Застосування групових форм навчання у ПТНЗ

1.4 Основні ознаки кооперативної  групової роботи

1.  Поділ академічної групи на малі групи (команди) для досягнення конкретного навчального результату.

2.  Склад малої групи не може бути постійний протягом тривалого часу. Він змінюється залежно від змісту і характеру навчальних завдань, що необхідно виконати.

3.  Кожна група розв’язує певну проблему, визначену завданням, що може бути:

·за складністю однаковим  для гетерогенних (з різним рівнем пізнавальних можливостей) груп або  диференційованим для гомогенних (з  приблизно рівними пізнавальними  можливостями);

·за змістом та навчальною метою однаковим для всіх груп (не залежно від складу групи);

·за змістом взаємодоповнюючим  або послідовно пов’язаним із завданням  інших груп за логікою матеріалу, що дозволяє вивчити проблему з різних боків;

·за способом (процедурою) виконання  різним або однаковим.

4. Завдання в групі виконується  таким способом, щоб можна було  врахувати й оцінити індивідуальний  внесок кожного члена групи  й групи в цілому.

Кількість студентів у  малій групі залежить від кількості  їх в академічній групі, характеру  й обсягу знань, що опрацьовуються, наявності необхідного матеріалу, часу, відведеного на виконання роботи. Вона зумовлена наданням кожному  студенту можливості зробити чітко  визначений внесок у виконання завдання. Оптимальною вважають малу групу  з 5-6 осіб, тому що за меншої кількості  студентів важко різнобічно розглянути проблему, а за більшої — складно  врахувати, яку саме роботу виконав  кожний студент.

Зі збільшенням розміру  групи збільшується рівень набуття  спроможності, досвіду і навичок. Проте підвищується ймовірність  порушення правил поведінки, прийнятих  усіма.

Групи непарної і парної кількістю  студентів — незгода складніше  долається в групах з парною кількістю  членів. Групам з непарною кількістю  властива краща спроможність вибратися  з глухого кута при прийнятті  рішення.

Група з двох осіб (пара) —  це високий рівень обміну інформацією  і низький рівень незгоди. Але  якщо в такій групі запанують  емоції, ситуація може зайти в глухий кут, бо тут відсутня третя людина для примирення.

Група з трьох осіб —  це найбільш стабільна групова структура  випадкових змінних коаліцій, але  двоє сильніших у цій групі  можуть домінувати над третьою людиною. Добре, якщо це дійсно більш підготовлені студенти.

Група з п’яти осіб —  оптимальний розмір малої навчальної групи. Він досить великий для  групової стимуляції і досить малий  для особистого визначення. Співвідношення 3:2 забезпечує більшість підтримкою.

Об’єднання в групи  може здійснюватись викладачем або  самими студентами за власним вибором. Існує декілька ефективних способів об’єднання студентів у групи:

·  можна заздалегідь скласти список членів малих груп і оприлюднити його на практичних (лекційних) заняттях і вивісити його на предметній кафедрі; у цьому випадку викладач контролює склад груп;

·  можна попросити студентів розрахуватися на "перший, другий...", об’єднати за знаками Зодіаку, порами року тощо.

В окремих випадках викладач може зберегти групу, яка вже почала працювати над проблемою, на кілька занять у постійному складі. Треба  тільки пам’ятати, що демократичність  інтерактивного навчання, його особистісна  орієнтованість потребують обов’язкового  залучення учнів до організації їхньої діяльності, тобто обговорення з ними можливого складу груп, процедур групової діяльності, її очікуваних результатів і досягнення демократичної згоди між студентами і викладачем на всіх етапах навчального процесу в КМСОНП.

Як свідчать дослідження  О.Г.Ярошенко, групову навчальну  діяльність можна застосувати на всіх етапах процесу навчання, у  т.ч. і при КМСОНП. Проте на етапах первинного сприйняття нового матеріалу  належний рівень цієї діяльності досягається  лише за умови, що всі студенти академічної  групи характеризуються високим  та середнім рівнем навчальних можливостей, добре володіють навичками самостійної  роботи, що має бути характерним  для КМСОНП, і виявляють велику працездатність. У протилежному разі більш продуктивною виявляється  фронтальна діяльність академгрупи  під керівництвом викладача.

Незважаючи на зазначені  позитивні характеристики групової діяльності, абсолютизувати її, підміняти  нею індивідуальну чи фронтальну роботу було б великою помилкою. Висвітлений порівняльний аналіз дидактичних  можливостей фронтальної, індивідуальної та групової діяльності розкриває сильні й слабкі сторони кожної з них  і показує, що в реальному кредитно-модульному процесі вони не можуть функціонувати  ізольовано одна від одної. І стосовно цього автор поділяє думку  інших вчених про необхідність їх оптимального поєднання.

Таким чином, використання групових форм організації навчальної діяльності студентів в умовах кредитно-модульної  системи дає змогу позбутися  деяких її вад і є однією з умов використання інтерактивних технологій навчання у вищій школі України.

Спільне навчання є по своїй  суті складнішим, ніж конкурентне  чи індивідуальне навчання, оскільки студенти повинні одночасно виконувати певне завдання і робити групову  роботу. Соціальні вміння, необхідні  для ефективної співпраці, не з’являються  за помахом чарівної палички в  той момент, коли організовуються  подібні навчальні заняття. Такі соціальні здібності необхідно  розвивати у студентів так  само цілеспрямовано й акуратно, як і академічні навички. Професійні навички  керівництва, прийняття рішень, вироблення командного стилю роботи, довіри, спілкування  й залагодження конфліктів дають  студентам можливість успішно справитися як із процесом групової роботи, так  і з використанням академічного аудиторного завдання. Оскільки співробітництво  і конфлікт нерозривно пов’язані  процедури, то навички конструктивного  розв’язання конфліктів особливо важливі  для довгострокового успіху в  умовах кооперативного навчання.

Висновок: отже, групи можуть бути гомогенними (однорідними), тобто  об’єднувати студентів за певними  ознаками, наприклад за рівнем знань  та позанавчальної інформації з предмета, або гетерогенними (різнорідними). Бажано об’єднувати в одну малу групу  сильних, середніх і слабких студентів. У різнорідних групах стимулюється творче мислення й інтенсивний обмін  ідеями.

Висновок до I розділу

У теоретичному розділі було розглянуту істрію виникнення, функції, сутність та ознаки групової форми  навчання. Були з’ясовані наступні цінності групової форми навчання:

-посилення цілеспрямованої  діяльності педагога і студента;

-розвиток активності, самостійності,  творчого мислення;

-формування в позитивних  мотивів навчання;

-оптимізація навчально-виховного  процесу.

РОЗДІЛ 2. Групова форма  організації навчальної діяльності у ПТНЗ

2.1 Організація групової  навчально-пізнавальної діяльності  у ПТНЗ

Групова форма навчання —  форма навчальної діяльності студента на занятті, що характеризується розбиттям  студентів на групи; це така форма  організації навчального процесу  у ПТНЗ, коли студенти, працюючи у  малих (2-7 осіб) групах, об'єднані спільною навчальною метою і колективно-розподіленою діяльністю, а педагог керує роботою  кожного з них опосередковано, через завдання, якими він спрямовує  діяльність малих груп. Обговорюючи  групову форму навчання не можна  не згадати інші форми навчання, які застосовуються на занятя. Цілісну  систему навчальної діяльності студентів  на занятті становлять фронтальна, індивідуальна та групова діяльність. Вони пронизують увесь навчальний процес. З'ясуємо сутність і встановимо особливості  групової навчальної діяльності студентів  на основі порівняння її з фронтальною  та індивідуальною. . У фронтальному навчанні вся група працює над  одним навчальним завданням під  безпосереднім керівництвом педагога. При цьому педагог організовує  всю групу на роботу в єдиному  темпі, прагне більш-менш рівномірно впливати на всіх учасників загальнокласної  роботи. Проте у фронтальній роботі надзвичайно складно забезпечити  високу активність усіх студентів. Організовуючи  фронтальну роботу, педагог орієнтується, головним чином, на рівень середніх учнів. На нього розраховані темп роботи, обсяг та рівень складності навчального  матеріалу. Студенти з низьким рівнем навчальних можливостей за таких  умов неспроможні сприйняти й  осмислити матеріал у повному  обсязі. Якщо ж знизити темп фронтальної  роботи, то це негативно позначиться  на сильних студентах. Розглядаючи  фронтальну роботу у ПТНЗ, не можна  не наголосити на її обмежених можливостях  реалізації навчального спілкування  студента. Воно можливе лише з дозволу  педагога, за

його ініціативою і  в незначній мірі. В індивідуальній роботі кожен студент працює самостійно, темп його роботи визначається ступенем цілеспрямованості, розвитку інтересів, нахилів. Темп роботи залежить також  від навчальних можливостей, підготовленості  студентів. Індивідуальній навчальній діяльності не властива безпосередня взаємодія студентам між собою, а контакти з педагогом обмежені та нетривалі. В індивідуальній навчальній роботі діяльність слабких студентів  приречена на невдачу, тому в них  є прогалини в знаннях, недостатня сформованість умінь і навичок  навчальної самостійної роботи. Усі  недоліки фронтальної та індивідуальної діяльності вдало компенсує групова. У психолого-педагогічній літературі немає єдиного підходу до визначення групової навчальної діяльності. На думку  педагогів, групова навчальна діяльність — це форма організації навчання в малих групах студентів, об'єднаних  загальною навчальною метою при  опосередкованому керівництві педагога і в співпраці з студентами. Педагог в груповій навчальній діяльності керує роботою кожного студента опосередковано, через завдання, які  він пропонує групі та які регулюють  діяльність студентів. Стосунки між  педагогом та студентами набувають  характеру співпраці, тоді коли педагог  безпосередньо втручається у  роботу груп, тому у разі, якщо у студентів  виникають запитання вони звертаються  по допомогу до педагога. Це їхня спільна  діяльність. Відомо, що студентам буває  психологічно складно звертатись за поясненням до педагога і набагато простіше — до ровесників. Як вид  навчальної діяльності студентів, групова  діяльність багатофункціональна. У  груповій навчальній діяльності студенти показують високі результати засвоєння знань, формування вмінь. Пояснюється це тим, що "в цій роботі слабкі студенти виконують за обсягом будь-яких вправ на 20—30% більше, ніж у фронтальній роботі. Групова форма роботи сприяє також організації більш ритмічної діяльності кожного студента". Важливу роль групова діяльність відіграє у досягненні виховної функції навчання. У груповій навчальній діяльності формується колективізм, моральні, гуманні якості особистості. Важливу роль у формуванні цих якостей відіграють особливості організації групової роботи; розподіл функцій і обов'язків між учасниками діяльності, обмін думками, взаємна вимогливість і допомога, взаємоконтроль і взаємооцінка. Групова навчальна діяльність виконує й організаційну функцію. Полягає вона в тому, що студенти вчаться розподіляти обов'язки, вчаться спілкування один з одним, розв'язують конфлікти, що виникають у спільній діяльності. Як свідчить дослідження О. Г. Ярошенко, групову навчальну діяльність студентів можно застосовувати на всіх етапах процесу навчання у ПТНЗ. Проте на етапах первинного сприйняття нового матеріалу належний рівень цієї діяльності досягається лише за умови, що всі студенти групи характеризуються високим та середнім рівнем навчальних можливостей, добре володіють навичками самостійної роботи і виявляють велику працездатність .У протилежному разі більш продуктивною виявляється фронтальна діяльність групи під керівництвом педагога. Для студентів найбільші можливості групової навчальної діяльності виявляються на етапах закріплення, поглиблення, систематизації знань.

2.2 Групова форма організації  навчальної діяльності у ПТНЗ

Абрахам Маслоу стверджував, що в людини переважають дві потреби  — потреба до постійного росту  й потреба бути в безпеці. Людина, яка повинна вибрати між цими двома потребами, обирає потребу  бути в безпеці. Один із найважливіших  способів її досягнення — це поєднатися з іншими людьми, залучитися до групи. Коли студенти навчаються разом з  іншими, вони відчувають істотну емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає  їм можливість вийти далеко за рамки  їх нинішнього рівня знань і вмінь. Джером Брюннер визначив соціальний бік навчання, стверджуючи, що людина повинна відповідати за інших, діяти  разом у напрямку досягнення мети, що він називає взаємодію і  основою активного навчання у  ПТНЗ. Концепції Маслоу та Брюннера лежать в основі розробки методів  спільного кооперативного навчання, що ґрунтуються на колективних формах організації навчальної діяльності, таких популярних на Заході. Психолого-педагогічні  дослідження свідчать, що групова  навчальна діяльність у ПТНЗ сприяє активації й результативності навчання студентів, самостійності, умінню доводити і відстоювати свою точку зору, прислуховуватися до думки товаришів, культурі ведення діалогу, відповідальності за результати своєї праці. Групова  навчальна діяльність на занятті  створює певні умови для формування позитивної мотивації учіння (Х.Лійметс, К.Нор, Н.Побірченко, С.Гончаров, О.Савченко, Г.Цукерман, І.Чередов, О.Ярошенко та ін.), як вважають В.Виноградова, О.Дусавицький, В.Рєкін — це відбувається в групах, де створено певні умови доброзичливості, чуйності, оволодіння студентами формами  взаємодопомоги. Як свідчать практика, під час групової роботи активізується  діяльність майже всіх її виконавців. Психологи пояснюють це тим, що одна з найважливіших характеристик  людини в групі полягає в тому, що вона звертається до колективу  як до джерела орієнтації у навколишній  діяльності.

2.3 Розробка питань для  проведення контролю

студент радіотехніка груповий навчання

Розробляємо питання до індивідуальної форми контролю з дисципліни радіотехніка, питання заносимо в (ДОДАТОК Б).

Розробляємо питання до групової форми контролю з дисципліни радіотехніка, питання заносимо в (ДОДАТОК В).

2.4 Ефективність застосування  групової форми навчання у  ПТНЗ

У практичнії частині проводилася  перевірка знань студентів у  групі ДРЕ-Е7-1 (ДОДАТОК А). Мета цього  контролю виявити ефективну форму  навчання. Перший етап: проводилася  перевірка знань студентів у  індивідуальній формі (кожному студенту видається індивідувльний варіант  питань) (ДОДАТОК Б).

Другий етап: 20 студентів  були поділені на 5 груп, у кожній по 4 студента, контроль знань проводиться  у груповій формі (кожнії групі дається  по два питання) (ДОДАТОК В).