Сімейне консультування

 

 

2.2.2 Дослідження задоволеності  шлюбом залежно від розподілу  ролей у сім’ї

Наступний опитувальник «Розподіл  ролей у сім’ї» давав можливість визначити рівень гендерно-рольової диференціації (ГРД): переважну орієнтацію на почуття обов’язку або на досягнення задоволення в сім’ї; позитивне  або нейтральне відношення до дітей; відношення до сімейних зв'язків як до цінності або навпаки; орієнтація на переважно спільну (або роздільну) діяльність подружжя в різних сферах (відпочинок, друзі й т.д.); позитивне  або негативне відношення до кохання; орієнтація на традиційне або нетрадиційне ставлення до жінки; уявлення про  важливість матеріальних цінностей  у житті людини.

По кожному з параметрів опитувальника кожен з подружжя міг отримати 1 або 0 балів залежно  від того, свідчить його (її) відповідь  «за» або «проти» традиційної  позиції за цим параметром; бали подружжя підсумовувалися, і в результаті виходив загальний індекс статево-рольової диференціації для кожної сім’ї, що теоретично варіюється від 0 до 28.

Після цього було вирахувано ще 4 частки: 1) тільки по відповідях чоловіка; 2) тільки по відповідях дружини; 3) по відповідях обох членів подружжя на шкали блоку  «установки»; 4) по відповідях обох членів подружжя на шкали блоку «реальні відносини» За результатами даного опитувальника  ми отримали наступні показники ГРД, що представлені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

№ п.п.	Кодове ім’я	Загальний індекс ГРД	Індекс ГРД дружини/чоловіка	Шкала установок	Шкала реальних відносин
1	А.Б	14 балів	6	8	6
	О.Б		8
2	Ю.Лаг	15 балів	7	10	6
	С.Лаг		8
3	Г. В-с	12 балів	7	9	8
	В.В-с		5
4	І. Я-ка	15 балів	7	8	7
	М.Я-кий		8
5	І.К	17 балів	9	9	8
	Р.К		8
6	О.Г-й	13 балів	6	9	5
	А.Г-й		7
7	Л.Т-ко	15 балів	8	8	6
	Ю.Т-ко		7
8	Ю.Макс	17 балів	9	8	6
	К. Макс		8
9	Н. Т-о	14 балів	7	6	7
	Ф. Т-о		7
10	О. Л-ка	18 балів	9	10	8
	І. Л-кий		8

Для підтвердження правильного  вибору обраних методик було обрано неексперементальну дослідницьку стратегію, а саме стратегію зіставлення, що дало можливість зіставити отримані за різними методиками результати та порівняти коефіцієнт задоволеності  шлюбом (КЗШ) та загальний індекс гендерно-рольової диференціації (ГРД) за допомогою коефіцієнта  рангової кореляції Спірмена, що дав  можливість зробити висновок про  надійність і валідність обраних  методик для даної досліджуваної  вибірки. Отже, коефіцієнт кореляції  становить 0,69 і зв'язок не випадковий, а рівень статистичної достовірності 0,0007. Дані показують, що задоволеність  шлюбом позитивно зв'язана зі ступенем традиціоналізації відносин майже  по всім індексам ґендерно-рольової диференціації. Цей зв'язок не досягає рівня значимості, але близько наближається до нього. Для одержання більш повної картини  змін подружніх відносин відзначимо також, що зв'язок показників задоволеності шлюбом чоловіків і жінок, підрахованих за коефіцієнтом Спірмена, рівний в кожній із досліджуваних сімей.

Спеціалізація (традиціоналізація) відносин в подружжі сприяє вирішенню  вартих уваги завдань і тому повинна  бути «вигідна» сім’ї й позитивно  пов'язана із задоволеністю шлюбом.

2.2.3 Дослідження рольових  очікувань і домагань у шлюбі  та їх взаємозв’язок з показниками  задоволеності шлюбом

Отримані результати 10 подружніх  пар, після застосування опитувальника  “Рольові очікування й домагання  у шлюбі” (О.Волкова, Г.Трапезникова), можна розподілити наступим чином.

Таблиця 2.4

Сімейні цінності	ч/ж	Пара 1	Пара 2	Пара 3	Пара 4	Пара 5	Пара 6	Пара 7	Пара 8	Пара 9	Пара 10
Інтимно-сексуальна сфера	Ч ж	8 4	9 3	6 6	7 6	5 7	9 7	7 5	6 6	6 7	7 6
Сфера особистісної ідентифікації	Ч ж	4 2	4 3	4 5	6 5	7 8	9 8	6 7	6 7	7 5	5 6
Господарсько-побутова сфера	Ч ж	8 4	7 3	6 3	5 4	6 4	7 7	5 6	6 6	8 5	5 5
Батьківсько-виховна сфера	Ч ж	4 8	8 4	6 5	7 9	7 6	7 7	6 7	8 7	8 8	7 8
Сфера соціальної активност	Ч ж	3 6	7 5	8 6	6 5	5 6	4 8	6 8	8 7	7 6	7 6
Емоційно-терапевтична сфера	Ч ж	5 8	3 4	8 5	6 8	6 7	6 6	7 6	7 8	7 8	8 7
Сфера зовнішньої привабливості	Ч ж	7 6	7 2	6 5	8 5	4 8	3 9	5 8	5 7	7 6	5 4

 

Нумерація пар відповідає нумерації згідно дослідження про  задоволеність шлюбом (див. таблицю 2.2).

В подружній парі спостерігається  взаємозв’язок ступеня значущості для шлюбних партнерів різних сфер сімейних цінностей і сімейно-рольової взаємодії. Виявлений взаємозв’язок  засвідчує загальну тенденцію до узгодженості ціннісної сфери і, як наслідок, сфери сімейно-рольової взаємодії. Тенденція до ціннісної  узгодженості спостерігається, насамперед, між інтимно-сексуальною, емоційно-терапевтичною, господарсько-побутовою сферами  і сферою соціальної активності подружжя.

Виявлено взаємозв’язок  між узгодженістю сімейних цінностей  в інтимно-сексуальній сфері, сфері  соціальної активності і показниками  задоволеності шлюбом як чоловіка, так і дружини. Отримані результати засвідчують, що інтимно-сексуальна сфера  є однією з провідних сфер гармонізації подружніх стосунків, і, водночас, найбільш конфліктогенною сферою. Вплив сфери  соціальної активності на задоволеність  шлюбом подружжя може пояснюватися активною соціальною (професійною) позицією сучасної людини.

Виявлено взаємозв’язок  між показниками узгодженості сімейних цінностей і рольовою адекватністю подружжя в різних сферах сімейних цінностей (за шкалами методики “Рольові очікування та домагання у шлюбі”). Таким чином, узгодженість ціннісної  сфери подружжя передбачає не тільки досягнення когнітивної згоди, але  й узгодженість рольової поведінки  шлюбних партнерів.

Результати аналізу виявили  вплив узгодженості сімейних цінностей  в інтимно-сексуальній сфері і  сфері соціальної активності на задоволеність  шлюбом обох шлюбних партнерів, а  також вплив узгодженості сімейних цінностей в господарсько-побутовій  сфері на задоволеність шлюбом чоловіка. Крім того, виявлено вплив значущості для дружини емоційно-терапевтичної  сфери на задоволеність шлюбом подружжя, а також вплив значущості для чоловіка батьківсько-виховної сфери на задоволеність шлюбом дружини.

Опираючись на отримані дані можна констатувати, що пари під  номером 1 і 2 не співпадають по багатьох пунктах сімейних цінностей. А саме: в інтимно-сексуальній сфері, в  господарсько-побутовій сфері, в  батьківсько-виховній сфері, в сфері  соціальної активності. Стосовно установки  чоловіка (дружини) на особистісну ідентифікацію  зі шлюбним партнером, то тут можна  зазначити, що партнери з пар №1 і 2 більше націлені на установку щодо особистої автономії. Спостерігається  невідповідність в установках чоловіка (дружини) на значущість емоційно-психотерапевтичної функції шлюбу — тут вочевидь низькі показники значущості для  чоловіка (дружини) взаємної моральної  та емоційної підтримки членів сім’ї, орієнтації на шлюб як середовище, що не сприяє психологічному розрядженню  і стабілізації.

Подружні пари під номерами 3-9 виявили стабільні результати, що відповідають сприятливому психологічному клімату у сім’ї, спостерігається  відповідність, а в деяких випадках позитивна кореляція оцінок рольових очікувань і домагань у шлюбі, тобто, навіть, велика різниця у показниках чоловіка та дружини свідчить не про  відмінності і негативні риси, а про взаємодоповнення їхніх  очікувань та рольових функції у  сім’ї.

Пара під номером 10 показала найвищий результат подружньої сумісності, відповідно до отриманих даних.

Співставивши результати двоє етапів дослідження ми виявили, що низький рівень сумісності стосовно сімейних цінностей (пара 1 і 2) впливає  на загальний психологічний клімат у сім’ї, що виявилося у низькому рівні задоволеності шлюбом (див. таблицю 2.2.).

Подружні пари під номерами 3-9, виявили достатній/середній рівень задоволеності шлюбом (див. таблицю 2.2.), що проявилося і в рольових очікуваннях  та домаганнях — виявили стабільні  результати, що відповідають сприятливій  психологічній ситуації у сім’ї.

Подружня пара під номером 10 виявила взаємозв’язок між  високим рівнем задоволеності шлюбом та високим рівнем подружньої сумісності відповідно до рольових очікувань та домагань у сім’ї.

Таким чином, після проведеного  психодіагностичного дослідження  можна констатувати, що подружня сумісність визначається взаємодоповнюючими поглядами  партнерів на сімейні цінності, рольові  очікування та домагання, а також  рівнем задоволеності у шлюбі.

На підставі виявленого взаємозв’язку  між показниками значущості сфер сімейних цінностей, узгодженості сімейних цінностей, рольової адекватності та показниками  сімейного благополуччя подружжя можемо стверджувати, що узгодженість цих  складових сімейно-рольової взаємодії  є показником загальної узгодженості функціонально-рольової структури  сім’ї.

Тенденція до узгодженості в ціннісному і функціонально-рольовому  плані може свідчити про особливу спрямованість на партнера, яка характерна для узгодженої пари і виявляється  у прагненні відповідати очікуванням  партнера. Спрямованість на партнера може виконувати роль позитивного сімейного  мотиватора, який виявляється у прагненні  керуватися в сімейно-рольовій взаємодії  інтересами шлюбного партнера, членів сім’ї та потребами сім’ї як цілого.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Сім’я як найменший суспільний осередок відіграє велику роль у сучасному  суспільстві. Вона є первинною клітиною соціальних груп, класів, які утворюють  соціальну структуру будь-якої країни.

Життя більшості людей  певним чином пов’язане з сім’єю — своєрідним мікросвітом, де переплітаються складні економічні, політичні, психологічні, ідеологічні, фізіологічні та інші стосунки. Будучи залежним від соціально-економічного становища країни, політики та рівня  культури, сімейне життя безпосередньо  впливає на особистість, а пізніше, через кожного з подружжя, через  виховання дітей впливає на стан культури суспільства, національну  економіку, політичні події тощо. Тому вивчення сім’ї, шлюбу має важливе  теоретичне та практичне значення, є важливою передумовою розуміння  багатьох процесів, які відбуваються як в особистісному житті людини, так і в суспільстві.

Сім’я – це найважливіша форма організації особистого побуту, заснована на подружньому союзі  та родинних зв’язках. Стосунках між  чоловіком і дружиною, батьками і  дітьми, братами і сестрами та іншими родичами, які мешкають разом, ведуть загальне господарство.

Однією з найважливіших  проблем сучасного шлюбу є  високий рівень розлучень. Соціолого-психологічні дослідження свідчать, що розлучення часто не вирішує проблеми, а, навпаки, породжує нові. Індивідові доводиться реорганізувати міжособистісні стосунки, встановлювати їх з новим партнером; переживати почуття болю, провини  за те, що сталося; переглядати особисті звички, смаки, пов’язані із зруйнованим  шлюбом; змінювати взаємини з друзями, знайомими, які були в добрих стосунках  з обома членами подружжя; долати проблеми, пов’язані з необхідністю заробляти собі на життя, самостійно себе забезпечувати; налагоджувати  взаємини з дітьми та ін.

Проаналізувавши причини  розлучень, можна стверджувати, що стан шлюбу значною мірою залежить від рівня сумісності подружжя. Слід зауважити, що подружня сумісність – це складне багаторівневе явище, яке умовно можна поділити на такі види: психофізіологічна, соціально-психологічна і соціально-культурна. Подружня сумісність фактично є міжособистісною сумісністю – взаємним сприйняттям партнерів по спілкуванню та сумісній діяльності, заснованому на оптимальному поєднанні (подібності або взаємоспорідненості) ціннісних орієнтацій, соціальних установок, інтересів, мотивів, потреб, характерів, темпераментів, темпу і ритму психофізіологічних реакцій та інших значимих для між особистісної взаємодії індивідуально-психологічних характеристик.

Сімейні рольові очікування є компонентом сімейно-рольової взаємодії, яка являє собою сукупність установок, норм і зразків поведінки, що характеризують одних членів сім’ї  в їхньому ставленні до інших  її членів. Сімейні рольові очікування є похідними від моделей сімейно-рольвого розподілу – традиційної, антитрадиційної, егалітарної, які виділяються з  урахуванням статеворольової диференціації. Для успішності сімейного життя  важливою є узгодженість уявлень  про рольову поведінку й рольові  очікування подружжя в контексті  прийнятої моделі, а також гнучкість  самої моделі, її здатність відповідати  актуальним потребам життєдіяльності  сім’ї.