Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин в атмосферу цеху з випуску сухих будівельних сумішей ЗБК -13

 

 

Таблиця 4.5.- Коефіцієнт стоку для дощових вод

Поверхня або площа  водозбора	Коєфіцієнт стоку
Асфальтобетонні покриття	0,85-0,9
Брукові і щебеневі бруківки	0,4-0,6
Квартали міста без  дорожніх одягів, невеликі сквери, бульвари	0,2-0,3
Зелені насадження та газони	0,1
Квартали з одноповерховою забудовою	0,4-0,5
Средні міста	0,4-0,5
Невеликі міста і селища	0,3-0,4

 

 

                                       ,                                 (4.2)

 

де:

F₁, F₂, …, F_n – відповідні значення площ кожного роду поверхонь, га;

F_общ   – загальна площа водозбору, га;

j₁, j₂, …, j_п – окремі значення коефіцієнтів визначеного роду поверхонь.

Концентрація домішок  у дощовому стоці змінюється, зменшуючись  від початку до кінця дощу. Зниження концентрації тим помітніше, чим більше тривалість і шар опадів і вище інтенсивність у початковий період дощу. Найбільш істотно в процесі стоку змінюються такі показники як вміст зважених речовин, ХСК, БСК_повн. Значення цих показників можуть знижуватися від початку до кінця стоку в кілька разів.

Визначена закономірність зміни перерахованих показників спостерігається по сезонах року. На початку теплого періоду ці показники мають максимальні  значення, що перевищують середні  за рік у 2-4 рази.

Найменший ступінь забруднення  дощових вод спостерігається влітку. Зміна загального вмісту розчинених домішок і мінералізації дощового стоку по сезонах теплого періоду року практично не відзначається.

Одним з основних компонентів, що характеризують якість поверхневого стоку, є завислі речовини. Середній вміст нерозчинних домішок у дощовому стоці великих міст складає близько 1,6 г/л. Коливання цього показника в залежності від характеристики басейну водозбору приведені в таблиці 4.6.

Нерозчинні домішки  поверхневого стоку міст характеризуються значним вмістом органічних речовин. Летучі домішки у твердій фазі дощових вод складають у середньому 25-30 %, речовини що окислюються  – 0,3-0,5 мгО/л у перерахуванні на ХСК.

Основна маса завислих речовин  у дощовому стоці представлена мілкодисперсними частками. Фракційний склад завислих речовин приведен у таблиці 4.7.

 

 

Таблиця 4.6. - Залежність вмісту завислих речовин у дощовому стоці від характеристики басейну водозбору

Характеристика басейну	Середній вміст завислих речовин, г/л
1	2
Ділянки сучасної житлової забудови (мікрорайони)	1,4-1,5
Ділянки недостатньо  упоряджених територій з перевагою  садибної забудови	1,8-2,5
Центральні упоряджені райони міста з інтенсивним рухом  транспорту і пішоходів (житлові  квартали, зелені насадження, ділянки  суспільних установ, у тому числі торгових)	1,7-2,2
Райони, що включають  великі промислові підприємства (в  основному металообробні і машинобудівні), житлові квартали, ділянки суспільних установ	1,7-2,5
Ділянки селитебної території  з наявністю ґрунтових схилів, які еродирують чи будівельних майданчиків	4-6
Ділянки селитебної території  з високим рівнем благоустрою  і регулярною механізованою уборкою  дорожніх покриттів вакуумними підмітальними  машинами	0,3-1

 

 

 

Таблиця 4.7. - Фракційний склад завислих речовин

Розмір, мм	Вміст, %
Більш 0,1	0,2-0,3
Від 0,1 до 0,05	3-10
Від 0,05 до 0,01	18-68
Від 0,01 до 0,005	8-14
Менш 0,005	15-65

 

Загальний вміст розчинених домішок у дощовому стоці складає  в середньому близько 300 мг/л.

Показники якості дощових  вод по розчинених домішках приведені в таблиці 4.8.

Таблиця 4.8. - Вміст розчинних домішок у дощовому стоці з різних басейнів водозбору

Показники	Одиниця вимірювання	Середні значення
Показник рН	-	7,9-8,2
Сухий залишок	мг/л	240-440
Хлориди	мг/л	25-55
Сульфати	мг/л	64-120

 

Дощовий стік характеризується високим вмістом речовин, здатних  окислюватися. Середні значення величини ХСК у дощових водах з міських  водозбірних басейнів коливаються  в межах 400-750 мгО/л. Основна маса органічних речовин (близько 90 %) входить до складу суспендированих домішок.

Вміст біохімічних домішок, що окислюються, у дощовому стоці  знаходиться в межах 50-100 мг О₂/л. Показник БСК_повн у проясненій дощовій воді складає 20-30 мг О₂/л.

 Швидкість біохімічного  окислювання розчинених домішок  близька до цього показника для вистояних побутових стічних вод.

Дощовий стік характеризується присутністю деякої кількості біогенних  елементів (азоту 2,5-6 мг/л, фосфору близько 1 мг/л) і бактеріальних забруднень (колі-титр знаходиться в межах 10^-1 – 10^-6).

Загальна кількість поталих вод, що стікають з територій, визначається кількістю опадів за холодний період року.

 

                                           ,   м³/рік                                      (4.3)

 

де

h_Т – шар опадів за холодний період року, мм (визначається загальна річна кількість поталих вод);

j_Т – коефіцієнт стоку поталих вод;

F – площа водозбору,  га.

Коефіцієнт стоку поталих  вод j_Т  з обліком збирання снігу з міської території та утрат води за рахунок часткового усмоктування водопроникними поверхнями можна приймати рівним  0,7.

Режим стоку поталих  вод залежить від кліматичних  умов району розташування населеного пункту.

У кліматичній зоні з  холодною зимою та стійким сніжним  покривом поталі води стікають у період весняного сніготанення протягом 3-10 доби. Сніготанення відбувається в основному в денний час приблизно протягом 10 годин.

У районах з хитливим сніжним покривом сніготанення і  стік поталих вод спостерігається  кілька разів протягом зими в періоди відлиг, що настають без визначеної закономірності.

Концентрація домішок  у поталих водах залежить від  організації і технології зимового збирання і санітарного стану  міської території, характеру протікання сніготанення, величини шару сніжного покриву, інтенсивності застосування абразивних матеріалів і солей для боротьби зі зледенінням дорожніх покрить.

Поталі води в порівнянні з дощовими відрізняються більш  високим значенням показників забруднення  і більш широким діапазоном їхнього  коливання.

Найбільш високий вміст домішок спостерігається в стоці з проїзної частини міських доріг. Концентрація основних домішок у цьому стоці (зважених речовин, розчинених і ефирозчинених домішок) у десятки разів вище, ніж у змішаному стоці поталих вод у зливовому колекторі.

Як правило, зміст зважених речовин у поталих водах перевищує 1 г/л і знаходиться найчастіше в межах 2-4 г/л.

Показник ХСК коливається  в межах 0,5-3,5 м О/л.

По величині БСК_повн поталі води наближаються до побутових стічних вод. Цей показник відповідає в основному 100-300 мг О₂/л.

Вміст ефирозчинених  речовин складає в середньому близько 100 мг/л.

Обсяг вод,  що стікають за одну мийку з поверхні доріг, визначається з залежності:

 

                                  ,   м³/рік,                                      (4.4)

 

де

m – витрата води  на одну мийку одиниці площі  дорожнього покриття, л/м² ( приймається 1,5);

К – кількість мийок  у році;

F_м – площа дорожніх покрить, що підлягають мийці, га;

j_М – коефіцієнт стоку мийних вод (приймається рівним 0,5).

 

Концентрація домішок  у стічних водах від мийки  дорожніх покрить залежить насамперед від інтенсивності руху транспортних засобів, ступеня благоустрою прилягаючих  вулиць, організації і технології літнього вбирання міських доріг.

Мийні води по складу подібні дощовим, що утворяться при дощах з невеликим шаром . Завислі речовини складають 3-5 мг/л, ефиророзчинні домішки і  БСК₅ близько 100 мг/л.

Розрахуємо річну кількість  дощових, поталих і поливомийних вод для водозбірної території  цеху з випуску сухих будівельних сумішей згідно з (4.2; 4.3; 4,4).

 

Дощові води:

 

W_Д = 10× h_Д × j_Д × F, м³

W_Д = 10× 348 × 0,72 × 4,3= 10774,08 м³

 

 

Поталі води:

 

W_Т = 10× h_Т × j_Т × F, м³

W_Т = 10× 180 × 0,7 × 4,3 = 5418 м³

 

Поливомийні води:

 

W_П.М. = 10× n × j_П.М. × F_М, м³

W_П.М. = 10× 1,5 × 15 × 0,5 × 2,0 = 225м³

 

W_ОБЩ = 10774,08+ 5418+ 225 = 16417,08 м³

Результати виконаних  розрахунків приведені в таблиці 4.9.

 

Таблиця 4.9. - Баланс території, загальний коефіцієнт стоку й  обсяги поверхневого стоку з водозбірної території цеху з випуску сухих будівельних сумішей

Водозбірна площа, га	Баланс тер-ї по видам  покриття, га			Загальний коеф-т стока	Об’єм стоку за теплий період року,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             м3/рік
					Разом	У тому ж числі
	Дахи будівель	Площі з твердим покр.	Зелені насадження			дощові	поталі	Поливо- мийні
4,3	2,1	2,0	0,2	0,72	16417,08	10774,08	5418	225

 

У результаті проведеного  аналізу прогнозний усереднений  склад поверхневого стоку, що надходить  на очисні спорудження буде мати наступні показники по основним забруднюючим домішкам:

Завислі речовини – 1800 мг/л

Нафтопродукти –50 мг/л

БСК₅ – 60 мг/л

Загальний прогнозний винос  основних забруднюючих речовин з  поверхневим стоком з водозбірної  території, що скидаються без очищення складає:

Завислі речовини – 16417,08 х 1800/1000000 = 29,05 т/рік

Нафтопродукти –16417,08 х 50/1000000 =  0,820 т/рік

БСК₅ –16417,08х 60/1000000  =  0,99 т/рік

Без очищення цих стоків досягти нормативних показників води, дозволених до скидання у водойму, у даний час практично неможливо.

 

ВИСНОВКИ

 

 

У результаті переустаткування арматурного цеху по виробництву сухих будівельних сумішей стан повітряного середовища в регіоні не зміниться.

- Для джерел викидів  встановлені ГДВ, при яких сумарна  приземна концентрація не перевищує  ГДК.

- Прийнятий нормативний  розмір санітарно-захисної зони 100 метрів.

- Передбачені контейнери для збору сміття.

- Періодично, відповідно  до плану, погодженого з Горсэс і Госкомохранприроды, за допомогою газоаналізаторів проводиться контроль запилності й загазованості навколишнього повітря.

- Рекультивації зазначеної  земельної ділянки не потрібно.

- Результати виконаного  розрахунку показали, що максимальні  концентрації шкідливих речовин  у повітрі населеного пункту  й на границі санітарно-захисної  зони по всіх інгредієнтах  нижче ГДК.

Внесок цеху по виробництву  сухих будівельних сумішей у фонове забруднення повітря району їхнього розташування, як ми бачимо незначний.

Таким чином, із забезпеченням  нормальних санитарно-гігієнічних  умов, переоснащення колишнього армртурного  цеху не приведе до погіршення екологічної  обстановки в районі його розташування.

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Конституція України. – Х.: Фоліо, 2002. – 47с.
2. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”. – К.: Україна. – 1991. – 59с.
3. Балацкий О. Ф., Мельник Л. Г., Яковлев А. Ф. Экономика и качество окружающей природной среды. - Л.: Гидрометеоиздат, 1984. - 190 с.
4. Воробьев А. В., Коровкин П. И., Падалкин П. II. Общие подходы к определению экологической опасности антропогенных факторов окружающей среды // Гиг. и сан. - 1991, № 9, - С. 9-13.
5. Реймерс Н. Ф., Яблоков А. Л. Словарь терминов и понятий, связанных с охраной живой природы.- М.: Паука, 1982. - 96 с.
6. Реймерс Н. Ф. Природопользование. Словарь-справочник. - М., Мысль, 1990.- 637 с.
7. Санитарная охрана атмосферного воздуха городов / Р. С. Гиндельскиольд, М. К. Недогибченко, М. А. Пинигин и др. - М.: Медицина, 1976. - 168 с.
8. Инструктивно-методические рекомендации по гигиенической оценке степени загрязнения атмосферного воздуха.- М.: НИИОКГ им. А. Н. Сысина, 1987.- 19 с.
9. ГОСТ 0.0.04-90. Система стандартов в области охраны природы и улучшения использования природных ресурсов. Экологический паспорт промышленных предприятий. Основные положения.- М.: Изд-во Стандартов, 1990.- 23 с.
10. Статистический словарь / Под ред. М. А. Королева.- М., Финансы и статистика, 1989.- 624 с.
11. Временные инструктивно-методические указания по оценке состояния загрязнения атмосферного загрязнения атмосферного воздуха / НИИ ОКГ им. Л. И. Сысина.- М., 1977.- 28 с.
12. Токсикометрия химических веществ, загрязняющих окружающую среду.- М., 1986.- 116 с.
13. Юсунов 'Г. М., Глебова Л. Ф., Черносвитов Т. В. и др. Модель предельно допустимых параметров теоретического распределения уровня загрязнения атмосферы. // Гиг. и сап.- 1984.- № 2.- С. 61-62.
14. Пинигин М. А. Оценка комбинированного действия атмосферных загрязнений при планировании и осуществлении воздухоохранных мероприятий / М. А. Пинигин. – Гиг. и сан. - 1985. – № 7. - С. 48-50.
15. Жаворонков Ю. М., Буштуева К. А. К построению комплексного показателя загрязненности атмосферного воздуха // Гиг. и сан.-- 1983.- № 6.- С. 7-9.
16. Безуглая Э. Ю. Мониторинг состояния загрязнения атмосферы в городах.- Л.: Гидрометеоиздат, 1986 – 147 с.
17. Вайсман Я. П., Зайцев Н. В., Михайлов А. П. и др. Методические подходы к количественной оценке комбинированного действия веществ в условиях реального загрязнения окружающей среды. // Гиг. и сан.- 1986.- № 11.- С. 16-19.
18. Примак А. В., Щербань А. И. Методы и средства контроля загрязнений атмосферы.- Киев: Наукова думка, 1980.- 296 с.
19. Пинигин М. А. Гигиенические основы оценки суммарного загрязнения воздуха загрязненных мест. // Гиг. и сан.- 1985.- № 1.- С. 66-69.
20. Сидоренко Г. И., Пинигин М. А. Обоснование принципов управления максимально допустимых нагрузок воздействия на человека. // Гиг. и сан.- 1981.- № 2.- С. 57-62.
21. Аверьянов А. Г. К вопросу об оценке воздушной среды и производственных помещениях при наличии в воздухе нескольких вредных компонентов. // Гиг. и сан.- 1957.- № 8.- С. 64-67.
22. Рекомендации по составлению сво<span class="dash041e_0441_043d_043e_0432_043d