Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин в атмосферу цеху з випуску сухих будівельних сумішей ЗБК -13

 

 

 

КУРСОВА  РОБОТА

з предмету: Екологічна безпека

на тему:

„ОЦІНКА ВПЛИВУ ВИКИДІВ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРУ ЦЕХУ З ВИПУСКУ СУХИХ БУДІВЕЛЬНИХ СУМІШЕЙ ЗБК -13”

 

 

РЕФЕРАТ

 

Курсова робота: 43 стор., 2 рис., 12 табл., 31 джерело.

Об’єкт дослідження – викиди забруднюючих речовин цеху з випуску сухих будівельних сумішей ЗБК -13.

Мета роботи – визначення впливу викидів забруднюючих речовин цеху з випуску сухих будівельних сумішей ЗБК -13 на стан атмосферного повітря.

Задачі роботи:

- визначення джерел забруднення атмосферного повітря викидами цеху з випуску сухих будівельних сумішей ЗБК -13;

- розрахунок обсягів  викидів забруднюючих речовин підприємством та транспортними засобами;

- розрахунок розсіювання  забруднюючих речовин;

- обгрунтування прийнятого розміру санітарно-захисної зони;

- оцінка впливу поверхневого  стоку з території цеху з  випуску сухих будівельних сумішей.

Методами дослідження  є аналіз сучасного стану атмосферного повітря з урахуванням впливу джерела викидів забруднюючих речовин  і вивчення умов формування та впливу поверхневого стоку з території цеху на довкілля.

В курсовій роботі досліджені сучасні методи оцінки і розрахунку концентрацій забруднюючих речовин в повітрі з урахуванням ефекту сумації та фонових концентрацій; обгрунтовано розміри санітарно захисної зони, проаналізовано умови формування та відводу поверхневого стоку; з урахуванням рельєфу місцевості визначено умови відведення поверхневого стоку.

 

АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ, ВИКИДИ, ЗАБРУДНЮЮЧІ РЕЧОВИНИ, САНІТАРНО ЗАХИСНА ЗОНА, ПОВЕРХНЕВИЙ СТОК, ЦЕХ З ВИПУСКУ СУХИХ БУДІВЕЛЬНИХ СУМІШЕЙ, ХАРКІВ

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП			4
1	ВИЗНАЧЕННЯ ДЖЕРЕЛ ЗАБРУДНЕННЯ  АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ЦЕХУ З ВИПУСКУ СУХИХ БУДІВЕЛЬНИХ СУМІШЕЙ ЗБК -13”		6
	1.1	Загальна характеристика промислового підприємства	6
	1.2	Дослідження технологічного процесу	8
	1.3	Коротка характеристика фізико-географічних і кліматичних  умов району й площадки розміщення	10
2	РОЗРАХУНОК ОБСЯГІВ  ВИКИДІВ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН В  АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ		13
	2.1	Розрахунок викидів  речовин від пересувних джерел забруднення	14
	2.2	Розрахунок викидів  шкідливих речовин в атмосферу  від котельні що працює на газі	15
3	РОЗРАХУНОК РОЗСІЮВАННЯ  ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН У ПРИЗЕМНОМУ ШАРІ		21
	3.1	Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин	21
	3.2	Результати розрахунку очікуваних концентрацій шкідливих речовин у приземному шарі	22
	3.3	Обгрунтування прийнятого розміру санітарно-захисної зони (СЗЗ)	23
	3.4	Контроль викидів шкідливих  речовин в атмосферу	26
4	ОЦІНКА ВПЛИВУ ПОВЕРХНЕВОГО СТОКУ З ТЕРИТОРІЇ ЦЕХУ З ВИПУСКУ  СУХИХ БУДІВЕЛЬНИХ СУМІШЕЙ		27
	4.1	Основні гідрометеорологічні  параметри району розташування ЗАТ „ЗБК – 13”	27
	4.2	Вихідні дані для розрахуноку  об`єму поверхневого стоку з території цеху	29
	4.3	Умови відведення та технологія очищення поверхневого стоку  з території цеху	30
ВИСНОВКИ			41
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ			42

 

 

ВСТУП

 

В умовах зростаючого антропогенного впливу на навколишнє середовище очевидною  э необхідність переходу до нової  форми зв`язку між суспільним виробництвом і навколишнім середовищем – до замкненої системи виробництва і раціонального типу природокористування.

Замкнена система виробництва  спирається на два фундаментальні принципи: найбільш повне використання відходів виробництва і доведення невикористуваних відходів до такого стану, коли вони можуть бути асимільовані екологічними системами без шкідливих наслідків.

Раціональне природокористування  спрямоване на забезпечення умов існування  людства і отримання матеріальних благ, запобігання можливих шкідливих  наслідків людської діяльності, на підтримання високої продуктивності природи та охорону і економне використання її ресурсів.

Вплив об`єктів господарчої діяльності на навколишнє природне середовище регламентується  багатьма документами, у тому разі оцінка такого впливу проводиться згідно до Закону України “Про екологічну експертизу” [1].

Метою курсової роботи є дослідження впливу на навколишнє середовище виробничих процесів з випуску сухих будівельних сумішей, що дозволить визначити комплексні екологічні цілі і сприятиме впровадженню на підприємстві системи екологічного менеджменту.

1 ВИЗНАЧЕННЯ ДЖЕРЕЛ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ЦЕХУ З ВИПУСКУ СУХИХ БУДІВЕЛЬНИХ СУМІШЕЙ ЗБК -13”

 

1.1 Загальна характеристика промислового підприємства

 

Будівля цеху, у якому передбачене переустаткування, розташовано на території заводу «ЗБК-13» у Комінтернівському районі м. Харкова.

• Головний в’їзд на територію заводу розташований з боку вул. Матросова.

• Завантаження силосів здійснюється з вулиці. Вивантаження готової продукції передбачене через ворота цеху.

• Цех граничить:

• З півночі - лісопильний цех;

• З півдня - цех по виготовленню СБ і ЗБ конструкцій;

• Із заходу - бетонно-розчинний вузол;

• Зі сходу - склад готової продукції заводу «ЗБК - 13».

• Найближчі житлові будинки розташовано по вул. Гагаріна на відстані 900 м від території підприємства.

Схема розташування підприємства наведена на рисунку 1.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.1 - Схема розміщення підприємства ЗАТ „ЗБК – 13”

 

1.2 Дослідження технологічного процесу

 

Принцип роботи установки  розглянемо за технологічною схемою. Пісок подається в прийомний бункер самоскидами або фронтальними навантажувачами. З бункера пісок потрапляє на скребковий транспортер. Для поліпшення відходу піску на стінці бункера встановлений вібратор. Регулювання товщини шару піску, що надходить на транспортер, здійснюється рухливою затворкой, яка встановлена в нижній частині бункера.

Транспортер подає пісок  на вібраційну решітку де відбувається відсіювання з піску сторонніх  предметів. Далі пісок самопливом надходить  у сушильний барабан, відсів, також самопливом, спрямовується в бункер відходів.

У сушильному барабані пісок  висушується до необхідної вологості  й далі подається шнеком в елеватор, а елеватором у чотирьох фракційне вібросито. З вібросита фракції піску розміром більше за 3мм самопливом спрямовуються в бункер відходів. Дрібна й середня фракції самопливом, а велика за допомогою шнека, надходять у видаткові бункери, де й зберігаються до використання.

Керування механізмами  здійснюється оператором з головного пульта керування з кабіни. Роботою газового пальника сушильного барабана керує інший оператор, що має посвідчення оператора газових казанових установок. Він також стежить за надходженням піску із приймального бункера на транспортер та  у сушильний барабан.

Контроль якості сушіння  піску здійснюєься лаборантом методом відбору проб на виході із сушильного барабана. Лаборант робить, також вхідний контроль якості надходячих матеріалів (на відповідність діючим ДСТ та іншим вимогам, які застосовують до матеріалів, що використовують для готування сухих сумішей) та робить висновок що до їх придатності .

В'язкі матеріали - цемент, гіпс, вапно завантажуються до силосів складу в'язких матеріалів цементовозами або іншим пневмотранспортом, де й зберігаються до використання.

Дозування компонентів  сухої суміші здійснюється за допомогою багатофракційного вагового дозатора циклічної дії. Пісок потрібних фракцій, цемент, гіпс й інші компоненти шнеками послідовно подаються в багатофракційний дозатор. Вмикання і вимикання шнеків після набору потрібних доз здійснюється оператором з головного пункту керування. Із багатофракційного дозатора компонента суміші шнеком, який встановлений на виході з бункера дозатора, вивантажуються в елеватор, що подає їх безпосередньо до змішувача.

Хімічні добавки, що заздалегідь  готуються в необхідній кількості на заміс, засипаються безпосередньо в змішувач через оглядовий люк. Час перемішування задається оператором на головному пульті керування після додавання хімічних добавок.

Змішувач має два  розвантажувальних затвори. Після  закінчення процесу перемішування готова суміш через один із затворів вивантажується в проміжні бункери. Під одним з бункерів встановлено фасувальний агрегат, під другий під'їжджає візок з камерним насосом. Дозвіл на відкриття того або іншого дається робітником-фасувальником залежно від того, куди треба подати суміш.

Фасувальний агрегат  дозволяє фасувати суміш у паперові або поліетиленові мішки місткістю 50кг, 25кг.

Камерним насосом суміш  по трубопроводу подається в склади готової суміші, розташовані поруч  зі складами в'язких матеріалів. Камерний насос працює в автоматичному режимі. На візку, на якій встановлений камерний насос, є площадка, на яку можна помістити мішок вагою 1 - 1,5 тонни. Кількість суміші, яка потрапляє до мішків визначається кількістю матеріалу який було використано на даний заміс. З візка мішок знімають краном і подають у склад фасованої продукції або безпосередньо в автомобілі. Суміш у мішках по 50 й 25кг подається в склад на піддонах вантажопідйомністю 1 тонна.

У комплекті установки  передбачені два силоси для готової суміші. Із силосів суміш шнеками подається в проміжний бункер, а з нього у фасувальний агрегат, аналогічний встановленому під змішувальним блоком. Керування шнеками здійснюється робітником-фасувальником з місцевого пульта керування. Для запобігання переповнення проміжного бункера на ньому встановлений покажчик рівня, що автоматично відключає шнеки при наповненні бункера.

Силоси для в'язкої  й готової суміші  оснащені верхніми й нижніми покажчиками рівня, сигнал від яких надходить на відповідні пульти керування й на світлофори, які встановлені в зоні розвантаження цементовозів та візка камерного насоса.

 На підприємстві  існує лабораторія. Склад і  площа приміщення лабораторії  прийняті відповідно до завдання  на проектування з урахуванням вимог глав Снип 2.01.02-35, ДБН В.2.2.9-99.

Лабораторія знаходиться  на території цеху по виробництву  сухих будівельних сумішей і  виконує лабораторний контроль та лабораторні  випробування зразків по відповідності  розрахункової характеристики й  гігієнічного сертифіката, що випускаються цехом будівельних сумішей.

Лабораторія оснащена необхідним технологічним устаткуванням, що купується  й поставляється замовником.

 

1.3. Коротка характеристика  фізико-географічних і кліматичних  умов     району й площадки  розміщення

 

У геологічному  відношенні м. Харків є складовою частиною Дніпровсько-Донецької западини. Клімат помірно-континентальний, кліматичний район - 3.

Пануючі вітри в літній період північно-західного напрямку при максимальній швидкості 5 м/с.

Глибина промерзання ґрунтів - 1,1 м. кількість опадів за рік 542,14 мм, добовий максимум 55,8мм.

Вологість повітря становить: у січні - 84% у липні – 47%, кількість  днів з туманами – 54.

Кліматичні умови району прийняті на підставі СниПа 2.01.01.01.-82. «Строительная геофизика и климатология» і характеризується наступними величинами:

- коефіцієнт, що залежить  від температурної стратифікації  атмосфери, А=200.

- коефіцієнт рельєфу  місцевості - 1.

- середня максимальна  температура зовнішнього повітря  найбільш жаркого місяця року +25,2°C.

- середня температура  зовнішнього повітря найбільш  холодного місяця року -8,3°C.

- середньорічна троянда вітрів ( % ):

північ - 8;

північний схід - 11;

схід - 22;

південний схід - 14;

південь- 9;

південний захід - 12;

захід - 14;

північний захід - 11;

- швидкість вітру,  повторюваність перевищень якої  становить 5%, відповідає 10 м/с.

 

 

 

 

Таблиця 1.1 - Характеристика руху атмосферного повітря

 

Напря-мок	Січень		Липень
	Повторюва-ність напрямків, %	Середня швидкість, м/с	Повторюва-ність напрямків, %	Середня швидкість, м/с
Пн З	11	4,9	23	3,5
З	8	5,2	18	3,5
Пн В	9	4,2	12	3,9
В	13	4,3	7	4,0
Пд В	11	4,1	7	3,7
Пд	12	5,0	4	3,2
Пд З	11	4,8	10	4,1
З	18	4,4	18	3,8