Застосування технічних засобів навчання

          5)      технологія і методика використання ТЗН.

 

 

 

2.2. План-конспект уроку із застосуванням активного методу навчання на тему «Загальні відомості про будівельні креслення».

Мета уроку: освітня: ознайомити учнів з загальними відомостями про

                       будівельне креслення;                                                   

                      виховна: виховання акуратності;

                     розвиваюча: навчитись логічного та аналітичного мислити,          

                       розвивати просторову уяву.

Тип уроку: лекція.

Обладнання та засоби навчання: підручники.

 

                                                      ХІД УРОКУ

1.    Організаційна частина. (5 хв.)

1.1 Перевірка наявності учнів.

1.2 Перевірка готовності учнів до заняття.

 

2.    Формування нових знань. (30..хв.)

2.1  Актуалізація опорних знань учнів.

2.2  Повідомлення теми та освітньої мети.

2.3  Перелік питань до розгляду.

 

1.  Загальні відомості про будівельні креслення

Будівлі та споруди зводять за будівельними кресленнями, їх поділяють на архітектурно-будівельні (креслення житлових, громадських і виробничих будівель) та інженерно-будівельні (креслення інженерних споруд: мостів, шляхопроводів, залізниць, гідротехнічних споруд тощо).

За призначенням будівельні креслення ділять на креслення будівельних виробів і на будівельно-монтажні креслення. За кресленнями будівельних виробів на підприємствах будіндустрії виготовляють окремі частини і деталі будівель і споруд. За будівельно-монтажними кресленнями на будівельних майданчиках здійснюють складання і зведення будівель і споруд.

Виконують будівельні креслення за правилами прямокутного проекціювання на основні площини проекцій (фронтальну, горизонтальну і профільну) із застосуванням розрізів. Але, зважаючи на специфіку зображуваних предметів, будівельні креслення мають деякі особливості.

Зображення на будівельних кресленнях. Основними зображеннями на будівельних кресленнях є фасад, план і розріз.

Фасад -- це зображення зовнішнього боку будинку. Вигляд будинку спереду -- головний фасад, вигляд зліва чи справа -- бічний фасад. На фасадах  показують розміщення дверей, вікон, архітектурні деталі будинку. Фасад дає загальне уявлення про розмір будинку і пропорції його окремих частин. Розміри на фасадах не наносять.

План будинку (чи його поверху) -- це розріз горизонтальною площиною на рівні, трохи вищому від підвіконня. Для багатоповерхового будинку плани виконують для кожного поверху. За планом можна визначити форму і розміри будинку, взаємне розташування приміщень у ньому (так само і для поверху), розміщення вікон і дверей, товщину стін і перегородок тощо. На планах наносять умовні зображення санітарно-технічного обладнання, систем опалення, водопостачання.

Перерізи стін, виконані з матеріалу, який є для будинку основним, не штрихують. Окремі ділянки з іншого матеріалу штрихують. Для кожного приміщення на плані зазначають площу (у квадратних метрах). Площу вказують цифрою без позначення одиниці і підкреслюють лінією.

 На плані показують розбивочні осі -- лінії, які проходять вздовж зовнішніх і внутрішніх капітальних стін. З проведення цих осей починають побудову плану будинку. Вертикальні осі на плані позначають арабськими цифрами, взятими в кружечки, а горизонтальні -- великими літерами (теж у кружечках).

Щоб показати внутрішню будову будинку, його висоту (чи висоти поверхів), на будівельних кресленнях застосовують вертикальні розрізи (поздовжні чи поперечні). Одержують вертикальні розрізи за допомогою вертикальних січних площин, котрі, як правило, проходять по віконних і дверних прорізах. Позначення розрізів виконують як звичайно, але замість великих літер проставляють римські цифри.

Вертикальні розрізи (поздовжні чи поперечні). Одержують вертикальні розрізи за допомогою вертикальних січних площин, котрі, як правило, проходять по віконних і дверних прорізах. Позначення розрізів виконують як звичайно, але замість великих літер проставляють римські цифри.

Зверніть увагу на те, що контури стін і перекриттів між поверхами на планах та в розрізах показують суцільною товстою основною лінією.

Над зображеннями будівельних креслень роблять написи за типом: «Фасад», «План другого поверху», «Розріз II--II».

Розміри на будівельних кресленнях вказують у міліметрах без позначення одиниці вимірювання.

Розмірні лінії обмежують короткими штрихами під кутом 45" до цих ліній.

На фасадах розмірів не наносять. На планах розміри наносять із зовнішнього боку забражень у кілька рядів. У першому рядку (ближчому до зображення) наносять розміри віконних і дверних прорізів і простінків замкнутим ланцюжком. У другому рядку -- розміри між кожною парою суміжних осей (теж замкнутим ланцюжком). Третій рядок містить розміри між крайніми осями на плані. Крім того, на плані наносять внутрішні розміри приміщень: довжину, ширину, ширину дверних прорізів та інші.

На розрізах наносять розміри між осями, висоту приміщень, віконних і дверних прорізів.

Крім розмірів на розрізі, а іноді й на фасаді, наносять висотні позначки. Позначкою називають число, яке показує висоту точки над нульовою площиною. За нульову позначку найчастіше обирають рівень підлоги будинку (чи першого поверху).

Позначки наносять в метрах, числа записують на поличці знака. Число на позначці показує, наскільки вище або нижче (зі знаком мінус) від нульової позначки знаходиться рівень, вказаний даною позначкою. Нульову позначку записують числом 0,000.

Наведені на рисунку  позначки 2,500 і 4,870 свідчать про те, що висота приміщень у будинку 2,5 м, а найвища точка будинку має висоту 4,87 м. Позначка -2,000 означає, що поверхня підлоги у підвалі нижча від підлоги будинку на 2 м.

Масштаби будівельних креслень. Оскільки будівлі і споруди мають великі розміри, на будівельних кресленнях застосовують масштаби зменшення 1:100, 1:200, 1:400. Для невеликих будинків і для фасадів застосовують масштаб 1:50. Це дає змогу краще виявити на фасаді архітектурні деталі. Масштаби різних зображень можуть бути різними, тому масштаб звичайно вказують біля кожного з зображень.

 

3. Закріплення знань. (5.хв;………..)

1. Для чого призначені креслення будівельних виробів і будівельно-монтажні креслення?

2. Як називаються основні зображення на будівельних кресленнях? Як їх одержують?

3. Про що можна дізнатися з фасаду?

4. Що являє собою план будинку? Про що молена дізнатись з нього?

5. Для чого на будівельному кресленні застосовують розріз будинку?

6. Що таке висотна позначка? Що вважають нульовою позначкою?

 

4. Підведення підсумку заняття. (5 хв)

   Домашнє завдання: §16,1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

В роботі викладено поставлені цілі, а саме розглянуті проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів ПТНЗ, які методи активного навчання необхідно застосовувати викладачеві в своїй діяльності.

На мій погляд, характерною особливістю вдосконалення форм навчання на даному етапі є прагнення вчителів до застосування різноманітних видів уроків в загальній системі вивчення певного розділу або теми. При чому у найбільш досвідчених вчителів більше можливостей, оскільки у них складається свій методичний почерк, який дозволяє їм максимально розкрити сильні сторони своєї майстерності і за рахунок різноманітності форм активізувати пізнавальну діяльність учнів.

Таким чином, правильний вибір місця і часу застосування того або іншого методу активного навчання дозволяє досягти сукупного повчального ефекту, чого, зрозуміло, не можна отримати при використанні простих методів навчання.

Наочно-слухові (аудіовізуальні) засоби навчання. До них належать діафільми із звуковим супроводом, кінофільми та кінофрагменти.

Фільми із звуковим супроводом поєднують два основних засоби створення ситуації - зображення і слово, їм властива мобільність: звуковий супровід можна підключати і відключати, використовувати вибірково, повторювати потрібну частину фонограми. Це відрізняє їх від кінофільмів, розширює організаційно-методичні можливості для поєднання зорової та слухової наочності, особливо на уроках розвитку мовлення.

Звуковий супровід - це своєрідний еталон, орієнтуючись на який учні коригують свою вимову. Водночас він є своєрідним ключем, контрольним текстом, з яким можна співвіднести відповідь. Цю функцію реалізують фрагменти, які містять завдання, пов'язані з зоровим рядом, малюнками. Читання субтитрів доручають учням з високою успішністю, розподіливши між ними ролі. Це допомагає тренувати окремих учнів у виразному читанні, в оцінюванні читання.

Кінофільми і кінофрагменти забезпечують динаміку зображення, синхронну подачу зображення і звуку, доповнюють мовленнєвий ряд музичним супроводом. Розрізняють декілька типів навчальних кіноплівок: цілісні фільми, які складаються із декількох частин, і кінофрагменти (3-5 хвилин).

Кінофільми забезпечують звуковий коментар, поєднують зорове сприйняття із слуховим. Методика роботи з ними передбачає уважне ставлення до дикторського тексту, що стимулює учнів до пошуку нових мовних засобів, які доповнюють мовний ряд кінофільму.

Комплексне використання аудіовізуальних засобів навчання. При використанні аудіовізуальних засобів навчання на уроках слід враховувати пізнавальні закономірності навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту аудіовізуальними засобами. Важливо забезпечити органічне поєднання їх зі словами вчителя, іншими засобами навчання, відповідність між змістом і навчально-виховним завданням уроку, застосування різних методичних прийомів, спрямованих на розвиток пізнавальних можливостей учнів.

 

 

 

                                        Список літератури

 

1. Гуржій А.М. Засоби навчання [Текст] : навчальний посібник/

А.М. Гуржій, О.Ю. Жук, В.П. Волинський. -К.: ІЗМН, 1997. -208 с.

2.        Блюменау  Д.И.  Информация  и  информационный  сервис [Текст] / Дмитрий Иванович Блюменау. - Л.: Наука, 1989. -194с.

3.       Исаев В.Н. Класс будущего? Инструменты формирования личности [Текст] Владимир Николаевич Исаев. - К. : Кондор, 2001. - 59 с.

4.        Величко С.П. Технічні засоби навчання [Текст] : підручник для вузів / Сергій Петрович Величко. - М.: Кондор, 2005. - 116 с.

5.        Верлань А.Ф., Інформаційні технології в сучасній школі [Текст] / Л.О. Тверезовська, В.А. Федорчук. - К. : Центр учб. літ., 1996. - 72 с.

6.        Габай Т.В. Учебная деятельность и ее средства [Текст] / Габай Татьяна Викторовна. - М. : Изд-во Москова, 1998. - 265с.

7.     Денисов А.Е. Дидактические принципы применения средств обучения [Текст] / А.Е. Денисов, В.М. Казанский. - К. : 1982. - 320 с.

8.     Дрига І.І. Технічні засоби навчання [Текст] / І.І. Дрига, Г.І. Рах. - К. : Просвіта, 2005. - 252 с.

9.     Духовна М.І.  Технічні засоби навчання [Текст] / Марина Ігорівна Духовна. - К. : Вища школа, 1982. - 239с.

10.     Егоров В.В. Телевидение и школа, проблемы учебного телевидения [Текст] / Василий Васильевич Егоров. - М. : Педагогика. 1998. - 152 с.

11.    Шамро Ю.А. Проекционные и контролирующие устройства в  обучении [Текст] : Пособие для учителей / Юрий Алексеевич Шамро. - К. : Радянська школа, 1988. - 72 с.

12.     Ивашкевич Н.П. Кино и производственные экскурсии [Текст] / Никита Петрович Ивашкевич. - М. : Уч. пед. гиз. 1987. - 44 с.

13.     Салецькый С.И. Использование средств звукозаписи в учебном процессе [Текст] :  Методическое пособие / Сергей Иванович Селецькый. - М. : Высшая школа, 1991. - 156 с.

14.     Карпов Г.М. Технические средства обучения [Текст] /  Григорий Михайлович Карпов, Владимир Антонович Романин. - М. : Просвещение, 1980.- 272 с.

15.     Лапіс  В.Я.  Технічні  засоби  навчання [Текст] / Василій Ярославович Лапіс.  - К. : Вища школа, 2002. - 95 с.

16.     Мартин В.И.  Видеотекст и информационное обслуживание  общества [Текст] / Василий Иванович Мартин - М. : Радио и связь, 1987. -183с.

17.     Машбиц Е.И. Диалог в обучающей системе [Текст] / Машбиц Е.И., Андриевская В.В., Комиссарова Е.Ю. - К. : Вища школа,1999. - 184 с.

18.    Высоцкий Ю.И. Методические  рекомендаии по подготовке студентов педвузов к использованию ТСО [Текст] / Юрий Иванович Высоцкий. - К. :  РУМК Минпроса УССР, 1987. - 231 с.

19.     Михнушев А.Г.  Методические рекомендации по  комплексному применению   технических  средств  обучения  в  учебном  процесе [Текст] / Анатолий Григорович Михнушев. - К. : Колос 1997. - 159 с.

20.     Міхнушев О.Г. Технічні засоби контролю знань учнів [Текст] / Олег Григорович Міхнушев. - К. : Рад. шк.,1994. - 144 с.