchannya/
7. http://tvory.net.ua/ukrainska_literatura/statti/2/1944.html
8. Ващенко Григорій. Виховання любові до Батьківщини (Націоналізм і інтернаціоналізм). – Лондон: Видання КК СУМ в Вел. Британії, 1954. – 40с.
9. Використання матеріалів літературного краєзнавства на уроках української літератури в середній школі: Методичні рекомендації / Уклад. Л.Старовойт, П.Водяна, І.Береза, Н.Огренич. – Миколаїв: МДПІ, 1991. - 56 с.
10. Концепція літературної освіти в 12-річній загальноосвітній школі. – 2002.  – № 1. – С. 2-13.
11. Лісова М. Мета уроків з літератури рідного краю — поєднати образне мислення з логічним / Сільська школа, травень 2001, №20 — 21. — С 3.
12. Література рідного краю: Навчально-методичний посібник/ Н. В. Марченко, П. І. Розвозчикта ін. — Біла Церква, 1997. — 44 с.
13. Лисенко А.В. Методика використання літературного краєзнавства в системі підвищення кваліфікації вчителів-словесників. – Дис. ... канд..пед.наук. – К., 2002. – 220 с.
14. Мовчан Р. Вивчення української літератури у 5 класі 12-річної школи // Дивослово. – 2005. – №1. – С.39-43.
15. Оліфіренко В.В. Вивчення літератури рідного краю в школі. – Донецьк: Укр. культурол. центр, 1996. – 94 с.
16. Пасічник Є.А. Літературне краєзнавство в школі. – К.: Рад.школа, 1965. – 136 с.
17. Побелян М.Ф. Дай мені долоньку. – Харківська друкарня №16. – 1998.
18. Степанишин Б.І. Нові підходи до викладання української літератури // Дивослово. – 1995. - № 1. – С. 44-46.
19. Українська література. 5-12 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладі / Керівник авторського колективу М.Г.Жулинський – К.: Ірпінь, 2005.].
20. Українська література. 5-11 класи: Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з укр. та рос. мовами навчання / Уклад. Н.Й.Волошина та О.М.Бандура, відповід. за випуск – Н.Шинкарук – К.: Шкільний світ, 2001.
21. Українська література. 5-11 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською і російською мовами навчання / Керівник авторського колективу М.Г.Жулинський – К.: Генеза, 2002.
22. Українська література. 5-12 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладі / Керівник авторського колективу М.Г.Жулинський – К.: Ірпінь, 2005.