Поліський заповідник

Лисиця, фото Палова С. О.

З хижих в тварин у заповіднику мешкають вовки, лисиці, борсуки та дуже рідкісні рисі. Найбільш численна серед них лисиця. Зустрічається вона майже всюди: і в лісах, і поблизу від людських осель. Влітку харчується комахами та ягодами, зимою полює на мишей, полівок, інколи на птахів та зайців. Сліди лисиці нерідко можна зустріти вздовж доріг. Тут вона ловить комах, розкопуючи грунт у пошуках великих жуків та джмелів.

Вовк –— сильний та спритний хижак, з дитинства відомий майже всім. Він полює на зайців, бобрів, козуль, лосей. Кожна зграя вовків утримує певну територію. Біля великої здобичі вовки тримаються кілька днів, поїдаючи її. Побачить вовка майже неможливо, бо він став дуже обережним через переслідування людиною. Але можна почути вовчий вий, знайти сліди і залишки трапез цього хижака. Вовки виють біля добутої жертви або ввечері під час виходу на полювання. Часто виють біля лігва.

Вовк, фото Жили С. М. Вовк добув козулю, фото Жили С. М.

Ще один характерний мешканець лісової зони – це борсук. Він є найбільшим звіром з родини кунячих. На території заповідника малочисленний, бо не любить заболочених ділянок. Борсуки живуть кланами (родинам). Парування відбувається навесні, але малята народжуються лише в наступному році. Цей звір викопує цілі лабіринти підземних ходів, які мають два – три поверхи. Через складну будову постійні нори борсука називають городищами. Високий рівень грунтових вод і сипучі піски обмежують кількість місць, придатних для норіння. В районі Поліського заповідника борсук часто поселяється в так званих „печах” – пагорбах серед лісу, які залишились після випалювання деревного вугілля. На пошуки їжі звір виходить у сутінках. Живиться комахами, мишовидними гризунами, жабами, ящірками, ягодами, плодами, зеленими частинами рослин. Зимою впадає у сплячку. На зиму борсук накопичує великі запаси жиру, які можуть досягати половини ваги тварини.

Нора борсука, фото Кузьменка Ю. В.  Слід борсука, фото Кузьменка Ю. В.

Рись стала одним з найбільш рідкісних видів тварин і включена до всіх червоних списків. На даний час в Поліському заповіднику та в його охоронній зоні проживає три сімейні пари рисі. Вдень рись відпочиває під буреломом, в ямах, в старих борсучих норах. В сутінках цей хижак виходить на полюванняі. Добуває козуль, зайців, великих птахів. Як і більшість диких кішок, рись полює скрадом, або із засідки. Підкрадаючись до здобичі вона ховається за різними укриттями, пересувається безшумно, часто повзе. В сприятливий момент великими стрибками пробує наздогнати жертву.

Кошеня рисі, фото Жили С. М.  Сліди рисі з кошенятами, фото Жили С. М.  Заєць сірий, фото Жили С. М.

Зайцеподібні в заповіднику представлені двома видами. Це заєць сірий і заєць білий. Заєць сірий проживає вздовж узлісь, поблизу полів і населених пунктів. Заєць білий – рідкісний лісовий вид тайгового походження, який знаходиться тут на південній межі ареалу. Назва «білий» пов’язана з тим, що зимою в зайця відростає довге та густе біле хутро, яке добре маскує його на снігу. Зустрічається на всій території заповідника, чисельність коливається в межах 10 – 20 особин. Полюбляє зарості кущів, верб, змішані захаращені ліси, заплави річок, вирубки та згарища. Взимку для відпочинку інколи риє нори у снігу. Живиться трав’янистими рослинами, корою, молодими пагонами, бруньками дерев та кущів. Розмноження зайця білого починається з лютого і закінчується в липні – серпні. Зайчата народжуються зрячі, вкриті шерстю і здатні відразу самостійно перебігати і ховатись. Мати годує їх тільки три рази, а потім зайчата переходять на самостійне харчування.

Бобер, фото Палова С. О. Слід видри, фото Жили С. М.

У Поліському заповіднику та його околицях досить багато різноманітних водойм. Біля них поселяються бобер, горностай, видра. Бобер — великий звір, найбільший гризун фауни України. Вага бобра може сягати 20 кг, довжина тіла – 1 м. В минулому він був зникаючим видом, зараз зустрічається досить часто. Поселяється по берегах річок та каналів. Харчуються бобри гілками дерев, які валять, перегризаючи стовбури. Звірі, котрі мешкають на водоймах з високими берегами, риють нори. Вихід з нори відкривається під водою. Нора може мати кілька гніздових камер, розташованих одна над одною. Під час паводків тварини займають різні «поверхи» гнізда в залежності від рівня води. Сім’ї, які мешкають на болотах, з гілок та мулу будують хатки висотою 1-2 м. На малих водоймах бобри споруджують гаті з мулу та гілок. Гаті можуть бути до 10 м у довжину. Це сприяє значному підвищенню рівня грунтових вод та затопленню великих територій. Боброві запруди відіграють значну роль у гідрологічному режимі невеликих річок та каналів На одному з каналів Жолобницької осушувальної системи така гать сприяла відновленню справжнього болота.

Бобер, фото Палова С. О.  Погриз бобра, фото Кузьменка Ю. В.  Боброва гать, фото Кузьменка Ю. В.  Боброва хатка, фото Кузьменка Ю. В.  Слід бобра, фото Жили С. М.

Боброві хатки та нори використовує для розмноження та відпочинку видра річкова. На відміну від бобра це рідкісна, червонокнижна тварина. На території заповідника зустрічається у невеликій кількості. Вона заселяє захаращені річки (Болотниця, Жолобниця) та інші місця багаті рибою. Активна переважно в сутінках та вночі. Видра є вузькоспеціалізований хижак, основним кормом якого є риба і земноводні. Може робити на зиму значні запаси риби, до 10 кг на одну «комору».

Досить цікавою твариною є дрібний хижак горностай. Це рідкісний червонокнижний вид. В Поліському заповіднику він нечисленний. Заселяє заплави річок Болотниці і Жолобниці, а також частково Плотниці та закраїни боліт із заростями очерету. Горностай активний у сутінках і вночі. Його присутність видають ланцюжки характерних слів на снігу та піску. Добре плаває, лазить по гілках кущів та дерев. Потомство виводить в норах гризунів, дуплах, купах хмизу. Розмножується раз на рік і народжує до 18 малят. Цей звір у великій кількості винищує мишовидних гризунів. В роки масового розмноження мишей горностай вбиває їх більше ніж може з’їсти. Зимою горностай стає білим. Після снігопадів полює під снігом. На зиму робить запаси з мишей, ящірок, гадюк, дрібних птахів.