Поліський заповідник

uриби – різноманітна група організмів, яка відіграє важливу роль у природі. Грибами густо заселені: гумусовий шар ґрунту, лісова підстилка, деревина і корені рослин, різні органічні залишки. Видовий склад грибів в заповіднику практично не вивчався. Є дані по окремих групах грибів – найбільш поширених в заповіднику.

 

Типовими мешканцями лісів Поліського природного заповідника є дереворуйнівні гриби. Вони зростають на коренях, стовбурах, гілках дерев, сухостої, пнях і шматках деревини. Для їх розвитку необхідна певна кількість вологи. Найбільш поширені трутовики, коренева губка, березова губка, опеньок осінній.

 

У заповіднику мешкають переважно лісові тварини. Серед них досить багато тайгових видів (лось, рись, заєць білий, глушець, орябок, сова бородата, синиця чорна, снігур, ящірка живородна, жаба трав'яна тощо). Зустрічаються також види поширені в Европі (кабан, куниця лісова, тхір звичайний,вовчок горішниковий, підорлик малий, дятел середній, в'юрок канарковий, горихвістка чорна, квакша звичайна тощо). Близькість лісостепової зони обумовлює проникнення південних (степових) тварин (двоколірний кажан, заєць сірий, велика біла чапля, кулик-поручайник, лунь лучний, черепаха болотяна тощо).

 

Фауна хребетних тварин Поліського природного заповідника та його околиць нараховує 279 видів (45 видів ссавців, 195 видів птахів, 12 видів земноводних, 7 видів плазунів, 19 видів риб). Видовий склад комах Поліського природного заповідника з'ясований недостатньо, зараз відомо трохи більше 1100 видів з 17 рядів.

 

Багато видів тварин Поліського природного заповідника включені до вітчизняних та міжнародних Червоних списків. 46 видів хребетних занесені до Червоної книги України (2009), 7 видів – до Червоної книги МСОП (2005), 7 видів до Європейського Червоного списку (1991), 6 видів згадуються у Вашингтонській конвенції СІТЕС (1973), 87 видів – у Боннській конвенції (1979), 229 видів – у Бернській конвенції (Додатки ІІ, ІІІ) (1979). З комах 21 вид занесений до Червоної книги України (2009), 10 видів – до списків Бернської конвенції та 9 видів – до Червоної книги МСОП.

 

 

 

Види з Червоної книги України (3 видання, 2009 рік),

які зустрічаються на території Поліського природного заповідника.

 

Комахи

1. Красуня діва Calopteryx virgo (Linnaeus, 1758)

2. Дозорець-імператор Anax imperator Leach, 1815

3. Жук-олень, рогач звичайний Lucanus cervus cervus (Linnaeus, 1758)

4. Вусач земляний-хрестоносець (коренеїд хрестоносець) Dorcadion equestre (Laxmann, 1770)

5. Махаон Papilio machaon (Linnaeus, 1758)

6. Жовтюх торфовищний Colias palaeno (Linnaeus, 1761)

7. Райдужниця велика Apatura iris (Linnaeus, 1758)

8. Стрічкарка тополева Limenitis populi (Linnaeus, 1758)

9. Сатир залізний Hipparchia statilinus (Hufnagel, 1766)

10. Бражник мертва голова Acherontia atropos (Linnaeus, 1758)

11. Бражник скабіозовий Hemaris tityus (Linnaeus, 1758)

12. Бражник Прозерпіна Proserpinus proserpina (Pallas, 1772)

13. Сатурнія мала Eudia pavonia (Linnaeus, 1758)

14. Сатурнія руда Aglia tau (Linnaeus, 1758)

15. Шовкопряд кульбабовий Lemonia taraxaci (Denis et Schiffermuller, 1775)

16. Ендроміс березовий Endromis versicolora (Linnaeus, 1758)

17. Стрічкарка блакитна Catocala fraxini (Linnaeus, 1758)

18. Стрічкарка орденська  малинова Catocala sponsa (Linnaeus, 1767

19. Совка розкішна Staurophora celsia (Linnaeus, 1758)

20. Ведмедиця велика Pericallia matronula (Linnaeus, 1758)

21. Ксилокопа фіолетова Xylocopa violacea (Linnaeus, 1758)

 

Кільчасті черви

П'явка медична Hirudo medicinalis Linnaeus, 1758

 

Міноги

Мінога українська Eudontomyzon mariae Berg, 1931

 

Променепері риби

Карась звичайний Carassius carassius (Linnaeus, 1758)

Минь річковий Lota lota (Linnaeus, 1758)

 

Плазуни

Мідянка звичайна Coronella austriaca Laurenti, 1768

 

Птахи

1. Лелека чорний Ciconia nigra (Linnaeus, 1758)

2. Гуска мала (гуска білолоба  мала) Anser erythropus (Linnaeus, 1758)

3. Чернь білоока Aythya nyroca (Guldenstadt, 1770)

4. Скопа Pandion haliaetus (Linnaeus, 1758)

5. Шуліка чорний Milvus migrans (Boddaert, 1783)

6. Лунь польовий Circus cyaneus (Linnaeus, 1766)

7. Лунь луч ний Circus pygargus (Linnaeus, 1758)

8. Змієїд Circaetus gallicus (Gmelin, 1788)

9. Підорлик великий Aquila clanga Pallas, 1811

10. Підорлик малий Aquila pomarina C. L. Brehm, 1831

11. Беркут Aquila chrysaetos (Linnaeus, 1758)

12. Сапсан Falco peregrinus Tunstall, 1771

13. Тетерук Lyrurus tetrix (Linnaeus, 1758)

14. Глушець (глухар) Tetrao urogallus (Linnaeus, 1758)

15. Орябок Tetrastes bonasia (Linnaeus, 1758)

16. Журавель сірий Grus grus (Linnaeus, 1758

17. Баранець великий (дупель) Gallinago media (Latham , 1787)

18. Ку льон великий (кроншнеп  великий) Numenius arquata (Linnaeus, 1758)

19. Голуб-синяк Columba oenas Linnaeus, 1758

20. Пугач Bubo bubo (Linnaeus, 1758)

21. Сова болотяна Asio flammeus (Pontoppidan, 1763)

22. Совка Otus scops (Linnaeus, 1758)

23. Сич волохатий Aegolius funereus (Linnaeus, 1758)

24. Сичик-горобець Glaucidium passerinum (Linnaeus, 1758)

25. Сова бородата Strix nebulosa Forster, 1772

26. Сиворакша Coracias garrulus Linnaeus, 1758

27. Жовна зелена (дятел  зелений) Picus viridis Linnaeus, 1758

28. Дятел білоспинний Dendrocopos leucotos (Bechstein, 1803)

29. Дятел трипалий Picoides tridactylus (Linnaeus, 1758)

30. Сорокопуд сірий Lanius excubitor Linnaeus, 1758

31. Крячок малий Sterna albifrons Pallas, 1764

 

Ссавці

1. Нічниця вод яна Myotis daubentonii (Kuhl, 1817)

2. Вухань звичайний Plecotusauritus (Linnaeus, 1758)

3. Вечірниця руда Nyctalusnoctula (Schreber, 1774)

4. Лилик двоко лірний Vespertilio murinus Linnaeus,1758

5. Кажан пізній Eptesicus serotinus (Schreber, 1774)

6. Заєць білий Lepus timidus Linnaeus, 1758

7. Мишівка лісова Sicista betulina (Pallas, 1779)

8. Горностай Mustela erminea (Linnaeus, 1758)

9. Тхір лісовий Mustela putorius Linnaeus, 1758

10. Видра річкова Lutra lutra Linnaeus, 1758

11. Рись Lynx lynx (Linnaeus, 1758)

 

Птахи є найбільш різноманітною групою хребетних тварин. Вони зустрічаються майже всюди — у лісах, на луках, болотах, поблизу від людського житла. У Поліському заповіднику досить багато лісових птахів. Найбільш відомі серед них - це дятли. Зазвичай дятли мешкають на пошкоджених ділянках лісу, зокрема на згарищах або у підтоплених місцях. Живляться жуками-короїдами та їх личинками, гніздяться в дуплах. Часто зустрічається звичайний дятел, рідше можна побачити середнього і малого дятлів. В старому лісі мешкає жовна чорна — добре помітний великий птах. Зустрічаються у заповіднику і північні трипалі дятли.

До лісових птахів належать також сови. Звичайним видом у заповіднику є сіра сова, зустрічається також вухата сова. Живляться сови переважно мишоподібними гризунами, інколи дрібними птахами. Невеликі за розмірами сови ловлять крупних комах. Зимою сови інколи гинуть, тому що їм важко знайти поживу під снігом. Деякі сови ще з осені роблять собі запаси і прикладають іх свіжими сосновими шишками. Інколи ті запаси лежать до весни. Природними ворогами сов є куниця та рись.

 

Невеликі за розмірами види сов поселяються в дуплах. Так у дуплах чорного дятла гніздиться сич волохатий. Це нечисленний вид, щорічно відмічаються 4-6 токуючих самців, було також знайдене гніздо з трьома пташенятами. У березні зафіксовані токуючі самці сичика-горобця, але гнізд не знайдено. Під час токування самець монотонно свистить, перелітаючи з місця на місце. Кричить на зорях, а в туман і вдень. Весною 1990-1991 років у Поліському заповіднику зафіксовані шлюбні крики найбільшої у світі сови – пугача. Зовнішність цього птаха дуже характерна – по боках голови знаходяться своєрідні «вуха» з видовжених пучків пір'я.

 

Один з найбільш цікавих видів сов Поліського заповідника – сова бородата. Її гніздування вперше зареєстровано у 1983 р., з тих пір цей тайговий птах став звичайним. Своїх гнізд бородата сова не будує, використовує гнізда великих хижих птахів, а також чорного лелеки, які досить часто розташовані на бортях. Це сміливий і агресивний птах, який охороняє свою гніздову ділянку від інших хижаків. Бородата сова не боїться людини, тому цього красивого та рідкісного птаха порівняно легко побачити.

У зріджених старих лісах зустрічається нічний птах – дрімлюга. Вдень він майже непомітний. Сидить на землі, або на дереві і розташовується так, щоб не мати тіні. Вночі та у сутінках літає низько над землею та полює на метеликів. Дрімлюга має дуже широкий рот, що допомагає заховлювати здобич. Політ майже безшумний, досить швидкий з різкими поворотами. Дрімлюга - перелітний птах, який зимує в саваннах Африки.

 

Орябок, фото Палова С. О.

У вільшняках можна зустріти представника родини тетерукових – орябка, який вишукує собі черв'яків під гнилим листям. Це доволі мовчазний лісовий птах, який гарно літає серед дерев. Орябки здатні добре маскуватися на деревах - лягати вздовж гілок. Тому побачити їх буває досить складно. Зимою орябки полюбляють їсти горобину. В минулому орябок був одним із найбільш численних видів птахів у тайговій зоні, важливим об'єктом промислового полювання. Зараз чисельність цього виду всюди знизилась у зв'язку зі знищенням місць існування.

 

 

 

Беркут

На Житомірщіні також зустрічається беркут – великий орел, якій зазвичай гніздиться у гірських лісах та на скелях. Це надзвичайно рідкісний птах. Розмах крил сягає 2,5 метрів, а маса тіла буває до 6,5 кг. Працівникам заповідника неодноразово доводилось вигодовувати і передавати в зоопарк, чи випускати на волю поранених беркутів. Зараз на Житомирщині беркут гнізд не будує, але в холодну пору року тут зимують птахи, які прилітають з півночі. У районі Поліського заповідника кожен рік реєструються зустрічі беркутів. Біля залишків жертв вовків на відкритих місцях можна зрідка побачити сліди лап цьго орла.

 

Багато видів лісових птахів будують гнізда поблизу від боліт та згарищ, де їм легше знайти їжу. В глухих лісах, що суцільно поросли мохами та ягідниками, поселяється лелека чорний. Гнізда будує на старих деревах (сосна, вільха) на висоті 5–15 м. Використовує гнізда протягом багатьох років та щороку добудовує їх. Тому розміри гнізд досить великі (до 1,5 м у диаметрі). Оселяється лелека чорний поблизу кормових угідь (річок, ставків, боліт), де ловить рибу та жаб. Змієїд також полюбляє старі високостовбурні соснові ліси, там він будує гнізда на соснах. Зазвичай, цей птах мешкає поблизу боліт та вирубок, полючи на змій, ящірок та жаб. В старих, переважно вологих листяних та мішаних лісах поблизу озер та боліт зустрічається рідкісний підорлик малий. На території заповідника полюючі птахи спостерігаються кожного року, гнізд, нажаль, не знайдено. Живиться підорлик жабами, ящірками, зміями, дрібними гризунами, зайченятами тощо.

 

Лелека чорний, фото Палова С. О.  Лелека чорний, фото Кузьменка Ю. В.  Лелека чорний, фото Кузьменка Ю. В.  Змієїд, фото Кузьменка Ю. В.

Окрасою поліських лісів є глушці та тетеруки - їм належать болота та борові ліси. Вони харчуються ягодами журавлини, плодами та квітами пухівки. Ці птахи гніздяться на землі, тому досить чутливі до турбування людиною. Пташенята ходять за самицею як курчата за квочкою. Якщо сполохати самицю з виводком багато з пташенят можуть загубитися та загинути. Тетерук зустічається на вирубках, околицях боліт. Цей птах має темне з металевим блиском забарвлення та яскраві червоні «брови» над очима. Весною самці тетеруків збираються на токи, де влаштовують бійки. Глушець мешкає у важкодоступних, захаращених ділянках лісу з густим підліском. Полюбляє гніздитися по околицях згарищ та сфагнових боліт. Зимою птахи харчуються хвоєю сосни, літом ягодами, насінням, комахами. Гніздо будують на землі, серед заростей чорниці та багна болотного. Для цих птахів також характерні весняні токування, які відбуваються щорічно в одних і тих самих місцях (мохові болота, сухі соснові гриви, мішані ліси). Нині в заповіднику нараховується більше 20 токовищ глушців, на яких весною збирається до 60 самців. Звуки самця під час токування нагадують глухе клацання «теке-теке». Друга частина пісні звучить як «щрсі-цірсі-цірсі-цірсі» Звуки самки – низьке квохтання.

 

Глушець, фото Жили С. М.  Тетерук, фото Кузьменка Ю. В.  Тетеруки на току, фото Кузьменка Ю. В.

На болотах заповідника живуть сірі журавлі – птахи характерні для тундрової зони. У заповіднику постійно гніздиться до 20 пар, а восени під час міграції на полях збираються сотні цих птахів. Журавлі живляться різним насінням (у тому числі пшеницею, горохом), ягодами, молодими пагонами, часто поїдають комах, молюсків. Весною на болотах можна побачити "танці" журавлів. Птахи стають один напроти одного, сходяться, вклоняються, підстрибують, змахують крильми. Гнізда будують у важкодоступних місцях і поводяться біля них дуже обережно. При небезпеці журавель тихо залишає гніздо, відходить на певну відстань і лише після цього злітає. Журавель - перелітний птах. У польоті журавлі шикуються красивим неправильним трикутником - ключем.

 

Журавель сірий, фото Жили С. М.  Гніздо журавля сірого, фото Жили С. М.  Танець журавлів, фото Канциренко С.  Танець журавлів, фото Канциренко С.

Лучно-болотні ділянки, розташовані вздовж берегів річок теж мають своє пташине населення. Тут гніздяться лучний лунь, чагарникова очеретянка, трав'янка лучна, рідкісний вид – деркач. На заростаючих меліоративних системах в околицях заповідника гніздиться сорокопуд сірий. Це найбільш крупний вид серед сорокопудів. В охоронній зоні заповідника зустрічаються дивовижний птах бугай, який став рідкісним в Європі та коловодні птахи: баранець звичайний, слуква, крижень, чирянки велика та мала. На полях в околицях заповідника гніздяться сіра куріпка, перепілка, польовий лунь, шпак, вівсянка тощо.

 

Баранець звичайний, фото Кузьменка Ю. В.  Пташеня слукви, фото Жили С. М.

 

 

Ссавці або звірі – одна з найбільш цікавих груп тварин. В Поліському заповіднику їх зустрічається 45 видів, більшість мешкають у соснових лісах та поблизу боліт. Тут зустрічаються тайгові звірі (рись, куниця лісова, лось, заєць білий, білка). Разом з тим, у заповіднику добре почуваються ссавці, характерні для більшості природних зон (їжак білочеревий, вовк, лисиця, борсук, горностай, кабан, козуля). Звичайним видом є заєць русак.

 

Дерево, обдерте рогами лося, фото Жили С. М.

Одні з найбільш відомих представників лісової фауни – це ратичні (лосі, козулі, кабани). Два перших види доволі багаточисельні в заповіднику. Лось – найбільш крупний представник поліської фауни. Він часто зустрічається по околицях боліт, де поїдає вербу. Харчується болотними травами, гілками дерев, кущів. Маса лосів, добутих в Україні досягає 500 кг. Лосів інколи називають «сохатими» за їх лопатоподібні роги. Розмір лосячих рогів залежить від фізичної сили та віку тварини. Роги використовуються самцями у бійках. Під час гону бики інтенсивно переміщуються та видають шлюбні крики, схожі на стогін. Внаслідок перепромислу поліська популяція лосів стала дуже омолодженою. Лосі-красені з великими рогами зустрічаюься рідко.

 

Козуля, фото Палова С. О.

В місцях, де багато кущів (узлісся, галявини, вирубки) зустрічається козуля. Це дуже красива тварина, але побачити козулю зараз досить важко. Через інтенсивне переслідування мисливцями вона стала дуже обережною. Харчується козуля рослинними кормами: гілками дерев, кущиками вересу, чорницею, травою, грибами тощо. Вага дорослої тварини 20-30 кг, самці трохи більші за самиць та мають розгалужені роги. Живуть групами, які утримують певну територію.

 

Кабан, фото Жили С. М.

Чисельність кабана знизилась в зв’язку зі зменшенням кормової бази внаслідок розпаду колгоспів. Кабан — це масивний звір, масою до 200 кг або більше. Він є традиційним об’єктом полювання. Зовнішність дорослого самця кабана, або вепра чи сікача просто вражає. Він має непомірно велику, схожу на клин голову з іклами. Поросята смугасті з маленьким голівками. Вони часто викликають посмішку в людей. З часом голови поросят видовжуються, виростають великі щелепи. У кабана добре розвинуті м’язи шиї і йому легко розривати грунт, знаходити личинки хрущів, гнізда мишовидних гризунів. Він навіть може виявляти та поїдати зимові скупчення жаб у мілких водоймах. Для того щоб пережити зиму кабани накопичують велику кількість жиру. Сало – це захист від втрат тепла і запас поживних речовин. У холодну пору року кабани влаштовують собі спеціальні лігвища з трави, гілок, очерету, куди можуть лягати всім табуном.