Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин в атмосферу цеху з випуску сухих будівельних сумішей ЗБК -13

 

Результати виконаного розрахунку показали, що максимальні  концентрації шкідливих речовин  у повітрі цеху по виробництву  сухих будівельних сумішей і  на границі санітарно захисної зони по всіх інгредієнтах нижче ГДК.

Характеристика поля концентрацій, найбільші внески шкідливих речовин (ізолінії поля концентрацій) наведені на карті розсіювання.

Проведений аналіз результатів  розсіювання по всіх шкідливих речовинах  показав, що на границі санітарно-захисної зони концентрації не значні.

 

3.3 Обґрунтування прийнятого розміру санітарно-захисної зони (СЗЗ)

 

Згідно «санітарних  правил планування та забудови населених  пунктів, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 р. №173» СЗЗ для підприємств, що виготовляють сухі будівельні суміші дорівнює 100м.

Нормативна санітарно-захисна  зона побудована від джерел викидів  шкідливих речовин в атмосферу  й нанесена на карту-схему підприємства (графічні матеріали).

У нормативну санітарно-захисну зону житлова забудова не потрапляє.

Розмір СЗЗ, перевірений  розрахунками розсіювання забруднюючих речовин відповідно до п..8.6 ОНД-86.

Розміри СЗЗ уточнені окремо для різних напрямків вітру  по формулі й наведені нижче в  таблиці:

L=P/Po*Lo,

 

Де: L - розрахунковий розмір СЗЗ, м;

        Lo - розрахунковий розмір ділянки  місцевості в даному напрямку, де концентрація забруднюючої  речовини (з урахуванням фонової  концентрації від інших джерел) перевищує ГДК, м;

        Р - середньорічна повторюваність  напрямків вітру розглянутого румба, %;

        Ро - повторюваність напрямків вітрів  одного румба при круговій троянді вітрів, % (при восьмирумбовой троянді вітрів Ро=12,5).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.1 – Уточнення розмірів СЗЗ

Румби напрямків вітру	Позначення
	Ро	Р/Ро	Lнорм
ПН	8	0,64	100
ПН-СХ	11	0,88	100
СХ	22	1,76	100
ПД-СХ	14	1,12	100
ПД	9	0,72	100
ПД-ЗХ	12	0,96	100
ЗХ	14	1,12	100
ПН-ЗХ	11	0,88	100

 

Розрахунок розсіювання  по всіх інгредієнтах показав, що максимальні  приземні концентрації менше ГДК, тобто  зона забруднення проходить по території цеху.

У зв'язку з тим, що по речовинах: ангідрид сірчистий, вуглеводні граничні, зважені речовини, окис вуглецю, сума максимальних приземних концентрацій, виражених у частках ГДК, менше 0,1, то розрахунок по розрахунковій площадці по цих речовинах не проводився.

Розмір СЗЗ приймається  рівним 100м відповідно до нормативної СЗЗ (рисунок 3.1).

 

 

 

Рисунок 3.1   -   Санітарно захисна зона на промисловій площадці підприємства 

 

3.4 Контроль викидів  шкідливих речовин в атмосферу

 

Відповідно до «Типової інструкції з організації системи  контролю промислових викидів в  атмосферу в галузях промисловості» Госкомгидромет, Л.,1986р. підлягають контролю інгредієнти, для яких виконується нерівність:

 

М/Н*ГДК>0,01 при Н>10м

або

М/ГДК>0,1       при Н<=10м,

 

де 

 М - сумарний розмір викиду конкретної речовини від всіх джерел, г/с;

 ГДК - максимальна разова гранично-допустима концентрація шкідливої речовини, мг/м3;

 Н - середня по  підприємству висота джерела  викиду, м.

 

Азоту двоокис     0,0151/0,085=0,1774

Окис вуглецю  0,0563/5,0=0,01126

Ангідрид сірчистий   0,00062/0,5=0,00124

Углеводороди граничні    0,009/1,0=0,0009

Сажа   0,00048/0,15=0,0032

Бенз(а)пирен  9,7*е^-9/0,000001=9,7е^-3

Пил піску     0,11892/0,15=0,7928

Зважені речовини    0,01445/0,5=0,0289

На підставі проведеного  розрахунку слід зазначити, що підлягають контролю 1 раз у рік: азоту двоокис, вуглецю окис і пил піску.

4 Оцінка впливу поверхневого стоку з території ЦЕХУ З ВИПУСКУ СИХИХ БУДІВЕЛЬНИХ СУМІШЕЙ

 

4.1 Основні гідрометеорологічні параметри району розташування ЗАТ „ЗБК – 13”

 

 

Основі гідрометеорологічні параметри району розташування ЗАТ „ЗБК – 13” узяті з «Довідника по клімату Харківської області».

За даними метеостанції середня  річна кількість опадів складає  – 528 мм, у тому числі за теплий період року – 348 мм, за холодний період – 180 мм (за теплий період року прийнятий період із квітня по жовтень, за холодний – з листопада по березень). Розподіл опадів по місяцях наведено у таблиці 4.1.

 

Таблиця 4.1 - Середня кількість опадів, наведених згідно показанням опадоміра, мм

Шар  опадів по місяцях року, мм	Місяці												Рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
	36	30	33	38	48	68	65	51	34	44	42	39	528

 

З загальної кількості опадів 74 % приходиться на рідкі опади, 11 % - на тверді і 15 % - на змішані. Внутрірічний їхній процентний розподіл наведено у таблиці 4.2.

Протягом року спостерігається, у  середньому, мінімум 137 днів з опадами, що дають не менш 0,1 мм води. Днів зі значними опадами, що дають 10 і більш  мм води, у середньому за рік – 15. Внутрірічний розподіл числа днів з  опадами різної величини наведено у таблиці 4.3.

Таблиця 4.2 - Тверді, рідкі і змішані опади в % від загальної кількості

Види опадів	Місяці												Рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Тверді	36	36	39	7						1	10	23		11
Рідкі	29	27	24	79	100	100	100	100	100	92	66	42		74
Змішані	35	37	37	14						7	24	35		15

 

Середній багаторічний добовий  максимум опадів – 38 мм.

 

Таблиця 4.3 - Внутрірічний розподіл числа днів з опадами різного розміру

Місяці	Опади, мм
	³0,1	³0,5	³1,0	³5,0	³10,0	³20,0	³30,0
1	15,9	10,2	7,4	1,8	0,4	0,0	0,0
2	14,5	9,8	7,3	1,6	0,4	0,0	0,0
3	12,9	9,0	6,9	1,9	0,4	0,0	0,0
4	10,0	7,3	6,0	1,7	0,8	0,2	0,1
5	9,8	8,0	6,6	3,0	1,2	0,2	0,2
6	9,8	8,2	7,1	3,4	1,6	0,4	0,1
7	10,3	8,6	7,2	3,5	1,9	0,6	0,4
8	8,6	7,4	6,5	3,2	2,1	0,7	0,3
9	7,7	6,2	5,1	1,8	0,8	0,2	0,0
10	10,5	8,3	6,8	2,8	1,2	0,2	0,1
11	12,2	8,2	6,4	2,4	0,7	0,04	0,0
12	14,5	9,5	7,0	2,4	0,7	0,0	0,0
Год	137	101	80	30	12	2	1

 

У тому разі за теплий  період  - 5,3 мм.

Запас води в сніжному покриві на початок сніготанення наведено у таблиці 4.4.

 

Таблиця 4.4 - Запас води в сніжному покриві на останній день декади (мм)

	Місяць, декади																					Найб.зимою
	10			11			12			1			2			3			4
	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3
Поле					·	·	·	·	·	17	22	29	34	27	29	32	·	·				57

 

Примітка: (·) означає, що у відповідну декаду сніжний покрив спостерігається менш чим 50 % у зимовій.

 

4.2. Вихідні дані для розрахуноку об`єму поверхневого стоку з території цеху

 

Водозбірна площа цеху з випуску  сухих будівельних сумішей складає F = 4,3 га, з яких: 2,1 га зайнято під  будівлями, 2,0 га - дорогами з твердим покриттям та асфальтованими площами, 0,2 га займають зелені насадження.

Об'ємний коефіцієнт стоку для  покриттів приймається в наступних  межах:

для водонепроникних покриттів:

• даху будинків 0,9
• дороги з твердим покриттям (асфальтобетон) 0,6

для водопроникних покрить:

• зелені насадження і газони 0,1

Очисні спорудження передбачаються загальні, що забезпечують очищення поверхневого стоку, що відводиться з усієї  водозбірної площі станції  і  розраховуються на прийом стоку від  опадів шаром до 12 мм.

Очисні спорудження пропонується розмістити у існуючому невеликому яру, куди зараз  здійснюється скидання неочищеного поверхневого стоку.

Таке використання існуючого рельєфу  місцевості дає змогу розташувати  там пруд-відстойник з найменьшими  капітальними витратами

Подача стоків на очисні спорудження  передбачається в самотічному режимі.

Усереднений склад (по основним забруднюючим домішкам) поверхневого стоку, що надходить  на очисні спорудження:

Завислі речовини – 1500 мг/л;

Нафтопродукти – 45 мг/л;

БСК₅ – 60 мг/л.

Очищені води повинні відповідати  вимогам, пропонованим до стічних вод, що відводяться у водяний об'єкт  комунально-побутового водокористування в межах населеного пункту.

 

4.3 Умови відведення та технологія очищення поверхневого стоку з території цеху

 

Негативний вплив поверхневого стоку на невеликі водойми і водотоки, які розташовані у великих  промислових і населених центрах, стає особливо помітним. Відведення неочищеного  поверхневого стоку приводить до замулення водяних об'єктів, забрудненню  їх нафтопродуктами й іншими домішками, погіршенню санітарного режиму за рахунок розпаду органічної частини донних відкладень.

Основними джерелами  забруднення стічних вод цієї категорії є вуличне сміття (сміття з поверхні внутріквартальних територій  і вулиць), продукти руйнування дорожніх покриттів і ґрунту, викиди в атмосферу промислових виробництв і опалювальних систем, вихлопні гази двигунів внутрішнього згорання транспортних засобів.

Поверхневий стік містить  у своєму складі як завислі, так і  розчинені мінеральні й органічні домішки, концентрація яких визначається багатьма факторами.

Як  відомо, на формування поверхневого стоку (дощові, поталі і мийні води), що відводиться з території водозбору, впливають ряд факторів:

• кліматична характеристика району розташування об'єкта – кількість, інтенсивність і періодичність випадіння атмосферних опадів;

• характеристика території водозбору – баланс території по видам її покриття, наявність і площі водопроникних покрить і категорія ґрунтів на цих поверхнях;

• ступінь її благоустрою - види дорожнього покриття, санітарний стан, періодичність прибірання і інше.

Кількість дощових вод, що стікають з території міста  чи окремих водозбірних басейнів (W_Д), може бути визначене за формулою:

 

                                        ,   м³/рік,                                        (4.1)

 

де

h_д – шар опадів за теплий період року, мм;

j_д – коефіцієнт стоку дощових вод;

F – загальна площа  водозбору, га.

 

При розрахунку обсягу дощового стоку коефіцієнт j може прийматися за середніми значеннями, які встановлені для різних видів поверхні чи населених пунктів у цілому. Величина j_СР для водозбірного басейну визначається як середня зважена величина з окремих значень для площ з різним родом поверхні (табл.4.5).