Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Сентября 2013 в 18:30, курсовая работа
Курсова робота склададється зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Мета дослідження: теоретично проаналізувати та емпірично дослідити залежність стилю самопрезентації особистості в одязі та ряду параметрів індивідуальної поведінки: ґендера, тривожності та особових особливостей.
Вступ…………………………………………………………………………….3
Розділ І. Теоретичні основи впливу моди на формування індивідуальної поведінки особистості.
1.1 Психологія моди в історичному аспекті………………………………..6
1.2. Гендерні відношення до моди в суспільстві…………………………13
1.3. Формування індивідуальної поведінки особистості під впливом моди………………………………………………………………….…19
Розділ П. Емпіричне дослідження впливу моди на формування індивідуальної поведінки особистості
2.1. Опис процесуально-методичних аспектів дослідження…………….24
2.2. Аналіз результатів дослідження………………………………………29
Висновки………………………………………………………………………...41
Список літератури……………………………………………………………..45
Додатки…………………………………………………………………………46
Боязкість у 12 випробовуваних (80%). Дані респонденти у меншій мірі схильні до нерішучості і соромливості.
Довірливість у 9 випробовуваних (60%). Респонденти у меншій мірі схильні до внутрішнього розслаблення, відвертості, прагнення погоджуватися з умовами.
Низька зарозумілість у 11 випробовуваних (73%). Дані досліджувані у меншій мірі схильні до суперечливих уявлень про себе.
Отримані дані свідчать про те, що за результатами нашого дослідження стратегії самопрезентування особистості в одязі не пов’язані з поняттям ґендера, однак виявлено взаємозв’язок між стратегіями самопрезентування особистості в одязі та рівнем тривожності та особовими особливостями.
Отже, за результатами дослідження можна сказати, що мода впливає на формування індивідуальної поведінки.
Висновки
Проведений теоретичний аналіз проблеми дослідження дозволяє зробити наступні висновки. Психологія моди у своїх дослідженнях виходить із аналізу уявлень людей про те, що є мода. Звертання до історії костюма дозволяє простежити зміни в змісті цих уявлень. Про моду люди говорять майже сім століть. У кожен історичний період той або інший аспект моди - эстетичний, моральний, економічний або соціальний - виступає на перший план в житті особистості.
Мода розкриває
Серед відомих фахівців, які мають свій внесок у розвиток психології моди: Р. Бартон, Ю.М. Лотман, М.І. Кілошенко, К.А. Абульханова - Славська, Г. Зіммель, І. Богардус, Г. Діарборн, Д. Ольшанський.
Однак, аналіз наукових праць
з теми дослідження засвідчив
відсутність грунтовних емпіричних
досліджень впливу моди на індивідуальну
поведінку особистості в
Також нами було здійснено теоретичний аналіз гендерних особлвостей модної поведінки, в результаті якого можна зробити наступні висновки. Більшість жінок створюють свій стиль на основі класичного одягу, що асоціюється в них і з діловим, і з ошатним одягом одночасно. Якщо для жінці важливо подобатися, дивувати й зачаровувати, то для чоловіка, особливо зовнішній вигляд насамперед - камуфляж, набір «знакових» деталей, що вказують на соціальний стан, значимий соціальну нішу й можливі амбіції.
Чоловіча ділова мода багатогранна, але при цьому в ній виступають два основних напрямки: «консервативний стиль», що працює на створення образа надійного, солідного, заможного чоловіка - банкіра, політика, великого процвітаючого бізнесмена – і «енергійний стиль», підкреслюючий ініціативність, готовність до самих нетрадиційних рішень.
Теоретичний аналіз впливу моди на індивідуальну поведінку особистості свідчить про те, що Підвищена тривожність, невпевненість в собі, нестійкість психологічного та соціального статусу посилює залежність від моральних норм та, відповідно, модних стандартів. Такі стандарти сприймаються у цих випадках не просто як більш або менш умовні правил поведінки та і зразки культури , а як жорсткі норми, порушення яких самою людною сприймається трагічно, як те, що заслуговує на серйозний осуд, презирство. Іноді це може супроводжуватися співчуттям з боку інших, що також не є бажаним у даному випадку, оскільки воно підкреслить наявність недоліків.
Слідування моді для людини є одним із способів реалізації себе як особистості. Це відбувається в процесі спілкування, комунікації, діяльності, а також у різних життєвих ситуаціях. Головне – отримати позитивну оцінку оточуючих та визнання.
В практичній частині
курсової роботи нами було здійснено
дослідження зв’язку стилю
Для цього нами було використано наступні методики: опитувальний метод для виявлення стратегії самопрезентування особистості в одязі; опитувальник самооцінки тривожності Спілбергера-Ханіна; «Шістнадцяти факторний» опитувальник Р. Кетела.
Дослідження відбувалось на базі РДГУ, досліджуваними були студенти психолого-природничого факультету віком 18-20 років. В результаті тестування за методикою дослідження самопрезентування особистості в одязі нами було визначено 30 студентів, серед яких 15 притаманна «стратегія підпорядкування» та 15 притаманна «самоконструююча стратегія». Також серед досліджуваних 15 жінок та 15 чоловіків.
Отримані результати для досліджуваних респондентів продемонстрували, що припущення, що ґендерні особливості впливають на стратегії самопрезентування в одязі не підтвердилось, оскільки згідно отриманих результатів середнє значення в групі чоловіків – 15,1 , у жінок – 15,3.
На наступному етапі дослідження, для того, щоб виявити, чи існує зв’язок між стратегіями самопрезентування особистості в одязі та рівнем тривожності і особовими особливостями нами за результатами опитувальника виявлення стратегії самопрезентування особистості в одязі було сформовано дві групи респондентів:
Для 40 % випробовуваних, яким притаманна самоконструююча стратегія самопрезентування особисті в одязі характерний високий рівень ситуативної тривожності та для 26% випробовуваних характерний високий рівень особистісної тривожності.
Відповідно 40% респондентів першої групи мають середній рівень ситуативної тривожності та 60% респондентів мають середній рівень особистісної тривожності.
20% респондентів
мають низький рівень
Для 66 % випробовуваних яким притаманна стратегія підпорядкування самопрезентування особисті в одязі характерний дуже високий та високий рівень ситуативної тривожності та для 66 % випробовуваних характерний дуже високий та високий рівень особистісної тривожності.
Відповідно 20% респондентів другої групи мають середній рівень ситуативної тривожності та 27% респондентів мають середній рівень особистісної тривожності.
Лише 20% респондентів мають низький рівень ситуативної тривожності та 7% респондентів другої групи мають низький рівень особистісної тривожності.
Проведене дослідження свідчить про те, що серед груп респондентів існують відмінності за показником рівня особової та ситуативної тривожності.
За результатами дослідження за методикою Кетела нами виявлено, що для респондентів першої групи домінуючими є товариськість, домінування, самодостатність та зарозумілість, екстравертованість та незалежність.
Для респондентів другої
групи домінуючими є покірність
Отже, за результатами дослідження можна сказати, що мода впливає на формування індивідуальної поведінки.
Список літератури
Додатки
Додаток 1
Опитувальник для визначення стратегії самопрезентування
особи в одязі (Е.А.Петрова)
Інструкція: «Перед Вами питання, що визначають Вашу манеру одягатися. На кожне питання виберіть з двох варіантів відповідну відповідь і обведіть букву, відповідну йому, кружечком:
а) як більшість людей навколо мене.
б) як подобається мені, не озираючись на інших.
Відповідаючи, пам'ятаєте, що немає хороших або поганих відповідей, всі вони лише характеризую вашу звичайну манеру одягатися в різних ситуаціях»
Додаток 2.
Шкала ситуативної та особистісної тривожності
Методичний матеріал
Шкала ситуативної тривожності | |||||
Судження |
Варіанти відповідей | ||||
Повністю не згоден |
В основному не згоден |
Згоден в основному |
Повністю згоден | ||
2. Мені ніщо не загрожує. |
1 |
2 |
3 |
4 | |
3. Я знаходжуся в напрузі. |
1 |
2 |
3 |
4 | |
4. Я внутрішньо спокійний. |
1 |
2 |
3 |
4 | |
5. Я відчуваю себе вільним. |
1 |
2 |
3 |
4 | |
6. Я засмучений. |
1 |
2 |
3 |
4 | |
7. Мене хвилюють можливі невдачі. |
1 |
2 |
3 |
4 | |
8. Я відчуваю душевний спокій. |
1 |
2 |
3 |
4 | |
9. Я стривожений. |
1 |
2 |
3 |
4 | |
10. Я переживаю почуття внутрішнього задоволення. |
1 |
2 |
3 |
4 | |
11. Я упевнений в собі. |
1 |
2 |
3 |
4 | |
12. Я нервую. |
1 |
2 |
3 |
4 | |
13. Я не знаходжу собі місця. |
1 |
2 |
3 |
4 | |
14. Я напружений. |
1 |
2 |
3 |
4 | |
15. Я не відчуваю внутрішньої скутості. |
1 |
2 |
3 |
4 | |
16. Я задоволений собою. |
1 |
2 |
3 |
4 | |
17. Я стурбований. |
1 |
2 |
3 |
4 | |
18. Я дуже збуджений. |
1 |
2 |
3 |
4 | |
19. Мені радісно. |
1 |
2 |
3 |
4 | |
20. Мені приємно. |
1 |
2 |
3 |
4 | |
Шкала особової тривожності | |||||
22. Я буваю дратівливим |
1 |
2 |
3 |
4 | |
23. Я легко можу турбуватися |
1 |
2 |
3 |
4 | |
24. Я хотів би бути таким же удачливим, як і інші |
1 |
2 |
3 |
4 | |
25. Я сильно переживаю неприємності і довго не можу про них забути 26. Я відчуваю прилив сил, бажання працювати |
1 |
2 |
3 |
4 | |
1 |
2 |
3 |
4 | ||
27. Я спокійний, холоднокровний, зібраний |
1 |
2 |
3 |
4 | |
28. Мене турбують можливі труднощі |
1 |
2 |
3 |
4 | |
29. Я дуже переживаю із-за дурниць |
1 |
2 |
3 |
4 | |
30. Я буваю цілком щасливий |
1 |
2 |
3 |
4 | |
31. Я все взяв близько до серця |
1 |
2 |
3 |
4 | |
32. Мені не вистачає упевненості в собі |
1 |
2 |
3 |
4 | |
33. Я відчуваю себе беззахисним |
1 |
2 |
3 |
4 | |
34. Я прагну уникати критичних ситуацій |
1 |
2 |
3 |
4 | |
35. У мене буває нудьга |
1 |
2 |
3 |
4 | |
36. Я буваю задоволений |
1 |
2 |
3 |
4 | |
37. Всякі дурниці відволікають і хвилюють мене |
1 |
2 |
3 |
4 | |
38. Буває, що я відчуваю себе невдахою |
1 |
2 |
3 |
4 | |
39. Я - урівноважена людина |
1 |
2 |
3 |
4 | |
40. Мене охоплює неспокій, коли я думаю про свої справи і турботи |
1 |
2 |
3 |
4 |
Додаток 3.
«Шістнадцяти факторний» опитувальник (Р. Кеттела)
Інструкція: «У даному дослідженні вам буде запропонований ряд питань і три варіанти відповіді на кожне питання («а», «б», «в»). Відповідати потрібно таким чином: спочатку прочитайте питання і варіанти відповідей на нього, потім виберіть один з трьох запропонованих варіантів відповіді, що відображають більшою мірою вашу думку, ніж два останніх, і відзначте його у відповідній клітинці на бланку відповідей.
Прагніть не удаватися дуже часто до проміжної відповіді типу «не упевнений», «щось середнє». Вибирайте його тільки тоді, коли не можете відповісти інакше. Відповідайте на кожне питання».
Текст опитувальника:
1. Я добре зрозумів
інструкцію до цього
а) так;
б) не упевнений;
в) ні.
2. Я готовий якомога щиріше відповісти на питання:
а) так;
б) не упевнений;
в) ні.
3. Я вважав за краще б мати дачу:
а) у жвавому дачному селищі;
б) віддав перевагу б чомусь середньому;
в) відокремлено, в лісі.
4. Я можу знайти
в собі достатньо сил, щоб
справитися з життєвими
а) завжди;
6) зазвичай;
в) рідко.
5. Побачивши диких
тварин мені стає ніяково,
а) так, це вірно;
6) не упевнений;
в) ні, це невірно.
6. Я утримуюся від критики людей і їх поглядів:
а) так;
б) іноді;
в) ні.
7. Я роблю людям різкі, критичні зауваження, якщо мені здається, що вони цього заслуговують:
а) зазвичай;
б) іноді;
в) ніколи не роблю.
8. Я віддаю перевагу
нескладній класичній музиці
над сучасними популярними
а) так, це вірно;
б) не упевнений;
в) ні, це невірно.
9. Якби я побачив
двох сусідських дітей, що б'
а) надав би їм самим з'ясовувати свої відносини;
б) не знаю, що зробив би;
в) постарався б розібратися в їх сварці.
10. На зборах і в компаніях:
а) я легко виходжу вперед;
б) вірно щось середнє;
в) я вважаю за краще триматися в сторононьці
Информация о работе Вплив моди на формування індивідуальної поведінки особистості