Дослідження зонального розподілу території міста

 

шт.

 

3. Але, якщо торгівельний комплекс знаходиться поряд щільною житловою забудовою та і ще у великому місті, тоді раціональним буде рекомендувати систему незмінюваних контейнерів і сміттєвозів із  пристроєм, що ущільнює сміття, й стрілою для підйому контейнерів із кількістю  контейнерів:

 

 шт.

 

4. На підставі отриманих розрахунків більш прийнятним є другий варіант системи контейнерів з точки зору їх мінімальної кількості та спрощеного обслуговування системи. Отже, згідно мал. 1., розраховуємо майданчик для розміщення одного контейнеру місткістю 750 л для побутових відходів.

.

 

Висновок: середньодобове накопичення відходів для торгівельного  комплексу складає 0,4 м³/добу, тому доцільно запропонувати систему незмінюваних контейнерів і сміттєвозів із  пристроєм, що ущільнює сміття, й стрілою для підйому контейнерів у кількості 1 контейнеру із загальною площею майданчику близько 7,5 м².

 

Порядок виконання роботи:

 

1. Розрахувати загальну середньодобову кількість побутових відходів, кількість необхідних контейнерів для побутових відходів, що вивозяться раз у 2 доби, та площу майданчику для їх розміщення для студентської столової (кількість блюд, що готується в ній – 28 найменувань) та складських приміщень S=50 м².
2. Зробити висновки.

 

Питання для самоконтролю:

 

1. Чим визначаються розміри майданчиків для тимчасового збереження відходів?
2. Як повинні облаштовуватися майданчики для тимчасового збереження чи збору відходів?
3. На якій відстані від житлових будинків, дитячих закладів, місць відпочинку населення повинні розташовуватись майданчики під контейнери?

Лабораторна робота 7

Визначення  числа сміттєвозів

 

Транспорт для вивозу сміття. Для збору та вивозу сміття ТПВ застосовують сміттєвози ємністю від 6 до 60 м³. Для ущільнення відходів – ущільнювачі з системою плит, обертаючого барабану та шнекові. У місцях, звідки важко вивезти сміття великими машинами, застосовуються невеликі сміттєвози, ємністю від 1 до 6 м³. Вони влаштовуються: на самохідних шасі з самоскидним кузовом відкритого чи закритого типу, з місцями для контейнерів з сміттям, у вигляді контейнерів, що тягнуться машиною. Випускаються також малі електросміттєвози, які можуть працювати без дозарядки, на протязі зміни.  Із ростом міст, місця знезараження відходів віддаляються від міст, збільшується вартість перевезення відходів.

Тверді побутові відходи  в більшості випадків вивозять спеціальним механізованим транспортом – сміттєвозами – при системі змінних контейнерів використовують контейнерні сміттєвози з підйомно-знімними механізмами типу М-30А, а при системі незмінюваних контейнерів – сміттєвози із пристроєм, що ущільнює сміття, й стрілою для підйому контейнерів типу КО-415 або КО-413 (див. табл. 7). Застосування сміттєвозів типу КО-413 доцільно при вивезенні на відстань до 30 км, при більшій відстані можна використовувати КО-415.

 

Таблиця 7

 

Технічна  й експлуатаційна характеристика сміттєвозів

 

Найменування  показників	Одиниця виміру	Модель машин
		М-30А	К0-413,  КО-415
Технічна характеристика
Тип базового шасі	-	ГАЗ-53А	ГАЗ-53-02
Обсяг відходів, що вивозяться, автомашиною за один рейс при повному  завантаженні	м3	До 6	До 11
Маса завантаженого автомобіля	кг	6290	6710
Маса не завантаженого  автомобіля	кг	5090	4400

Продовження таблиці 7

 

Найменування  показників	Одиниця виміру	Модель машин
		М-30А	К0-413,  КО-415
Експлуатаційна  характеристика
Навантаження контейнерів  з побутовим сміттям на сміттєвози	годин/м3 сміття	0,091	0,081
Розвантаження контейнерів  на полігоні	годин/ 1 сміттєвоз	0,274	0,238
Мийка контейнерів	годин/ 1 сміттєвоз	0,238	0,150

 

Щоденну потребу в  сміттєвозах для вивозу твердих  побутових відходів розраховують за формулою (4):

, (4)

де Q_c - обсяг відходів, що підлягають вивозу за добу, м³/добу;

В - добова продуктивність однієї машини, м³/добу;

k - коефіцієнт використання  транспорту (приймається по нормативах, затвердженим для автогосподарств,  у межах 0,7- 0,9).

Добова продуктивність автомашини визначається за формулою (5):

, (5)

де  - кількість відходів, перевезених сміттєвозом за один рейс, м³;

п - кількість рейсів, що виконується за один робочий день.

 

Кількість рейсів залежить від часу, що витрачається на виконання  різних технологічних операцій, і  розраховується за формулою (6):

, (6)

де Т_общ. - загальна тривалість робочого дня (при однозмінному робочому графіку приймається 8 год), год.;

Т₀ - час пробігу від гаража до місця роботи і назад (нульові пробіги), год.;

Т_п.з. - час, затрачуваний на підготовчо-заключні операції в гаражі й на об'єкті, год.;

Т_ц - тривалість одного циклу роботи сміттєвоза, включаючи час навантаження і розвантаження, час на переїзди, маневри, на пробіг до місця розвантаження і назад до місця навантаження, год.

 

Тривалість одного циклу (див. табл. 7, 8) розраховують за формулою:

, (7)

де Т_погр. - час на навантаження сміттєвоза (до повного використання корисної місткості) з урахуванням витрат часу на під'їзд і маневрування до місць збору відходів, год;

Т_разгр. - час на розвантаження сміттєвоза на місці знешкодження (з урахуванням маневрування), год.;

Т_м.д. - час на мийку і дезінфекцію сміттєвоза на місці розвантаження, год;

Т_проб - час на пробіг сміттєвоза на місце знешкодження з району обслуговування і назад, год.

 

Таблиця 8

Норми часу на пробіг автомобілів

 

Тип дорожнього покриття	Розрахункова  швидкість пробігу автомобіля, км/год	Норма часу на 1 км пробігу, ч
При роботі за містом
Удосконалене (асфальтобетонне, цементобетонне, брущате)	42	0,0263
Тверде (брукове, щебеневе, гравійне і ґрунтове поліпшене)	33	0,0334
Дороги природні ґрунтові	25	0,0441
При роботі в місті
Незалежно від типу покриття для автомобілів вантажопідйомністю, т:
- до 7	23	0,048
- 7 і вище	22	0,050

 

Примітка: до міських доріг відносяться:

- у великих містах - дороги на території міста  і до 20 км включно за межами  кільцевої автомобільної дороги,

- у великих містах - дороги на території міста і 10 км включно за встановленою границею міста,

- в інших містах (населених  пунктах) - тільки дороги у встановлених  границях міста (населеного пункту).

 

Приклад: Визначити щоденну потребу у сміттєвозах для міста з числом жителів 1 млн. чол.. Відстань від гаража до місця роботи в середньому становить 5 км, а до місця знешкодження з району обслуговування 10км. Час, що витрачається на підготовчо-заключні операції складає в середньому 20 хвилин.

1. Щоденна потреба  у сміттєвозах визначається за формулою (4) з урахуванням кількості побутового сміття, що накопичується у даному місті усіма його жителями (див. табл. 4, 5):

 

сміттєвозів.

2. Оскільки за умовами  задачі місто велике, то у даному  випадку усереднено пропонується система незмінюваних контейнерів і сміттєвозів типу КО-415 або КО-413 із пристроєм, що ущільнює сміття, й стрілою для підйому контейнерів, тому добову продуктивність автомашини визначаємо виходячи з її характеристик (див. табл. 7):

 

м³/добу.

 

3. Кількість рейсів  розраховуємо за формулою (6):

 

рейсів.

 

4. Тривалість одного  циклу:

 

 

Висновок: щоденна потреба  у сміттєвозах для міста з  умовно прийнятими даними складає приблизно 70 штук.

 

Порядок виконання роботи:

 

1. Визначити тижневу потребу у сміттєвозах для міста з числом жителів 800 тис. чоловік. Відстань від гаража до місця роботи в середньому становить 10 км, а до місця знешкодження з району обслужування 18 км. Час, що витрачається на підготовчі операції складає в середньому 30 хвилин.
2. Визначити щоденну потребу у сміттєвозах.
3. Запропонувати систему контейнерів і тип сміттєвозів.
4. Розрахувати кількість рейсів.
5. Визначити тривалість одного циклу.
6. Зробити висновки.

 

Питання для самоконтролю:

 

1. Які сміттєвози використовують при системі змінних контейнерів?
2. Які типи сміттєвозів доцільно використовувати при системі незмінювальних контейнерів?
3. Чи залежить вибір типу сміттєвоза від відстані вивезення відходів?
4. Надати характеристику поняття міських доріг у великих містах і населених пунктах.

 

 

Лабораторна робота № 8

Дослідження особливості ерозійних процесів у містах.

 

Ерозія ґрунтів на території міст розвивається під  впливом поверхневого стоку, а іноді  в результаті збитків з  водонесучих  комунікацій. Найбільш інтенсивно ерозія ґрунтів проходить при будівельних  роботах внаслідок розпушування ґрунту. Інтенсивність ерозії в період будівництва в 10 раз більше, ніж на землях сільськогосподарського використання.

Проблема надійної охорони  ґрунтів від ерозії значною мірою  зумовлена труднощами точного визначення її інтенсивності в конкретній точці  простору і часу. У зв’язку із недостатньою вивченістю природи ерозійних процесів для прогнозування їх інтенсивності широко використовуються емпіричні залежності.

Визначивши ймовірний  змив ґрунту, можна передбачити його величину з конкретного місця, для  чого необхідно знати коефіцієнт протиерозійної ефективності цієї місцевості.

До найпростіших емпіричних формул, отриманих внаслідок статистичної обробки матеріалів спостережень на стокових майданчиках в США, належить рівняння ґрунтової ерозії В.Х. Вишмайєра  і Д.Д. Сміта. Це рівняння має вигляд:

 

(8)

 

де: A – втрати ґрунту, т/(з га/рік), R – фактор ерозійної здатності дощів, K – фактор ерозійної піддатливості ґрунтів, L – фактор довжини схилу, S – фактор крутизни схилу, C – фактор рослинності (0,01), P – фактор ефективності протиерозійних заходів.

Для того, щоб розрахувати  втрати ґрунту внаслідок ерозійних  процесів (А), спочатку необхідно знати значення ерозійної здатності дощів в умовах міста.

Ерозійна здатність  дощів. Інтенсивність ерозії в міських умовах великою мірою залежить від кількості опадів і характеру їх випадання. Чим більше опадів, тим ймовірнішим є прояв ерозії. Фактор опадів, виражений в одиницях ерозійного індексу, являє собою показник, який враховує кінетичну енергію дощових опадів за певний період максимальної інтенсивності їх випадання. Величину фактору ерозійної здатності дощів в умовах міста можна визначити на підставі матеріалів метеостанції, за формулою (9):

 

(9)

 

де: Q_і – кількість окремих опадів, мм., І₁₅ – 15 хвилинні максимальні інтенсивності окремих дощів, мм/хв., і – порядковий номер дощу. Наступним кроком є визначення фактору довжини і крутизни схилу та рослинного покриву. Взаємний вплив довжини та крутизни схилу виражається єдиним топографічним фактором  L, який визначається за формулою (10):

 

(10)