Хвороби соняшника

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Інститут економіки та менеджменту

Кафедра організації авіаційних робіт іта послуг

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни "Основи фітопатології, ентомології та гербології"

на тему:"Хвороби соняшника "

 

 

 

                                                                                         Виконалав

                                                                                       студентка 1 курсу ОР-105

                                                                                       Москаленко А.В.

                                                                                        Перевірив

                                                                                         старший. викладач кафедри

                                                                                         Пронь С.В.

 

Київ, - 2014

Зміст

Вступ……………………………………………………………….……………3

1 Соняшник.Загальні відомостіБіологічні особливості соняшника ………………………………………….........5

1.1 Опис рослини……………………………………………………..….6

1.2 Продукти переробки соняшника……………………………..……..7

2 Хвороби соняшника …………………………………………………..……...8

2.1 Біла гниль або склеротиніоз…………………………..…………......8

2.2 Сіра гниль………………………………………………….………...12

2.3 Пероноспороз………………………………………………………..15

2.4 Іржа…………………………………………………………..……....17

2.5 Фомоз (чорна плямистість)…………………………………............19

2.6 Попеляста гниль стебла (вугільна гниль)………………………....21

2.7 Альтернаріоз……………………………………….………………...22

2.8 Фомопсис (бура плямистість стебел)………………………….…..25

2.9 Септоріоз (бура плямистість листя )………………………..…......27

3 Заходи боротьби з  хворобами соняшника……………………………..…..29

4 Висновок……………………………………………………………………...34

5 Список використаної літератури……………………………...…..…                  ………………….…36

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

За даними Держкомстату, у 2013 р. виробництво соняшнику в Україні зменшилося, порівняно з попереднім роком, на 3,5% і становило 8,4 млн т. Це стало наслідком зниження врожайності культури на 10,3% (до 16,5 ц/га), оскільки посівна площа культури в 2012 р. зросла до 5,08 млн га, або на 7% (у 2012 р. — 4,72 млн га). Окрім агрокліматичних умов вегетаційного періоду, однією з основних причин погіршення показників урожайності культури у більшості регіонів України стало значне поширення соняшникових хвороб. [11]

Як відомо, соняшник є головною олійною культурою в Україні. Соняшникова олія має переваги перед іншими рослинними жирами за поживністю та засвоєнням. На світовому ринку Україна лідирує з виробництва соняшникової олії. Олійно-жировий комплекс б’є світові рекорди, в 94 країни постачається українська олія, це 60% світового експорту цього цінного харчового продукту.

Україна за посівними площами соняшнику займає третє місце в світі, а за валовим виробництвом насіння – четверте. Сучасна кон'юнктура, передусім продовольчого ринку примушує аграріїв через брак коштів сіяти те, що вигідніше. Здебільшого це енергонасичені культури, які вирощують через безконтрольність у землекористуванні, нехтуючи сівозміни, що призводить до погіршення родючості ґрунтів. Першочергово це стосується соняшника, потужні рослини якого найбільше обезводнюють та збіднюють ґрунт.[4]

В структурі посівних площ основних сільськогосподарських культур соняшнику відведено в цілому 13% загальної площі ріллі. Основні посіви та виробництво соняшнику сконцентровані в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Полтавській, Одеській, Харківській, Херсонській областях (146-439 тис.га). [3]

Перенасичення сівозміни соняшником, особливо в невеликих за земельними площами  агроформуваннях,  де зменшується набір культур, застосування спеціалізованих короткоротаційних сівозмін, сівба непротруєного насіння інші технологічні негаразди вирощування призводять до погіршення фітосанітарного стану посівів цієї культури, накопичення інфекції збудників хвороб у ґрунті, на рослинних рештках, уражених сходах падалиці. При вирощуванні соняшника, насамперед слід враховувати чинники впливу на стан посівів під час вегетації культури, які формують показники врожаю.

Через вищезазначене щорічно спостерігається погіршення фітосанітарної ситуації в плантаціях соняшника. Рослини культури все більше зазнають пошкодженість спеціалізованими та багатоїдними шкідливими комахами, а особливо потерпають від різноманітних хвороб. [2]

 Хвороби на соняшнику є основною причиною, коли з кожного додатково засіяного гектару землі, при екстенсивному способі його вирощування, господар отримує з кожним роком все менший приріст урожаю.

На соняшнику зареєстровано понад 80 захворювань грибної, бактеріальної, вірусної, квіткової та неінфекційної етіології. В Україні найбільш шкодочинними на соняшнику є біла та сіра гнилі, несправжня борошниста роса та безліч інших хвороб. [10]

 

 

 

 

 

1. Соняшник. Загальні відомості.

Соняшник звичайний (лат. Helianthus annuus) — рід рослин родини Айстрових.Соняшник. Загальні відомості.

Охоплює близько 110 видів. Поширена технічна і сільськогосподарська культура, широко культивується на півдні України; основна олійна культура України. Соняшник — мексиканська «квітка сонця». З Північної Америки (де соняшник був дикоростучою рослиною) в Європу рослина завезена іспанцями в 1619.

Спершу його розводили як декоративну рослину, згодом також заради зерна, яке використовували як ласощі. Тепер соняшникова олія в Україні є найкращим харчовим продуктом як у непереробленому,так і переробленому (марґарин) вигляді. Її використовують для технічних потреб (при виго товленні мила,лаків, фарб, лінолеуму тощо).[14]

Соняшник - рослина, яка пристосоване до вирощування в степовій зоні. Насіння соняшнику починають проростати при 3-4  0 С температурі, незважаючи на підвищені вимоги до тепла, але поява сходів спостерігається лише на 20-28 день. Оптимальна температура для його проростання - +20 0 С. При такій температурі поява сходів спостерігається на 7-8 день. Насіння, які набубнявелі і ті, що проклюнулися в грунті здатні задовільно перенести зниження температури до -10 0 С. Молоді сходи можуть витримувати заморозки - 4-6 0 С, які бувають у весняний період. Такі умови дають можливість проводити посів соняшника в досить ранні рядки. У першій половині вегетації оптимальна температура для зростання - приблизно 22 0 С, а в фазу цвітіння-дозрівання - 23-25 ??0 С. Температура негативно позначається не тільки на розвитку, а й в цілому на зростанні рослин, особливо якщо вона перевищує 30 0 С.

 

1.1.Опис рослини

Коренева система сильно розвинена (Рис.1).                                                                                             Висота стебла здебільшого 120–150 см, іноді 2-2,5 м, пряме, з губчастою серцевиною (Рис.2).                                                                                            Листки великі, овально-серцевидні, черешкові (Рис.3).                                                                        Суцвіття — багатоквітковий кошик з плескатим або ледь випуклим диском (Рис.4).                                                                                               

Плід — сім'янка з шкірястим оплоднем, що не зростається з насіниною. Цвіте з середини липня до кінця серпня (Рис. 5).                                                                                                                                Соняшник — теплолюбна і посухостійка рослина (її коріння дістає вологу з нижчих шарів ґрунту); для вирощування соняшника найпридатніші супіщані та суглинкові чорноземи.[12]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2.Продукти переробки

Насіння соняшнику — макуха при пресуванні і шрот при екстрагуванні (близько 35 % від маси насіння) є цінним концентрованим кормом для худоби.За поживністю 100 кг макухи відповідають 109 корм. од.

Лузга (вихід 16 — 22 % від маси насіння) є сировиною для виробництва гексозного й пентозного цукру. Із гексозного цукру виробляють етиловий спирт і кормові дріжджі, із пентозного — фурфурол, який використовують при виготовленні пластмас, штучного волокна та іншої продукції.

Кошики соняшнику (вихід 56 — 60 % від маси насіння) є цінним кормом для тварин. Їх добре поїдають вівці і велика рогата худоба За поживністю борошно з кошиків прирівнюється до пшеничних висівок, 1 ц його відповідає 80 — 90 кг вівса, 70 — 80 кг ячменю. З кошиків виробляють харчовий пектин, який використовується в кондитерській промисловості.

Соняшник вирощують і як кормову культуру. Він може дати до 600 ц/га і більше зеленої маси, яку в чистому вигляді чи в сумішах з іншими кормовими культурами використовують при силосуванні. Силос із соняшнику добре поїдається худобою і за поживністю не поступається силосу з кукурудзи.

Стебла соняшнику можна використовувати для виготовлення паперу, а попіл — як добриво. Жовті пелюстки язичкових квіток соняшнику використовують як ліки у фітотерапії.Соняшник — чудова медоносна рослина. З 1 га його посівів під час цвітіння бджоли збирають до 40 кг меду. При цьому значно поліпшується запилення квіток, що підвищує врожай насіння.

Сіють соняшник також для створення куліс на парових полях. Як просапна культура він сприяє очищенню полів від бур'янів. [9]2.Хвороби соняшника.

2.Хвороби соняшника

                                 2.1 Біла гниль або склеротиніоз

Біла гниль або склеротиніоз уражує сходи, стебло, зачатки квіток і найбільш часто — кошики. Збудник хвороби — Sclerotinia sclerotiorum (Рис.6). При вегетації розвиває пишну білу грибницю, шматочки якої легко регенерують і можуть попадати на здорову рослину На грибниці з’являються склероції чорного кольору і неправильної форми. У формі склероцій гриб переносить несприятливі умови, зберігається в ґрунті в місцях залишків стебел соняшника, не втрачає життєздатності до 3-х років.

 

Після зимівлі, навесні, в період формування кошиків склероції, які залягають на глибині до 6 см, проростають в апотеції, де формуються сумки з аскоспорами. При більш глибокому заляганні склероції можуть проростати в нитковидні строми. У глибоких шарах ґрунту (понад 6 см) склероції через 10-12 місяців руйнуються. Частини гіфів, які утворюються при проростанні аскоспор, здатні інфікувати тільки послаблені, відмираючі або дозріваючі тканини. Найбільшою вірулентністю відзначаються частини вегетативного міцелію.

Соняшник уражується збудником білої гнилі (Рис.7,Рис.8) протягом всього вегетаційного періоду, захворювання спостерігається в кількох формах. Розвиток хвороби в онтогенезі соняшника не пов’язаний з дифузним розповсюдженням міцелію збудника; вів виникає в результаті самостійного (місцевого) зараження від відповідного джерела інфекції.

Перша форма інфікування пов’язана із зараженням сходів падалиці. У рослнн звичайно підсім’ядольне коліно й корінці пом’якшуються, загнивають, сім’ядолі втрачають тургор і виглядають обвареними. На уражених рослинах розвивається білий міцелій гриба й утворюються склероції. Сходи гинуть. Розвиток хвороби на сходах відбувається також за рахунок зараженого насіння, в якому гриб зберігається у формі міцелію або склероцій. Проникнення міцелію в рослину відбувається переважно через головний корінь.

Друга форма зараження проявляється у вигляді прикореневої та стеблової гнилей і розвивається з періоду бутонізації. Джерелом прикореневої гнилі служить міцелій гриба сходів, що загинули, а також заражений склероціями ґрунт. Розвиток гнилі біля основи або всередині стебла спостерігається і в сухнй жаркий період вегетації. Апотеціїв у цей час не утворюється. Соняшннк заражається від склероцій, які залягають у глибоких шарах ґрунту. Через корінь міцелій проникає до основи стебла, на якому утворюється волога темна пляма, потім формується ватоподібна грибниця, рослнна в’яне, тканина мацерується і стебло підламується. На грибниці формуються склероції, потім вони падають на ґрунт. У випадку підвищеної сухості повітря міцелій і склероції гриба розвиваються всередині стебла. Уражена тканина пронизується міцелієм, підсихає, кришиться й розноситься вітром. Якщо вона попадає на інші рослини — відбувається інфікування.

Відобрвзіть всі знаки (Ctrl+*) та поудаляйте всі переноси!!!!!

Третя форма зараження проявляється з періоду формування й дозрівання сім’янок. До цього часу звичайно випадають опади і спостерігається розвиток сумчастої стадії гриба, аскоспори уражують кошики соняшника. Розвиток гнилі на кошиках починається з тильного боку. Тканина пом’якшується, стає грубою, потім вкривається ватоподібною грибницею. Розшаровуючись між сім’янками, грибниця утворює могутні решітчасті склероції. Заражаються і сім’янки, в них зберігається міцелій або склероції.