Дослідження зонального розподілу території міста

Лабораторна робота №1

Дослідження зонального розподілу території  міста.

 

Аналізуючи генезис  ландшафту міста, можна зробити  такі три головні висновки:

1. Культурний ландшафт є продуктом господарської діяльності людини. На формах ландшафту відбиваються рівень людської цивілізації, суспільно-економічні відносини й естетична думка того чи іншого періоду суспільного розвитку початку нинішнього століття, яка й дотепер має стихійний характер;

2. Зміни ландшафту відбуваються внаслідок трьох головних причин, які можуть діяти одночасно або окремо: а) стихійні — спонтанність забудови, характерна, наприклад, для індустріалізації кінця минулого і 6) функціональні — пізнавальне цілеспрямоване перетворення ландшафту з урахуванням інтересів господарської діяльності та об’єктивних потенційних можливостей ландшафту; в) естетичні — відповідає естетичним потребам і нормам, існуючим в суспільстві.

3. Послідовність зміни  типів ландшафтів може бути  прогресивною і регресивною. Розвиток  ландшафту , має послідовний характер: первісний— натуральний—культурний. Культурний ландшафт не може відразу відновитися в натуральний. Спочатку він має пройти стадію культурного гармонійного ландшафту, а тільки після цього можна створити натуральний - ландшафт.

Сучасні ландшафти регіональних урбанізованих територій можна було б згрупувати в окремі типи з характерними контурами. Найбільшою одиницею вважають систему басейнових елементів, виділених за принципом територіально-генетичної однорідності. Кожний із типів вирізняється порушенням ареалу, їм відповідають різні форми рельєфу з неоднорідним субстратом, притаманні їм внутрішні морфологічні структури, подібні за ступенем розвитку.

Сучасна функціонально-типологічна  організація ландшафтів багатьох міст пов’язана з інтенсивною забудовою  приміських територій. Створення однотипних житлових масивів веде до посилення антропогенної контрастності з природною палітрою ландшафтів.

На міські ландшафти  упродовж їх розвитку накладалися функціональні, естетичні та стихійні процеси. Перший процес причетний до формування усіх існуючих у містах функціональних, а також значної кількості напівфункціональних ландшафтів. Усі вони значною мірою узгоджені з естетичними впливами відповідних періодів розвитку того чи іншого міста. Однак взагалі їх характеризує певна функція, яку вони виконують на міській території, що дає змогу згрупувати їх в декілька категорій.

Урбанізовані ландшафти  визначають основні риси обличчя  міста. Вони складаються з житлової забудови міста, промислових територій, транспортних комунікацій, зелених масивів.

Індустріальні ландшафти мають свій силует. Як правило, вони займають значні території, часто відрізняються наявністю інтенсивних атмосферних забруднювачів. Проммайданчики та складські зони погано озеленені, на їх території переважає рудеральна рослинність.

Девастовані ландшафти найчастіше представлені кар’єрними виїмками та відвалами в зоні видобутку будівельних матеріалів – каменю, піску, глини. Часто займають значні території.

Рекреаційні ландшафти почали виділятися в 60 – 70 – х роках. З них можна виділити наступні: водно – паркові ансамблі міст; лісопарки; лугопарки, міські, заміські парки з рекреаційними функціями, благоустроєм і обладнанням (парки культури, сквери, спортивно – оздоровчі зони).

Комунікаційні стрічкові  ландшафти являють собою специфічну форму антропогенного ландшафту, який розвивається у зв’язку з будівництвом, благоустроєм і озелененням залізниць і шосейних доріг. Сьогодні до цього типу ландшафтів ставляться вимоги рекреаційного характеру: посилення мальовничості шляхом ландшафтної реконструкції монотонних снігозахисних посадок, відкриття цікавих перспектив сусідніх ландшафтів і, навпаки, маскування девастованих ландшафтів.

 

Порядок виконання роботи:

 

1. Отримати планшет згідно варіанту, на якому зображена схема ділянки міста.
2. Згідно наведеної вище градації необхідно визначити, до якого типу ландшафтів відноситься ділянка міста. Зробити загальний опис типу ландшафтів даної ділянки міста.
3. Знайти на планшеті селітебну (жилу), промислову зони та зону зовнішнього транспорту.
4. За допомогою палетки визначити площу всіх наявних на території планшету зон, оконтурити їх та виділити різними кольорами.
5. Зробити оцінку зручності планування сітки зовнішнього транспорту та зеленої зони наданій ділянці міста.

Дані по визначенню площ, необхідно занести до табл. 1.

 

Таблиця 1

Зональний розподіл міста

 

Назва зони	Площа, га
Парки, водойми, об’єкти КЗЗ
Житлова забудова міста
Загальноміський центр
Промислово складські зони
Промислові зони
Сума площ	∑ =

 

Питання для самоконтролю:

 

1. На які категорії можна поділити урбанізовані ландшафти?
2. Охарактеризуйте урбанізовані ландшафти. На які категорії вони поділяються?
3. На які категорії поділяються рекреаційні ландшафти?
4. Які типи ландшафтів присутні на вашому планшеті?
5. На скільки зручно розташована сітка зовнішнього транспорту?

 

 

Лабораторна робота № 2

Визначення  еколого – географічних особливостей житлово – промислових агломерацій

 

Промислова цивілізація змінила до невпізнання не лише природний ландшафт, але саму людину, повернула її обличчям до природи, якої їй почало не вистачати в урбанізованому місті. Тому на зламі століть з’явилась нова тенденція, яка характеризувала перехід від садів і парків до великих зелених комплексів.

Аналізуючи структуру природно – територіального комплексу (ПТК), слід відмітити, що основним показником його ландшафтної оцінки є самі елементи ПТК , і в першу чергу – відкритість, яка є часткою незабудованої та не замощеної території у межах міста. Відкритість у місті є важливим фактором в естетичній, санітарно – гігієнічній, гідро кліматичній та еколого – гідро геохімічній оцінці територій.

Естетична оцінка. Полягає  у забезпеченні сприятливої забудови території.

Санітарно – гігієнічна оцінка. Пов’язана з природною  здатністю до самоочищення територій.

Еколого – гідрогеохімічна  оцінка. Полягає в самоочищенні повітряного, грунтово – рослинного і водного простору середовища. Навколишнє середовище в умовах техногенних навантажень сприймається людиною добре тоді, коли складові техногенезу гармонійно поєднуються з природними елементами фацій, ландшафту, урочищ і вписуються в нього.

Таким чином, урбоекосистеми характеризуються: ступенем відкритості забудови, відкритістю просторів. Відкриті місця зайняті деревами, кущами, трав’янистою рослинністю, а подекуди й відкритою земною поверхнею.

Для території Північно – Західного лісостепу питома вага озеленених територій різного призначення, згідно з ДБН – 360 – 92, в межах міста повинна складати не менше 40 %. Якщо в місті існує багато теплоелектроцентралей, котелень, промислових підприємств, цей показник необхідно збільшити на 15 – 20 %.

 

 

Порядок виконання роботи:

 

1. Коротко дати характеристику території планшету (наявність зелених насаджень, присутність на території планшету водойм, водосховищ, річок).
2. Визначити площі даних складових ландшафтної структури.
3. Визначити, який відсоток від загальної площі займають ці елементи.
4. Порівняти отримані результати зі шкалою відкритості та навести необхідні висновки, щодо характеристики відкритості території:

    >   50 –  висока, 40 – 50 – нормальна, 25 – 40 – низька,    <  25 – дуже низька.

5. Дані оцінки занести до табл. 2.

 

 

 

 

Таблиця 2

Характеристика  відкритості

 

№	Елемент	Площа, га.	Відсоток %	Показник	Характеристика  відкритості
1	КЗЗ
2	Забудова
3	Центр
4	ПСЗ
5	Промислова

 

 

Питання для самоконтролю:

 

1. Яким чином змінився біоценотичний покрив міста?
2. Що є складовою частиною природно територіального комплексу міста?
3. Які види оцінки проводяться при розрахунку відкритості міських територій?
4. Що таке відкритість міських територій?
5. Чим характеризуються урбоекосистеми?

 

 

Лабораторна робота № 3.

Визначення  щільності забудови міських територій

 

Показником, що характеризує антропогенний покрив, є забудованість міста. На територіях житлово – промислових агломерацій зустрічаються різновисотні будівлі від одного до 14 поверхів (низька забудова 1 – 3 поверхи і висотна більше 9 поверхів ).

Маловисотною забудовою  зайняті, як правило, масиви приватного сектора, які достатньо озеленені (засаджені дерево – чагарниковою рослинністю).

У зв’язку із забудовою у великих містах створюється мікроклімат, який відрізняється від клімату прилеглих приміських територій вологістю, швидкістю вітру, туманами, опадами, інверсією температури та іншими характеристиками.

Промислові викиди шкідливих  речовин в атмосферу обумовлюють  утворення “островів тепла”. Вони викликані зміною процесу волого обміну на території міста, зменшенням швидкості вітру в залежності від: висотності будівлі, зниженням надходження сонячної радіації, підвищенням температури повітря.

Важливою характеристикою  житлово – промислових агломерацій є щільність забудови, що поєднує в собі забудованість та висоту забудови і відображає техногенне навантаження на природний комплекс. Згідно з класифікацією В. Тютюнника (1990 р.) розрізняють: суцільну – 190 – 230 у.о., щільну – 130 – 190 у.о., розріджену – 70 – 130 у.о., спорадичну – 0,7 у.о.

 

Порядок виконання роботи:

 

1. Визначити кількість будинків приватного сектору та маловисотної та багатоповерхової забудови.
2. Розбити (умовно) місцевість планшету на квадрати 1 × 1 см.
3. Підрахувати кількість будівель на цьому квадраті (по кожному типу забудови окремо) та визначити щільність забудови.
4. Результати підрахунків занести в табл.3.

Таблиця 3

Щільність забудови

 

№	Тип забудови	Кількість будівель	Значення щільності	Характеристика  за градацією
1	Суцільна
2	Щільна
3	Розріджена
4	Спорадична

 

Питання для самоконтролю:

 

1. Що характеризує антропогенний покрив міста?
2. Скільки поверхів становить низька забудова ?
3. В зв’язку з забудовою, які параметри змінюються в містах?
4. Як змінюється міський клімат в районах висотної забудови?
5. Що характеризує житлово – промислові агломерації?

 

 

Лабораторна робота № 4

Розрахунок  накопичення твердого побутового сміття

 

Щорічно в Україні  складується до 1,5 млрд. т. твердих  відходів. Всього по країні їх накопичилось до 30 млрд. т. Звалища відходів займають більше 150 тис. га. У зв’язку з низьким рівнем технологічних процесів об’єм утворення промислових відходів в Україні у 6,5 рази вище, ніж у США, та у 3,2 рази вище, ніж в країнах ЄЕС.

Відходи – окремі компоненти сировини, що не використовуються у виробництві даної продукції, чи такі, що виникають у ході технологічних процесів речовини та енергії, що не підлягають утилізації в цьому виробництві.