Всебічне і гармонійне виховання дітей під впливом музики

Якщо в результаті такої  роботи учні навчаться отримувати від  музичних занять радість і емоційне задоволення, деякі з них пронесуть  любов до музики через все життя.   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Отже одним з унікальних факторів формування творчих здібностей творчої особистості є музичне мистецтво. Привертає на себе увагу те, що якості, які є формою відображення музичної свідомості (музична потреба, музичне сприймання, емоції і почуття, музичний інтерес, оцінки, судження) знаходять місце у підсистемі “музична діяльність”, де кожна з них набуває функціонального значення. Так, потреби, інтереси, почуття, музичні здібності є суб'єктивними факторами, які стимулюють і визначають музичну діяльність, а сприйняття, оцінка, судження розглядаються як різновиди музично-естетичної діяльності, що характеризують здібності творчої особистості.

   Постійне тиражування,  репродукування музики у повсякденному  житті засобами масової інформації, використання її як фону-емблеми  для подачі інформації (наприклад,  у рекламі), зростання обсягу музичної  інформації, яку людина повинна  переробляти (сприймати, слухати), обумовлює те, що музика стає  засобом специфічного інформаційного  ускладнюючого впливу на особистість.  Сучасні дослідники вивчають  проблеми сприймання музики як  формування змісту у свідомості  слухача, особливостей слухового  простору (вдаваного чи реального). Зокрема, отримала визнання ідея  про єдність простору і часу  в музичному творі, яка виявляється  як відповідна „подієвість”, оскільки  „музика – є саме становлення”. Розглядаючи музичну уяву як  частковий випадок слухової уяви (де базовими компонентами є  гучність, висота і тембр), вчені  дійшли висновку, що в процесі  сприймання якостей музики сильний  вплив справляють її уявлювані  якості.

   Слухацька музична  діяльність не є пасивно-споглядальним  процесом. Результат її залежить  від особливостей слухача і  є адекватним музичному матеріалу.  При цьому психіка відображає  смисл і форму музичного твору.  Інтонаційно-образна природа музики  зумовлює як особливий характер  її слухового сприйняття, так  і специфіку шляхів пізнання  її змісту за допомогою інтонаційно-образного  осмислення музичної форми як  процесу. Відтак процес розуміння музичного матеріалу (який складається з певної кількості музичних звуків) є організацією одиниць вищого порядку, коли відбувається диференціювання, аналіз музичних явищ у відповідних до контексту явищах (музичний мотив, фраза, створення тих чи інших, адекватних чи неадекватних образів тощо) і реалізації зв’язків (гармонічних, інтонаційних, метроритмічних, ладотональних, стильових тощо), які створюють цей контекст.

   Таким чином, музично-естетична  культура є інтегрованою властивістю  творчої особистості, яка характеризує  міру засвоєння нею музичних  цінностей суспільства, ступінь  розвитку її сутнісних сил,  що проявляється у власних  якостях і результатах музичної  діяльності, а також є проявом  її творчої діяльності та розкриттям  таких унікальних особливостей, якими є творчі здібності. Звідси  правомірним можна вважати висновок, що музичне мистецтво та його  відправна — музична культура  — є своєрідним виразом об'єктивізації  та реалізації здатності людини  розкривати власне духовно-естетичне  ставлення до дійсності в процесі  практично-творчої діяльності, а  крізь нього становлення власного  “Я”.

   У Національній  державній комплексній програмі  естетичного виховання одним  із основних завдань навчального  процесу визнано формування у  підростаючого покоління високих  духовних запитів і музичних  смаків шляхом відродження національної  культури, збереження її надбань.

   Чільне місце в  розвитку особистості відводиться  естетичному вихованню молодого  покоління засобами музичного  мистецтва, які формувалися на  ґрунті народної педагогіки в  загальноєвропейському контексті.  Важливою умовою засвоєння особистістю  освітнього досвіду є її участь  у музичній діяльності. Естетичні  почуття, народжені в процесі  виконання і сприймання музичних  творів, служать вагомим чинником  духовного збагачення через усвідомлення  та засвоєння змісту цих творів.

   Отже, виходячи з  вищесказаного можна зробити  наступні висновки:

   Важливу роль у  духовному становленні особистості  відіграє музика.

   Музика є мовою  серця, найніжніших почуттів, світу  емоцій людини. Вона дає людині  поштовх для внутрішнього переживання  і уяви. Це внутрішнє відчуття  та переживання викликає бажання  передавати музику в дії, міміці, жестах, рухах, співі, грі, створювати  нові художні образи.

   Музика, особливо  співи, поліпшують мову дітей.  Співаючи , діти змушені протяжно  вимовляти слова, що формує  чітку вимову, сприяє правильному  засвоєнню слів. Крім того, слова  в пісні підпорядковані певному  ритму, що також допомагає вимові  важких звуків і складів.

   Музика – могутнє  джерело думки. Без музичного  виховання неможливий повноцінний  розумовий розвиток дитини. Першоджерелом  музики є не тільки навколишній  світ, а й сама людина, її духовність, мислення і мова. Музичний образ  по-новому розкриває перед людьми  особливості предметів і явищ  дійсності. Увага дитини немовби  зосереджується на предметах  і явищах, які в новому світлі  відкрила перед нею музика, і  її думка малює яскраву картину,  а ця картина проситься в  слово.

   Дитина творить  словом, черпаючи в навколишньому  світі матеріал для нових уявлень  і роздумів.

   Тому музичне виховання  є могутнім засобом, який сприяє  всебічному і гармонійному розвитку  особистості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Грицюк Н., Зінькевич  О., Майбурова К., Шурона Н. Слухання  музики в школі. – К., 1992.

2. Дмитриева Л. Г., Черноиваненко  Н. М. Методика музыкального  вопитания в школе. – М, 1989.

3. Лужний В. Методика  викладання музики. – К., 1984.

4. Огороднов Д. Музыкально-певческое  воспитание детей в общеобразовательной  школе. – Київ, 1987.

5. Ростовський О. Я.  Методика викладання музики в  початковій школі. – Тернопіль.  – Навчальна книга “Богдан”. –2000

6. Бітус А.Ф. питання музичного виховання і навчання: навчально-методичний посібник / А.Ф. Бітус, - Мн.: Бел. держ. пед. ун-т, 2005.

7. Григор'єва О.М. Критерії розвиненості музично-естетичного смаку молодших школярів / / Музичнае І театральнае мастацтва: праблеми викладання. - 2008. - № 3, - С.34-37.

8. Карташов С.А. Формування музично-естетичної культури молодших школярів: методичні рекомендації / С.А. Карташов. - Вітебськ: УО «ВДУ ім. П.М. Машерова », 2008. - 43 с.

9. Музична діяльність та музично-естетична культура: Питання формування проф. культури вчителя музики / Володимир. держ. пед. ін-т ім. П.І. Лебедєва-Полянського. - Володимир: ВГПІ, 1990.