Психологія іміджу бізнесу

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Июня 2013 в 01:44, реферат

Описание работы

Ця наука розглядає образ як організоване ціле, властивості якого не можуть бути здобуті з властивостей його частин. Один із основоположників цієї школи, Келлер, висунув гіпотезу інсайту – раптового осяяння.
Теорія гештальтпсихології для практики іміджології підводить до такого висновку: якщо є образ (це може бути людина, споруда тощо), який має певні деталі, що передусім “кидаються у вічі”, то решту ліній образу, згідно з принципом цілісності, уява людини домалює сама; на несвідомому рівні виникне висновок (інсайт) і при включенні компонентів логіки в мислення і побудові гіпотези виникне також певна установка (а отже, й ставлення) до цієї людини чи об’єкта.

Содержание работы

Поняття іміджу і його структура
Імідж фірми і шляхи його створення
Імідж лідера бізнесу. Імідж менеджера
Висновок
Список використаних джерел

Файлы: 1 файл

Психологія іміджу бізнесу реферат.docx

— 213.92 Кб (Скачать файл)

Уживання в  новий образ “Я”


 

 

Вибір критеріїв  нового образу “Я”




 

 

 


Апробація нового образу “Я”  і перехід від образу “Я” до власне “Я”




 

 

 

 

Рис. 4 – Схема трансформації нового образу “Я” у власне “Я”

На першій стадії пропонується така технологія вибору нових рис характеру: в  одну колонку записуються “риси  характеру, яких я хочу позбутися”, а в другу – “риси характеру, яких я хочу набути”. Потім, не замислюючись, методом “штурму мозку”, називають  риси характеру, записують в одну і другу колонки, ранжують, останні відкидають.

Ця технологія, за Д.Г. Скотт, стосується тільки “внутрішнього” іміджу – рис характеру.

Але подібним чином необхідно вибрати також критерії зовнішнього іміджу, бо відомо, що зміст і форма мають бути в єдності. Скільки б Ви мене не переконували, що Ви мільйонер, але якщо у Вас несвіжа сорочка і подерті туфлі, то, вибачте, я Вам повірю не одразу. І потрібні будуть вагомі аргументи, щоб Ви це довели. Навіть якщо Ви довели це з допомогою чекової книжки чи чогось іншого, довірчі стосунки з першого погляду будуть втрачені. Виникне відчуженість. І для налагодження нормальної ділової комунікації необхідно буде тонко і дипломатично “виходити” з глухого кута [4, 191].

Отже, Ви повинні продумати свій зовнішній вигляд, який підкреслював би як Ваші загальнолюдські чесноти, так і фахові достоїнства. Це – зачіска, костюм, манера слухати, говорити, рухатися, сидіти, вітатися; марка сигарет, одеколону; житло, місця відпочинку, розваг, коло знайомих, література і т. д. Далі, як і в попередньому випадку, ці дані треба записати в дві колонки, де перша має назву “Як я виглядаю і що мене оточує”, а друга – “Як я хотів би сприйматися”, проранжувати критерії і створити новий зовнішній образ “Я”.

Побачити  себе подумки в новій ролі пропонується за допомогою трьох видів образу: кольору, тварини, експерта.

Рекомендується  уявляти, що Вас оточує той простір, якість якого Ви хочете придбати. Наприклад, аби бути більш енергійним, товариським, динамічним, уявіть червоний колір активності.

Щоби  бути надто сердечним і дружелюбнішим, уявіть теплий оранжевий колір. Жовтий колір асоціюється з інтелектом, голубий з якістю.

Можна уявити тварину чи звіра, які символізують для Вас ту чи іншу рису характеру. Наприклад, лев символізує велич, тигр – силу, кошеня – лагідність, олень – швидкість і стрімкість. Аби чіткіше викласти вголос думку, уявіть собі папугу, яка говорить.

При використанні методу викликання образу експерта Ви дивитесь на себе очима експерта, чи, наприклад, члена журі в якомусь телешоу.

У свій зовнішній образ можна вжитися спочатку наодинці перед дзеркалом (звикати до зачіски, певних елементів одягу), потім серед публіки, де Вас не знають, тобто видавати себе за того, ким хочете стати.

Далі  необхідно зробити висновки з  того, як Вас сприймає в новому образі незнайома публіка і “підправити” свій імідж. Таким чином відбувається Ваша адаптація до нової ролі. І  коли через деякий час Ви з’явитесь  серед своїх, Ваша поведінка і манери будуть органічно збігатися із Вашим зовнішнім виглядом. Наприклад, Ви будете так поводити себе в новенькому костюмі, наче все життя міняли їх через день, шпурляти “дипломат”, наче їх у Вас десяток, і так рахувати гроші, наче їх у Вас “кури не клюють” [4, 193].

Апробуючи новий образ “Я”, і переходячи від образу “Я” до власне “Я”, головне  – постійно пам’ятати про свою нову роль, контролювати себе. У разі втрати контролю потрібно вміло “іти в тінь”, виходити з гри і, обміркувавши ситуацію, знову і знову “невеликими дозами” трансформувати себе.

Якщо  Ви самі повірите, що “Ви” вже “не  Ви”, то інші повірять також. З цього  приводу в одній із своїх книг психолог Володимир Леві сказав приблизно  таке: “Треба поводити себе так, аби всі думали, що ти не Серьожа Іванов, який уявляє себе Оводом, а ти – Овід, який чомусь замаскувався під Серьожу Іванова”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Імідж лідера бізнесу. Імідж менеджера

Важливе значення в іміджі бізнесу займає й імідж його лідерів.

Імідж лідерів  бізнесу – це набагато більш серйозне питання, ніж це здається на перший погляд. Реально це відображення уваги  до своїх співробітників, своєї аудиторії, своїм клієнтам. Людина, імідж якої не відповідає чеканням, не може розраховувати  на довгу кар’єру в бізнесі. Іміджем  керівника також потрібно спеціально займатися. Не слід відпускати рішення  цієї важливої задачі на самоплив [5, 18].

Для досягнення успіху в підприємницькій діяльності людина повинна мати набір специфічних  якостей. Багато фахівців з питань менеджменту  відзначають, що підприємцеві необхіді : розум, сталість, знання людей, уміння вірно оцінити важливість продукту, талант керування. До того ж йому як особистості необхідно володіти інтелектом і деякими особливими властивостями характеру, такими як: потреба в пануванні, владі; воля до перемоги, прагнення до успіху; радість творчості, що дає самостійне ведення відповідальної справи.

Домагаються великих успіхів ті підприємці, що мають велику гнучкість розуму, здатність  вирішувати конфлікти, вчасно заохочують співробітників, одержують інформацію від співробітників, довіряють співробітникам. Лідери підприємства – це носії  мислення, орієнтовані на нововведення, на використання інноваційних механізмів керівництва.

Головне в особистості підприємця, на думку багатьох фахівців, – це здатність зауважувати і робити те, що не зауважують і не роблять інші. Найкраще це виходить у того, у кого розвита інтуїція, що заповнює недолік інформації. Вона допомагає підприємцеві першим помітити сформовану сприятливу для чого-небудь ситуацію [19, 79].

Лідерові  бізнесу необхідно розвинуте сприйняття. Воно не тільки дозволяє йому дивитися на речі поглядом, не стиснутим сталими уявленнями, але знижує суб’єктивний ступінь ризику і невизначеність, що є присутніми у його свідомості, і впливає на дії підприємства.

Одну  з головних ролей серед якостей, властивих сучасному керівникові, займає сильна воля. Вона допомагає керівникові переборювати інерцію власного мислення, а також активний і пасивний опір його навколишнього середовища – традицій і умовностей.

Впритул примикає до сильної волі й інша, не менш важлива якість, – почуття хазяїна своєї долі, своєї влади над обставинами. Це властивість характеру тісно зв’язано з чуйністю до комерційних можливостей: людина, що не жадає милості від долі, глибоко упевнена у тім, що її доля в її руках, більш пильно стежить за ситуацією, готова негайно сприйняти будь-яку інформацію, що може виявитися корисною. [19, 80]

Віра  у свої сили й оптимізм дає лідерові завзятість при рішенні складних проблем; з іншого боку, вони дозволяють йому вчасно припиняти спроби рішення важкої задачі, переконавшись в її не результативності, при цьому самооцінка підприємця не страждає. Це дуже важливо, оскільки в реальному житті постійно потрібне уміння швидко переглядати свої плани в залежності від обстановки, що складається, і не зупинятися на безнадійних проектах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Аналіз теоретичних джерел дав змогу визначити сутність феномену “імідж” і стверджувати, що означене поняття за своїм змістом є складним, багатогранним. Наявні недостатня вивченість, міждисциплінарність цього явища, що підтверджує необхідність подальшого вивчення проблеми формування іміджу.

Перспективи подальшого дослідження  вбачаємо в аналізі сучасних підходів до визначення поняття й сутності, функцій та особливостей іміджу в педагогіці.

Таким чином, для успішної діяльності фірми важливу роль грає не тільки імідж фірми, але й імідж її лідера, як людини, що представляє образ фірми в цілому. Його здатність зауважувати і робити те, що не зауважують і не роблять інші люди, характеризують його здатність реально оцінювати сформовану ситуацію, знаходити рішення проблеми, сприяти ефективній діяльності підприємства. Властивості характеру лідера фірми сприяють просуванню вперед фірми (установи), її розквітанню.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаних джерел

  1. Андреева Г.М. Социальная психология. – 2-е. изд. – М., 1988.
  2. Гаевский Б.А. Управління та організаційна культура // Освіта і управління. – 1998. – № 3. – 57 с.
  3. Грабінський П.М., Павлюк В.Д., Кравець І.М. Етика ділового спілкування: Курс лекцій. – Хмельницький: ХНУ, 2006. – 207 с.
  4. Живаєва Т. Імідж особистості керівника / Т.Живаєва // Дошкільне виховання. – 2007. – № 5 – С. 18-19.
  5. Жулай В.І. Теоретичні виміри понять “імідж” та “репутація”: соціально-філософський аспект / В.І. Жулай. // Збірник наукових праць “Гілея : науковий вісник”. – 2011. – № 46.
  6. Заруба В. Я., Парфентенко І. А. Формування іміджу підприємства у системі управління мотиваційними умовами його діяльності // Стратегія маркетингу. – 2006.– № 2.– С. 25 – 29.
  7. Заруба В. Я., Парфентенко І. А. Ціннісноорієнтоване управління мотиваційними умовами діяльності підприємства // Міжнародний науковий журнал «Механізм регулювання економіки». – 2007.– № 4.– С. 214 – 219.
  8. Заруба В. Я. Управління соціальним потенціалом підприємства // Тези доповідей. ХІІ Всеукраїнська науково-методична конференція «Проблеми економічної кібернетики». 3 – 5 жовтня 2007 р. м. Львів. – С. 182 – 183.
  9. Кричевский Р.Л. Психологические основы руководства и лидерства в первичном коллективе / Р.Л. Кричевский: Автореф. дис... докт. психол. наук. – М., 1985. – 48 с.
  10. Левченко О. Формування іміджу / О. Левченко // Нова політика. – 2006. – № 5. – С. 48-51.
  11. Орбан-Лембрик Л. Е. Морально-психологічні джерела управління // Наукові праці МАУП. — Вип. 4. — К., 2002. — С 16 — 19.
  12. Орбан-Лембрик Л.Е. Основи психології управління: Монографія / Л.Е. Орбан-Лембрик. – Івано-Франківськ: Плай, 2002. – 426 с.
  13. Павлов В.І. Основи підприємництва: терміни бізнесу / В.І. Павлов: Навч. посібник. – Вид. 2, доп. – Луцьк: Надстир’я, 1998.
  14. Почепцов Г.Г. Іміджелогія: теорія і практика / Г.Г. Почепцов. – К.: АДЕФ-Україна, 1998. – 390 с.
  15. Психология: словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд. – М., 1990.
  16. Пушкар Р.М. Формирование имиджа предприятия. – Тернополь, 1992.
  17. Секреты умелого руководителя / Сост. И.В. Липсиц. – М., 1991.
  18. Скрипаченко Т.В. Соціально-психологічний імідж особистості керівника / Т.В. Скрипаченко // Соціалізація особистості. – К.: НПУ, 1998. – С. 77-89.
  19. Филиппа Дейвис. Ваш абсолютный имидж. – М., 1997
  20. Яшкіна Н.В. Проблеми формування іміджу підприємства / Н.В. Яшкіна / Теоретичні та практичні питання економіки – Випуск 23. – 2010. – с.159-164

 


Информация о работе Психологія іміджу бізнесу