Альтернативні джерела технічного водопостачання підприємства в умовах підтоплення території ґрунтовими водами

Дані про захворювання та отруєння на виробництві підлягають ретельному аналізу та узагальненню, на основі чого розробляються заходи для запобігання профзахворювань та профотруєнь які повинні включатись до колективного договору.

Профілактичні заходи щодо попередження виникнення профзахворювань та отруєнь:

- заміна шкідливих  і особливо отруйних речовин  на виробництві на менш шкідливі і отруйні;

- механізація та автоматизація  виробничих процесів, раціоналізація  технології та герметизація апаратури;

- стандартизація сировини, з метою зниження отруйних  домішок;

- виділення найбільш  небезпечних шкідливих процесів  в спеціальні ізольовані приміщення ;

- загально-обмінна вентиляція, місцева вентиляція, встановлення  витяжних шаф;

- заходи з особистої  гігієни та періодичний медогляд;

- санітарно технічна  пропаганда та інструктаж.

До індивідуальних засобів  захисту від токсичних речовин відносяться:

• респіратори та противогази;
• спецокуляри зі щільно прилягаючими оправами;
• спецодяг, спецвзуття, рукавиці, мазі і пасти, мило.

Розміщення виробничого  обладнання повинно забезпечувати  безпеку працюючих та відповідати ергономічній і технологічній раціональності.

Вологе прибирання електроприміщень та інших технічних приміщень  повинні проводити прибиральники, які пройшли інструктаж з питань охорони праці, під наглядом одного з працівників, що обслуговують в цих приміщеннях обладнання.

Робочі місця повинні бути атестовані відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці»[27].

 

3.3 Вентиляція

Вентиляція підземної  камери водопонижуючої свердловини  запроектована природна – однократним воздухообміном. Витяг повітря здійснюється через систему яка обладнана дефлектором.

Для ефективної трудової діяльності слід забезпечувати нормальні  метеорологічні умови та необхідну чистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище можуть надходити різні шкідливі речовини. Ефективним засобом забезпечення чистоти і допустимих параметрів мікроклімату повітря робочої зони є вентиляційна система.

Вентиляцією називають  організований та регульований повітрообмін, який забезпечує видалення із приміщення забрудненого повітря і приплив на його місце чистого з метою створення сприятливого для здоров’я людей повітряного середовища. Залежно від засобів спонукання повітря до руху, вентиляція може бути природною, штучною та комбінованою.

За способом повітрообміну системи вентиляції поділяють на загально-обмінну та місцеву.

За типом повітрообміну  природну вентиляцію поділяють на загально-обмінну  неорганізовану та загально обмінну  організовану, яка базується на аерації.

Загально-обмінна неорганізована вентиляція (інфільтрація або природне провітрювання) – здійснюється зміною повітря в приміщенні через нещільності в огорожах і елементах будівельних конструкцій, завдяки різниці тиску ззовні і всередині приміщення. Такий повітрообмін залежить від багатьох факторів – сили і напрямку вітру, температури повітря всередині приміщення і ззовні приміщення, виду огородження і якості будівельних робіт.

При проектуванні вентиляційних  систем з природним припливом  зовнішнього повітря у виробниче приміщення в холодну пору року доцільно передбачити заходи, які запобігають:

• зниженню температури повітря в робочій зоні нижче допустимої норми;
• накопичення в приміщенні водяної пари;
• конденсації вологи на стінах та металевих поверхнях.

Вилучення забрудненого повітря з приміщень через спеціальні канали здійснюють як під впливом природного його руху внаслідок різниці температур, так і за допомогою дефлекторів.

Дефлектори це спеціальні пристрої, які використовують для  видалення забрудненого або перегрітого повітря із виробничих приміщень, гаражів, депо, побутових приміщень а також для локального повітрообміну.

Ефективність роботи дефлекторів залежить від конструктивних особливостей, розмірів, довжини припливно-витяжних каналів, сили вітру та висоти встановлення дефлектора. Для видалення великої кількості повітря розміри дефлектора повинні бути достатньо великими, або використати декілька малих дефлекторів рівних за продуктивністю великому.

Для збільшення природної  тяги за рахунок енергії вітру  над витяжними каналами встановлюють спеціальні насадки, які отримали назву дефлекторів. Дія дефлектора базується на тому, що при його обтіканні вітром приблизно на 5/7 поверхні насадки утворюється розрідження, внаслідок чого у витяжному каналі збільшується тяга.

Дефлектори доцільно влаштовувати над виступаючими частинами конструктивних елементів на покрівлі. Дефлектори необхідно розташовувати на найвищих ділянках покрівлі, вище гребня даху в зоні ефективної дії вітру.

Перевагою природної  вентиляції є її дешевизна та простота експлуатації. Основний її недолік у тому, що повітря надходить в приміщення без попереднього очищення, а видалене відпрацьоване повітря також не очищується і забруднює довкілля.

Для уникнення надмірної  витяжки при перевищенні розрахункових  швидкостей вітру, а також для запобігання переохолодження приміщення взимку, у вихідні та святкові дні, канали дефлекторів обладнують регульованими клапанами, засувками, заслінками[28].

 

3.4 Електробезпека 

  Електрозабезпечення  водопонижуючих свердловин з  насосами ЕЦВ6 передбачається кабелями марки АВВГ, підключення яких виконується по проекту до існуючих силових розподільних шаф. Силові електроприймачі змінного струму, напруга 380 В.

Заземлення корпусів єлектроприймачів виконується за допомогою  нульової жили живлячого кабелю. Управління насосним агрегатом ЕЦВ6 виконується системою автоматичного керування «каскад» у якій в якості апаратури керування та захисту застосовані напівпровідникові прилади та мікросхеми.

Пристрій «каскад» може виконувати автоматичне керування  двома способами: не тільки в залежності від рівнів води у водонапірній башті або резервуарі але і в залежності від статичного тиску води у трубопроводі. «Каскад» забезпечує відключення електродвигуна насосу від технологічного перевантаження неповно фазного режиму, заклинення робочого колесу насосу або ротера електродвигуна, коротких замикань, а також відключення при недопустимому пониженні рівня води у свердловині.

Електробезпека забезпечується захисним зануленням з допомогою  четвертого нульового проводу розподільної сіті та кабелю живлення.

Електричне обладнання, що встановлене на виробничих підприємствах, є потенційно небезпечним для  працюючих оскільки органи відчуття людини не можуть на віддалі виявити  електричну напругу.

Електрична енергія  використовується в устаткуванні для приводу, що виконує силові функції, як джерело тепла для освітлення робочих місць, а також використовується в органах керування. Електрифікація полегшує працю працівників, сприяє підвищенню продуктивності праці, однак вимагає розробки та впровадження захисних засобів для запобігання ураження працівників, що обслуговують устаткування.

Електоротравматизм це результат порушення правил техніки  безпеки та інструктажів, відсутності технагляду та аварійного режиму роботи електроустановок. Це наслідок незадовільної ізоляції струмопровідних частин, перехід напруг на корпус електроустановок, обрив проводів. Причиною електротравматизму в багатьох випадках є непродумані помилкові дії оперативного обслуговуючого персоналу.

Під впливом електричного струму відбувається пробиття шкіряного покриву і різке зниження електричного опору тіла. Небезпечною може видатись низька напруга, а вплив високої може завершитись сприятливо. У промисловості найчастіші випадки ураження електричним струмом напругою 127, 220 та 380 В. Електричний струм може проходити через тіло людини в тому випадку, якщо людина включилася у замкнене електричне коло або замкнула це коло.

Діючі електроустановки – це електроустановки, підключені до джерел живлення, які знаходяться під напругою, або ті електроустановки, що в даний момент знеструмлені, але можуть опинитись під напругою через комутаційні апарати.

Можна виділити наступні основні причини уражень електрострумом:

• дотик до струмопровідних або не струмопровідних частин, що опинились під напругою;
• користування несправним електрообладнанням, електроінструментом, лампами і побутовими електроприладами.

Рефлекторна реакція  організму на дію електричного струму зі сторони центральної і периферійної нервової систем призводить до порушення  нормального ритму роботи серця, що викликає фібриляцію серця, внаслідок чого кровообіг припиняється.

Тяжкість наслідків  дії на людину електричного струму визначається величиною, родом і частотою струму, електричним опором тіла людини, тривалістю дії, напрямком проходження струму через тіло людини, індивідуальними властивостями людини, схемою доторкання її до ланцюга струму та умовами середовища.

Навколишнє середовище значною мірою визначає наслідок дії електричного струму на людину. Опір перегрітого організму знижується, тому з підвищенням температури тяжкість ураження струмом підвищується. небезпечність ураження електричним струмом зростає з підвищенням вологості і забрудненості повітря.

Вологість, струмопровідний  пил, їдка пара і гази руйнуюче діють  на ізоляцію електровлаштування, знижуючи її опір. При цьому виникає потенціальна небезпека переходу напруги на конструктивні елементи електрообладнання (корпуси, станини, кожухи), до яких доторкаються люди.

Усі приміщення за ступенем небезпеки ураження людей електричним  струмом поділять на три класи:

• без підвищеної небезпеки;
• з підвищеною небезпекою;
• особливо небезпечні.

Приміщення без підвищеної небезпеки – це сухі не запилені приміщення  з нормальною температурою повітря та ізолюючими підлогами. Монтаж електричних улаштувань можна виконувати, застосовуючи дріт без підвищеної ізоляції з установкою будь-яких вимикачів, штепсельних розеток і світильників.

Приміщення з підвищеною небезпекою характеризується такими умовами: вогкість – відносна вологість повітря  перевищує 75%; під впливом різноманітних теплових випромінювань температура повітря постійно або періодично перевищує 35 ^оС; виділення струмопровідного технологічного пилу в такій кількості, що він може осідати на дроті, проникаючи всередину електричних машин і апаратів, підлоги струмопровідні, можливість одночасного доторкання до металоконструкцій будов з одного боку і до металевих корпусів електрообладнання – з другого.

Приміщення особливо небезпечні: особлива вогкість – відносна вологість повітря близька до 100%; хімічно активне або органічне середовище – постійно або протягом тривалого часу міститься агресивна пар, гази, рідини, утворюються відкладення або пліснява, які руйнують ізоляцію і струмоведучі частини електрообладнання. Для надзвичайно небезпечних приміщень правилами передбачається роздільне прокладення дроту з якісною ізоляцією, спеціальної конструкції вимикачі, електродвигуни, пускова і освітлювальна арматура.

Категорію приміщень і умов роботи за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом визначають особи, відповідальні за електрогосподарство, виходячи з місцевих умов і відповідно до наведеної класифікації.

Електробезпека – це система  організаційних і технічних заходів  та засобів, які гарантують захист людей  від шкідливої і небезпечної  дії електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Конструкції електровлаштувань повинні  відповідати вимогам технічних  умов і стандартів. Так, залежно від  засобів електробезпеки є 5 класів електротехнічних виробів: 0, 01, 1, 11, 111.

Мала напруга – це номінальна напруга, яка не перевищує 42 В і  застосовується для зменшення небезпеки ураження електричним струмом. нормативними документами передбачається у виробничих умовах застосовувати 2 значення малих напруг – 12 В і 42 В.

Для ізоляції струмоведучі частини покривають або відділяють від інших частин шаром діелектрика. Ізоляція створює великий опір, який перешкоджає протіканню через неї струму. Опір ізоляції зменшується з підвищенням температури, збільшенням напруги і внаслідок старіння в процесі роботи. Електричний опір основної ізоляції у холодному стані між окремими електричними ланцюгами повинен бути не менше 2 мОм. Якщо опір ізоляції знижується на 50% від початкового, мережу або ізоляцію міняють.

Орієнтування в струмоулаштуваннях дає персоналу чітку інформацію під час виконання робіт і застерігає його від помилкових дій. Це забезпечується спеціальною маркіровкою електрообладнання або його частин, системою сигналізації небезпеки, написами і табличками, відповідним розташуванням, фарбуванням неізольованих струмоведучих частин та ізоляції, які відрізняються забарвленням органів керування і світловою сигналізацією.

Захисне заземлення – навмисне електричне з’єднання із землею або її еквівалентом металевих не струмоведучих частин, які можуть опинитись під напругою. Застосовується при напрузі змінного струму 380 В і вище, а постійного – 440 В і вище у всьому електроустаткуванні.