Всебічне і гармонійне виховання дітей під впливом музики

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського

 

                                   Факультет розвитку дитини

                                                                 Кафедра дошкільної освіти і 

                                                                 соціального розвитку особистості

 

 

 

 

Реферат на тему:

«Всебічне і гармонійне виховання дітей під впливом музики»

 

 

 

 

     Виконала:

студентка 438 групи

Ганжина Олена

Перевірила:

Лісовська Т.А

 

 

 

 

 

                                    Миколаїв – 2013 рік

План

 

 

Вступ………………………………………………………………………………3

1. Значення музики в повноцінному розвитку особистості дитини…………..5

2.  Музично-естетична культура особистості…………………………………..7

3.  Складові музично-естетичної культури особистості……………………….9

4.  Процес слухання музики як засіб розвитку естетичних і моральних

якостей особистості…………………………………………………………......11

Висновок…………………………………………………………………………17

Список використаної літератури………………………………………...20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

   “Пізнання світу  почуттів неможливе без розуміння  і переживання музики, без глибокої  духовної потреби слухати музику  й діставати насолоду від неї”  – Володимир Сухомлинський . саме  цією думкою і слід керуватися  в процесі вдосконалення змісту  музично-виховної роботи в школі.

   В час відродження нашої духовності, розбудови нашої незалежної держави, перед композиторами, діячами мистецтва стоять важливі завдання з питань музичного виховання підростаючого покоління. А саме в піснях, хорових творах, показати історію нашого народу, його звичаї, традиції, обряди, незламність духу у боротьбі за волю України. Адже музичне виховання відіграє важливу роль у духовному становленні особистості людини.

   У структурі людських  художніх уподобань музика посідає  перше місце за обсягом споживання, випереджаючи інші види мистецтв. Вона виступає як самостійний  вид або є компонентом багатьох  інших синтетичних видів мистецтв, формує середовище, створює унікальні  умови людському загалу сприймати  прекрасне в житті та мистецтві,  допомагає людині стати шляхетною,  впливає на всі сторони її  психіки — уяву, почуття, думки,  волю, здібності.

   Розробці проблеми  виховання творчих здібностей  засобами природи, музики, художнього  слова тощо присвятили свої  праці українські та зарубіжні  вчені — С.Анічкін, Д.Кабалевський, Л.Коваль, Т.Левченко, Б.Лихачов, Г.Петрова,  О.Сухомлинська, В.Сухомлинський та  ін. Аналіз сучасних досліджень  у галузі музичної педагогіки  надає нам можливість виявити  нові підходи в науково-теоретичному  обґрунтуванні моделей музично-естетичного  виховання та розвитку творчих  здібностей, визначити комплекс  структурних компонентів, основою яких стали дослідження Ю.Алієва, Н.Білявіної, І.Беспалько, Н.Гузій, Н.Коваленко, Л.Куленко.

   Музично-естетичне  виховання, а особливо професійне  музичне навчання, спонукає до  виявлення та розвитку спеціальних  здібностей, якими є креативні.  Б.Теплов підкреслював, що точнішим  було б обговорення не загальної  та спеціальної обдарованості,  а загальних та спеціальних  моментів обдарованості, до яких  він відносить креативність.

   На нашу думку,  креативність — це сукупність  тих особливостей психіки, які  забезпечують продуктивні перетворення  в діяльності особистості, розвиваючись  і з'єднуючись з її провідними  мотивами і виявляючись як  здатність до продуктивної зміни.

   Для творчої особистості  характерним є яскрава саморегуляція  сприйняття, її спрямованість на  вирішення будь-якої проблеми  або завдання, високий рівень  зосередженості, її тривалість і  стійкість; висока чутливість  до подразників; здатність сприймати  неточності, відхилення, незвичайність  та унікальність властивостей  об'єкта; здатність помічати зв'язки  між ознаками, яких формально  не існує; здатність сприймати  комплексно, помічаючи головне, істотне;  уміння звільнятися від фіксованої  установки, сприймати самостійно  і неупереджено. Вона, немов би  вбираючи навколишнє, становить  цілісну картину побаченого.

   Креатив легко  помічає і пам'ятає багатозначність  слів, двозначність і підтексти  пропозицій і часто сам знаходить  нові значення і трактування,  демонструючи свою спостережливість  та фантазію, що характерно для  музично-виконавської творчої діяльності.

   Найбільш яскравим  і типовим проявом творчості,  на нашу думку, є уява і  фантазія, які у творчих особистостей  відрізняються незвичайністю, жвавістю  і неадекватністю, крайньою фантастичністю  та образністю. Креативній особистості  притаманний високий рівень емоційності.

   До інтелектуальних  корелятів творчості належать  інтуїція, вигадка, передбачення, фантазія, скептицизм, критичність, високий  рівень активності в розумовій,  творчій, музично-виконавській діяльності.

   Для реалізації  творчості потрібна інтелектуальна  ініціатива, але сама креативність  не обов'язкова для звичайної  інтелектуальної діяльності. Іноді  глибокі знання, ерудиція навіть  заважають побачити явища у  творчій перспективі, доводячи  до стереотипу рішення.

   До мотиваційних  особливостей “креативів” зараховують:  прагнення до самого процесу  творчості, до володіння фактами  і новою інформацією, до відкриттів, до встановлення закономірностей,  узагальнень, духовного поступу,  до співробітниц-тва, самовираження  і самоствердження; захопленість  змістом діяльності; схильність  до аналізу і синтезу: бажання  тривалий час залишатися на  самоті, замислюватися; розвиненість  естетичних почуттів.

   Одна з чинних  умов для розвитку “креативів”  є якість змісту виховання,  що дає змогу привести індивіда  до осмислення загальнолюдських  цінностей: Істини (в пізнавальній  діяльності), людських добродій; Людини  як абсолютної цінності (в ціннісно-орієнтаційній  діяльності); Творчості (в трудовій, творчій та навчальній діяльності); Краси (в естетичній діяльності); Здоров'я (в психофізичній діяльності).

   Музика поліфункціональна,  вона, як образно-знакова частина  середовища, впливає на ставлення  творчої особистості до оточуючого  культурно-мистецького середовища. Перебуваючи у ньому, ми безпосередньо  створюємо відповідні умови для  розвитку творчої творчої особистості.

 

1. Значення музики  в повноцінному розвитку особистості  дитини.

    Саме музика, музичне виховання може надати велику допомогу в повноцінному розвитку дитини. Під впливом музики, музичних вправ та ігор за умови використання правильно підібраних прийомів позитивно розвиваються психічні процеси і властивості особистості, чистіше і грамотніше стає мова.

Можна виділити загальні завдання музичного виховання:

1. Виховувати любов і  інтерес до музики.

2. Збагачувати музичними  враження, знайомлячи дітей з  різноманітними творами. 

3. Розвивати навички у  всіх видах музичної діяльності: у співі, слуханні, музично-ритмічних  рухах, грі на музичних інструментах.

4. Сприяти вихованню та  формуванню музичного смаку. 

5. Надавати вплив на  всебічний розвиток дитини, використовуючи  всі види музичної діяльності.

6. Розвивати творчу активність  у всіх доступних дітям видах  музичної діяльності.

Музичний розвиток дитини має здійснюватися природно і  невимушено. Допомогти дітям відчути  красу і силу впливу музики - завдання складне.

Роботу будується на основних принципах:

2. Принцип особистісної  спрямованості педагога на створенні  оптимальних умов для музичного  розвитку;

3. Ретельного відбору  матеріалу відповідно до вікових  особливостей дітей; 

4. Інтеграції роботи в  різних напрямках виховної роботи  та видами музичної діяльності  дітей. 

5. Принцип «від простого  до складного».

6. Максимального використання  розвиває потенціал дитини в  музичному розвитку.

Музика і різні види музичної діяльності мають специфічними можливостями і впливу на формування особистості людини. У силу того, що музика сприймається емоційно, я  вважаю, що вона має величезне значення у розвитку почуттів дитини.

Музичне сприйняття - складний процес пізнання, переживання і оцінки музичного твору, його художнього образу.

Основні цілі розвитку у  дітей музичного сприйняття:

Розширювати уявлення у дітей  про музику, як виді мистецтва;

Формувати цілісне і диференціюється  сприйняття музики;

Розвивати сприйняття музики, як одну з форм залучення до музичної культури;

Розвивати слухове увагу: стійкість, обсяг, переключення, музичну  пам'ять.

Надзвичайно важливо, щоб  дія мистецтва починалося як можна  раніше, в дитинстві. Виховуючи з  ранніх років здатність глибоко  відчувати і розуміти мистецтво, любов до нього зберігається потім  на все життя, впливає на формування естетичних почуттів і смаків людини [6; 98].

На жаль, до останнього часу місце музики в моральному вихованні  дітей було не тільки нестійкий, але  зазнавало постійну тенденцію до все більшого його звуження, до втрати самостійної цінності.

Вплив інструментальної музики звичайно зв'язується з переживанням морального боку її змісту, яка конкретизується  назвою твору, особливостями історії  створення та побутування, співзвучністю  ідей теперішнього часу.

2 Музично-естетична  культура особистості

Формування особистості - складний, багатозначний процес, який виступає у формі фізіологічного, психічного і соціального становлення  людини і визначається внутрішніми  і зовнішніми природними і суспільними  умовами.

Найважливішим завданням  масового музично-естетичного виховання  є формування здібностей сприймати  і естетично оцінювати всі  явища життя, дійсності та музичного  мистецтва в світі естетичного  ідеалу. Характер естетичних ідеалів  дитини є головним показником рівня  його оціночних музично-естетичних уявлень, тобто розвиненості його здібностей естетичного та музичного сприйняття, естетичного і музичного смаку.

Спочатку у своїй безпосередній  цілісності музично-естетична культура особистості постає як частина загальної  духовної культури. У ній виражається  здатність сприймати і творити  світ музики не тільки відповідно до норм естетичного ставлення, дотичними  з красою, досконалістю, гармонією.

Рівень музичної культури особистості характеризується таким  комплексом її проявів, як здібності, установки, знання, вміння, навички, оцінки. Всі  ці форми або складові музично-естетичної культури особистості виникають  на основі музичної діяльності і розвиненого  музичної свідомості [8, 14].

Музично-естетична культура особистості виступає як єдність  здібностей, музично-естетичних знань, навичок поведінки, почуттів, оцінок і переконань. Вона виражається в  наявності і розвиненості музичних задатків і здібностей; у змісті естетичних позицій особистості, ініціативи, установок на музичну діяльність; в системності, що виявляється в  уміннях, навичках як необхідних елементах  музичної творчості; в розвиненості чуттєво-оцінного ставлення та образного  мислення, що дозволяє орієнтуватися  в різноманітті музичних цінностей, формувати через механізми ціннісних  орієнтацій сприйняття, переживання, оцінки, смаки, ідеали і погляди.

Відповідно до цих доданком музично-естетичної культури особистості  виділяються п'ять її підсистем  або утворень. Це сфери музикальності, мотивації, інформації, операциональности, оцінковості.

Музичність як підсистема культури особистості представляє  собою комплекс здібностей, що забезпечують успіх музичної діяльності.

Мотиваційна підсистема музично-естетичної культури особистості включає в  себе все різноманіття установок  особистості, які обумовлюють музичну  діяльність, інтереси, переконання, цілі, плани. При формуванні мотиваційної сфери особистості створюються  передумови для розвитку її музично-естетичної культури в цілому.

Інформаційна підсистема музично-естетичної культури особистості  представляє собою систему всіх видів і форм знань про музику. До них слід віднести музичні почуття, сприйняття, уявлення, поняття, судження, гіпотези, вчення, погляди, концепції, теорії. Всі вони є відображенням у музичній свідомості людини об'єктивних явищ і властивостей, відносин світу музичного мистецтва. Процес формування системи музичних знань особистості має моральну і педагогічну спрямованість і є процесом музичної освіти [2, 36].