Дослідження зонального розподілу території міста

Тверді побутові відходи (ТПВ) – непридатні для подальшого використання харчові продукти та предмети побуту, що викидаються людиною. Утилізація – використання з користю.

Реутилізація – отримання з використаної готової продукції шляхом її переробки нової продукції того чи іншого близького їй типу продукції (папір з макулатури, металу з металобрухту).

Використання ТПВ у  якості вихідного продукту для іншого виробництва також є одним  з видів реутилізації.

Вторинні матеріальні  ресурси (ВМР) – сукупність всіх видів відходів, які можуть бути використані у якості основної та допоміжної сировини для випуску нової продукції. Реальні вторинні матеріальні ресурси – це ті, для яких створені ефективні методи та потужності для переробки та забезпечений ринок збуту. Фільтрат – рідка складова ТПВ, сильно забруднена.

Класифікація відходів. Відходи поділяються на: побутові (комунальні) – тверді та рідкі відходи, не утилізовані в побуті, що виникають в результаті життєдіяльності людей та амортизацію предметів побуту, промислові – залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, що виникли при виробництві продукції чи використанні робіт та такі, що втратили вихідні властивості, сільськогосподарські – відходи, що виникли в ході сільськогосподарського виробництва, будівельні – відходи, що виникли в процесі будівництва будинків та споруд (у тому числі доріг та інших комунікацій) та у виробництві будівельних матеріалів, споживання – вироби та машини, що втратили свої споживчі властивості в результаті фізичного та морального зносу, радіоактивні – невикористані прямі чи непрямі радіоактивні речовини та матеріали, що виникли при роботі ядерних реакторів, при виробництві та застосуванні радіоактивних ізотопів, токсичні – відходи, які можуть викликати отруєння, чи інше подразнення живих істот.

Норми накопичення твердого побутового сміття (ТПС)– це кількість відходів, які утворюються на одну розрахункову одиницю (одного мешканця для житлового фонду; одне місце в готелі; 1 м² торгівельної та складської площі; одне відвідування для поліклінік тощо) за одиницю часу.

Норми накопичення визначаються за двома джерелами накопичення:

• житлових будинків;
• установ, закладів та підприємств громадського призначення.

Загальні норми накопичення  використовуються для укрупнених розрахунків  під час проектування схем санітарної очистки, об’єктів для знешкодження та утилізації побутових відходів, у процесі визначення необхідної кількості машин та механізмів, обслуговуючого персоналу, планування робіт та витрат на очистку території населених пунктів України.

Диференційовані норми накопичення  визначають виходячи з кількості  побутових відходів, які утворюються на окремому об’єкті накопичення на розрахункову одиницю, характерну для цього об’єкта. Диференційовані норми використовуються для визначення обсягів накопичення відходів на об’єкті для розрахунків між замовниками та підприємствами, які виконують роботи із санітарної очистки населених пунктів.

Загальні норми накопичення  твердого побутового сміття у населених  пунктах диференціюються залежно  від чисельності населення.

Згідно з чинним ДВН 360-92 „Містобудування. Планування і забудова міських і  сільських поселень” (Мінбудархітектури України) міські та сільські поселення за чисельністю населення поділяються на групи (Табл.4).

 

Таблиця 4

Групи населених  пунктів

 

№	Групи поселень	Населення, тис. чол.
		Міст	Сільських поселень
1	Найзначніші	понад 1000	понад 10
2	Значні	500-1000	понад 3 до 5
3	Великі	250-500	понад 1 до 3
4	Середні	понад 50 до 250	понад 0,2 до 0,5
5	Малі міста, селища міського типу	понад 20 до 50 понад 10 до 20	понад 0,05 до 0,2 до 0,05

 

Норми накопичення твердого побутового сміття житлових будинків залежить від ступеня їх благоустрою.

За ступенем благоустрою будинки  поділяються на категорії:

• повністю упорядковані будинки з центральним опаленням, газом, водопроводом, каналізацією, сміттєпроводом (або без нього);
• будинки середнього упорядкування з водопроводом, каналізацією, місцевим або центральним опаленням і готуванням їжі на плитах, що опаляються дровами або вугіллям;
• неупорядковані будинки без водопроводу, з каналізацією, з місцевим опаленням і готуванням їжі на плитах, що опалюються дровами або вугіллям;
• будинки приватного сектора.

У будинках, обладнаних сміттєпроводами, норми накопичення ТПС дещо вищі, ніж в будинках без сміттєпроводів. У житлових будинках без каналізації  накопичується сміття підвищеної вологості, що збільшує його масу.

Роздільне збирання харчових відходів і вторинної сировини (папір, метал  тощо) знижує кількість відходів, що вивозяться: харчових – до 30 кг, вторинної  сировини – до 20 кг на рік в розрахунку на одного мешканця.

Середні норми накопичення твердого побутового сміття для житлових будинків наведено в таблиці 5.

Примітки:

1. Норми наведено для ТПС без  відбору харчових відходів. У  разі відбору харчових відходів  норми зменшуються на 15%.

2. Для упорядкованих будинків  із сміттєпроводом норма накопичення  ТПС на 10% вища, ніж для таких же будинків без сміттєпроводу.

3. Щільність сміття відповідає  його стану в сміттєзбірниках  перед навантаженням в смітьєвозний  транспорт. 

Норми накопичення ТПС для об’єктів громадського, адміністративного та культурного призначення наведено у таблиці 6.

Таблиця 5

Середні норми  накопичення ТПС для житлових будинків

 

Групи поселень	Об’єкт	Норма накопичення ТПС на одного мешканця				Щільність сміття, кг/м3
		Середньодобова		Середньорічна
		кг	л	кг	м3
1-2	Упорядковані будинки (газ, центральне опалення, водопровід, каналізація)	0,64	3,07	235	1,12	210
3-5		0,67	3,00	245	1,09	225
1-5	Неупорядковані  будинки (без водопроводу і каналізації):
	- з газовим опаленням;	0,88	3,52	321	1,28	250
	- з опаленням на твердому  паливі	1,07	3,58	390	1,30	300
1-5	Будинки приватного сектора з присадибною  ділянкою, в т.ч. у сільській місцевості:
	- з газовим опаленням;	1,27	3,53	452	1,29	350
	- з опаленням на твердому  паливі	1,59	3,86	580	1,14	410

 

Таблиця 6

Норми накопичення ТПС  для об’єктів громадського, адміністративного та культурного призначення

 

№ п/п	Об’єкт	Розрахункова  одиниця	Норма накопичення на одну розрахункову одиницю				Щільність сміття, кг/м3
			Середньодобова		Середньорічна
			кг	л	кг	л
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Готель	Місце	0,27	1,59	99	582	170
2	Гуртожиток	Місце	0,30	1,43	110	523	210
3	Лікувально-профілактичні  установи:	Місце відвідування
	- лікарня;		0,65	2,5	247	916	270
	- поліклініка		0,01	0,063	3	19	160
4	Санаторій, пансіонат, будинок відпочинку	Місце	0,68	2,74	250	1000	250
5	Дитяча  дошкільна установа	Місце	0,28	1,17	70	292	240
6	Учбові  заклади:	Учень
	- вищі;		0,09	0,47	22	116	190
	- школа;		0,07	0,38	18	95	190
	- школа-інтернат;		0,05	2,08	125	520	240
	- профтехучилище		0,4	1,90	100	476	210
7	Підприємства  торгівлі:	1м2 торговельної площі
	- промтоварний магазин;		0,15	0,83	45	250	180
	- ринок;		0,11	0,3	40	108	370
	- продовольчий магазин		0,3	1,58	90	474	190
8	Підприємства  громадського харчування. Ресторан:	Блюдо/день
	- з відбором харчових відходів;		0,07	0,26	25	91	270
	- без відбору харчових відходів.		0,10	0,33	36	120	300
	Кафе, їдальня:
	- з відбором харчових відходів;		0,04	0,17	15	62	240
	- без відбору харчових відходів.		0,05	0,18	18	67	270
9	Склад	м 2 площі	0,10	0,22	25	55	450
10	Адміністративні та громадські установи та організації	Робоче місце	0,25	1,24	62	310	200
11	Видовищні установи	Місце	0,07	0,46	25	168	150
12	Підприємства  побутов. обслуговування	Робоче місце	0,7	2,8	231	924	250
13	Вокзал, аеропорт, автовокзал	м2пассажирської площі	0,37	1,68	135	614	220
14	Кемпінг, автостоянка	Машино-місце	1,65	6,6	602	2408	250

Продовження таблиці 6

 

№ п/п	Об’єкт	Розрахункова  одиниця	Норма накопичення на одну розрахункову одиницю				Щільність сміття, кг/м3
			Середньодобова		Середньорічна
			кг	л	кг	л
1	2	3	4	5	6	7	8
15	Пляж (курортний сезон)	м2 території	0,03	0,19	-	-	160
16	Місце тримання домашніх тварин:	1 голови
	- корова;		33	-	8000
	- кінь;		25	-	8000
	- свиня;		6	-	1500
	- коза, вівця;		3,3	-	300
	- птиця		0,015	-	5,5

 

Примітка: дані наведені без урахування дворового  змету.

Загальна  кількість і середня загальна норма накопичення визначається шляхом підрахунку усіх видів твердого побутового сміття у межах міста  відповідно до кількості розрахункових одиниць на об’єктах сміттєнакопичення і встановлених для них диференційованих норм накопичення (див.табл.5, 6), а також з урахуванням середньорічної чисельності туристів, гостей і маятникової міграції за формулою 1:

, (1)

де  - сумарне накопичення побутового сміття в житлових будинках міста за рік, кг чи м³;

- сумарне накопичення побутового  сміття у міських установах  обслуговування за рік, кг чи  м³;

- річне накопичення відходів  від районного обслуговування, тобто  від приїжджого населення. Для  міст 1,2 груп він становить 1,2 м³/рік на одного мешканця, для 3-5 груп 1,5 м³/рік на одного мешканця.