Проблеми інформаційної незалежності держави

 Інформаційні продукти та  послуги не можуть бути замкнуті  у межах кордонів однієї держави.  Геополітична конкуренція в умовах  інформаційного суспільства обумовлює  необхідність перегляду пріоритетів  і акцентів організації системи  національної безпеки, нового  погляду й найприскіпливішої  уваги до проблем інформаційно-психологічної  війни, розуміння форм і методів  інформаційно-психологічного впливу.            

 Вимоги часу – інший, неоінституціональний, підхід до інформаційно-психологічної  безпеки як окремої інституції  в структурі національної безпеки,  де визначальне місце відводиться  створенню системи управління  інформаційним простором, здібної  протистояти викликам глобалізації  і інформатизації та відстоювати  національні інтереси в інформаційно-психологічному  протистоянні за принципово попереджуючою  дією, системи виявлення внутрішніх  і зовнішніх інформаційно-психологічних  загроз суспільству та управління  ними.           

 Відповідно, перш за все, необхідна  ініціалізація державного замовлення  на дослідження в галазіведення інформаційно-психологічної війни.            

Наступний крок – з’ясування й  упорядкування уявлень про існуючий стан речей та вироблення нових, відповідних  до сучасних, потреб, підходів. Визначальним тут є не тільки світовий передовий  досвід, а й урахування соціокультурних  норм, традицій і умовностей, існуючих ідейно-моральних настанов, де своє особливе місце відводиться індивідуальній та масовій самоідентифікації, менталітету, релігійним обмеженням тощо,  закріплення їх законодавчими нормами.           

 Звідси потребують чіткого визначення саме поняття інформаційного простору та його основних критеріїв і показників, питання створення загальнодержавної інформаційної інфраструктури, відповідних організаційних структур, що формуватимуть систему збереження, обробки та поширення інформації, відповідатимуть за розробку, впровадження та супровід новітніх інформаційних технологій, здійснюватимуть контроль загальнонаціонального інформаційного простору і моніторинг інформаційно-психологічного впливу інформаційних ресурсів на теренах України, їх правового забезпечення. Особливе місце тут займають вимога управління національним комунікативним простором та законодавче закріплення за ЗМІ провідного ресурсу державного управління як основного інструменту застосування механізму протидій широкомасштабним інформаційно-психологічним атакам і повзучій інформаційній експансії.            

 Потребують створення спеціальні  підрозділи з проблем інформаційно-психологічної  війни, що стоятимуть на захисті  державних інтересів, психологічного  захисту національної еліти і  населення країни. Основним їхнім  завданням буде виявлення і  кваліфікація інформаційно-психологічних  впливів, визначення ступеню загроз, створення системи упередження  й застосування протидій спеціальним  інформаційним операціям проти  держави, суспільства, певних  соціальних груп чи особистостей, розробки механізмів ліквідації  наслідків та відновлення на  випадок уражень під час інформаційно-психологічних  атак. А також, створення відповідних  структурних підрозділів в МО, спецслужбах і формування певних  знань з інформаційної безпеки  на всіх рівнях у державних  органах управління, місцевих структурах  влади, серед фахівців правоохоронних  органів. Структура інформаційної  безпеки повинна відповідати  таким сучасним викликам, як тероризм  та політичний екстремізм, стояти  на захисті індивідуума, суспільства,  держави.           

 І, нарешті, визнання принципово  іншого дискурсивного конституювання  інформаційно-психологічної війни  політичною елітою та на загальнодержавному  рівні, створення відповідної  структури дозволить активно відстоювати свої національні інтереси в регіоні та у світі в цілому. 

Література: 

1.      Асеевский А.И. ЦРУ: шпионаж, терроризм, зловещие планы. - 2-е изд., доп. - М.: Политиздат, 1988. - 271 с.

2.      Бехтерев В.М. Коллективная рефлексология. – П., 1921. – С. 76.

3.      Бродская О., Лысенко В. Человек массы или массовый человек?// Персонал. – 2004. - № 3. – С. 56-61.

4.      Вендт А. Четыре социологии международных отношений // Международные отношения: Социологические подходы. М., 1998.

5.      Данченко О., Романенко Ю. Архетипи соціального життя і політика (Глибинні регулятиви психополітичного повсякдення): Монографія. – К.: Либідь, 2001. – 334 с.

6.      Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід / пер. з англ. – К.: “К.І.С.”, 2002. – 264 с.

7.      Лысенко В.В. СМИ и общественное мнение: технологии манипулирования // Персонал. – 2004. - № 9. – С. 14-21.

8.      Лисенко В.В. Чутки – активний засіб модифікації суспільної свідомості // Політичний менеджмент. – 2004. - №6 (9). - С. 96-102.

9.      Московичи С. Век толп. Исторический трактат по психологии масс / Пер. с фр. – М.: «Центр психологии и психотерапии», 1998. – 480 с.

10.Панарин И.Н. Технология  информационной войны – М.: «КСП+», 2003. – 320 с.

11.Пригожин А.И. Особенности  четвертой мировой войны // ВМУ.  Сер. 18. Социология и политология. - 2004. - № 3. - С. 54-63.

12.Почепцов Г.Г. Информация  и дезинформация. – К.: Ника-Центр,  Эльга, 2001. – 256 с.

13.Почепцов Г.Г. Информационно-политические  технологии. - М.: Центр, 2003, - 384 с.

14.Прокофьев В.Ф. Информационное  единство мира / Геополитика и  безопасность. - М.: “АРБИЗО”, 1996. №  4, с. 186-189.

15.Ростовцева Л.И. Поведение  потребителей в пословицах и  поговорках // Социол. исслед. – М.: Наука  – 2004. - № 4 (240). – С. 90-93.

16.Требін М. Інформаційне  суспільство. Війни нової епохи  // Віче. – 2002. - №4 (121). – С. 64-68.

17.Хазен А.М. О возможном  и не возможном в науке, или  где границы моделирования интеллекта. - М.: Наука. Гл. ред. физ. - мат. лит., 1988. - 384 с. (Проблемы науки и технического  прогресса).

18.Чавкин С. Похитители  разума. Психохирургия и контроль  над деятельностью мозга // Пер  с англ. С. Пономаренко, И. Гавриленко / Под общ ред и с пред. д.ю.н.  И.Б. Михайловской. - М.: “Прогресс” - 1982. - 240 с.