Реклама як мистецтво і спосіб маніпуляції людською підсвідомістю

 

 

  Встановлено, що користувачі в псевдореальном світі набагато більшою мірою, ніж у світі звичайному, схильні до навіювання і гіпнозу. Запрограмувати ігрову програму на ту чи іншу установку не становить труднощів. "Віртуальну" систему можна заразити вірусом, який буде кодувати на слова, що дозволить надалі здійснювати "зомбування" (Рис.2).

                                                                                                                    (Рис.2)

  Отже, головною відмінною рисою спрямованості соціальної реклами для підлітків повинна бути націленість на активізацію їх життєвої позиції. Дуже важливо підлітку запропонувати щось дійсно доступне і здатне розкрити його потенціал. Міцніюча в улюбленій справі впевненість у собі, радість перемог, почуття власної сили поглинає увагу, інтереси, час підлітка. У протидії втягуванню в різні типи залежностей хорошим є потенціал поняття незалежний. Модно бути незалежним. Найважливіше звернення до підлітків - сильний, щасливий образ не вживає людини, який знайшов себе в різноманітних можливостях навколо. Самостійність рішення, прийнятого з урахуванням своїх схильностей - найважливіша основа його міцності й успіху. Треба постаратися звернутися до власного рішення, показуючи, що йому можуть дати оточуючі.

  При складанні соціальної реклами для підлітків необхідно спиратися на ряд правил:

- Первинна пропаганда  того, що є здоровою альтернативою  залежностей, того, що дає справжні  і сильні відчуття;

- Не вживати зайвий  раз того, з чим борешся, щоб не вводити цю думку в свідомість;

- Якщо можеш, не спростовуй, вибудовуй паралельну, більш сильну картину реальності;

- У створенні потрібної  реальності не будеш сидіти  в рамках проблеми;

- Не намагайся загальмувати  людини, що йде не туди, направ  його в іншу, потрібну сторону.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       Реклама в маркетинговій діяльності . Вплив реклами на ціни. Про захист прав споживачів

                         Вплив реклами на ступінь конкуренції і ціни

  Існує дві різні  точки зору. Одна - антіконкурентна точка зору стверджує, що реклама посилює диференціацію продукту в свідомості споживача і дозволяє кожній фірмі отримати більшу ступінь монопольної влади на ринку, причому зробити це за рахунок споживачів. Можна сказати, що реклама робить криву попиту фірми менш еластичною, дозволяючи останньої призначати більш високі ціни і отримувати підвищені прибутку. Реклама зменшує конкуренцію серед існуючих фірм галузі і, виступаючи для них в якості бар'єру, захищає створені фірми від нових потенційних конкурентів.

  Інша, проконкурентна точка зору, розглядає рекламу як інформацію, тобто як відносно недорогий засіб збільшення продуктів-замінників для покупців. Тобто, реклама робить криву попиту будь-якого, особливо діє в умовах монополістичної конкуренції, продавця більш еластичною, а ціни і прибутки мають тенденцію до зниження. Більше знання про придатність продуктів завдяки рекламі успішно збільшує кількість замінників і робить галузь більш конкурентною.

  Але існують дослідження, які зміцнюють довіру до обох точкам зору. Наприклад, Командор і Вільсон вивчали роль реклами в 41 галузі, що виробляє споживчі товари і дійшли спільного висновку про те, що реклама не сприяє конкуренціі. Ціни сильно рекламованих товарів перевищують їх граничні витрати, що є відображенням нераціонального використання ресурсів. Більш того, було виявлено, що для багатьох з обстежених галузей витрати на рекламу є «надмірними» і впливали на дефіцитні ресурси.

  На противагу, Еккард прийшов до висновку про те, що реклама є проконкурентна силою. Вивчаючи зміни цін і обсягів виробництва близько 150 галузей за період з 1963 по 1977 р, він виявив, що, як правило, галузі з рівнями реклами вище середнього мали темпи збільшення цін нижче середнього і навпаки. Висновок: реклама більш посилює конкуренцію, ніж сприяє монополії. Існує і ряд інших досліджень, що свідчать на користь того, що реклама посилює конкуренцію, і має економічно бажані результати. Наприклад, у процесі дослідження даної проблеми в галузі, що виробляє окуляри, зіставлялися ціни в штатах, де професійні кодекси поведінки дозволяли виробникам очок займатися рекламою, з цінами на аналогічну продукцію в тих штатах, де обмежували такого роду рекламну діяльність. Виявилося, що ціни на окуляри були на 25-40% вище в штатах, де реклама була обмежена.

  Реклама скорочує пов'язані зі збутом витрати з двох причин: по-перше, реклама змушує товари обертатися швидко, так, що вони можуть бути продані прибутково з меншими націнками; по-друге, реклама надає продукту індивідуальність, що дозволяє покупцям в умовах диференціації продуктів порівнювати ціни в різних магазинах і обмежувати свободу роздрібного продавця у встановленні націнки.

  Таким чином, гідність реклами полягає в тому, що вона підтримує конкуренцію і підвищує обсяги випуску фірм. Завдяки вдалій рекламі фірма може розширити своє виробництво і отримати більший ефект.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                       Про захист прав споживачів

  Ще з середини минулого століття споживачі об'єднували свої зусилля для відстоювання своїх прав. Саме з цього часу розвивається явище, що отримало визначення "консьюмеризм" - організований рух громадян за розширення прав і впливу покупців стосовно продавців.

  В Україні по справжньому  сильний консьюмеристський рух знаходиться у стадії становлення. В 1989 році булла заснована Українська асоціація споживачів (УСП).

  Основними напрямками  її діяльності є такі:

• розвиток руху споживачів в усіх областях України;

• надання юридичної допомоги споживачам;

• незалежне вивчення якості споживчих товарів;

• інформаційне обслуговування і освіта споживачів.

  В розвинутих країнах існують також асоціації рекламістів.

  В Україні, у громадському русі рекламістів найбільш помітні Асоціація підприємств реклами України "Укрреклама" і спілка рекламістів України.

  Асоціація "Укрреклама" об'єднує фірми виробників, розповсюджувачів і замовників реклами. Своєю метою вона проголосила ефективне задоволення рекламно-інформаційних потреб, впровадження сучасних форм і методів рекламної діяльності, проведення виставок і конкурсів, перетворення реклами в самостійну галузь економіки.

  Спілка рекламістів України - всеукраїнська незалежна творча громадська організація, яка об'єднує на добровільних принципах і за професійними інтересами творчих працівників реклами та інших спеціалістів. В статуті спілка в якості своїх основних завдань визначила:

• вільний розвиток творчих напрямків і шкіл у рекламі;

• захист авторських професійних і соціально-економічних прав і інтересів членів спілки;

• надання юридичної допомоги, сприяння покращенню умов праці і життя рекламістів;

• естетичне виховання населення тощо.

  Велику роль на координацію спільних зусиль, уніфікацію вимог до реклами відіграють міжнародні неурядові організації. Найбільш відомі з них:

• Міжнародна Торгова Палата;

• Міжнародна спілка асоціацій рекламодавців;

• Міжнародна асоціація public relations;

• Європейська асоціація підприємств прямої реклами.

  Важливою складовою системи зовнішнього контролю рекламної діяльності є державне регулювання. Його основний інструмент - широка законодавча база, формування системи виконавчих органів різних рівнів, органів контролю.

  Основні напрямки державного регулювання реклами:

• реклама товарів, що несуть в собі потенційну небезпеку для споживачів;

• використання безпідставних тверджень;

• охорона авторських прав на рекламні іди і рішення;

• правовий захист товарних знаків;

• реклама, спрямована на дітей тощо.

  Законодавча база рекламного регулювання також у процесі становлення. Серед законодавчих актів прямої дії можна назвати Закон України "Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності", Декрет Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і стягнення", Закон України "Про телебачення і радіомовлення" і Указ Президента України від 5 грудня 1994 року "Про заходи щодо попередження недобросовісної реклами і її припиненню". В Указі дається поняття недобросовісної реклами.

  Даним Указом забороняється використання в рекламі державних символів України, окрім випадків, оговорених законодавством. Забороняється також реклама наркотичних речовин, радіоактивних препаратів, тютюнових виробів, алкогольних напоїв, лікувальних сеансів, розрахованих на масову аудиторію.

  Заборона накладається на рекламу із визначенням розмірів дивідендів, які виплачуються по простих акціях і інвестиційних сертифікатах, окрім фактично виплачених за минулий рік, а також рекламу, що містить гарантії, обіцянки чи пропозиції про майбутню ефективність чи прибутковість.

  Указ містить також обмеження на рекламу товарів. Так, дозволяється рекламувати лише ті продукти чи ліки, на які є ліцензія. Визначено також основні умови реклами цінних паперів.

  В березні 1996 року був прийнятий Верховною Радою Проект Закону України "Про рекламу", однак був повернений на доопрацювання Президентом. Однак в липні цього же року Проект було переглянуто Верховною Радою і, враховуючи зауваження Президента, прийнято Закон України "Про рекламу". Про складність проблем державного регулювання реклами говорить хоча б той факт, що розробка вказаного Закону тривала майже два роки.

  З липня 1996 року Верховна Рада України відмінила введену раніше повну заборону на рекламу тютюнових виробів і алкогольних напоїв.

  Парламент прийняв змінену редакцію статті 21; згідно нової редакції статті, реклама тютюнових і алкогольних виробів повністю забороняється на телебаченні і радіо, на титульних сторінках газет, обкладинках журналів та інших періодичних видань.

  Крім того, депутати ввели ще ряд обмежень на рекламу цієї продукції. Зокрема, реклама тютюнових виробів і алкогольних напоїв не повинна включати зображення осіб "популярних серед молоді до 18 років". Подібна реклама не повинна розміщуватися в друкованих виданнях, призначених для молоді до 18 років, а також не повинна включати в себе твердження, що "куріння чи вживання алкоголю - важливий фактор досягнення успіху в спортивному, соціальному, сексуальному та інших аспектах".

  В новій редакції статті також відмічається, що реклама тютюнових виробів повинна надавати інформацію про вміст в них шкідливих для здоров'я речовин і їх кількість.

  Повністю заборонена реклама тютюнових виробів і алкогольних напоїв в об'єктах соціально-культурного призначення (окрім соціальних виставочно-презентаційних рекламних заходів). Забороняється будь-яке безкоштовне розповсюдження зразків тютюнових виробів та алкогольних напоїв.

  Практична реалізація законодавства по регулюванню рекламної діяльності, можлива лише за умови наявності системи виконавчих органів, які займаються безпосередньо лише цими функціями.

 

 

 

 

                                Висновок

   Рекламна діяльність носить комплексний характер. У роботі над рекламними повідомленнями для преси можуть бути зайняті фахівці різного профілю - менеджери, соціологи, текстовики, фотографи, художники, дизайнери і т.д. Отже, і результат такої роботи припустимо розглядати з різних точок зору: з економічної, психологічний, естетичний та ін. Тому проблема ефективності рекламного впливу теж багатогранна, і для її вирішення слід враховувати цілий ряд факторів. Так як реклама - інструмент впливу на людину, буде правомірним такий висновок: при нормальному стані рекламної комунікації економічна ефективність будь-якого виступу безпосередньо пов'язана з ефективністю його психологічного впливу на адресата. Естетика, звичайно, теж повинна враховуватися. Поширена думка про те, що реклама - особливий вид мистецтва, вірно, якщо тільки не забувати, що мистецтво це прикладне, а не «чисте». Творчі пошуки авторів рекламних творів завжди повинні бути обмежені необхідністю отримати в першу чергу економічну віддачу. У таких рамках естетика реклами цілком функціональна і тому дуже важлива. Саме з її допомогою комерційні заклики «переводяться» на доступний і цікавий для масової аудиторії язик. Основним перешкодою між повідомленням і адресатом є реакція психологічного відторгнення рекламної інформації аудиторією. В даний час проблема посилюється перенасиченістю комунікативної середовища, жорсткою конкуренцією повідомлень за «доступ» до свідомості людей. Роздратування з приводу «набридливості» реклами ніколи нездоланна до кінця, однак певні можливості вирішити центральну задачу першій стадії рекламного впливу - привернути увагу реципієнта - зрозуміло, існують. Більше всього схильні до впливу реклами молодші підлітки. Ставлення старшокласників більш усвідомлено і критично, т. Е. Число школярів, що зазнають довіру до певної рекламної продукції, знижується з віком. Чим старше підлітки, тим вони більш осмислено ставляться до телевізійній рекламі, оцінюють вплив реклами на психіку, свідомість людини як цілеспрямовану маніпуляцію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                            Література

1) Железцов А. Модель ефективності реклами // Маркетинг, № 6, 1999

2) Котлер Ф. - Основи маркетингу - М .: «Ростінтер», 1996

3) I.Marketing - http://www.marketing.spb.ru

4) Авер, Бернс "Сучасна реклама" М .: видавництво "Довгань", 1995 г.

- 957с.

5) Рекламний менеджмент: телебачення  і радіомовлення. М., 1994

6) Р.І. Мокшанцев Психологія реклами. Навчальний посібник. – М.: ІНФРА-М; Новосибірськ: Сибірське погодження, 2006.