Всебічне і гармонійне виховання дітей під впливом музики

Операційна підсистема музично-естетичної культури особистості - це сукупність всіх видів і форм його музичної діяльності і тих елементів, на основі яких вона складається: умінь, навичок, звичок, способів, прийомів і методів. Ця підсистема музично-естетичної культури формується в процесі музичного  навчання.

Оціночна підсистема музично-естетичної культури особистості містить глибоко  особистісний елемент ціннісних  уявлень, які формуються на основі досвіду  музичного сприйняття і творчості. Вона пов'язана з формуванням  музично-естетичних оцінок, поглядів, переконань.

Розглядаючи структуру музично-естетичної культури особистості, виділяють два  її основних компоненти: музична діяльність і музичну свідомість. До числа  основних її складових відносяться: музичні здібності, установки, знання, оцінки [8; 15].

 

3 Складові музично-естетичної  культури особистості

На основі теоретичних  положень, а також аналізу практичних розробок у даній області представляється  можливим викласти структурні елементи формування музично-естетичної культури дітей відповідно до її особистісним і діяльнісних аспектами.

Очевидно, що при розробці структурних елементів формування музично-естетичної культури особистості  дитини враховуються особистісні та діяльнісні її аспекти.

Так, наприклад, пріоритетна  мета формування музично-естетичної культури включає в себе компоненти особистісного  аспекту, а інші елементи будуються на діяльнісному аспекті музично-естетичної культури, так як навчальна діяльність учнів є провідною в процесі навчання музиці.

Одним зі складових компонентів  методики формування музично-естетичної культури дітей є пріоритетна  мета, яка полягає в досягненні найвищого рівня сформованості  музично-естетичної культури особистості. Необхідно підкреслити, що мета визначається особистісним аспектом музично-естетичної культури.

Наступною складовою є  зміст формування музично-естетичної культури у процесі навчання музиці, виражене через організацію музичної діяльності [8; 32].

Третім структурним компонентом  є вибір форм організації, що забезпечують формування музично-естетичної культури у процесі навчання.

Вибір форм визначається їх спрямованістю на мету: досягнення найвищого рівня сформованості  музично-естетичної культури. Слід зазначити, що велике значення для формування музично-естетичної культури має як навчальна, так і позанавчальна  робота з музичного виховання. Виходячи з цього, серед форм навчальної роботи основне місце відводиться уроку  музики (традиційного і нетрадиційного).

Четвертим складовим елементом, що формує музично-естетичну культуру дітей є спеціально відібрані  методи. Можливо використовувати  такі методи, пов'язані з музичною діяльністю:

1. Інформаційно-пошуковий,  що передбачає створення художньо-естетичних  і проблемних ситуацій. Саме по  собі наявність художньо-естетичної  ситуації ще не гарантує обов'язкове  включення дітей у музичну  діяльність. В основі методу створення  проблемних ситуацій лежить протиріччя  між наявними знаннями, вміннями, навичками, інтересами, потребами,  здібностями і тим, що треба  буде розв'язати. Проблемні ситуації  слід розглядати як відправний  момент для включення школярів  у добровільну, поступово виходить  за рамки обов'язковості музичну  діяльність. Головне тут ні стільки  придбання потрібних додаткових  відомостей, а розвиток особистісного, емоційного ставлення дитини до самостійного добування інформації.

2. Метод створення художнього  контексту формує музично-естетичну  культуру дитини через «виходи»  за межі музики та інші види  мистецтва (живопис, літературу), історію, природу, життєві ситуації. Тим самим створюються передумови  для емоційного творчого сприйняття, яке вимагає від дитини «соціального  діалогу», який передбачає активну  взаємодію з усією навколишньою  дійсністю. 

3. Метод «забігання вперед  і повернення до пройденого»,  що сприяє розвитку більш глибокого  усвідомленого сприйняття.

4. Метод створення «композицій» - перш за все включає дітей  у практичну музичну діяльність. Також «композиції можуть бути  у вигляді ансамблів і солістів.

5. Метод роздуми про  музику в різних формах спілкування  з нею - спирається не тільки  на процес емоційно-естетичного  переживання музики, а й на  продуктивне мислення, яке дозволяє  формувати музично-естетичну культуру  на більш високому рівні. 

6. Метод «випереджальних»  знань розглядається як можливість  включення дітей у творчу музичну  діяльність. Цей метод обумовлений  самостійним прийняттям, вибором  і виконанням творчих робіт.  Головною умовою тут є добровільність. Прояв вольового тиску з боку  вихователя або вчителя неприпустимо [8, 33].

 

4. Процес слухання музики як засіб розвитку естетичних і моральних якостей особистості

У широкому сенсі музичне  виховання - це формування духовних потреб людини, його моральних уявлень, інтелекту, розвитку ідейно-емоційного сприйняття та естетичної оцінки життєвих явищ. У  такому розумінні - це виховання Людини.

У більш вузькому сенсі  музичне виховання - це розвиток здатності  до сприйняття музики. Воно здійснюється в різних формах музичної діяльності, які ставлять за мету розвиток музичних здібностей людини, виховання емоційної  чуйності до музики, розуміння і  глибоке переживання його змісту. У такому розумінні музичне виховання - це формування музичної культури людини.

Музика поєднанням своїх  виразних засобів створює художній образ, який викликає асоціації з  явищами життя, з переживаннями  людини. Поєднання виразних засобів  в музиці з поетичним словом (наприклад, в пісні, опері), з сюжетом (в програмній п'єсі), з дією (в спектаклях) робить музичний образ більш конкретним, зрозумілим.

Музика володіє могутнім емоційним впливом, вона пробуджує  в людині добрі почуття, робить його вище, чистіше, краще, тому що в переважній більшості вона передбачає позитивного  героя, піднесені емоції. Музика прагне втілити етико-естетичний ідеал - в  цьому особливість та її змісту, особливості її впливу на людину [9; 10].

Специфіка дії музики на моральність людини пов'язана насамперед з розвитком емоційно-моральної  чуйності. Це важливе соціальне якість особистості, що б її альтруїстичний, гуманний вигляд. Духовна чуйність дозволяє співпереживати стан людини або іншої живої істоти, відгукуватися  співчуттям, співчуттям, жалем, ніжністю, а також сорадования, радістю  за іншого.

Вирішальну роль у цілеспрямованому формуванні культури особистості відіграє художня діяльність, необхідна не тільки професіоналам, але і всім людям без винятку, бо вона допомагає  формувати активну, творче ставлення  людини до праці, до життя взагалі. Тут  рішучий акцент робиться на емоційне, творче сприйняття музики, на збагачення музичного слуху та музичного  досвіду дітей.

Музичний твір - це "живе мистецька подія", обов'язкові учасники якого - "герої" і "автор-споглядач" - забезпечують сприймає можливість входження  в змістовний світ музики.

Музичне сприйняття має емоційно-моральним  впливом лише на етапі "завершення", коли слухач свідомо займає позицію  поза находімимі інтонаційно-музичного  вислову "героя" і в той же час перебуває з ним у звучному єдності як з предметом свого  ставлення-оцінки.

Проблема живий, безпосередньої реакції на музику висувається як першочергове завдання виховання.

Якщо говорити про естетичне  виховання, то необхідно відзначити, що розвиток у дітей здатності  сприймати прекрасне в навколишній  дійсності, у творах мистецтва, в  природі, у відносинах до людей, відрізняти дійсно прекрасне від потворного, розвивати смак до прекрасного і  здатності самому створювати це прекрасне - це і є естетичне виховання.

Естетичне виховання спрямоване на вирішення наступних завдань:

- Формування у дітей  здатності сприймати, відчувати,  правильно розуміти й цінувати  прекрасне в навколишній дійсності  та мистецтві, формування навичок  використання засобів мистецтва  для пізнання життя людей, самої  природи; 

- Розвиток глибокого розуміння  краси природи, здатності берегти  цю красу; 

- Озброєння учнів знаннями, а також прищеплення умінь  і навичок у сфері доступних  дітям видів мистецтв - музики, співу,  малювання, художнього слова,  драматизації;

- Розвиток творчих здібностей  дітей, умінь і навичок відчувати  і створювати красу в навколишньому  житті, на заняттях, вдома, у  побуті;

- Розвиток у дітей розуміння  краси в людських відносинах, бажання й уміння вносити красу  в побут. 

Естетика розглядає не тільки сутність об'єктивно - існуючого  прекрасного у житті, у мистецтві. Вона вивчає особливості і способи  суб'єктивного відображення прекрасного  в навколишній дійсності.

Особливості цього відображення носять конкретно-чуттєвий характер і  складають специфіку естетичної свідомості.

Естетичне сприйняття характеризується цілісністю. Сприймаються не тільки і  не стільки окремі звуки, фарби, скільки  весь колорит, вся гармонія звуків. У сприйнятті завжди позначаються інтереси, відносини, весь попередній художній та життєвий досвід людини. Особливу роль відіграють слух і зір - здатність  вслухатися, вдивлятися в навколишній  світ.

Естетичне почуття - більш  складний вид усвідомлення прекрасного  в житті.

Воно характеризується здатністю  і підготовленістю людини відчувати  насолоду від зустрічі з прекрасним (чи обурення під час зустрічі потворним) [7, 35].

Оцінку прекрасних (або  потворних) явищ в мистецтві, природі, суспільстві можна назвати естетичним судженням. Звідси особлива близькість морального і естетичного. Прекрасними  не можуть бути аморальні вчинки.

Всебічно розвиток особистості  може бути реалізовано тільки на основі комплексного підходу. У практичній виховній роботі неможливо розкласти  все поведінка дитини на окремі елементи.

Також необхідним є простежити вплив процесу слухання музики на розвиток морального виховання.

Людина живе в суспільстві  і не може бути вільним від вимог  цього товариства. Ці вимоги стосуються в першу чергу моральних, етичних  якостей людини, її поведінки.

Вимоги не вигадані окремими людьми, не виникають стихійно і  довільно, а складаються в процесі  спільної праці і спілкування, приймають  характер певних нормативних вимог  до людини. У цих вимогах укладені обов'язки кожної людини по відношенню до суспільства, до інших людей, до самого себе.

Завдання морального виховання  можна сформулювати так:

- Усвідомлення вимог і  норм суспільної моралі, вироблення  моральних переконань, світогляду;

- Розвиток у дітей почуття  патріотизму; 

- Розвиток почуття поваги  до старших, товариства дружби  з однолітками, турботи і уваги  до оточуючих людей; 

- Вироблення вміння співпереживати, співчувати оточуючим людям; 

- Формування відповідального  ставлення до своїх трудових  справах, ретельності в роботі, дисциплінованості, відповідальності  у праці, працьовитості; 

- Формування умінь і  навичок працювати і жити в  колективі, підкоряти свої особисті  інтереси суспільним;

- Формування таких рис  характеру, як: принциповість і  стійкість у переконаннях, правдивість,  цілеспрямованість і творче ставлення  до праці, непримиренність до  несправедливості, дармоїдства; 

- Формування навичок культури  поведінки та ін 

Для правильної організації  морального виховання засобами музики треба з самого початку ясно уявити собі цілі і можливості такого виховання. Музика насамперед виховує дисципліну, прагнення до досконалості, досконалості, яке приносить велике емоційне задоволення. Другий важливий аспект - стимулювання розумового розвитку з допомогою  науки. Третім аспектом є емоційне виховання, без якого не можна досягти  повної зрілості. Для досягнення цих  та ряду інших цілей виховання  треба мати на увазі деякі додаткові  міркування. Перш за все потрібно постійно піклуватися про інтереси всіх дітей, прагнути до того, щоб кожен отримував  повноцінні музичні знання в процесі  занять у школі і після її закінчення. Як тільки діти почнуть знаходити  радість у заняттях музикою, вони захочуть більше про неї дізнатися: як вона записується, як прочитати нотні  позначення, щоб перетворити їх на звуки, задумані композитором. Збагнувши радість музичних занять, діти стануть охоче займатися музикою. Музична практика полягає не тільки у співі і грі на інструменті, а й у слуханні музики.

Таким чином, з усіх навчальних дисциплін єдино по-справжньому  виховує є музика, так як вона розвиває не тільки розум, але розвиває і ушляхетнює почуття. Якщо в процесі  навчання ми не будемо виховувати людину в цілому, тобто його тіло, мозок  і душу, ми не виконаємо свого  боргу по відношенню до тих, кого ми вчимо.