Проблеми екології сільського господарства

 

 

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Кафедра  екологічної безпеки та екологічної освіти

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБРОТА

з дисципліни "Загальна екологія та неоекологія"

на тему:

"Проблеми екології сільського господарства"

 

 

 

 

 

 

 

Студента 2 курсу, ДЕ-21 групи

напряму підготовки "Екологія, охорона

навколишнього середовища та

збалансоване природокористування

     Букші Владислава  Івановича 

     Керівник: к.т.н., доц. Кучеров К.І.

                                                                 Національна шкала _______________

                                                          Кількість балів: __________________

                                 Оцінка: ECTS____________________

Члени комісії

____________ д.г.н., проф. Некос  А.Н

____________к.г.н., доц.Крайнюков  О.М.

____________ ст. викл. Кривицька  І.А.

 

м.Харків – 2014 рік

 

РЕФЕРАТ

 

Курсова робота "Оцінка ландшафтної диференціації території Лохвицького району Донецької області"  містить: 33 сторінки, 2 розділи, 8 підрозділів,  4 таблиці, 7  рисунків, 2 формули,  15 використаних джерел.

Об’єктом даної роботи є ландшафти Північної частини Полтавської області ( що територіально віднесені до Лохвицького району).

Метою даної курсової роботи є оцінка ландшафтної диференціації Лохвицького району Полтавської області.

Предметом даної роботи є закономірності формування ландшафтів, характерні природні та інші умови, що сформували ландшафти цієї місцевості .

У курсовій роботі були використані: література, пов’язана з фізико-географічним районуванням України, екологічний паспорт Полтавської області,  картографічні матеріали, матеріали самостійної роботи.

 

ЛАНДШАФТ, ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ, МІСЦЕВОСТІ, ГРУНТИ, ВИДОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ, УРОЧИЩА, ЛАНДШАФТНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП			4
РОЗДІЛ 1. ОЦІНКА ПРИРОДНИХ   УМОВ, ЯКІ  СПРИЯЮТЬ            ФОРМУВАННЮ ЛАНДШАФТІВ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ			6
1.1.		Загальна характеристика району	6
1.2.		Геолого-географічні умови
1.3.		Грунтові умови
1.4.		Клімато-гідрологічні умови
1.5.		Геоботанічні умови
РОЗДІЛ  2.  ЛАНДШАФТИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1.	Фізико-географічне районування
2.2.	Ландшафтна диференціація району
2.3.	Території та об'єктиприродно-заповідного фонду
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Чи є ще десь на землі такий чарівний край, де тихі травневі ночі пливуть на крилах солов'їних пісень, де вранці на замріяній річці вмивається джерельною водою біле латаття, де навесні під шатами крислатих дубів яскравіє килим первоцвітів, де в барвистому степу напуваєшся цілющими пахощами різнотрав'я, де розбивши крильми дзеркало синього плеса, здіймається і летить прямо на сонце крижень, де на схилі, зігрітому сонцем, долаючи полученну дрімоту, дивляться на тебе тендітні квіти сон-трави?

Так, нам, здається, що немає на землі кращого краю, ніж наша мальовнича Лохвиччина, оповита смарагдовими лісами, голубими стрічками річок, безмежними полями, квітуючими садами.Таке почуття любові до землі, де народився, є природним. Ми пишаємося багатствами рідного краю, до яких належать і зелені скарби – ліси, степи, заплави і родючі грунти, і корисні копалини, і водні запаси, і чисте повітря.

Разом з цим нині ми є свідками того, які зміни в природі відбулися під дією людини.Все менше лишається природної рослинності, все більших змін зазнають її вцілілі ділянки – ліси, луки, болота.

 Досліджувати ці складні взаємовідносини системи "людина – природа" краще на прикладі ландшафтів. Адже ландшафт – складний природно-географічний комплекс, в якому всі основні компоненти: рельєф, геологічний фундамент, клімат, вода, ґрунти, рослинність і тваринний світ знаходяться у великій та складній взаємодії, утворюючи однорідну за умовами розвитку нерозривну систему.

Актуальність роботи пояснюється тим, що господарська діяльність людини впливає на усі перелічені вище компоненти ландшафтів, при чому зазнали зміни природно-територіальні комплекси (ПТК) локального і регіонального рівнів, утворилися нові ландшафтні системи з модифікованою структурою. Згідно з деякими вченими, зміна будь-якого природного компоненту призводить до створення нового (антропогенного) ПТК, в якому продовжують діяти природні закони.

Об’єктом даної роботи є ландшафти Північної частини Полтавської області (що територіально віднесені до Лохвицького району).

Предметом даної роботи є закономірності формування ландшафтів, характерні природні та інші умови, що сформували ландшафти цієї місцевості .

Метою даної курсової роботи є оцінка ландшафтної диференціації Лохвицького району Донецької області.

Мета роботи передбачає вирішення наступних завдань:

1. Провести аналіз літератури пов’язану науковою дисципліною "Ландшафтознавство" та "Ландшафтна екологія".
2. Узагальнити теоретичні дані про формування ландшафтних комплексів.
3. Виявити природні умови сприяли формуванню ландшафтів Лохвицького району Полтавської області.
4. Проаналізувати дані фізико-географічного районування району.
5. Визначити основні типи місцевості, характерні для району, домінантні, субдомінантні та рідкісні види урочищ.

Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи досліджень: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, камеральний метод, метод ландшафтного картографування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ОЦІНКА ПРИРОДНИХ УМОВ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ ФОРМУВАННЮ ЛАНДШАФТІВ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

1.  Загальна характеристика району

 

 

Лохвицький район розташований на півночі Полтавської області і межує із Чорнухинським, Лубенським, Миргородським, Гадяцьким районами, Чернігівською та Сумською областями. 

 

 

Рис.1.1 Територіальне розміщення Лохвицького району на карті Полтавської області [13]

Дата утворення району: 16 вересня 1923 р. Площа: 1,3 тис. км2 (4,6 % території Полтавської області).

 

       

Рис. 1.2 Зображення гербу та прапору Лохвицького району Полтавської області

 

За адміністративно-територіальним устроєм район складається з 21територіальної  громади: Лохвицької міської ради, Червонозаводської міської ради та 19 сільських рад, які об'єднують 79 сіл.

Чисельність місцевого населення налічує 46 тис. осіб, у тому числі: міського - 20,7 тис. чол. (45%), сільського - 25,3 тис. чол. (55%).    Районний центр – місто Лохвиця. Відстань від м.Лохвиці шосейним шляхом до обласного центру м. Полтави – 180 км. Майже всі населені пункти району мають автобусне сполучення з районним центром.  У галузях економіки району працює 9 тис. чол. Із них у сфері матеріального виробництва – 52,7 % (у т.ч. майже половина - у сільському господарстві). Рівень безробіття становить 3,1 %.

АПК району налічує 23 сільськогосподарські підприємства та 68 фермерських господарств.

Площа сільгоспугідь (по всіх товаровиробниках, включаючи підсобні господарства) складає 100,3 тис. га. У структурі сільськогосподарського виробництва обсяги рослинництва становлять 77,7 %, тваринництва – 22,3 %.

Основні галузі рослинництва: зернова, технічна. Основні галузі тваринництва: вирощування ВРХ, свинарство.

У промисловості району працює 7 підприємств – юридичних осіб. Основні види промислової діяльності: виробництво цукру, хліба та хлібобулочних виробів, термометрів побутових, термометрів технічних, лабораторного посуду, комбікормів, цегли, компонентів моторного палива альтернативного (КМПА).

Транспортна мережа загального користування налічує 40 км залізничних колій та 419 км доріг.  

 

Рис.1.3 Схема розташування населених пунктів району [13]

2.  Геолого-географічні умови

 

 

Територія Лохвицького району розташована в межах Дніпровсько-Донецької западини.  Ця геологічна структура входить до складу давньої Східноєвропейської платформи. Дніпровсько-донецька западина має древній докембрійський фундамент. Але на початку герцинського геотектонічного циклу (340 млн. років тому), внаслідок розширення і опускання земної кори, ділянки фундаменту по лініях розломів були нерівномірно опущені. Територія Дніпровсько-донецької западини упродовж історії розвитку заповнювалась морськими і континентальними відкладами, неодноразово підіймалась і опускалась,але більш характерною була тенденція  до опускань.

Різний вік, походження, історія розвитку цієї геоструктури зумовили різницю в поширенні геологічних відкладів, корисних копалин, і в характері рельєфу (Табл.1.1) [1]

 

Таблиця 1.1 Характеристика Дніпровсько-Донецької западини в межах Лохвиччини [5]

 

Пункти плану	Дніпровсько-Донецька западина
1. Вік структури	Середній - верхній палеозой
2. Глибина залягання фундаменту (від...до)	-500...-1 500 (борти);   до  – 15 000 (грабен)
3. Переважний напрямок  тектонічних рухів	Опускання з періодами піднять
4. Склад гірських порід	Переважно осадові
5. Найважливіші корисні  копалини	Нафта і газ, торф,  пісок, глина, суглинки
6. Інтенсивність неотектонічних  рухів	+120...150 м  (місцями до +200м)

 

Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ)  – відносно молода, накладена на докембрійський фундамент складна внутрішньоплатформенна тектонічна структура, яка пройшла кілька стадій розвитку. Перша, рифтова стадія почалася в середньому девоні (340 млн. років тому). Унаслідок розколу древнього Сарматського щита на початковій стадії герцинського геотектонічного циклу утворилася глибока розломна зона, яку в науковій літературі називають палеорифтом або Доно-Дніпровським грабеном. Внаслідок подальшого розширення поблизу поперечних розломів протікав базальтовий вулканізм. Одночасно в утворених замкнутих басейнах накопичувались вапняки, піски, соленосні відклади. Упродовж верхнього палеозою внаслідок пульсацій − стиснення і розширення (з амплітудою 17-26 млн. років) неодноразово відбувались відповідно підняття і опускання земної кори із зміною умов накопичення різних груп осадових порід. Так, в середньому карбоні в умовах низької заболоченої суші і вологого теплого клімату утворились вугленосні відклади (нині залягають на значній глибині). У мезозої та на початку кайнозою структура існувала як внутрішньо-платформенна синекліза. Вона більшу частину часу покривалась неглибоким морем. У кінці палеогенового періоду море повністю залишило територію западини. Почали формуватись покривні континентальні відклади [4] .

Отже, осадовий чохол ДДЗ складений товщами відкладів девонового, карбонового, пермського, тріасового, юрського, крейдового, палеогенового, неогенового й антропогенового періодів.

ДДЗ має досить складну геологічну будову. У  геологічному відношенні виділяється фундамент і осадовий чохол ДДЗ. Фундамент ДДЗ складений докембрійськими кристалічними породами — мігматитами, гранітами, гнейсами. Фундамент ДДЗ розбитий розломами на окремі блоки, в різній мірі підняті (сідловини) чи занурені (улоговини).

Породи осадового чохла (верхньопалеозойські, починаючи з середньодевонових; мезозойські й кайнозойські) залягають у вигляді слабо нахилених пластів (на бортах западини) та порушених розломами пологих складок (у грабені). Склад порід досить строкатий (піски, пісковики, аргіліти, глини, вапняки, крейда, мергель). 

Умовні позначення:

	Субгоризонтальна увалиста та горбисто увалиста вівнина
	Надзаплавні тераси

 

Рис. 1.4 Геолого-геоморфологічні умови

 

Паливно -енергетичні ресурси ДДЗ в межах Лохвицького району  у промислових масштабах представлені горючими природними газами, нафтою, торфом. Вони можуть бути використані як паливо та хімічна сировина у природному стані або після певної обробки. 

Природний горючий газ і нафта часто залягають у межах однієї площі. Різні глибини залягання вуглеводнів, а значить різний тиск, температура та інші геологічні умови сприяли утворенню газоконденсатних, газових, нафтових, нафтогазових, газонафтових, нафтогазоконденсатних родовищ. Нафта мало парафіниста, але іноді високо смолиста, найбільш придатна для отримання напівпродуктів сучасного органічного синтезу. У нафті родовищ Лохвиччини мало сірки, а в природному газі – сірководню, як шкідливих домішок. Вік родовищ переважно нижньокарбоновий. Але невеликі запаси є і в інших горизонтах (всього їх 6 – з девону та тріасу).

На території району розташоване одне з найбільших  нафтогазоконденсатних родовищ - Яблунівське.  Із газоконденсатних - Скоробагатьківське, Рудовське, Червонозаводське.

Найбільше по запасах і видобутку нафти – Глинсько-Розбишівське газонафтове родовище, яке розташоване на території Лохвицького та Гадяцького  районів, яке експлуатується з 1959 року (нафта видобувається з 1959 р., газ – із 1970 р.). Промислові поклади знаходяться в пісковиках кам’яновугільної та пермської систем. Це родовище має 23 нафтогазоносних горизонти, що знаходяться у межах склепінь Глинсько-Розбишівського локального тектонічного валу. Нафта родовища містить до 55% світлих фракцій, з яких можна отримувати якісний бензин.

На поверхні залягають переважно палеогенові, значно рідше, на підвищених вододілах – неогенові континентальні відклади. Вони являють інтерес як водоносні горизонти, а також як джерело видобутку будівельних матеріалів (пісків, пісковиків, глин) [5]. 

Лохвицький район посідає значне місце за покладами торфу. На жаль, в останні роки видобуток торфу практично зупинено. У основному торф використовують як органічне добриво.