Психологічний аналіз функцій та ролей чоловіка та жінки у сім’ї

2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

КАФЕДРА СОЦІОЛОГІЇ, ПСИХОЛОГІЇ ТА УПРАВЛІННЯ

 

 

 

 

Курсова робота

Психологічний аналіз функцій та ролей чоловіка та жінки у сім’ї

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Студентки спеціальності "Психологія"

освітньо-кваліфікаційний рівень "Бакалавр"

Галаніної Ольги Сергіївни

Науковий керівник: Федоренко Алла Федорівна

 

 

 

Київ 2013 
Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади соціального домінування та ролевої структури сім’ї

1.1 Загальні відомості шлюбу

1.2 Динаміка ролевої структури сім’ї в історії

1.3 Мотиви визнання чоловічого/жіночого верховенства

Розділ 2. Характеристика методик для діагностики сімейних відносин

2.1 Методи вивчення особливостей спілкування, взаємин та індивідуальності подружжя

2.2 Методи дослідження індивідуальності подружжя

2.3 Методи вивчення етично-психологічних та дитячо-батьківських стосунків

2.4 Методи терапії у вирішенні сімейних проблем

Розділ 3. Дослідження характеру верховенства та розподілу ролей в сім’ї

3.1 Аналіз отриманих даних по методиці "ДМВ" Т. Лірі

3.2 Аналіз отриманих даних по методиці "Розподіл ролей в сім’ї"

3.3 Обговорення результатів по методикам

Висновки та рекомендації

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

 

Вступ

 

Актуальність. У психології багато досліджень присвяченні вивченню сім’ї та подружніх стосунків. Деякі дисципліни такі як родинне право, соціологія і демографія також певною мірою проявляють цікавість до негативних явищ в розвитку інституту сім'ї, тому їх досягнення і результати активно використовуються в психології для створення і вдосконалення моделей сучасної сім'ї.

Також більшість авторів, окрім значущості інших чинників, мають на увазі або відкрито визнають велику роль особових, соціально обумовлених характеристик подружжя в оцінці якості їх шлюбу і загального здоров'я сім'ї. Тому дослідження останніх років продовжують розкривати особливості ціннісних орієнтацій і уявлень про сім'ю і шлюб у людей тих, що як створили свою сім'ю, так і підготовлюваних до цього (Торохтій В.С., 1966; Ейдеміллер Е.Г., Юстіцкис Ст, 1999; Дружінін В.Н., 2000; Моськвічева н. л., 2000; Гурова Р.Г., 2000 і ін).

Дослідження ж установок (аттитюдів) сім`ї зафіксовані, переважно, в роботах психотерапевтів. Проте, хоча установки вивчалися досить широко (В.Н. Мясищев, А.Н. Леонтьев, П.Н. Шихирев, І.Р. Сушков, В.А. Отрут, А.Г. Асмолов і ін), до цього дня робляться спроби задати їм чіткіші кордони, виявити реальні умови і чинники, що визначають силу і можливості їх впливу на реальну поведінку.

Все це, а також ряд розбіжностей відносно критеріїв успішності - неуспішності шлюбу, дозволяє нам зробити висновок про те, що сучасні процеси, що відбуваються в сім'ї, і подружжі, що впливають на задоволеність шлюбом, потребує дуже пильного розгляду. Тому будь-яке дослідження, що стосується інституту сім'ї і шлюбу, є досить актуальним, оскільки отримані знання можуть збагачувати як фундаментальні теоретичні представлення ученого, так і методологічний інструментарій практикуючого фахівця, що займається питаннями оптимізації стосунків в сім'ї.

Особливий сплеск активності у вивченні сім'ї і шлюбу доводиться на період до середини 90-х років XX століття. Характерний інтерес до проблеми схожості - відмінності подружжя в плані особових характеристик, а також рольових і ціннісних орієнтацій (А.Н. Волкова, А.К. Дмітренко, Т.В. Галкина, Д.В. Ольшанський, А.П. Ощепкова, Б.М. Півнів, К. Вітек, Д. Майерс і ін), тобто вивчалися чинники подружньої сумісності і їх вплив на стабільність шлюбу. Великий блок робіт присвячений проблемі орієнтацій подружжя у сфері родинних ролей (Н.Н. Обозів, Н.Ф. Федотова, В.В. Матіна, Е.В. Антонюк і ін). На необхідність обліку в дослідженнях змін, що відбуваються в сім'ї на різних стадіях її життя, вказують Ю.Е. Алешина, А.Н. Волкова, Т.М. Мішина, Т.А. Гурко і ін.

Всі ці дослідження об'єднані загальною метою: вивчити чинники, що впливають на подружню задоволеність шлюбом, значення якої і дозволяє судити про те, що краще для подружжя і на якій стадії розвитку сім'ї - традиційність або егалітарність рольової структури, висока домінантність або низька і так далі.

У роботах вітчизняних і зарубіжних дослідників накопичений великий  досвід вивчення сім'ї і такі її особливості  як рольова і поло рольова структура. Більшість авторів (Антонюк Е.В., Суслова Т.Р., Лекторськая Е.В., Алешина Ю.Е., Голод С.І., Най Р.І., Роллінгз Е.М., Хаас Л. і ін) погоджуються на думці, що спостерігається активний процес егалітаризації родинних стосунків. Інші ж автори (Москвічева Н.Л., Белінськая Е.І., Кулікова Е.П. і ін) свідчать про сьогоднішню популярність, хоча і ледве меншій, традиційній моделі сім'ї.

Об'єкт дослідження є верховенством в сім'ї. Як буде показано пізніше, це поняття тісно пов'язане з поняттями соціального домінування, лідерства рольової структури сім'ї і рольової для поло диференціації.

Предметом дослідження є характер верховенства в сім'ї в сучасних подружніх парах.

Протиріччя. Історія приписує чоловікові в сім'ї роль глави. Соціальна психологія розуміє під цим, як правило, патріархальну традиційну модель (яка не є оптимальної для всіх етапів розвитку сім'ї). Це дозволяє сформулювати проблему у вигляді питання: "А чи є патріархальний брак традиційним, де існує жорстка ролева поло диференціація і чи існує відмінність між матріархальними сім'ями і патріархальними сім'ями з питання чинників, що впливають на тривалість шлюбу?"

Мета дослідження: вивчити рольову структуру, виявити чинники, що впливають на неї, на характер верховенства в матріархальній і патріархальній сім'ях.

Гіпотези дослідження: Якщо в шлюбах, які укладені в 50-80х рр. домінувала чоловіча роль, то в сучасних сім'ях 21століття присутнє верховенство жіночої ролі.

Основні задачі:

1. Провести аналіз літератури по темі рольової структури сім'ї і соціального домінування.

2. Проаналізувати погляди на шлюб та сім'ю.

3. Розкрити психологічні особливості ролей в шлюбі.

4. Висунути і обґрунтувати гіпотези.

5. Розробити програму емпіричного дослідження відповідно до висунутих гіпотез.

6. Привести кількісний аналіз емпіричних даних.

7. Інтерпретувати дані відносно висунутих гіпотез.

8. Узагальнити результати теоретичного і емпіричного дослідження, сформулювати основні висновки і практичні рекомендації.

Теоретичне  значення: ознайомитися з загальними відомостями шлюбу, подружньою сумісністю, видами сімей за способом розподілу ролей та інше.

Практичне значення: дослідити проблему жіночої та чоловічої ролі в сім’ї.

 

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади соціального домінування та ролевої структури сім’ї

1.1 Загальні відомості шлюбу

 

Сім'я - мала соціальна група, заснована на шлюбі, кровній спорідненості або усиновленні і зв'язана спільністю побуту, стосунками взаємодопомоги і взаємною відповідальністю.

Форми сімей всілякі, їх типологізація залежить від предмету вивчення.

Виділяють наступні види соціально-аксиологічній спрямованості сім'ї:

суспільно-прогресивна (підтримка цінностей соціуму, єдність поглядів, хороші міжособові стосунки);

протиріччя (відсутність єдності поглядів, взаємовідношення на рівні боротьби одних тенденцій з іншими);

антигромадська (протиріччя ціннісних ідеалів ідеалам суспільства).

Сім'ю характеризують такі параметри, як дієздатність і активність. Дієздатність сім'ї може бути:

обмеженою (через психосоматичні, вікові особливості її члени не здатні самостійно заробляти кошту для існування і вписатися в систему соціальних стосунків - пенсіонери, інваліди);

тимчасово обмеженою (психосоматичні, вікові особливості лише тимчасово обмежують соціально-економічну самостійність);

необмеженою (члени сім'ї мають повний спектр можливостей вписатися в соціальний простір і адаптуватися до змінюючих умов, що не носять характеру соціального катаклізма);

Активність сім'ї характеризує орієнтацію на нарощування і актуалізацію її ресурсів, тобто міра самозабезпечення і самодопомоги. Виділяють три види активності:

власне активність (орієнтація на свої сили, висока мобільність, розвиток адаптаційних здібностей);

обмежена активність;

пасивність (орієнтація на утриманство, низька мобільність, нерозвиненість адаптаційних здібностей).

Існує також типологізація, в основу якої покладений феномен психологічного здоров'я сім'ї - інтегральний показник її функціонування, який відображає якісну сторону соціально-психологічних процесів сім'ї, показник соціальної активності її членів у внутрісімейних стосунках, в соціальному середовищі і професійній сфері, а також стани душевного психологічного благополуччя сім'ї, що забезпечує адекватну життєвим умовам регуляцію поведінки всіх її членів. Цей показник розділяє всі сім'ї на двох основних типів:

благополучні сім'ї. Їх проблеми, як правило, викликані як внутрішніми протиріччями, так і конфліктами, які пов'язані із змінюючими умовами життєдіяльності в соціумі, відповідно:

1) з надмірним прагненням захистити один одного, допомогти іншим членам сім'ї;

2) з тим, що власні уявлення про сім'ю не відповідають тим вимогам, які пред'являє до неї соціум на даному етапі розвитку;

неблагополучні сім'ї. Психологічні проблеми виникають із-за незадоволених потреб одного або декількох членів сім'ї під впливом надсильних внутрісімейних і загальносоціальних життєвих чинників. Одним з основних проявів неблагополуччя є дитячо-батьківські стосунки. У неблагополучних сім'ях у батьків частенько виявляються різні психогенні відхилення: проекція на дитині власних небажаних якостей, жорстокість і емоційне відкидання, нерозвиненість батьківських відчуттів і так далі.

Неблагополучні сім'ї розділяють на конфліктних, кризисних і проблемних.

Конфліктні сім'ї. У взаєминах подружжя і дітей є сфери, в яких інтереси, потреби, наміри і бажання членів сім'ї наводить в зіткнення, породжує сильні і тривалі негативні емоційні стани. Шлюб може зберігатися тривалий час завдяки взаємним поступкам і компромісам, а також іншим чинникам.

Кризисні сім'ї. Протистояння інтересів і потреб членів сім'ї носить особливо різкий характер і захоплює важливі сфери життєдіяльності родинного союзу. Члени сім'ї займають непримиренні і навіть ворожі позиції по відношенню один до одного, не погоджуючись ні на які поступки або компромісні рішення. Кризисні шлюби розпадаються або знаходяться на межі розпаду.

Проблемні сім’ї. Для них характерна поява особливо тяжких ситуацій, здатних привести до розпаду шлюбу. Наприклад, відсутність житла, важка і тривала хвороба одного з подружжя, відсутність коштів на утримання сім'ї, засудження за кримінальний злочин на тривалий термін і цілий ряд інших надзвичайних життєвих обставин.

Функція - це життєдіяльність сім'ї, пов'язана із задоволенням певних потреб її членів. Виконання сім'єю її функцій має значення не лише для членів сім'ї і родичів, але і для суспільства в цілому.

Функції сім'ї тісно пов'язані з розвитком її структурної організації. Особливості родинного устрою впливають на характер взаємин її членів один з одним і із зовнішнім оточенням.

Розділяють два основні аспекти  родинного функціонування:

1) Актуальні функціональні обов'язки, сім'ї, що делегуються членами, її соціальним оточенням;

2) Поведінкові феномени і процеси, що виявляються в сім'ї.

Деякі автори виділяють специфічні і неспецифічні функції сім'ї (Харчев А.Р., Антонов А. І, Медков С.М., Навайтіс Р.). Специфічні функції сім'ї витікають з сутності сім'ї і відображають її особливості як соціального явища, тоді як неспецифічні функції - це ті, до виконання яких сім'ю змушують певні історичні обставини.

З часом відбувається зміни у  функціях сім'ї: одні втрачаються, інші з'являються відповідно до нових соціальних умов.

Порушення функцій сім'ї - це такі особливості її життєдіяльності, які утрудняють або перешкоджають виконанню сім'єю її функцій. Ґрунтуючись на даному понятті, виділяють двох основних типів сімей: що нормально функціонують і дисфункціональні.

Нормально функціонуюча (гармонійна) сім'я - це сім'я, яка відповідально і диференційовано виконує всі свої функції, унаслідок чого задовольняється потреба в зростанні і змінах як сім'ї в цілому, так і кожного її члена.

Дісфункциональная сім'я - це сім'я, в якій виконання функцій порушене, через що в подружній, батьківській, матеріально-побутовій і інших сферах життєдіяльності не досягаються цілі членів сім'ї і суспільства в цілому. Це перешкоджає особовому зростанню і блокує потребу в самоактуалізації.

Структура сім'ї - це склад сім'ї і число її членів, а також сукупність їх взаємин. У поняття "Структура сім'ї" входять:

1) склад сім'ї;

2) системи різних рівнів (вся сім'ї в цілому, підсистема батьків, дитяча підсистема, індивідуальні підсистеми);

3) основні параметри (згуртованість, ієрархія, гнучкість, зовнішні і внутрішні кордони, ролева структура сім'ї);

4) характер структурних проблем (міжпоколінні коаліції, реверсія ієрархії, тип незбалансованості родинної структури).

Аналіз родинної структури дозволяє зрозуміти, як сім'я реалізує свої функції: хто здійснює керівництво і хто є виконавцем, як розподілені між близькими права і обов'язки. З точки зору структури можна виділити сім'ї, де керівництво зосереджене в руках однієї людини, і сім'ї, де явно виражена рівна участь всіх членів в управлінні.

Існує безліч різних варіантів складу, або структури, сім'ї:

"нуклеарна сім'я" складається з мужа, дружини і їх дітей;

"поповнена сім'я" - збільшений по своєму складу союзу - подружня пара і їх діти плюс батьки інших поколінь, наприклад бабусі, дідусі, дядьки, тітки, що живуть всі разом або в тісній близькості один від одного і складові структури сім'ї;