Роль та значення рухливих ігор у розвитку фізичних здібностей дошкільника з інтелектуальними порушеннями

 

Вправи з  психогімнастики передують рухливій грі, або виконуються після її проведення. Вони стимулюють активність дітей в одних випадках і приводять до заспокоєння в інших ситуаціях. Елементи психогімнастики використовуються у Вальдорфській педагогіці. Організація рухливої гри базується на наслідуванні дітьми дій вихователя, який веде гру. Рухлива гра здійснює позитивний вплив на фізичний, нтелектуальний, емоційний розвиток дитини. Формує вміння дітей співпрацювати в колективі, бажання виконувати спільні дії.

Гра в колі – ще одне спеціальне щоденне заняття. Це літературно-музична композиція, яка виконується в колі і супроводжується  рухами відповідно до тексту. Для цієї гри вихователь використовує пісні, вірші, пальчикові ігри, скоромовки, лічилки навіть казки. Під час гри діти багато рухаються. Словесні образи передають рухами рук, тіла, ходи, у всьому наслідуючи вихователя. Усе це дає багато можливостей для мовленнєвого розвитку, позитивно впливає на сферу відчуттів дитини.

Матеріал  літературно-музичної композиції добирається  вихователем з урахуванням індивідуальних особливостей дітей, їхніх темпераментів, із введенням елементів протилежного змісту; велике й маленьке, легке і важке, швидке й повільне.

Для дитини гра в колі – це справжня соціальна  вправа в якій вона повинна: стати  в коло, взятися за руки, співати  і рухатися. Вихователь допомагає  їй подолати ус особистісні і соціальні бар‘єри.

2. Корекційно-виховна спрямованість занять фізичного виховання в групах компенсуючого типу для дітей із ЗПР

 

 

Головним  завданням навчально-виховних заходів  для дітей з порушенням інтелекту  є:

 

-     створення спеціальних умов для  корекційно їх спрямованост навчання і виховання, відновлення здоров‘я, подолання порушень психічного фізичного розвитку, корегування порушень аналізаторів і виправлення мовленнєвих порушень;

 

-     здійснення індивідуального та  диференційованого підходу у  навчанн та вихованні з урахуванням характеру порушень;

 

-     виховання морального і фізичного  здорового покоління;

 

-     формування здорового способу  життя, основ особистої гігієни.

 

Спостерігаючи за заняттями з фізичного виховання  ми побачили, що діти малоактивні, майже  не спілкуються один з одним, невпевнені, мають порушення постави, не вміють правильно бігати і ходити.

 

Таким чином  робота вчителя дефектолога під  час організації занять має свої труднощі, тому необхідно добирати найбільш доцільні прийоми, використовувати  відповідн засоби корекції, що складають дві групи:

 

Перша група  – це загальні заходи, що використовують для всієї групи.

 

Друга група  – це індивідуальний підхід до окремих  дітей у відповідності до їх специфічних  порушень.

 

Більшість занять, що спостерігалися під час дослідження  вихователі, вчителі-дефектологи  планували самі, використовуючи на власний розсуд ті чи інші прийоми.

 

Для дослідження  було спеціально розроблено та підготовлено такі документи:

 

а) ндивідуальну карту обстеження (анкету);

 

б) списки дітей, кожна обстежувана група для  обліку стану фізичного розвитку.

 

У дослідженні  брали участь 20 дітей віком 5–7 років  із порушенням нтелектуального розвитку. Обстежувався фізичний стан дітей з метою визначення впливу основного захворювання (первинного порушення) – розумова відсталість, на формування вторинних відхилень, зокрема розвитку та формування рухової сфери.

 

Дослідження проводилось так:

 

Дитина на пропозицію вчителя-дефектолога виконувала задану дію. При цьому вона отримувала чітку інструкцію, часом показ  виконання дії. Показники відмічались  в анкеті.

 

Вивчення  розвитку та сформованості фізичного  розвитку проводилось в ігровій  кімнат (реабілітаційному залі), але  кожна дитина до моменту обстеження була поза нею. Під час експерименту була присутня одна дитина.

 

Таким чином, діти ставилися у незвичайні для  них, штучні умови.

 

Головним  завданням було виявити рівень порушення  певної рухової функції; вміння дітей  брати участь у колективних іграх.

 

Поруч з вивченням  навичок фізичного розвитку ми знайомилися  з методикою роботи вихователів  та вчителів-дефектологів. При цьому  звертали увагу на побудов занять, особливостей використання прийомів і  врахування особливостей психічного фізичного  розвитку дітей. Також на зв‘язок  даного заняття з попередньою  наступною роботою, на вміння використовувати  знання дітей під час опрацювання  нового матеріалу.

 

Проведене дослідження  дозволило виявити сторони формування навичок фізичної культури дослідити  особливості формування рухової  сфери.

 

Дане дослідження  підтвердило спостереження дефектологів-методистів, вихователів-практиків, вчителів-дефектологів щодо специфічних особливостей дітей  з порушенням інтелекту і їх фізичного  розвитку.

 

Під час проведення дослідження було зорганізовано  контрольну і експериментальну групи. У контрольній групі брали  участь 10 дітей: 3 дітей з підготовчого класу навчально-реабілітаційного центру «Мрія», 4 дітей з школи-садка  «Центр реабілітації» старша група, 3 дітей дошкільного навчального  закладу «Барвінок» середня група.

 

У експериментальній  групі брали участь 10 дітей: 3 дітей  з підготовчого класу навчально-реабілітаційного центру «Мрія», 4 дітей з школи-садка  «Центр реабілітації» старша група, 3 дітей дошкільного навчального  закладу «Барвінок» середня група.

 

Так, контрольна група створювалась з метою дослідити  реальний стан фізичного розвитку дітей  з інтелектуальними порушеннями, та простежити темп і стан сформованості  фізичної, рухової сфери без використання спеціальних прийомів елементів  психогімнастики і музикотерапії.

 

Експериментальна  група створювалась з метою дослідження  впливу використання рухливих ігор, елементів  музико терапії та психогімнастики на рухову сферу дітей з нтелектуальними порушеннями.

 

Результати  проведеного обстеження контрольної  і експериментальної груп до початку  психокорекційно роботи над формуванням фізичної сфери практично однакові. В таблицях відображено, що за існуючою методикою у дітей рухова сфера формується повільно, недосконало, не має чіткої мотивації до виконання певних рухів, які потребують додаткових зусиль чи концентрації уваги, відсутня спільна гра, обмежене спілкування між дітьми.

 

Дане дослідження  тривало п’ять тижнів. Протягом цього часу для дітей експериментальної  групи були використані такі форми  впливу: проводились рухлив гри з використанням елементів музикотерапії та психогімнастики.

 

Вправи з  психогімнастики передували рухливим іграм, або проводились після них.

 

Вправа 1.

 

Тема «Зустріч одне з одним» (етюд на вираження  радості).

 

Мета: Формувати  у дітей вміння виражати почуття  радості і розвивати мімічну  мускулатуру, координацію рухів  у просторі, слухову увагу, мислення. Виховувати дружність.

 

Проведення  вправи

 

Діти розміщені  один напроти одного. Уважно послухайте мою розповідь. У хлопчика Василька був друг Андрійко. Але ось настало  літо. Василько поїхав, а Андрійко залишився  в місті. Сумно без друга. Уже  пройшов місяць. Якось іде Андрійко по вулиці й бачить, як назустріч  йому йде його друг Василько. Як же вони зраділи один одному!

 

Виразн рухи: обійми, посмішка.

 

Вправа 2.

 

Тема. Передача ритму по колу.

 

Мета: Вчити  дітей виконувати ритмічні рухи, формувати  вміння відтворювати заданий ритм; розвивати слухове сприймання, увагу, пам’ять, мислення. Виховувати спостережливість, старанність.

 

Проведення  вправи.

 

Діти стоять у колі. Вихователь задає певний ритм і кожна дитина по черзі повинна  відтворити його плеснувши в долоні.

 

1)      ІІІ      ІІ

 

2)      І        ІІ       І

 

3)      ІІ       І        ІІ

 

Вправа 3.

 

Тема. Капітан.

 

Мета: Виразне  зображення позитивних рис характеру. Формувати у дітей впевненість  під час виконання завдання. Розвивати  мислення, координацію рухів, правильну  поставу. Виховувати старанність, сміливість.

 

Проведення  вправи.

 

Діти стоять у колі.

 

Діти уявіть себе капітаном. Капітан стоїть на містку корабля і дивиться вперед. Навколо  темне небо, високі хвилі, свистить вітер. Але не боїться капітан  бурі, він почуває себе сильним, сміливим і впевненим. Він доведе свій корабель до порту призначення.

 

Виразн рухи: спина пряма, ноги розставлені, погляд спрямований вперед; інод підносить до очей уявний бінокль.

 

Рухлив гри поєднувались із музикотерапією.

 

Ігри проводились  із супроводженнями музики або з  її прослуховуванням до початку або  після закінчення гри.

 

На відчуття ритму, як засіб релаксації, діти прослуховували твір Чайковського «Пори року», де яскраво  виражений швидкий і повільний  темп, чіткий ритм.

 

РУХЛИВА ГРА

 

«Горобчики  і кіт»

 

Мета: Удосконалювати вміння стрибати на обох ногах. Розвивати  спостережливість, увагу, пам'ять. Виховувати дружність та сміливість.

 

Інвентар: обручі.

 

Хід гри.

 

Діти стоять в обручах, покладених у ряд на землі (підлозі). Це «горобчики» у  «гніздах». Вихователь зображує кота; його «хатка» на відстан 6–8 м. від «гнізд» «горобців». Після слів вихователя «Горобчики полетіли» діти вилітають з «гнізд» і бігають по майданчику. «Кіт тим часом спить. Потім прокидається промовляє «Мяу-мяу» і починає ловити «горобчиків», які ховаються в «гнізда». Спійманих «горобчиків» «кіт» веде в свою «хатку». Гра триває доти, поки «кіт» не спіймає трьох-чотирьох «горобчиків».

 

Вказівки  до гри. Дітей, яких спіймано, відпускають, але підраховують, скільки «горобчиків» спіймав «кіт». Дітям підказують, щоб «кота» вони не лякались і підходили  ближче.

 

РУХЛИВА ГРА

 

«Веселий  музикант»

 

Мета: Формувати  вміння виконувати ритмічні рухи під  музику; розвивати фонематичний слух, відчуття ритму, мислення, увагу. Коригувати координацію рухів у просторі, дрібну моторику рук. Виховувати старанність, наполегливість.

 

Інвентар: маски  зайчиків.

 

Хід гри.

 

Гра проводиться  під музичний супровід. Рухи повинн відповідати музиці.

 

На сопілочці  я граю:

 

Ті-лі-лі, ті-лі-лі!

 

На лужку  зайці у танці,

 

Ті-лі-лі, ті-лі-лі!

 

Імітують  гру на сопілці

 

Стрибають, як зайчики

 

Я заграв на балалайці:

 

Тренді-брень, тренді-брень!

 

На лужку  зайці у танці

 

Тренді-брень, тренді-брень!

 

Імітують  гру на балалайці

 

Стрибають, як зайчики

 

А тепер на барабані:

 

Бум-бум-бум! Тра-та-тах!

 

Косоок всі навтьоки

 

По кущах  та по кущах.

 

Імітують  гру на барабані

 

Розбігаються  у різні сторони

 

РУХЛИВА ГРА

 

«Знайди свій будинок»

 

Мета: Удосконалювати вміння ходити та бігати врозтіч, виконувати інструкції, вчити орієнтуватися  в просторі. Розвивати слухову  увагу, мислення, сприймання. Виховувати дружність, старанність.

 

Хід гри.

 

Дітей ділимо на дві групи. Одну групу посадили на лаву або стільці на одному боц майданчика (залу), іншу – на другому. На слова вихователя: «Діти по майданчику гуляють, ходять, бігають, стрибають», діти розходяться, ходять і бігають хто куди хоче. Вихователь: «Гей, діти, не зівайте, як почуєте гудок, – тікайте!». Дає сигнал «У-у-у». Діти поспішають на свої місця (до «будиночка») і сідають на свої стільчики.

 

Вказівки  до гри. Під час гри дітям нагадують, щоб вони не наштовхувались один на одного. Вихователь грає разом з  дітьми. Називає тих, які жодного  разу не наштовхувалися на інших, першими  після сигналу повернулися до «будиночка» тихо сіли на стільці. Вчасно дає сигнал для відпочинку.

 

Після закінчення кожної гри звучала повільна, заспокійлива музика для заспокоєння дітей.

 

Під час проведення дослідження виникли такі труднощі:

 

-     дітям було важко зосередити  свою увагу на виконанні завдання;

 

-     багато дітей були гіперактивними;

 

-     у багатьох дітей спостерігалася  дезорієнтація у просторі та  порушення точності рухів у  просторі;

 

-     більшість не вміли гратись  разом, тобто відсутність спільної  гри.