Застосування методу демонстрації (показу) трудових прийомів та способів у процесі виробничого навчання у ПТНЗ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА  АКАДЕМІЯ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

 

 

Кафедра загальноінженерних дисциплін

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Дидактичні основи професійної  освіти»

Теми: «Застосування методу демонстрації (показу) трудових прийомів та способів у процесі виробничого навчання у ПТНЗ»

«Реалізація екологічного виховання шляхом використання методу організації діяльності і формування досвіду поведінки»

 

Виконав студент 3 курсу

гр. ДЕТ-Хч10-1

Матях А.І.

Науковий керівник: доц. Главатських І.М.

 

 

 

Оцінка ___________

Дата _____________

 

 

 

Харків – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………...3

Дидактична частина: «Застосування методу демонстрації (показу) трудових прийомів та способів у процесі виробничого навчання у ПТНЗ»

1.1. Історія виникнення та використання методу демонстрації (показу) у навчальному процесі ПТНЗ ……………………………………………………….6

1.2. Застосування методу демонстрації у навчально-виховному процесі ПТНЗ……………………………………………………………………………….10

Виховна частина: «Реалізація екологічного виховання шляхом використання методу організації діяльності і формування досвіду поведінки»

1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Реалізація екологічного виховання шляхом використання методу організації діяльності і формування досвіду поведінки
0. 2.1. Особливості екологічного виховання учнів ПТНЗ …….……………….12
0. 2.2. Дослідження умов ефективного застосування методу організації діяльності і формування досвіду поведінки ……..……………………………...20
2. ПРАКТИЧНИЙ РОЗДІЛ…………………………………………………...26

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………...40

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………...42

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………43

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність  дослідження. Екологічне виховання молоді сьогодні стало загальною потребою суспільства. Причини та наслідки негативних впливів людини на довкілля, можливість та необхідність подолання екологічної кризи – ці питання є обов’язковою складовою екологічної освіти.

Проблеми сучасності вимагають приділяти більше уваги формуванню екологічної свідомості, розуміння навколишнього світу і себе. На всій земній кулі питання охорони природи знаходиться в центрі уваги громадськості.

Масштабні зміни у взаємовідносинах людини і природи супроводжуються загостренням суперечностей між ними, глобальною перебудовою біосфери, розвитком екологічної кризи. В Україні екологічний стан ускладнюється наявністю атомних станцій, шкідливими хімічними виробництвами та рядом інших негативних явищ. Така екологічна ситуація вимагає покращання якості екологічної освіти та виховання, зумовлює необхідність перегляду багатьох положень світоглядного, методологічного, ідеологічного та соціального характеру щодо системи “природа-людина”.

Особливої уваги у цьому напрямі вимагає підготовка кваліфікованих робітничих кадрів, яка здійснюється переважно у професійно-технічних навчальних закладах. Практика підтверджує, що у багатьох учнів і випускників професійно-технічних навчальних закладів освіченість і проінформованість у галузі охорони природи поєднується з негативними вчинками у професійній діяльності та побуті, байдужим, недбалим ставленням до природи та здоров`я.

Разом з тим, більшість вихованців професійно-технічних навчальних закладів у своїй майбутній професійній діяльності безпосередньо чи опосередковано матимуть справу з природними ресурсами, їх використанням, переробкою, що впливає на навколишнє середовище через виробничі процеси. Тому кожен випускник профтехучилища повинен чітко уявляти собі локальну, державну та планетарну значущість екологічних проблем і свідомо та кваліфіковано підходити до їх розв`язання у процесі роботи за своїм фахом.

Практична реалізація екологічної освіти у професійно-технічній школі будується з урахуванням Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), а також Концепції екологічної освіти та виховання. Водночас аналіз стану екологічної освіти у професійно-технічних навчальних закладах показує, що в цій галузі існують значні недоліки, зокрема у більшості училищ акцентується увага на освітньо-інформаційних аспектах і не докладається належних зусиль для перетворення знань у конкретні переконання та вчинки; недостатньо використовуються можливості екологізації предметів загальноосвітнього і професійно-технічного циклів; екологічні знання учнів мають недостатню професійну спрямованість, що призводить до розриву між вивченням теоретичного матеріалу та практикою; однією з ключових дидактичних проблем, що стоять сьогодні перед педагогічною наукою – є не вирішені до кінця завдання створення та запровадження в навчальних закладах таких методів навчання, які забезпечили б інтенсивне оволодіння тими, хто навчається, міцними знаннями, уміннями і навичками та сприяли б якісному системному засвоєнню змісту навчання. Тому екологічна освіта у професійно-технічних навчальних закладах всіх рівнів та профілів вимагає наукового обґрунтування та комплексу навчально-виховних заходів з використанням методів демонстраціїї (показу).

Формуванню екологічної культури учнів ПТНЗ в процесі вивчення предметів професійно-технічного циклу присвячено праці Л. Б. Лук`янової, проблемі розвитку екологічного мислення студентів – дослідження М. С. Швед. Н. В. Лисенко дослідила проблему підготовки вихователя в галузі екологічної освіти. Підготовку вчителя в цьому напрямі розглянуто у працях С. Н. Глазичева, У. П. Лаптєва, Н. Н. Родзевича, І. С. Сластьоніної. Окремі аспекти екологічної освіти та виховання молоді відображено у працях Б. Г. Йоганзена, І. М. Костицької, В. С. Ліпицького, А. С. Некос, У. А. Турдикулова, В. Д. Шарко, Л. С. Шубкіної, Н. Б. Щокіної. Розглянуто можливості окремих навчальних курсів з реалізації проблем екологічної освіти та виховання (Н. В. Вадзюк, М. М. Воінственський, В. В. Коваль, О. В. Лабенко, М. П. Откаленко).

Таким чином, актуальність і недостатність вивчення проблеми використання методу демонстрації (показу) у процесі екологічного виховання та об’єктивна необхідність підвищення якості знань учнів зумовили вибір теми курсового дослідження: «Застосування методу демонстрації (показу) трудових прийомів та способів у процесі виробничого навчання у ПТНЗ. Реалізація екологічного виховання шляхом використання методу організації діяльності і формування досвіду поведінки».

Об'єкт дослідження: навчально-виховний процес у ПТНЗ.

Предмет дослідження: особливості використання демонстраціних методів у навчально-виховному процесі ПТНЗ.

Мета дослідження: виявити та теоретично обґрунтувати умови застосування методу демонстрації у навчально-виховному процесі ПТНЗ.

Гіпотеза: застосування демонстрації як методу навчання сприятиме підвищенню рівня ефективності засвоєння екологічних знань учнів ПТНЗ.

Завдання дослідження:

• проаналізувати історію виникнення та використання методу демонстрації (показу);
• з’ясувати мету та завдання застосування демонстрації, як методу у навчальному процесі;
• визначити принципи професійного навчання, що першочергово реалізуються при застосуванні методу демонстрації;
• охарактеризувати особливості та вимоги щодо реалізації демонстрації (показу) у навчально-виховному процесі;
• вивчити особливості екологічного виховання учнів ПТНЗ;
• дослідити умови ефективного застосування методу організації діяльності і формування досвіду поведінки;
• розробити виховний захід на тему: «Прибери свою планету!!!»

Дидактична  частина: «Застосування методу демонстрації (показу) трудових прийомів та способів у процесі виробничого навчання у ПТНЗ»

1.1. Історія виникнення та використання методу демонстрації (показу) у навчальному процесі ПТНЗ.

Підвищення вимог до професійно-кваліфікаційного рівня майбутніх робітників, збільшення ролі розумових операцій в процесі виробничої діяльності вимагають підвищення їх пізнавальної активності, самостійності виконання трудових дій і розвитку творчого мислення, що досягається завдяки запровадженню в навчально-виробничий процес професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) різних методів навчання.

Враховуючи вимоги до здійснення підготовки майбутніх фахівців у сфері виробництва, перед майстром виробничого навчання постає питання  як і завдяки чому можливо підвищити ефективність навчально-виробничого процесу в ПТНЗ. Для того, щоб здійснити якісне формування професійних умінь і навичок тих, хто навчається, необхідно вміло застосовувати різні методи виробничого навчання [Михнюк М. Сучасні підходи до використання в начальному процесі методів виробничого навчання // Проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців. – Наукові записки. Серія: Педагогіка. – 2009. – № 3 – С. 139 – 142.].

Методи навчання є  одним з найважливіших структурних  компонентів навчального процесу в будь-якому навчальному закладі. Вважається, що метод є серцевиною процесу навчання, тією ланкою, яка зв’язує запроектовану мету і кінцевий результат. З позиції сучасних педагогічних поглядів методи навчання характеризуються як багатостороннє, багатовимірне, багатоякісне, поліфункціональне педагогічне явище [Педагогика: Большая современная энциклопедия / Состав. Е. С. Рапацевич. – Минск: Современное слово, 2005. – 720 с., 492–493].

Виробниче навчання –  обов’язкова складова професійної  підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ, метою якої є формування у тих, хто навчається, професійних умінь і навичок з відповідної професії.

Розглянемо підходи  до запровадження методів навчання в навчально-виробничий процес і суттєві їх ознаки.

Насамперед методи навчання є способом взаємодії майстра виробничого навчання і учнів; отримання інформації та оволодіння учнями практичними уміннями і навичками; управління в процесі навчання професійно-практичною діяльністю учнів; стимулювання та мотивації учнів; сукупність прийомів і способів дій, необхідних для досягнення якісних результатів в процесі виробничого навчання учнів.

Визначення методів  навчання як системи в навчально-виробничому  процесі здійснюється в єдності викладання та учіння, способу засвоєння нових дій [Никитина Н. Н., Железнякова О. М., Петухов М. А. Основы профессионально-педагогической деятельности: Учеб. пособие для студентов среднего проф. образования. – М.: Мастерство, 2002. – 288 с., 120].

Акцентуючи увагу на характері навчально-пізнавальної діяльності, способі засвоєння різних видів змісту, можна чітко виділити сутність кожного методу виробничого навчання та його застосування. Успіх виробничого навчання залежить не тільки від правильного визначення його мети і змісту, а й правильного вибору методів навчання. В теорії і практиці виробничого навчання найпоширенішою є класифікація методів за ознакою джерела інформації: словесні, наочні і практичні [Жиделев М. А. Методы обучения трудовым действиям. – М.: Высшая школа, 1972. – 208 с., 20–22].

Як відомо, наочність в навчанні – один з перших і основних принципів, вироблених педагогікою в ході її історичного розвитку. Важливим з органів чуття, за допомогою якого людина сприймає навколишню дійсність, є зір. Вченими встановлено, що через органи зору в мозок поступає від 80 до 90% інформації з оточуючого світу, 80% всіх робочих операцій здійснюється під зоровим контролем [Батышев С. Я. Профессиональная педагогика. – М.: Ассоциация «Профессиональное образование», 1999. – 904 с., 257]. Все це зумовлює необхідність вмілого включення в процес сприйняття засобів навчання, пов’язаних з органами зору, тобто засобів наочності.

Вважається, що функції  засобів наочності можуть бути різними: в одних випадках вони є ілюстрацією до пояснення нового навчального матеріалу, в других – засобом для складання в учнів уявлення про навальний предмет, явище, технологічні дії, а в третіх – наочні засоби навчання є самостійним джерелом навчальної інформації [Жиделев М. А. Методы обучения трудовым действиям. – М.: Высшая школа, 1972. – 208 с.].

Демонстрація (показ) —  метод навчання, що будується на основі показу в цілісності й деталях реальних подій життя, явищ природи, наукових і виробничих процесів, дії приладів і апаратів з метою їхнього аналітичного розгляду й обговорення пов'язаних з ними різних проблем.

Сутність цього методу полягає в тому, щоб за допомогою  різних дій і засобів створити у тих, кого навчають, наочний образ досліджуваного предмета або явища, сформувати конкретні подання про його суть і зміст. Вона служить переважно для розкриття динаміки досліджуваних явищ, але широко використовується й для ознайомлення із зовнішнім виглядом предмета, його внутрішнім пристроєм або місцем розташування в ряді однорідних предметів.

Історія методу демонстрації бере свої витоки з методу наочності.

Уперше в  педагогіці теоретичне обгрунтування  наочності навчання дав Я.А. Коменский  в XVII ст.. Педагог, використовуючи досягнення народної педагогіки, знайшов кошт, що полегшує дитині вивченню книжкового матеріалу. "Світ чуттєво – сприйманих речей в малюнках" – сама назва однієї з його навчальних книг показує шлях, яким повинне йти пізнання учня.