Водные ресурсы Украины

З аналізу стану якості води у водних об'єктах та економічної  ситуації, що склалася в області  та в Україні, можна зробити висновок, що на найближче майбутнє якість води у водних об'єктах стабілізується і суттєвого погіршення не очікується.

5. ПОТУЖНІСТЬ ОЧИСНИХ  ОБ'ЄКТІВ НА УКРАЇНІ

Загальна потужність очисних споруд в Україні складала 8775 млн.куб.м, в т.ч. потужність очисних  споруд, після яких стічні води скидаються у поверхневі водні об’єкти - 8289 млн. куб.м.

На очисні споруди  подається 5895 млн.куб.м стічних вод, з яких 1053 млн.куб.м очищається недостатньо. Біологічну очистку проходить 1782 млн.куб.м  стічних вод, фізико-хімічну — 23 млн.куб.м, механічну — 207 млн.куб.м.

6. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ  ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У ГАЛУЗІ  ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ 

ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

Державна політика у  сфері екології, як і будь якій іншій  сфері повинна базуватися на стабільній системі законодавства, актів, нормативів, але ця система, особливо у перехідний період повинна бути еластичною, тобто вміти швидко реагувати на зміни навколишніх компонентів, вміти пристосовуватися до змін занадто складного середовища. І це є дуже ефективним засобом подолання екологічної кризи та забезпечення природоохоронної функції держави.

Важливим кроком до зміцнення  природоохоронної сфери стало прийняття 28 червня 1996 року Конституції України, в якій стверджується, що забезпечення екологічної безпеки та підтримання  екологічної рівноваги на території України є обов’язком держави (стаття 16), кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля (стаття 50) і кожен зобов’язаний не завдавати шкоди природі та відшкодовувати завдані ним збитки (стаття 66). Також у цій сфері Україна має такі закони та акти: “Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ", "Про природнозаповідний фонд", "Про охорону атмосферного повітря", “Лісовий кодекс України”, “ Водний кодекс України”, ” Земельний кодекс України”, “Кодекс України про надра”.

Також першочергово плануется  підготувати проекти законів  України про рекреаційні зони, курортні, лікувально-оздоровчі зони і зони з особливими умовами природокористування; підготувати проекти нормативно-правових актів, які затверджує Кабінет Міністрів України, а саме: Правила відшкодування збитків, завданих порушеннями екологічного законодавства, Положення про екологічний контроль, Положення про екологічний аудит, Положення про екологічне ліцензування.

Для поліпшення економічних  та екологічних умов водокористування в Україні доцільно:

• прискорити створення правової бази водокористування, в першу чергу, Програми розвитку водного господарства, законів "Про питну воду і безпечне водопостачання" та "Про безпеку гідроспоруд", регіональних і галузевих програм використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів;
• змінити нормативи та збільшити розміри збору за спеціальне водокористування та платежів за скид забруднюючих речовин у водні об'єкти;
• забезпечити фінансування будівництва групових, розвідних і локальних сільських водопроводів, водозабірних свердловин, каналізаційних систем і споруд у сільській місцевості (згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 1992 р. №134 "Про водопостачання сільських населених пунктів України");
• припиняти дію права на спеціальне водокористування у випадку систематичної несплати зборів водокористувачами в необхідні строки (згідно з Водним кодексом України, ст. 55, пункт 8);

посилити контроль за обсягами водокористування, вчасною  сплатою зборів за спеціальне водокористування та штрафів за забруднення водних об'єктів, а також розробити заходи, що дали б змогу ліквідувати заборгованість водокористувачів за спеціальне водокористування.

За підтримки Президента України з 1998 року проводиться щорічна акція "До чистих джерел", мета якої є збереження та відтворення джерел, колодязів, ручаїв, витоків річок та інших природних вод. 
В ході проведення акції для її учасників було розроблено різні методичні рекомендації з благоустрою прибережних захисних смуг та їх облісіння, екологічного вивчення малих річок, паспорти обладнання джерел та ін. Видано три брошури: "Екологічне вивчення малих річок", "Живи джерело" та "Посади дерево", в яких пропонуються корисні поради з благоустрою різноманітних типів джерел, організаційні основи підготовки та проведення еколого-краєзнавчих експедицій по річках, правильної висадки дерев у прибережних захисних смугах і догляд за ними та ін.

Проведено:

• роботи з благоустрою та паспортизації більше 50 джерел;
• числені експедиції та десанти (більше 90) , в яких крім вивчення водних об'єктів виявлялися факти порушень водного законодавства;
• конкурси та виставки плакатів, малюнків, фотографій, присвячених збереженню водних об'єктів;
• зйомка відеофильму "Кошмары Кальмиуса" та багато іншого.

У першу чергу потрібне здійснення заходів, які не потребують значних капітальних витрат, але  можуть дати позитивний результат:

• підвищення культури виробництва;
• розробка та виконання технологічних норм водоспоживання та водовідведення на підприємствах;
• підтримання в належному технічному стані діючих водоохоронних споруд;
• розробка та прийняття дієвих заходів щодо недопущення аварійних ситуацій;
• виконання вимог водного законодавства щодо режиму використання прибережних захисних смуг та ін.

На другому етапі необхідно вирішити завдання:

• значного зниження антропогенного навантаження на водні об'єкти;
• досягнення екологічно безпечного використання водних об'єктів;
• організації найбільш раціональної й ефективної структури управління та економічного механізму охорони і використання водних ресурсів.

ВИСНОВКИ

Для поліпшення екологічної  ситуації в Україні необхідно  навести елементарний порядок: не забруднювати водні джерела, грунти і повітря, різко зменшити водоспоживання, ліквідувати  непродуктивні витрати води, перебудувати усе виробництво - промислове і сільськогосподарське - на базі екологічно безпечних технологій; зменшити площі під ріллю, збільшити площі лісів, заповідників, і, головне, змінити екологічну свідомість кожного громадянина нашої держави. Це займе при постійних і досить значних інвестиціях 15-25 років.

Уся водогосподарська діяльність має базуватися на басейновому принципі управління і платності природо-, зокрема й водокористування. Платне природокористування - найбільш ефективний інструмент використання та відтворення повноцінних природних ресурсів і екологічного благополуччя.

Почали збільшуватись  асигнування на впровадження природоохоронних заходів, підвищилась результативність державного екологічного контролю, яким охоплено, практично, усі напрямки господарського життя, більше уваги стало надаватися розв'язанню однієї з найактуальніших екологічних проблем - проблемі побутових відходів. Поліпшення природоохоронної роботи і, відповідно, екологічної ситуації, можливе, також, за умов, коли екологічними проблемами стануть більше займатися органи місцевого самоврядування, коли праця природоохоронця стане більш авторитетною і соціально захищеною.

ЛІТЕРАТУРИ

1. "Основи загальної екології" Г.О. Білявський.
2. "Екологічна експертиза, право та практика" Андрейцев Ю.І.
3. "П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки``.
4. "Навколишнє середовище та розвиток`" Ворнов А. К.
5. Качинський А.Б., Лавриненко С.І. Порівняльний аналіз стану навколишнього середовища України та окремих держав світу // Стратегічна панорама. - 1999. - №4. - С.140-149.
6. Малярчук І.А., Прейгер Д.К., Сліпець І.В., Циганюк А.І. Екологічна політика держави та економічний механізм її реалізації // Довкілля і ресурси: наукові проблеми: Зб. наук. праць. - К.: УІНС, 1999. - С.19-32.
7. Яцик А. Екологічні проблеми та як їм дати раду // Водне господарство України. - 1998. - № 1-2. - С.14-20.