Екологічний моніторинг школи

 

 

Міністерство освіти і науки України

Київське обласне територіальне відділення

Малої академії наук України

 

 

 

 

Екологічний моніторинг школи

 

                                                                       Роботу виконав:

                                                                  

                                                                        Керівник:

                                                             Петренко Лариса Трохимівна,

                                                             вчитель біології Ставищенського НВК №1,

                                                             спеціаліст вищої категорії,

                                                             вчитель методист,

                                                             заслужений вчитель України

 

 

 

 

 

 

 

 

2013 рік

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………………….3

 

РОЗДІЛ 1. ШКОЛА ЯК ЧАСТИНА ЛАНДШАФТУ РЕГІОНУ

1. Територіально-екологічна оптимізація……………………………………5

1.2. Ландшафтно-екологічна  оптимізації території……………………………5

1.3. Поняття просторового  комфорту……………………………………………7

 

РОЗДІЛ 2

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ ТА РЕКРЕАЦІЙ  ШКОЛИ

 

2.1. Ландшафтно-екологічна  організація території СтавищенськогоНВК№1..9

2.2. Створення комфортних умов на території школи........................................10

2.3. Дослідження  умов для комфортної життєдіяльності  учнів у школі

1. Озеленення школи …………………………………………………10

2.3.2. Стан повітря та вологості у шкільному приміщенні…………..11

2.3.3. Аналіз запахів………………………………………………………...13

2.3.4. Дослідження  кольорової гами стін коридорів  та кабінетів……14

2.3.5. Вплив шуму……………………………………………………………15

2.3.6. Наявність  місць відпочинку………………………………………..17

 

ВИСНОВОК……………………………………………………………….................18

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..………….19

 

ДОДАТКИ……………………………………………………………….…………..20

 

ВСТУП

Людина тісно пов’язана із середовищем життя. Подібно до інших біологічних видів, людина піддається впливу усіх природних факторів середовища, але, водночас, своєю практичною діяльністю вона змінює середовище, створює штучні умови існування.

Навколишнє середовище слугує важливим фактором регуляції поведінки людини та соціальної взаємодії. Поведінка і емоції людини істотно залежать від ландшафту. Одноманітний ландшафт негативно впливає на її настрій, а збагачений – покращує його. Рослини оточують нас всюди, ми сприймаємо їх красу у всіх проявах. Враження від них залишають в нашій душі глибокий слід. Зелені кімнатні квіти надають помешканню своєрідності, створюють затишок, регулюють мікроклімат. Вони покращують настрій, позитивно впливають на світосприйняття, сприяють розумовій діяльності, тобто формують просторовий комфорт – суб’єктивне почуття й об’єктивний стан повного фізичного й душевного здоров’я в умовах середовища, що оточує людину. 

Чи комфортно нам у цьому середовищі? Чи приємно тут знаходитися? Чи хочеться повертатися сюди знову і знову?

Актуальність теми. Ландшафтно-екологічна оптимізація є одним із напрямків територіально-екологічної оптимізації. У кожному регіоні повинно бути органічно поєднано виробничі, соціальні і екологічні функції господарських систем, дотримане раціональне співвідношення перетворених і збережених ландшафтів в інтересах досягнення належних просторово-екологічних умов життєдіяльності населення.[1]

Об’єкт дослідження. Об’єктом свого дослідження я обрав школу. Шкільна територія і школа, як об’єкт, що функціонує на даній території, має безпосереднє відношення до проблеми підтримання просторово-екологічних умов життєдіяльності населення. Мене зацікавило, чи створені на території школи належні умови просторової комфортної життєдіяльності для учнів з точки зору ландшафтно-екологічної оптимізації.

Мета проекту: 1) дослідити, чи відповідають умови в школі основним пріоритетам ландшафтно-екологічної оптимізації території, а саме природоохоронному, естетичному та рекреаційному; 2) сприяти формуванню екологічної культури в учнів школи; 3) активізувати творчу діяльність учнів школи для здійснення заходів, направлених на досягнення найбільш оптимальних умов просторової комфортної життєдіяльності колективу школи.

Завдання проекту: 1) проаналізувати дотримання природоохоронних напрямків у ландшафтній організації шкільної території; 2) встановити чи відповідає оформлення рекреацій школи естетичним та природоохоронним напрямкам; 3) розробити пропозиції щодо перспективи змін у ландшафтно-екологічній організації території школи, довести їх до відома керівництва школи та розпочати втілення їх у життя; 4) оцінити стан середовища школи з точки зору потреб для життєдіяльності учнів.

Новизна проекту. В нашій школі проводиться природоохоронна робота на високому рівні. Учні досліджували видовий склад рослин рекреації школи, вивчали можливості розмноження рідкісних рослин. Але оцінити якість середовища з погляду потреб учнів, для яких школа є другим домом, – цього ще ніхто не досліджував. Тому, я намагався встановити чи викликає ландшафтно-екологічна організація школи почуття комфорту в учнів, а якщо ні, то яким чином зробити так, щоб почуття дискомфорту зменшити або усунути взагалі. В цьому й полягає новизна мого проекту.

Під час виконання проекту, я використовував різні методи: вимірювання, спостереження та заходи по практичному втіленню у життя певних пропозицій.

Перед початком роботи над проектом я провів опитування серед учнів з метою встановлення їх відношення до ландшафтного оформлення території школи, естетичного оформлення рекреацій:

1. Чи подобається вам оформлення території школи?
2. Що б ви запропонували для поліпшення комфортності ландшафтно-екологічної організації території школи та внутрішнього оформлення школи?

                

РОЗДІЛ 1

 ШКОЛА ЯК  ЧАСТИНА ЛАНДШАФТУ РЕГІОНУ

 

1. Територіально-екологічна оптимізація

 

Кожний регіон характеризується певними природними умовами, розвитком виробничої бази, видами природокористування.

Екологічна рівновага підтримується тільки при раціональному співвідношенні даних складових, а саме: перетворених і збережених ландшафтів, що органічно поєднуються із різноманітними функціями господарських систем – виробничих, соціальних, екологічних та створенням належних комфортних умов життєдіяльності населення. Таке підтримання екологічної рівноваги в регіоні носить назву територіально-екологічної оптимізації.

Оптимально організована з екологічної точки зору територія має бути високопродуктивною, малоконфліктною, естетично привабливою, екологічно надійною і стабільною.

Ландшафтно-екологічні дослідження територій відомі в Європі ще із                1960-х років. Перші наукові розробки проводились в Німеччині («Ландшафтні плани»), Чехословаччині («Ландшафтно-екологічні плани»), Радянському Союзі («Територіальні комплексні схеми охорони природи»). У цих дослідженнях обґрунтовувалось оптимальне розміщення структур соціально-економічного розвитку із врахуванням екологічних вимог, схем охорони природи.[1]

 

2. Ландшафтно-екологічна оптимізації території

 

Ландшафтно-екологічна оптимізація є одним із напрямів територіально-екологічної оптимізації. Її досягнення передбачає визначення і реалізацію ландшафтно-екологічних пріоритетів, серед яких є антропоекологічний, природоохоронний, виробничий, естетичний, рекреаційний.

Першим етапом оптимізації є визначення ландшафтно-екологічних пріоритетів розвитку регіону: необхідно визначити види функцій у порядку їхньої значущості для даного регіону з урахуванням сучасної еколого-географічної ситуації в ньому, специфіки його господарської ролі у масштабах країни та природної ролі в природних територіальних комплексах вищих рангів.

За умов глобальної екологічної кризи найвищим пріоритетом будь-якого регіону є антропоекологічні функції і створення комфортних і гігієнічностабільних умов середовища життєдіяльності людей та природоохоронні – зі збереження біорізноманіття.

Пріоритетом другого порядку є визначення функції, відповідно до якої дана геосистема має найвищий природний потенціал. За однаково сприятливих природних умов пріоритет віддається тій із функцій, яка пов’язана з меншим екологічним ризиком або надто важлива з екологічної точки зору. Пріоритетність функцій визначається як ієрархія цілей оптимізації: функціями першого порядку є природоохоронна та антропоекологічна, другого порядку – ті, що мають найвищий природний потенціал; третього – функції, що сприяють виконанню функцій другого порядку.

Наступним етапом оптимізації є ландшафтно-екологічна оптимізація території  з наступним кроком оптимізації геосистем. Вона зводиться до обґрунтування такої територіальної диференціації угідь, за якої максимально повно реалізується природний потенціал геосистем, виключаються конфліктні ситуації між її функціональним використанням і природними особливостями, забезпечується естетична привабливість ландшафту.

Задоволення цих вимог – складна ландшафтно-екологічна проблема, яка здебільшого реалізується на певних територіях: природних національних парках, регіональних ландшафтних парках, адміністративно-територіальних одиницях нижчих рангів.[1]

 

 

 

1.3. Поняття просторового комфорту

Вивчення стосунків людини з навколишнім середовищем призвело до виникнення уявлень про властивості або стани середовища, які виражають сприйняття середовища людиною, оцінку якості середовища з погляду потреб людини. Спеціальні методики дозволяють визначити ступінь відповідності середовища потребам людини. Найбільш загальною властивістю середовища з точки зору відповідності його біосоціальним вимогам людини є поняття комфортності і дискомфортності. [3]

Крайнім вираженням дискомфортності є екстремальність, пов’язана із патогенністю та забрудненням.

Просторовий комфорт – це властивість ландшафту викликати суб’єктивне почуття комфорту й об’єктивний стан спокою в навколишньому природному середовищі, яке заспокоює нервову систему й забезпечує весь комплекс здоров’я людини. Існує галузь знань, яка вивчає психологічні аспекти взаємовідносин людини і навколишнього середовища. Ця наука називається екологічна психологія.

Одним із провідних завдань екологічної психології є розробка методів формування й розвитку екологічної свідомості серед молоді. Виявляючи закономірності взаємодії особистості й навколишнього середовища, стає можливим проектувати й змінювати навколишнє середовище таким чином, щоб воно стимулювало соціально прийнятну поведінку особистості або дозволяло прогнозувати найбільш імовірні моделі її поведінки.

Використання території практично завжди передбачає створення необхідних умов для нормального існування. Якщо природні умови прийнятні для тривалого або постійного проживання людей без надмірних капіталовкладень, то такі території називають ефективними або комфортними.

У випадку, якщо природні умови несприятливі, а існування на них супроводжується постійним стресом і несприятливими наслідками для фізичного й психічного стану, їх називають екстремальними. Комфорт – синонім не тільки якості життя, але і його продуктивності. Тому цей термін усе частіше використовується в контексті словосполучень: «робоче місце», «ефективність виробництва».[3]

Отже, виконуючи даний проект, досліджуючи робочі місця учнів, я визначив комфортність середовища.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ ТА РЕКРЕАЦІЙ  ШКОЛИ

 

2.1. Ландшафтно-екологічна організація території Ставищенського НВК№1

 

Ставищенський НВК №1 розташований на території смт. Ставище. Наше селище розташоване на мальовничих берегах р. Гнилий Тікич, визначається значною площею зелених насаджень – всього 6,4 га, що складає 5,5 м2 на 1 жителя.

Школа розташована поруч (50м) із парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення. Парк був закладений графинею Браницькою у XVIIIст. на північному схилі ставка. Тут поширені 200-літні дуби, липи, цінні породи дерев і кущів з різних частин світу. Основну проектувальну роботу при створенні парку виконав ботанік Аджієвський, про що свідчить встановлена біля центрального входу гранітна плита та меморіальна дошка з таким написом: «Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва обласного значення, закладений у 1785 році ботаніком Аджієвським (Детюком). Охороняється законом»                   У парку різноманітний тваринний світ, в тому числі багато білок, птахів. Учні школи мають змогу відпочивати в парку та проводити екскурсії.