Сімейне консультування

Опитувальник «Задоволеність шлюбом» (В.Столін, Т.Романова, Г.Бутенко)

Щоб дослідити особливості  задоволеності шлюбом подружніх  пар, що входять до вибірки, яка становить  десять сімей, було визачено рівеь задоволеності  шлюбом за допомогою теста-опитувальника  «Задоволеність шлюбом).

Даний тест призначений для  експрес-діагностики ступеня задоволеності  шлюбом, а також ступеня узгодженості-неузгодженості задоволеності конкретної подружньої пари. Даний опитувальник може застосовуватись  індивідуально в консультативній  практиці та масово для зясування  задоволеності шлюбом членів тієї чи іншої соціальної групи.

Опитувальник є одновимірною шкалою, що складається з 24 тверджень, які належать до різних сфер: сприйняття себе і партнера, думки, оцінки, установки  тощо. Кожному твердженню з опитувальника  відповідають три варіанти відповіді. Якщо обраний варіант відповіді  досліджуваного збігається з наведеним  у ключі, йому нараховується 2 бали, якщо досліджуваний обрав проміжний  варіант, то він отримує 1 бал, якщо відповідь  не збігається з наведеною в ключі  – 0 балів. Після цього підраховується сумарний бал.

Високі бали свідчать про  високу задоволеність шлюбом, при  цьому за розподілом балів розрізняють  такі сім’ї : – 0-16 балів - абсолютно  неблагополучні; – 17-22 бали - неблагополучні; – 23-26 бали - скоріше неблагополучні; – 27-28 балів - перехідні; – 29-32 бали - скоріше  благополучні; – 33-38 балів - благополучні; – 39-48 балів - абсолютно благополучні.

Опитувальник “Рольові очікування й домагання у шлюбі” (О.Волкова, Г.Трапезникова)

За допомогою методики РОД визначають уявлення подружжя: про значущість у сімейному житті сексуальних стосунків, особистісної згуртованості чоловіка і дружини, батьківських обов’язків, професійних інтересів кожного з подружжя, господарсько-побутової сфери, моральної й емоційної підтримки, зовнішньої привабливості партнерів (ці показники, що відбивають основні функції сім’ї, утворюють шкалу сімейних цінностей — ШСЦ); про бажаний розподіл ролей між чоловіком і дружиною при виконанні сімейних функцій (ці показники утворюють шкалу рольових очікувань і домагань — ШРОД).

Приладдя. Два набори по 36 карток з цупкого паперу (картону). На кожну картку наносять номер і  текст тверджень набору. 4 картки-класифікатори  з таким написом на кожній: “Цілком  згодний”, “Загалом це правильно”, “Це  не зовсім так”, “Це неправильно”.

Порядок роботи. Подружжю пропонується самостійно ознайомитися з набором  тверджень, що відповідають їхній статі, з такою письмовою інструкцією: “Шановний(а) пане (пані)! На запропонованих Вам картках наведені різні твердження про шлюб, сім’ю, стосунки чоловіка і дружини. Вам надано чотири картки з варіантами відповідей: “Цілком згодний”, “Загалом це правильно”, “Це не зовсім так”, “Це неправильно”. Уважно читаючи кожне твердження, розподіліть усі картки відповідно до цих чотирьох варіантів відповідей. Якщо Ви цілком поділяєте твердження, покладіть картку з цим твердженням під картку “Цілком згодний”; якщо вважаєте, що твердження правильне, але з невеликими застереженнями і доповненнями — під картку “Загалом це правильно”; якщо твердження здається Вам загалом неприйнятним, але з чимось Ви згодні — під картку “Це не зовсім так”; якщо категорично не згодні з твердженням — під картку “Це неправильно”.

Розподіляючи картки з  твердженнями на чотири групи, намагайтеся  висловлювати особисту думку, а не ту, яка побутує серед близьких і  друзів. Дякуємо за участь у психологічному обстеженні”.

Після виконання подружжям  завдання консультант реєструє відповіді  чоловіка і дружини у протоколі  консультаційного дослідження

Опитувальник «Розподіл  ролей у сім’ї»

Опитувальник «Розподіл  ролей у сім’ї» давав можливість визначити:

1) переважну орієнтацію  на почуття обов’язку або на  досягнення задоволення;

2) позитивне або нейтральне  відношення до дітей;

3) відношення до сімейних  зв'язків як до цінності або  навпаки;

4) орієнтація на переважно  спільну (або роздільну) діяльність  подружжя в різних сферах (відпочинок, друзі й т.д.);

5) позитивне або негативне  відношення до кохання;

6) орієнтація на традиційне  або нетрадиційне ставлення до  жінки;

7) уявлення про важливість  матеріальних цінностей у житті  людини.

Друга частина опитувальника  містила інформацію про реальний розподіл ролей у родині в семи сферах. У цю частину були включені шкали, призначені для виявлення  наступних характеристик сімейної взаємодії:

1) активність відстоювання  своїх поглядів;

2) оцінка активності іншої  людини у відстоюванні своїх  поглядів;

3) рівень конфліктності  сім’ї ;

4) конструктивність подружніх  сварок;

5) особливості примирення  після конфлікту;

6) рівень спілкування  між людьми;

7) терпимість до подружньої  автономії;

8) оцінка терпимості до  автономії партнера.

Було виділено 14 параметрів, що відрізняють традиційні сім’ї  від егалітарних і в такий  спосіб характеризують ступінь традиційності  сім’ї: орієнтація на обов’язок, а  не на задоволення (1); ставлення до дітей  як головної сімейної цінності (2); уявлення про необхідність спільних дій в  будь-якій ситуації (3); традиційне уявлення про роль жінки на роботі та вдома (4); уявлення про те, що функції виховання  дітей (5) і підтримки емоційного клімату в сім’ї (6) є переважно  жіночими, а матеріальне забезпечення сім’ї (7) – чоловічий; можливість лише для чоловіка відстоювати свої погляди (8), а для дружини – підкорятися  в ситуації розбіжності з ним (9); терпимість дружини до автономії  чоловіка (10) і нетерпимість чоловіка до автономії дружини (11); традиційний  розподіл ролей у сферах: виховання  дітей (12), емоційний клімат (13), матеріальне  забезпечення (14).

Параметри (1) – (7) характеризують установки подружжя, (8) – (14) відображають реальні відносини в сім’ї. По кожному з 14 параметрів кожен з  подружжя міг отримати 1 або 0 балів  залежно від того, свідчить його (її) відповідь «за» або «проти»  традиційної позиції за цим параметром; бали подружжя підсумовувалися, і в  результаті виходив загальний індекс статево-рольової диференціації для  кожної сім’ї , що теоретично варіюється від 0 до 28.

Крім загального індексу, підраховувалися також 4 частки:

1) тільки по відповідях  чоловіка;

2) тільки по відповідях  дружини;

3) по відповідях обох  членів подружжя на шкали блоку  «установки»;

4) по відповідях обох  членів подружжя на шкали блоку  «реальні відносини».

Для того, щоб досліджувані почувалися максимально комфортно, опитування проводився на території  їхнього місця проживання, в час, який підходив досліджуваним, щоб не викликати незручності при опрацюванні  завдань. Опитуванню передувала настановна бесіда, в ході якої, крім інших, висвітлювалася тема конфіденційності. Після прочитання інструкції члени подружжя відправлялися в різні кімнати для самостійної роботи, щоб уникнути обміну враженнями. Час роботи досліджуваних з опитувальниками не було обмежено, вони мали можливість задавати додаткові запитання, якщо було щось незрозуміле.

2.2 Результати дослідження  подружньої сумісності на основі  запропонованих методик

2.2.1 Дослідження особливостей  задоволеності шлюбом

Для дослідження особливостей задоволеності шлюбом було досліджено 10 подружніх пар, які було розподілено  в таблиці 2.1. за стажем подружнього  життя, крім цього в даній таблиці  подано додаткову інформацію про  кожну сім’ю, для більш точної характеристики кожного подружжя.

Таблиця 2.1

№ п.п	Кодове ім’я	Вік	Стать	Стан подружнього життя	Діти
1	А.Б.	23	жіноча	2	1
	О.Б.	25	чоловіча	2	1
2	О.Л-кий	21	жіноча	5	2
	І.Л-кий	22	чоловіча	5	2
3	Н.Т-о	25	жіноча	0,5
	Ф.Т-о	24	чоловіча	0,5
4	І.Я-ка	21	жіноча	1
	М.Я-кий	27	чоловіча	1
5	Ю.Макс	18	жіноча	1	1
	К.Макс	22	чоловіча	1	1
6	Ю.Лаг	20	жіноча	2
	С.Лаг	21	чоловіча	2
7	Л.Т-ко	22	жіноча	1,5
	Ю.Т-ко	22	чоловіча	1,5
8	Г.В-с	24	жіноча	2	1
	В.В-с	26	чоловіча	2	1
9	І.К.	21	жіноча	1	1
	Р.К.	23	чоловіча	1	1
10	О.Г-й	20	жіноча	0,5
	А.Г-й	19	чоловіча	0,5

Після проведення методики на задоволеність шлюбом (В.В.Столін, Т.Л.Романова, Г.П.Бутенко) подружжя були розподілені за кількістю отриманих  балів у порядку їх зростання  та визначено до якого типу сім’ї  можна віднести дане подружжя, оскільки за даним опитувальником визначається ступень задоволеності шлюбом конкретної подружньої пари. Отримані дані представлені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

№ п.п	Кодове ім’я	Кількість балів	Типи сімей
1	А.Б	19	Неблагополучна сім’я
	О.Б
2	Ю.Лаг	20	Неблагополучна сім’я
	С.Лаг
3	Г. В-с	33	Благополучна сім’я
	В.В-с
4	І. Я-ка	33	Благополучна сім’я
	М.Я-кий
5	І.К	34	Благополучна сім’я
	Р.К
6	О.Г-й	34	Благополучна сім’я
	А.Г-й
7	Л.Т-ко	35	Благополучна сім’я
	Ю.Т-ко
8	Ю.Макс	37	Благополучна сім’я
	К. Макс
9	Н. Т-о	37	Благополучна сім’я
	Ф. Т-о
10	О. Л-ка	44	Абсолютно благополучна сім’я
	І. Л-кий

 

Графічно ці данні можна  зобразити наступним чином

Діаграма 2.1 Розподіл рівня  задоволеності шлюбом серед досліджуваної  вибірки

Отже, за результатами проведеної методики з досліджуваної вибірки, що становила 10 подружніх пар, ми отримали наступні результати: 20% сімей є неблагополучними, що свідчить про невисокий ступень  задоволеності шлюбом; 10% сімей є  абсолютно благополучними, що свідчить про дуже високий рівень задоволеності  шлюбом; 70% сімей є благополучними.

В даному випадку ми використовуємо терміни «благополучні» та «неблагополучні» сім’ї, що ніяк не пов’язані з правовим контекстом терміну «благополучна/неблагополучна сім’я», тому що наразі в правовому  полі вживаються інші терміни (а саме: сім’я, що опинилась в складних життєвих обставинах тощо), причому ситуативно даний термін не пов'язаний з нашим  дослідженням.

Благополучна сім’я характеризується позитивним впливом на формування особистості  дітей в сім’ї, емоційним комфортом  в сім’ї, в такій сім’ї існують  взаєморозуміння, високий рівень координації.

В такій сім’ї існують  взаєморозуміння, взаємна повага між  усіма її членами, позитивна моральна атмосфера, спільність поглядів на більшість  сфер духовного життя, врахування у  сімейному житті інтересів кожного, душевних переживань, психологічна взаємна  підтримка, трудова співдружність, задоволення почуття власної  гідності, своєї значущості, взаємна  довіра, доброта чуйність, раціональні  способи вирішення всіх сімейних проблем, розуміння завдань сімейного  виховання та ін.

Саме такими сім’ями є  більшість з досліджуваних сімей, що стало зрозумілим за певними показниками, які ми отримали в ході опитування, що було до початку використання методик.

Абсолютно благополучною  сім’єю з даної вибірки є сім’я  з досить великим стажем подружнього  життя, наявністю дітей та постійним, стабільним місцем роботи. До неблагополучних  сімей відносяться сім’ї, які  повністю або частково втратили свої виховні можливості з тих чи інших  причин.

В результаті цього в таких  сім’ях об’єктивно чи суб’єктивно  складаються несприятливі умови  для існування подружньої пари. До таких сімей в першу чергу  відносяться сім’ї, в яких батьки зловживають спиртними напоями, ведуть аморальний спосіб життя, вступають  в конфлікт з морально-правовими  нормами суспільства; зовні благополучні сім’ї, які допускають серйозні помилки  у створенні емоційно-стабільної сім’ї, має місце насильство стосовно жінки, дитини в сім’ї.

Неблагополучними сім’ями  з даної вибірки є сім’ї, в  яких один або два члени подружжя є безробітними, перебувають в  повторному шлюбі або є багатодітними.